03 листопада 2021 р.Справа № 636/952/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21.07.2021, головуючий суддя І інстанції: Гуменний З.І., пл. Соборна, 2, м. Чугуїв, 63500, по справі № 636/952/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Харківській області третя особа Поліцейський 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Широкорад Олександр Сергійович
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області (далі - відповідач), третя особа: поліцейський 6 роти 1 батальйону УПП в Харківській області лейтенант поліції Широкорад Олександр Сергійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3837105 від 26.02.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу не було роз'яснено права, у тому числі на отримання юридичної допомоги адвоката, надання пояснень та клопотань.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 21.07.2021 року по справі №636/952/21 в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважаючи оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, що призвело до ухвалення незаконного рішення, просить скасувати рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21.07.2021 року по справі №636/952/21 та прийняти нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що постанова Чугуївського міського суду Харківської області від 21.07.2021 року не містить жодних посилань на наведені позивачем обставини.
Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3837105 від 26.02.2021, винесеної поліцейським 6 роти 1 батальйону УПП в Харківській області лейтенантом поліції Широкорадом О.С., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. В оскаржуваній постанові вказується, що 26.02.2021 о 13.52 год. в м. Харкові по просп. Льва Ландау, 2к ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю 77 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 27 км/год (швидкість вимірювалась приладом TruCam № ТС001133), чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було порушені вимоги п.12.4 ПДР України, таким чином, наявний в його діях склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП, та як наслідок, правомірність накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на підставі оскаржуваної постанови.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 14 Закону України “Про дорожній рух” учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух” від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР).
Пунктом 1.9. розд. 1 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Підпунктами “б” п. 12.9 розд. 12 ПДР визначено, що водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до п. 12.4 розд. 12 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частина 1 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, у вигляді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
З матеріалів справи встановлено, що у постанові серії ЕАН № 3837105 від 26.02.2021, року о 13 год. 52 хв., водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, керуючи транспортним засобом Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Харкові по просп. Льва Ландау, 2к, рухався зі швидкістю 77 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 27 км/год (швидкість вимірювалась приладом ТРУКАМ № ТС001133), чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України.
В обґрунтування заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилався, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення йому не було роз'яснено права, у тому числі на отримання юридичної допомоги адвоката, надання пояснень та клопотань.
Колегія суддів зазначає, що згідно до ч. 4 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З аналізу наведених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та її вирішення повинно відбуватися в точній відповідності з законом та з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що фіксування правопорушення та розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувалося з використанням засобів вимірювальної техніки TruCAM та бодікамери.
При цьому, постанова серії ЕАН №3837105 від 26.02.2021 року містить пункт 8, де зазначено, що права за статтю 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП позивачу роз'яснені, проте підпис ОСОБА_1 під даним пунктом відсутній.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься заява від 05.03.2021 року поданю позивачем до Начальника Управління патрульної служби м.Харкова Департаменту патрульної поліції про надання фотознімку порушення ПДР, сертифікат та відомості (свідотство) про провірку приладу, а також відеозапису з бодікамер працівників поліції.
15.03.2021 року Департаментом патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області була надана відповідь на заяву, проте не було надано копії відеозапису з бодікамер працівників поліції з посиланням на можливість отримати копії усіх наявних відеозаписів за адресою:м. Харків, вул. Шевченка, 315-А, кабінет 211.
Однак, 31.03.2021 року відеозаписи були видалені з серверів зберігання, що підтверджується актом №3-21.
Відповідно п.1 ч.3 розділу VIII Наказу МВС України від 18.12.2018 №1026 “Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису” (далі - Наказ МВС №1026), строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 діб.
Відповідно до ч.3 розділу І Наказу МВС №1026, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.
Відповідно до ч.4 розділу VIII Наказу МВС №1026, строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань.
З вищезазначеного випливає, що строк зберігання відеозаписів може бути збільшений у разі використання їх в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції.
При цьому, позивачу на його звернення від 05.03.2021 не надано відеозаписи з бодікамер, а листом від 15.03.2021 року повідомлено про можливість отримання копії усіх наявних відеозаписів за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте вже 31.03.2021 вказані відеозаписи були знищенні без вирішення питання щодо продовження строку зберігання відеозапису як доказу по адміністративній справі та забезпеченні можливості позивачу з ними ознайомитись.
Оскаржувана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності роз'яснено його права та обов'язки, в тому числі щодо можливість скористатися юридичною допомогою адвоката.
Таким чином колегія суддів вважає, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки не надано доказів, що позивачу було роз'яснено його права, в тому числі і щодо можливості скористатись правовою допомогою адвоката.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про протиправність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП та наявність підстав для скасування оспорюваної постанови.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було порушено норми процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21.07.2021 по справі № 636/952/21 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області третя особа Поліцейський 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Широкорад Олександр Сергійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та закриття провадження у справі,- задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАН №3837105 від 26.02.2021 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., а провадження по справі закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва