Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.
04 листопада 2021 р. Справа № 520/12300/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року по справі за позовом Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти, -
07.07.2021 року позивачі Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС України), Національна академія Національної гвардії України (далі - НАНГУ) звернулись до суду з позовом, в якому просять:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь НАНГУ суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в НАНГУ у період з 19.08.2020 року по 17.06.2021 року у розмірі 182.617,99 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 року з підстав, установлених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, адміністративний позов МВС України, НАНГУ повернутий позивачам.
Ухвалюючи таке рішення, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву від імені МВС України підписано особою, повноваження якої не підтверджено, оскільки до суду не надано доказів того, що Волков І.М. є адвокатом або може представляти юридичну особу на підставах самопредставництва у порядку ст. 55 КАС України. Таких відомостей також судом не виявлено самостійно, зокрема, у Відомостях про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, зазначених в ЄДРЮОФОПГФ, відомості про ОСОБА_2 відсутні.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивачі МВС України, НАНГУ посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просять скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 року про повернення їх позовної заяви, та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги позивачі зазначають, що до матеріалів позовної заяви додано копію довіреності № 01/2021 від 01.02.2021 року, яка видана МВС України начальникові юридичної служби НАНГУ Волкову І.М., який і підписав позовну заяву. Обсяг повноважень, наданий ОСОБА_2 згідно довіреності є достатнім для вчинення дій, пов'язаних з підписанням та поданням до суду позовної заяви.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надійшов, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 КАС України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Аналіз наведених положень КАС дає підстави для висновку, що право на подання і підписання позовної заяви має особисто керівник, або представник на підставі довіреності.
Як свідчать матеріали справи позовна заява від імені - МВС України підписана представником Волковим І.М., який на підтвердження своїх повноважень надав копію довіреності від 01.02.2021 року № 01/2021.
Зі змісту зазначеної довіреності слідує, що МВС України уповноважує начальника юридичної служби НАНГУ Волкова І.М. представляти інтереси МВС України, зокрема, в окружних адміністративних судах, з усіма правами наданими позивачеві, у тому числі з правом підписувати позовні заяви. Представнику надається право підписувати документи, необхідні для представництва інтересів МВС України в судах. Строк дії довіреності до 31.01.2022 року. Довіреність підписана Міністром внутрішніх справ України Аваковим А.Б., а його підпис скріплений відтиском гербової печатки Міністерства.
Таким чином, обсяг повноважень, наданий Волкову І.М. згідно довіреності від 01.02.2021 року № 01/2021 є достатнім для вчинення дій, пов'язаних з підписанням та поданням до суду позовної заяви.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у розділі «відомості про керівника юридичної особи прізвище, ім'я, по батькові, посада, дата призначення (набуття повноважень), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» зазначена інформація «Аваков А.Б., 27.02.2014 року - керівник».
Тобто, довіреність від 01.02.2021 року № 01/2021 підписана повноважною особою.
Разом з цим, суд першої інстанції не звернув увагу, що до розділу реєстру «відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: ім'я, по батькові, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» внесені особи, які мають право діяти від імені МВС України без окремого доручення. Тобто, зазначені особи мають право діяти лише на підставі наявної в реєстрі інформації.
При цьому, колегія суддів зауважує, що законодавством України встановлена можливість виконувати представницькі функції в інтересах юридичної особи її представником на підставі довіреності, виданої її керівником.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 року у справі № 810/3555/18, від 20.02.2019 року у справі № 803/641/18, від 18.01.2019 року у справі № 826/2795/18.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем були надані належні докази на підтвердження повноважень Волкова І.М. щодо права подання (підписання) позову, в свою чергу суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви особі, яка її подала, чим порушив право позивачів на судовий захист.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали дійшов помилкових висновків та порушив норми процесуального права, що відповідно до положень п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду.
Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 317, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року - скасувати.
Справу за адміністративним позовом Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило