01 листопада 2021 р.Справа № 440/758/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
представник позивача Волинська В.І.
представник відповідача Зубарєва С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2021, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава по справі № 440/758/20
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної міграційнї служби України в Полтавській області , Крюківського районного відділу у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 440/758/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, Крюківського районного відділу у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Крюківського районного відділу у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про припинення провадження за заявою Про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 , затверджене начальником Крюківського районного відділу у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області О.Є. Твердоступ 10 січня 2020 року; зобов'язано Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області розглянути питання про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду; в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.
21.07.2021 до суду надійшло клопотання адвоката Волинської Вікторії Іванівни представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення та накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 клопотання представника позивача адвоката Волинської Вікторії Іванівни про встановлення судового контролю та накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень залишено без задоволення.
Представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року у справі № 440/758/20, справу направити для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідач по справі розпочав виконувати рішення суду від 08.09.2020 в добровільному порядку, тому він не звертався із заявою про видачу виконавчого листа до липня 2021 року. Так, відповідач розглянув питання про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 , однак прийняв рішення без урахування висновків суду. Тому представник позивача вважає, що відповідач продовжує порушувати права позивача. З метою контролю за виконанням судових рішень, 21.07.2021р. ним було подано клопотання про встановлення судового контролю та накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень.
Відповідач, Управління Державної міграційнї служби України в Полтавській області, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Колегія суддів, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для встановлення судового контролю у цій справі відсутні.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно достатті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Відповідно достатті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться встатті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Таким чином, процесуальні дії, визначені ст. 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 440/758/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, Крюківського районного відділу у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Крюківського районного відділу у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про припинення провадження за заявою Про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 , затверджене начальником Крюківського районного відділу у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області О.Є. Твердоступ 10 січня 2020 року; зобов'язано Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області розглянути питання про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду; в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.
Згідно змісту листа Крюківського районного відділу у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області № 5317-1160/5317-21 від 16.06.2021 повідомлено позивача про прийняття УДМС в Полтавській області рішення від 02.06.2021р. про відмову в задоволенні клопотання від 10.09.2021 про встановлення належності до громадянства України на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2021 (а.с. 99-101).
В обгрунтування заяви, поданої в порядку ч. 4 ст. 382 КАС України, представник заявника зазначила, що відповідач продовжує порушувати права позивача, адже прийняв рішення, без урахування висновків суду.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2020, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 440/758/20, УДМС в Полтавській області прийнято рішення від 02.06.2021р. про відмову в задоволенні клопотання від 10.09.2021 про встановлення належності до громадянства України на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2021, яке позивач вважає протиправним.
Отже, у зв'язку з прийняттям УДМС в Полтавській області рішення від 02.06.2021, між сторонами виникли нові правовідносини з приводу незгоди позивача із зазначеним рішенням відповідача, прийнятим на виконання рішення суду. В свою чергу, прийняте рішення від 02.06.2021 є самостійним предметом оскарження.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення та накладення штрафу на суб'єкта владних повноважень та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статтею 8 Конституції України та статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на підставі статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року по справі № 440/758/20 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 по справі № 440/758/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено 04.11.2021 року