27 жовтня 2021 р.Справа № 440/1291/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/1291/21
за позовом ОСОБА_1
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
третя особа ОСОБА_2
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області /далі - відповідач-1, КДКА Полтавської області) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури /далі - відповідач-2, ВКДКА/, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2 /далі - третя особа, ОСОБА_2 /, про:
- визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про закриття дисциплінарної справи від 13 липня 2020 року;
- визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ХІІ-011/2020 від 21 грудня 2020 року;
- зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 /а.с.1-7 т.1/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
ОСОБА_2 в письмовому відзиві та представник третьої особи в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та зазначили, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачають.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 15 серпня 2019 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 (вх.№47/7-19) /а.с.1-5 т.4/.
19 серпня 2019 року відповідно до вимог частини другої статті 38 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” головою дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_3 надано доручення члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_4 про проведення перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правил адвокатської етики.
Листом голови дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Гонжак І.В. вих.№256/4-19 від 19 серпня 2019 року /а.с. 41 т.4/ повідомлено адвокату ОСОБА_2 про надходження скарги ОСОБА_1 та запропоновано у термін до 25 серпня 2019 року надати письмові пояснення з приводу фактів викладених у скарзі та докази на їх спростування. Вказаний лист надісланий рекомендованим поштовим відправленням №3600000192439 та адресату вручений 23 серпня 2019 року /а.с.41 т.4/.
До дисциплінарної палати КДКА Полтавської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_2 від 27 серпня 2019 року /а.с. 42-43 т.4/, в яких зазначено, що наведені скаржником факти не свідчать про порушення вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правил адвокатської етики та не відповідають дійсності.
20 вересня 2019 року членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_4 складено довідку за результатами перевірки скарги ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правил адвокатської етики /а.с.55 т.4/, в якій зазначено, що матеріалами перевірки не встановлено обставин, які вказують на наявність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а тому запропоновано відмовити в порушенні дисциплінарної справи.
Відповідно до витягу з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 23 вересня 2019 року /а.с.55-57 т.4/ за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правил адвокатської етики дисциплінарною комісією КДКА Полтавської області вирішено (голосували “за” - 8, “проти” - 0, “утримались” -0) відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 відносно адвоката ОСОБА_2 та в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 , що оформлено у відповідне рішення КДКА Полтавської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 23 вересня 2019 року /а.с.59-61 т.4/.
Не погодившись з рішенням КДКА Полтавської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 23 вересня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою від 18 жовтня 2019 року /а.с.67-70 т.4/,
Крім того, ОСОБА_1 на усунення зауважень до скарги надано заяву (вх№12811 від 11 листопада 2019 року) із копією його пенсійного посвідчення /а.с. 64 т.4/
Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІІ-002/2020 від 01 лютого 2020 року /а.с.122-124 т.4/ скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 вересня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 скасовано та матеріали справи направлено на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката. В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що на засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_1 надав свої пояснення та копії документів, які були долучені до його скарги та які відповідно не були предметом розгляду на засіданні дисциплінарної палати КДКА Полтавської області 23 вересня 2019 року і можуть мати значення для повного та усестороннього розгляду скарги, винесення вмотивованого та обґрунтованого рішення, у зв'язку з чим повинні бути досліджені КДКА Полтавської області.
24 лютого 2020 року відповідно до вимог частини другої статті 38 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” головою дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_3 надано доручення члену дисциплінарної палати ОСОБА_5 провести перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правил адвокатської етики /а.с.215 т.4/.
05 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до КДКА Полтавської області із клопотаннями (вх.№57/3-20 від 05 березня 2020 року та №58/3-20 від 05 березня 2020 року) /а.с.125-133 т.4/ про запрошення його та приватного нотаріуса Карнарук Н.В. на засідання КДКА Полтавської області, та долучення до матеріалів перевірки додаткових пояснень та документів, а саме копії: клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №554/7959/18 від 05 жовтня 2018 року, розписки про вручення в суді представника заінтересованої особи ОСОБА_6 адвоката Карнарука А.В., розписки про отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками представника заінтересованої особи ОСОБА_6 адвоката Карнарука А.В., внутрішнього опису справи №554/7959/18 , договору про надання правничої допомоги від 26 вересня 2018 року, який долучений 05 жовтня 2018 року адвокатом Карнаруком А.В. до справи №554/7959/18, пояснення начальнику ВП №1 ПВП ГУНП в Полтавській області, звітів про оцінку майна №№617-618 із матеріалів справи №5525693/18, клопотання про долучення доказів від 05 липня 2019 року у справі №552/5693/18, клопотання про витребування від 21 листопада 2018 року по справі №552/5693/18, клопотання до Полтавського апеляційного суду №72/01-16/ від 12 травня 2019 року про справі №552/9753/18, відповіді ГТУЮ в Полтавській області щодо розгляду звернення від 05 липня 2019 року №Н-871/3/6152, додаткового пояснення від 15 листопада 2019 року по справі №552/5693/18, заяви про забезпечення позову від 20 листопада 2018 року по справі №552/5693/18, акту від вересня 2018 року, наявного в матеріалах справи №554/5979/18, інформованої добровільної відмови від госпіталізації, протоколів судових засідань від 30 жовтня 2018 року, 12 листопада 2018 року та 21 листопада 2018 року, відповіді ПВП ГУН в Полтавській області від 24 вересня 2018 року №7196/в/115/101/04-4 ОСОБА_6 , протоколів допиту свідків від 09 жовтня 2019 року та 22 жовтня 2019 року, відповіді поліції від 08 травня 2019 року №3266/115/102/01-2019, запиту приватному нотаріусу Карнарук Н.В. №04-03/9139 від 29 листопада 2018 року, відповіді ГТУЮ в Полтавській області №184/01-16 від 30 листопада 2018 року, акту огляду МСЕК №1713 від 23 серпня 2018 року , медичної картки стаціонарного хворого №3323 ПОКПЛ ім. Мальцева , довідки ГТУЮ в Полтавській області за результатами позапланової перевірки приватного нотаріуса Карнарук Н.В., довіреності від 15 квітня 2019 року по справі №554/9753/18, рішення від 16 жовтня 2019 року по справі №554/6587/19 /а.с.134-204 т.4/.
Листами КДКА Полтавської області від 11 березня 2020 року /а.с.205 т.4/ повідомлено ОСОБА_1 та адвокату Карнаруку А.В. про призначення до розгляду скарги ОСОБА_1 на 24 березня 2020 року о 12:00 в приміщені Ради адвокатів Полтавської області, які надіслані та вручені адресатам рекомендованими поштовими відправленнями /а.с. 205-зворот т.4/.
Відповідно до Витягу з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 16 березня 2020 року /а.с.206 т.4/ за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правил адвокатської етики дисциплінарною комісією КДКА Полтавської області вирішено (голосували “за” - 8, “проти” - 0, “утримались” -0) зупинити розгляд скарги у зв'язку із запровадженням на всі території України карантину.
Листом КДКА Полтавської області №96/4-20 від 16 березня 2020 року /а.с.207 т.4/ повідомлено ОСОБА_1 про зупинення розгляду скарги ОСОБА_1 у зв'язку з введенням карантину на території України, яке надіслане та вручене адресату рекомендованим поштовим відправленням 20 березня 2020 року /а.с. 207 т.4/.
Згідно з довідкою голови дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 16 березня 2020 року /а.с.207-зворот т.4/ 16 березня 2020 року повідомлено адвокату ОСОБА_2 про зупинення розгляду скарги ОСОБА_1 у зв'язку з введенням карантину на території України.
01 червня 2020 року членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_5 складена довідка за результатами перевірки скарги ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правил адвокатської етики /а.с.214 т.4/, в якій зазначено, що встановлені обставини свідчать про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .
Листом КДКА Полтавської області №138/4-20 від 05 червня 2020 року /а.с.208 т.4/ повідомлено ОСОБА_1 про призначення до розгляду його скарги на 15 червня 2020 року о 12:00 в приміщені Ради адвокатів Полтавської області, яке надіслане та вручене адресату рекомендованим поштовим відправленням /а.с. 208 т.4/.
Згідно з довідкою голови дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 05 червня 2020 року /а.с.208-зворот т.4/ 05 березня 2020 року повідомлено адвокату ОСОБА_2 про призначення до розгляду його скарги на 15 червня 2020 року о 12:00 в приміщені Ради адвокатів Полтавської області.
Відповідно до витягу з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 15 червня 2020 року /а.с.209-210 т.4/ за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правил адвокатської етики дисциплінарною комісією КДКА Полтавської області вирішено (голосували “за” - 8, “проти” - 0, “утримались” -0) порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, та розгляд дисциплінарної справи призначено на 01 липня 2020 року о 12:00 в приміщенні Ради адвокатів Полтавської області, що оформлено у відповідне рішення КДКА Полтавської області про порушення дисциплінарної справи від 15 червня 2020 року /а.с.211-213 т.4/.
Листами КДКА Полтавської області від 17 червня 2020 року /а.с.216 т.4/ надіслано ОСОБА_1 та адвокату ОСОБА_2 рішення КДКА Полтавської області про порушення дисциплінарної справи від 15 червня 2020 року, які надіслані та вручені адресатам рекомендованими поштовими відправленнями /а.с. 216 т.4/.
Відповідно до витягу з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 01 липня 2020 року /а.с.217 т.4/ за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правил адвокатської етики дисциплінарною комісією КДКА Полтавської області вирішено (голосували “за” - 8, “проти” - 0, “утримались” -0) задовольнити клопотання скаржника про приєднання доказів та приєднати до матеріалів дисциплінарної справи скриншоти sms-повідомлень, які ОСОБА_1 має надати до 08 липня 2020 року та зупинити розгляд дисциплінарної справи до 13 липня 2020 року.
06 липня 2020 року до КДКА Полтавської області надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення до матеріалів дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 скриншотів sms-повідомлень, до якого додав відповідні документи /а.с.219-224 т.4/
Листами КДКА Полтавської області від 06 липня 2020 року /а.с.218 т.4/ повідомлено ОСОБА_1 та адвокату ОСОБА_2 про призначення до розгляду дисциплінарної справи на 13 липня 2020 року о 12:00 в приміщені Ради адвокатів Полтавської області.
Відповідно до заяви та клопотання ОСОБА_1 /а.с.225 т.4/ ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами дисциплінарної справи 08 липня 2020 року.
Згідно з протоколом засідання дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 13 липня 2020 року /а.с.237-238 т.4/ за результатами розгляду дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правил адвокатської етики дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області вирішено (голосували “за” - 6, “проти” - 0, “утримався” - 1) дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 , порушену за скаргою ОСОБА_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, що оформлено у відповідне рішення КДКА Полтавської області про закриття дисциплінарної справи від 13 липня 2020 року /а.с.239-241 т.4/.
Листами КДКА Полтавської області від 15 липня 2020 року /а.с.242 т.4/ надіслано ОСОБА_1 та адвокату ОСОБА_2 рішення КДКА Полтавської області про закриття дисциплінарної справи, які надіслані та вручені адресатам рекомендованими поштовими відправленнями /а.с. 242-зворот т.4/.
10 серпня 2020 року за вх. №l4036 на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 13 липня 2020 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 ,
Листом за вих. №3196 від 19 серпня 2020 року /а.с.250-251 т.4/ Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Полтавської області дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 за скаргою ОСОБА_1
02 вересня 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від КДКА Полтавської області надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .
Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ХІІ-011/2020 від 13 липня 2020 року /а.с.253-265 т.4/ скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 13 липня 2020 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , - без змін.
Не погодившись з рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 13 липня 2020 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 та рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ХІІ-011/2020 від 13 липня 2020 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та доведеності відповідачами правомірності прийнятих ним рішень.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року №5076-VI /далі - Закон №5076-VI/.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.
Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно зі статтею 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Статтею 35 Закону №5076-VI встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Статтею 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно з приписами статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Статтею 40 Закону №5076-VI передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
Згідно зі статтею 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
Статтею 42 Закону №5076-VI встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.
Положеннями частин першої та п'ятої статті 50 Закону №5076-VI передбачено, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
Згідно з частинами сьомою та восьмою вказаної статті рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Відповідно до частин першої, четвертої та п'ятої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, зокрема, розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Частинами шостою та сьомою цієї статті визначено, що засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Відповідно до частини першої статті 1 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням звітно-виборного з'їзду адвокатів України 2017 року від 09 червня 2017 року /далі - Положення про ВКДКА/, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - ВКДКА) - колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджено рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 /далі - Положення - №120/, розроблено відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України "Про звернення громадян", Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
Так, вказаним Положенням №120 передбачено наступне:
2. Дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
3. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
7. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
21. Заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
24. Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
25. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
26. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
31. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення ("нарадча кімната"), крім складу дисциплінарної палати КДКА, який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, і працівників Секретаріату КДКА. Члени дисциплінарної палати КДКА, Голова КДКА, секретар КДКА та працівники Секретаріату КДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення ("таємниця нарадчої кімнати"). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами дисциплінарної палати КДКА, Головою КДКА, секретарем КДКА і працівниками Секретаріату КДКА своїх прав та інтересів.
39. Дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.
40. Розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
43 Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
44. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п'ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
46. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
47. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката проводиться гласно і відкрито. У випадках необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи, або, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської чи іншої захищеної законом конфіденційної інформації, та з інших причин, визнаних поважними, проводиться закрите засідання. Рішення про проведення закритого засідання приймається простою більшістю голосів її членів, які беруть участь у засіданні.
48. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол. У протоколі засідання зазначається: місце, дата, час початку і закінчення засідання; дані про головуючого та секретаря; дані про присутніх та відсутніх членів дисциплінарної палати та інших осіб, запрошених на засідання; виклад змісту розглядуваних питань, виступів учасників засідання, прийнятого рішення.
49. За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи.
Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку; б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката; в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником).
51. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
55. Рішення дисциплінарної палати у дисциплінарній справі приймається за наслідками загального обговорення та голосування більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
57. Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її члени зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати заяви (скарги), перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства України і забезпечувати їх виконання.
58. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
60. Винесене дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками, з дотриманням вимог, визначених пунктами 36.1, 36.2, 36.3, 36.4, 36.5, 36.6 цього Положення (Вимоги до скарги на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі). Оскарження такого рішення не зупиняє його дії. Вказаний строк на оскарження рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску. Порушення (пропущення/пропуск) строку на оскарження рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин є підставою для залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
61. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання скарги на рішення у дисциплінарній справі, витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи з дотриманням вимог, визначених пунктами 37, 38 цього Положення.
Пунктом 3.37. Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 (далі - Регламент), визначено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури реєструється у ВКДКА та у розумний строк передається члену ВКДКА, із урахуванням пропорційності навантаження на членів комісії, для вивчення, перевірки і підготовки матеріалів до засідання ВКДКА. Член ВКДКА, якому доручено проведення перевірки відомостей, викладених у зверненні або скарзі, у разі, якщо такі відомості містяться у судовому рішенні, перевіряє наявність відповідного рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Пунктами 3.39.-3.46. Регламенту передбачено, що ВКДКА протягом десяти днів із дня отримання скарги, що відповідає вимогам, які визначені у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженому рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року (з наступними змінами та доповненнями), витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зобов'язана не пізніше десяти календарних днів з дня отримання листа ВКДКА про витребування зазначених матеріалів направити їх до ВКДКА.
ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА.
Розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення та перевірка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу.
Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.
За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Рішення ВКДКА приймається відкритим голосуванням. Рішення ВКДКА приймається таємним голосуванням за пропозицією не менш ніж семи членів ВКДКА. Під час прийняття рішення ВКДКА ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення (“нарадча кімната”), крім складу ВКДКА, який приймає таке рішення, та працівників Секретаріату ВКДКА. Члени ВКДКА та працівники Секретаріату ВКДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення (“таємниця нарадчої кімнати”). Виключенням з правила, встановленого цим абзацом п. 3.44 Регламенту, становить необхідність захисту Головою та членами ВКДКА, працівниками Секретаріату ВКДКА своїх прав та інтересів.
Рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення. Рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів. У разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазначається у рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
Рішення, постанови ВКДКА викладаються письмово з наведенням мотивів їх прийняття і підписуються головуючим на засіданні ВКДКА та секретарем засідання ВКДКА.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, суд доходить висновків, що підставою для застосування дисциплінарних стягнень відносно адвоката є вчинення ним саме дисциплінарних проступків. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з'ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатом розгляду якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарної справи. Відповідні рішення мають бути належним чином обґрунтованими та вмотивованими. У випадку незгоди з такими рішеннями заявник або адвокат можуть оскаржити їх до ВКДКА, яка за наслідками розгляду скарг може, окрім іншого, залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - без змін.
Судовим розглядом не встановлено наявності порушень порядку та процедури прийняття відповідачами оскаржуваних рішень, в тому числі щодо правомочності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, проведення засідань відповідних комісій щодо розгляду скарг позивача, а також порядку повідомлення скаржника та адвоката про проведення засідань та прийняті рішення, порядку підготовки матеріалів дисциплінарного провадження, дослідження наданих скаржником доказів тощо.
Доводи позивача про неможливість прибути на засідання ВКДКА від 21 грудня 2020 року колегія суддів оцінює критично, оскільки скаржником не було повідомлено відповідача-2 про неможливість його прибуття у таке засідання, жодного клопотання щодо відкладення від нього не надходило та доказів перебування його на стаціонарному лікуванні до ВКДКА не було надано, а тому враховуючи, що позивача повідомлено належним чином про дату, час та місце проведення засідання /а.с.119 т.6/ та що участь скаржника не є обов'язковою, засідання ВКДКА 21 грудня 2020 року проведено правомірно.
Інших доводів щодо наявності порушень порядку прийняття оскаржуваних рішень позивачем під час судового розгляду не заявлялось.
З матеріалів справи вбачається, що позивач вважає оскаржувані рішення КДКА Полтавської області від 13 липня 2020 року та ВКДКА №ХІІ-011/2020 від 21 грудня 2020 року невмотивованими та такими, що прийняті без належного дослідження та вивчення всіх доводів та доказів позивача, викладених у скарзі та додатках до неї, тобто такими, що свідчать про порушення адвокатом ОСОБА_2 вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та статей 7, 18-19, 25 Правил адвокатської етики.
Між тим, частиною першою статті 4 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Згідно з положеннями статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Статтею 21 Закону №5076-VI встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.
Правила адвокатської етики, які затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 2019 року від 15 лютого 2019 року) /далі - Правила/, мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
Відповідно до статті 7 Правил у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Згідно зі статтею 18 Правил адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі. До підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з'ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта. Якщо після виконання цих вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об'єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт. Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов'язаний повідомити про це клієнта. У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов'язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення. Адвокат повинен неупереджено й об'єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт.
Відповідно до статті 19 Правил адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов'язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз'яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов'язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Статтею 25 Правил встановлено, що адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв'язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Як слідує з маетріалів справи, за результатами розгляду скарг повивача відповідачами в оскаржуваних рішеннях надано оцінку заявленим доводам скаржника, зокрема КДКА Полтавської області та ВКДКА дійшли висновків, що представлені скаржником ОСОБА_1 копії документів у своїй сукупності свідчать про обізнаність ОСОБА_6 про перебування ОСОБА_7 в період часу з 14 вересня 2018 року по 15 листопада 2018 року за адресою проживання скаржника ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , а не за адресою його реєстрації по АДРЕСА_2 . Ця обставина не заперечується, оскільки у позовній заяві до Київського районного суду м. Полтави від 04 жовтня 2018 року позивачкою ОСОБА_6 про це зазначено.
Так, 26 вересня 2018 року між адвокатом Карнаруком А.В. та ОСОБА_6 укладено угоду про надання правничої допомоги.
03 жовтня 2018 року Октябрським районним судом м. Полтави відкрито провадження у справі за заявою Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, зацікавлені особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна. З копії заяви до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 27 вересня 2018 року встановлено, що ОСОБА_6 зазначила, що з 14 вересня 2018 року місцем перебування ОСОБА_7 є АДРЕСА_3 , як і в поясненні на ім'я начальника Полтавського відділу поліції ГУ НП у Полтавській області від 14 вересня 2018 року.
04 жовтня 2018 року ОСОБА_6 звернулася до Київського районного суду м. Полтави з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 та визнання майна спільною сумісною власністю та поділу майна. 05 жовтня 2018 року Київським районним судом м. Полтави за цим позовом відкрито провадження у справі.
У відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо іншого не передбачено законом. Ця вимога закону кореспондується з пунктом І частини третьої статті 175 ЦПК України.
Матеріалами дисциплінарної справи підтверджено та ніким не заперечується, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ОСОБА_7 була квартира АДРЕСА_4 , яка територіально розташована у Київському району міста Полтави, що свідчить про дотримання територіальної підсудності подання позовної заяви ОСОБА_6 до Київського районного суду м. Полтави. При відкритті провадження у справі судом не встановлено обставин, за яких суд мав передати справу на розгляд іншому суду у відповідності до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України.
Крім того встановлено, що справу за позовом ОСОБА_6 відкрито, розглянуто по суті та ухвалено судове рішення Київським районним судом м. Полтави, яке переглянуто Полтавським апеляційним судом та прийнято ним постанову від 18 березня 2020 року. При цьому адреса ОСОБА_7 у позові зазначалася відповідно до його офіційної реєстрації, що відповідає вимогам діючого законодавства та статті 27 ЦПК України.
Таким чином, зазначаючи у позовній заяві про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , адвокат Карнарук А.В. не порушив вимоги цивільно-процесуального законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновків, що матеріали дисциплінарного провадження не містять доказів умисного допущення адвокатом ОСОБА_2 порушень вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правил адвокатської етики, оскільки дії адвоката ОСОБА_2 спрямовувались на належане представництво інтересів клієнта - ОСОБА_6 згідно умов угоди про надання правничої допомоги від 26 вересня 2018 року.
Також в матеріалах справи відсутні докази умиснихдій адвоката ОСОБА_2 , спрямованих на позбавлення права власності брата позивача, ОСОБА_7 , на його майно.
Крім того, відповідно до положень Цивільного кодексу України та Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” всі дії в межах представництва інтересів клієнта адвокат вчиняє від імені такого клієнта, та саме останній набуває відповідних прав та обов'язків, та для такого клієнта виникають відповідні правові наслідки таких дій, а тому адвокат Карнарук А.В. під час представництва інтересів ОСОБА_6 , від імені та в інтересах якої вчиняв відповідні дії, не міг позбавити права власності брата позивача, ОСОБА_7 , на його майно в своїх інтересах, а доказів наявності відповідних протиправних домовленостей між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_6 матеріали справи не містять.
Таким чином, відповідні доводи позивача ґрунтуються на суб”єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права.
В ході розгляду дисциплінарної справи також встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 звернулася до приватного нотаріуса Карнарук Н.В. з заявою про прийняття спадщини у відповідності до частини першої статті 1264 Цивільного кодексу України.
Довід позивача про дії адвоката ОСОБА_2 щодо незаконного звернення ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Карнарук Н.В. із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 не підтверджено матеріалами дисциплінарної справи, оскільки відсутні докази вчинення адвокатом ОСОБА_2 дій щодо примушування ОСОБА_6 звернутися саме до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Карнарук Н.В. та перешкоджання ОСОБА_6 звернутися до іншого нотаріуса тощо. Пояснення ОСОБА_6 з цього приводу не спростовують наведені висновки.
Дії нотаріуса неодноразово оскаржено ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку. Доказів втручання або впливу адвоката ОСОБА_2 на вчинення нотаріальних дій не встановлено, як і не встановлено ознак дисциплінарного проступку в подіях, які відбувалися 08 серпня 2019 року в офісі приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_8 ..
Таким чином, скаржником не надано доказів, як б свідчили про наявність в поведінці адвоката ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, оскільки він діяв в рамках договору про надання правової допомоги, укладеного 26 вересня 2018 року з ОСОБА_6 , процесуальним опонентом якої є ОСОБА_1
31 липня 2019 року за взаємною згодою ОСОБА_6 та адвоката Карнарука А.В. угоду про надання правничої допомоги розірвано.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 складу дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, судова колегія доходить висновку про правомірність прийняття рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про закриття дисциплінарної справи від 13 липня 2020 року та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ХІІ-011/2020 від 21 грудня 2020 року.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року по справі № 440/1291/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич Я.В. П'янова
Повний текст постанови складено 04.11.2021 року