04 листопада 2021 р.Справа № 591/4976/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Сумської міської ради на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Шелєхова Г.В., м. Суми, повний текст складено 12.08.21 року по справі № 591/4976/21
за позовом ОСОБА_1
до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Сумської міської ради , Виконавчого комітету Сумської міської ради
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №643 від 06.05.2019 року, винесеної адміністративною комісією при виконавчому комітеті Сумської міської ради про визнання винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 серпня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради №643 від 6 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 про накладення штрафу у сумі 1700,00 грн. за ст. 152 КУпАП. Закрито провадження у справах про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 серпня 2021 року скасувати, прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вчинення позивачем вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та доданим до нього фотоматеріалом. Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови дотримано встановлену законом процедуру щодо процесу розгляду справи та винесення рішення, а тому рішення суду першої інстанції є таким, що постановлено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивача повідомлявся телефонограмою, відповідачі повідомлялися на електронну адресу .
Також, у відповідності до положень ст.268 КАС України на веб-порталі “Судова влада” розміщено повідомлення про виклик у судове засідання учасників справи.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції , що 25 квітня 2019 року о 09-30 год. дільничним офіцером поліції Сумського ВП ГУНП в Сумській області ст. лейтенантом поліції Сікорською І.Я. виявлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 самовільно встановив точку торгівлі зі столу з продажу цукерок без наявності відповідного дозволу, чим порушені вимоги п. 24 ХІІ Додатку до Рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року № 3853-МР «Про затвердження правил благоустрою м. Суми».
У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 роз?яснено його права і обов?язки та повідомлено про дату та місце розгляду адміністративної справи - 5 травня 2019 року о 14-00 год. Позивач другий примірник отримав. Додатком до протоколу є фотоматеріали.
5 травня 2019 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Сумської міської ради розглянуто справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.
Справа розглянута за відсутності ОСОБА_1 , який про день та місце розгляду справи повідомлений, з клопотанням про відкладення розгляду справи позивач не звертався.
За результатами розгляду справи прийнято постанову №643, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
На виконання п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
За визначенням ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів -тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами норм ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Виходячи зі змісту п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 26 грудня 2014 року рішенням Сумської міської ради від № 3853-МР затверджено Правила благоустрою міста Суми згідно з додатком до даного рішення, які визначають порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою міста Суми, регулюють права та обов'язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначають здійснення ефективних і комплексних заходів утримання території населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів, створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.
Розділом XII Додатку до рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26.12.2014 № 3853-МР (далі - Додаток) наведено перелік заборон, які встановлюються для учасників правовідносин у сфері благоустрою (підприємств, установ, організацій (в особі їх посадових осіб), фізичних осіб-підпиємців, громадян, іноземців, осіб без громадянства, власників та орендарів об'єктів архітектури).
Відповідно до п. 24 розділу XII Додатку забороняється самовільно встановлювати точки торгівлі з лотків, автомобілів, причепів, столиків, візків, ємностей тощо без наявності відповідного дозволу.
В силу норм ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Нормами ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, як зазначалось вище, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 КУпАП, слугувало виявлення відповідачем самовільного встановлення позивачем точки торгівлі без відповідних дозвільних документів, що є порушенням п.24 розділу XII Додатку до рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року № 3853-МР.
Однак , в порушення вимог вказаної статті відповідач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження обставин порушення позивачем п.24 розділу XIІ Додатку до рішення СМР «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року № 3853-МР , а саме відсутні докази того , що позивач самовільно встановив саме точку торгівлі без наявності дозволу на таке встановлення .
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що факт вчинення позивачем порушення п.24 розділу XII Додатку до рішення Сумської міської ради “Про затвердження Правил благоустрою міста Суми” від 26 грудня 2014 року № 3853-МР підтверджується фотоматеріалом правопорушення, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення , колегія суддів не приймає, оскільки на наявній в матеріалах справи копії фотокартки лише міститься зображення невідомої людини , невідомого місця , без будь-яких ідентифікуючих ознак ( інформації щодо прив'язки до місця, дати та часу здійснення такої фіксації тощо), які, дозволили б однозначно стверджувати, що це саме та точка торгівлі, в якій працює позивач, а також, те, що саме позивач її встановив.
Тим більше, вказаною фотокарткою ніяким чином не підтверджується факт самовільного встановлення позивачем вказаної точки торгівлі, тобто без відповідного на те дозволу органу місцевого самоврядування.
Доказів вчинення правопорушення (обґрунтовані пояснення позивача, пояснення свідків тощо) відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції, тобто, в матеріалах справи відсутні дані, які б беззаперечно свідчили про те, що позивач вчинив порушення , за які передбачена відповідальність згідно ст. 152 КУпАП.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів належними доказами факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення.
З огляду на відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем вищевказаного адміністративного правопорушення, враховуючи встановлені судом обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради №643 від 6 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 про накладення штрафу у сумі 1700,00 грн. за ст. 152 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12.08.2021 по справі № 591/4976/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя З.Г. Подобайло
Судді А.М. Григоров Н.С. Бартош