03 листопада 2021 року справа №200/2996/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Сіваченка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 р. (повний текст рішення складено та підписано 26 липня 2021 у м. Слов'янськ) у справі № 200/2996/21-а (головуючий І інстанції суддя Волгіна Н.П.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду 19.03.2021 надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі також - відповідач), відповідно до якої просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11 листопада 2020 року № 690 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16 вересня 2020 року № 164, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 3 жовтня 1988 року по 18 липня 1989 року, з 18 квітня 1991 року по 20 серпня 1991 року, з 2 вересня 1991 року по 31 грудня 1998 року, з 17 липня 2011 року по 31 липня 2011 року (а.с. 1-9).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області від 11 листопада 2020 року № 690 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов'язано Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (за списком № 2) період його роботи з 2 вересня 1991 року по 20 серпня 1992 року.
Зобов'язано Волноваське об'єднань управління Пенсійного фонду України Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 вересня 2020 року № 164 про призначення йому пенсії за віком - з врахуванням правової оцінки встановленим обставинам, наданої судом у даному рішенні.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат (а.с. 163-168).
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд змінити рішення суду першої інстанції та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.09.2020 № 164, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 03.10.1988 по 18.07.1989, з 18.04.1991 по 20.08.1991, з 02.09.1991 по 31.12.1998, з 01.07.2011 по 31.07.2011. В іншій частині рішення залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він не повинен надавати відповідачу додаткові документи, які підтверджують повний робочий день, оскільки ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, яка була ним надана разом із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Вважає, що виявлені відповідачем неточності в трудовій книжці є недоліком оформлення трудової книжки, що не може вважатись достатньою підставою неврахування помилково зазначеного періоду при обчисленні стажу роботи, оскільки внесення записів до відомостей про особу до трудової книжки не здійснювалось позивачем.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Представник позивача надав відповідь на відзив, у якому просив апеляційну скаргу позивача задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача не забезпечив слухання справи в режимі відео конференції, тому справа розглянута в письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.
Позивач, ОСОБА_1 , громадянин України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , має статус внутрішньо переміщеної особи (а.с. 12-14).
Позивач 14 вересня 2020 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, до якої додав: копію паспорту, копію ідентифікаційного номеру, копію трудової книжки НОМЕР_2 , копію військового квитка НОМЕР_3 , копію диплому про навчання НОМЕР_4 , копію довідки внутрішньо переміщеної особи № 1438-000306636 (а.с. 127-138).
З наданої суду копії розписки-повідомлення про отримання від позивача доданих до заяви документів вбачається, що при прийомі наданих документів відповідачем від позивача не вимагалось додатково надати інші документи, не надані позивачем разом із заявою від 14 вересня 2020 року (а.с. 135).
Рішенням Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 164 від 16 вересня 2020 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 15-21, 35).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду № 200/2996/21-а від 11 листопада 2020 року, яке набрало законної сили 27 січня 2021 року, визнано протиправним та скасовано рішення Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 164 від 16 вересня 2020 року та зобов'язано Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву позивача враховуючи, що з рішення пенсійного органу не вбачається за можливе встановити які саме періоди роботи позивача не були зараховані відповідачем до пільгового або страхового стажу та мотиви такого не зарахування, у зв'язку із чим суд не надавав оцінки щодо врахування стажу позивача (а.с. 15-21).
Як зазначено у цьому судовому рішенні, у спірному рішенні відповідача вказано не усі періоди роботи, які не зараховані до пільгового або страхового стажу позивача, відсутні мотиви не зарахування до пільгового стажу позивача окремих періодів його роботи та наявні розбіжності у вказаному рішенні та додатку до нього, що не дозволяє суду перевірити, чи правомірно зазначені періоди роботи позивача, навчання, служби в армії не зараховані до його пільгового стажу, а оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, суд відмовив у задоволенні позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 18 квітня 1984 року по 31 жовтня 1984 року, з 14 листопада 1984 року по 30 жовтня 1986 року, з 6 січня 1987 року по 31 грудня 1998 року та з 1 липня 2011 року по 31 липня 2011 року.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/9285/20-а від 11 листопада 2020 року Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецькій області прийняло рішення № 690, яким відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 розділу ХІV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 32-34).
Як вбачається з цього рішення до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи останнього: з 3 жовтня 1988 року по 18 липня 1989 року, з 8 квітня 1991 року по 20 серпня 1991 року, з 2 вересня 1991 року по 31 грудня 1998 року - у зв'язку із тим, що відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 для визначення права на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу враховуються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, в яких зазначається, в тому числі, характер виконуваної роботи, періоди, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків; первинні документи, на підставі яких видана довідка; а після 21 серпня 1992 року - відомості про атестацію робочих місць, при цьому у трудовій книжці позивача відсутні відомості про атестацію робочих місць, які займав ОСОБА_1 у спірні періоди, характер виконуваної роботи та зайнятість повний робочий день на цих роботах.
Період роботи позивача з 1 липня 2011 року по 31 липня 2011 року не зарахований до пільгового стажу, оскільки відповідно до інформації про наявний спеціальний стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу, дата проведення атестації робочих місць в липні 2011 року значиться “ 1 листопада 2011 року”, що не відповідає хронологічному порядку.
У рішенні зазначено, що за наданими документами загальний страховий стаж позивача складає 30 років 2 місяці 19 днів, стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 2 - 9 років 5 місяців, що не визначає права на призначення пільгової пенсії (а.с. 32-34).
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_2 від 3 жовтня 1988 року позивач у спірні періоди:
- з 3 жовтня 1988 року по 18 липня 1989 року працював на Донецькому заводі металоконструкцій газорізальником 2 розряду у цеху обробки (запис № 11-12);
- з 8 квітня 1991 року 20 серпня 1991 року працював в Донецькому державному кооперативному орендному будівельно-монтажному управлінні газозварником 4 розряду (записи №№ 16-17);
- з 2 вересня 1991 року по 31 грудня 1998 року працював в Петровському управлінні житлово-комунального господарства ВО “Донецьквугілля” газозварником 4 розряду з повним робочим днем (записи №№ 18-19);
- з 17 липня 2011 року по 31 липня 2011 працював в КП “Керуюча компанія Петровського району м. Донецька” газозварником 4 розряду з повним робочим днем (записи №№ 27-28) (а.с. 22-24, 127-131).
Відповідно до матеріалів справи представник позивача звернулась із адвокатським запитом до відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах (а.с. 35).
У відповіді від 24 лютого 2021 року № 0576-02-8/3407 на цей адвокатський запит відповідач повідомив представнику позивача, що на дату звернення позивача до управління згідно наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 30 років 2 місяці 19 днів, стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 2 складає 9 років 5 місяців, у зв'язку із чим позивачу відмовлено у призначенні пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 розділу XIV “Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Також зазначено, що у трудовій книжці позивача відсутні відомості про атестацію робочих місць, які займав ОСОБА_1 у спірні періоди, характер виконуваної роботи та зайнятість повний робочий день на цих роботах, а уточнюючі довідки позивач не надав (а.с. 35-36).
Позивач не погодився зі спірним рішенням відповідача і звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із цим позовом.
Спірним питанням в даній справі є не зарахування відповідачем спірних періодів до пільгового стажу позивача у зв'язку із відсутністю відомостей щодо атестації робочих місць, на яких працював позивач у вказані періоди (всі), а щодо періодів з 3 жовтня 1988 року по 18 липня 1989 року, з 18 квітня 1991 року по 20 серпня 1991 року, з 2 вересня 1991 року по 31 грудня 1998 року - також і відомостей про те, що позивач працював на посадах (виконував роботу) у дані періоди протягом повного робочого дня.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).
Згідно ст. 8 Закону № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Частиною 1 ст. 44 Закону України № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, далі Порядок № 22-1).
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу, Порядок № 637).
За період роботи, починаючи з 1 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 4до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п. 4.3 Порядку № 22-1).
Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до матеріалів справи, позивач 14 вересня 2020 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, до якої додав: копію паспорту, копію ідентифікаційного номеру, копію трудової книжки НОМЕР_2 , копію військового квитка НОМЕР_3 , копію диплому про навчання ЖТ № 999761, копію довідки внутрішньо переміщеної особи № 1438-000306636 (а.с. 134-135, 15-21, 127-138).
З наданої суду копії розписки-повідомлення про отримання від позивача доданих до заяви документів вбачається, що при прийомі наданих документів відповідачем від позивача не вимагалось додатково надати інші документи, не надані позивачем разом із заявою від 14 вересня 2020 року (а.с. 135).
Як встановлено судами, до пільгового стажу позивача (після повторного розгляду пенсійним органом заяви позивача на виконання судового рішення від 11 листопада 2020 року) не зараховано періоди роботи останнього: з 3 жовтня 1988 року по 18 липня 1989 року, з 8 квітня 1991 року по 20 серпня 1991 року, з 2 вересня 1991 року по 31 грудня 1998 року - у зв'язку із тим, що відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 для визначення права на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу враховуються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, в яких зазначається, в тому числі, характер виконуваної роботи, періоди, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків; первинні документи, на підставі яких видана довідка; а після 21 серпня 1992 року - відомості про атестацію робочих місць, при цьому у трудовій книжці позивача відсутні відомості про атестацію робочих місць, які займав ОСОБА_1 у спірні періоди, характер виконуваної роботи та зайнятість повний робочий день на цих роботах, а період роботи з 1 липня 2011 року по 31 липня 2011 року не зарахований до пільгового стажу, оскільки відповідно до інформації про наявний спеціальний стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу, дата проведення атестації робочих місць в липні 2011 року значиться “ 1 листопада 2011 року”, що не відповідає хронологічному порядку.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 25 років при призначенні пенсії в період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року
Згідно ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За унормуванням п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абз. 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: […] з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок […]. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи […].
Матеріалами справи підтверджено, що позивач після досягнення 55 років звернувся до відповідача із заявою та доданими до заяви документами про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначені періоди, з яких складається страховий стаж.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
За приписами п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України “Про пенсійне забезпечення”, Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що положення якої кореспондуються зі ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Правила п. 10 Порядку № 383 підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці свідчать: необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, - уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
В п. 1 Порядку № 637 також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; пунктом 20 Порядку № 637 також передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Надана позивачем трудова книжка містить належним чином здійснені записи щодо його роботи у спірні на роботах, які надають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону № 1058-IV, що не заперечується відповідачем.
Разом із цим трудова книжка позивача не містить відомостей щодо зайнятості позивача на посадах (роботах), які надають право на призначення пільгової пенсії, протягом повного робочого дня у періоди з 3 жовтня 1988 року по 18 липня 1989 року, з 18 квітня 1991 року по 20 серпня 1991 року.
Отже, за відсутності додаткових документів, ніж були надані позивачем відповідачу, пенсійний орган правомірно не зарахував до пільгового стажу позивача зазначені періоди у зв'язку із відсутністю відомостей про зайнятість позивача повний робочий день.
Як вбачається з трудової книжки позивача у періоди: з 2 вересня 1991 року по 31 грудня 1998 року ОСОБА_1 працював в Петровському управлінні житлово-комунального господарства ВО “Донецьквугілля” газозварником 4 розряду з повним робочим днем; з 17 липня 2011 року по 31 липня 2011 працював в КП “Керуюча компанія Петровського району м. Донецька” - газозварником 4 розряду з повним робочим днем (а.с. 22-24, 127-131).
Отже, трудова книжка містить відомості про зайнятість позивача у зазначені періоди повний робочий день.
Враховуючи, що до 21 серпня 1992 року не вимагалось проведення атестації робочих місць за умовами праці, період роботи позивача з 2 вересня 1991 року по 20 серпня 1992 року (включно) мав бути зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача за ст. 114 Закону № 1058-IV (робота (професія) позивача віднесена до списку № 2, згідно записів у трудовій книжці позивач був зайнятий повний робочий день, атестація робочого місця позивача за умовами праці чинним на той час законодавством не вимагалась).
Щодо періодів роботи позивача: з 21 серпня 1992 року по 31 грудня 1998 року в Петровському управлінні житлово-комунального господарства ВО “Донецьквугілля” газозварником 4 розряду з повним робочим днем; з 17 липня 2011 року по 31 липня 2011 року в КП “Керуюча компанія Петровського району м. Донецька” газозварником 4 розряду з повним робочим днем, суд зазначає, що підтвердження проведення атестації робочих місць для призначення пільгової пенсії за списками № 1 та № 2 згідно ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV та п. 3 Порядку № 383 після 21 серпня 1992 року є обов'язковим.
В матеріалах справ відсутні відомості про те, що позивачем надавались відповідачу документи, які містять інформацію про проведення атестації робочих місць, які займав позивач у ці періоди.
Доводи позивача, що відповідачем має бути зараховано до пільгового стажу вказані періоди, так як атестація робочих місць, які займав позивача у спірні періоди, проводилась, на підтвердження чого позивач надав копії посвідчення учбового комбінату про атестацію № 19017 (а.с. 125-126), виписки з наказу № 182 від 20 липня 1998 року “Про проведення атестації робочих місць за умовами праці” Петровського управління житлово-комунального господарства Донецького виробничого об'єднання по добичі вугілля “Донецьквугілля” (а.с. 27), виписки з наказу № 148-0с від 7 квітня 2008 року “Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці” Комунального підприємства “Керуючої компанії Петровського району м. Донецька” (а.с. 28), виписки з наказу № 148 від 7 квітня 2008 року “Про результати атестації робочих місць за умовами праці” Комунального підприємства “Керуючої компанії Петровського району м. Донецька” (а.с. 29-31), - не приймаються судом, так як матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання позивачем копій зазначених документів відповідачеві.
Так, згідно п. 10 Порядку № 383 та п. 1 Порядку № 637 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно надати […] виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, - уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності […] відповідних записів у трудовій книжці.
Відповідно до пунктів 4.1 4.3 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Отже, враховуючи надані позивачем відповідачу документи, періоди роботи позивача з 21 серпня 1992 року по 31 грудня 1998 року та з 17 липня 2011 року по 31 липня 2011 року не підлягали зарахуванню до пільгового стажу позивача у зв'язку із ненаданням пенсійному органу документів на підтвердження атестації робочих місць.
За змістом абзаців 1 та 3 п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою; заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються у відповідному журналі. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Відповідно до п. 4.2 цього ж Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
В абз. 2 п. 1.7 Порядку № 22-1 занотовано: у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Орган, що призначає пенсію, відповідно до п. 3.3 зазначеного Порядку надає […] допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку (в тому числі непрацюючим особам, які звернулись за призначенням пенсії), щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.
Як вже зазначалось судом, відповідачем при прийомі документів від позивача, а також і після прийняття Донецьким окружним адміністративним судом рішення № 200/9285/20-а, не вимагалось від позивача надати додаткові документи (у наданій суду розписки-повідомленні відсутні записи про це), а також у суду відсутні будь-які інші докази на підтвердження виконання управлінням приписів пунктів 1.7 та 3.3 Порядку № 22-1 щодо надання допомоги громадянам в одержанні необхідних документів для призначення пенсії.
Таким чином відповідачем при розгляді заяви позивача від 14 вересня 2020 року не були в повній мірі дотримані нормативно-правові приписи Порядку № 22-1 та не враховані всі обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведених вище обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Рішення відповідача від 11 листопада 2020 року № 690 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” - є необґрунтованим, а тому протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача у відповідній частині позовних вимог - підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16 вересня 2020 року № 164, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 3 жовтня 1988 року по 18 липня 1989 року, з 18 квітня 1991 року по 20 серпня 1991 року, з 2 вересня 1991 року по 31 грудня 1998 року, з 17 липня 2011 року по 31 липня 2011 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто, дії, які він повинен вчинити за законом.
Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи, що за висновком суду період роботи позивача з 2 вересня 1991 року по 20 серпня 1992 року газозварником 4 розряду в Петровському управлінні житлово-комунального господарства ВО “Донецьквугілля” на підставі наданих позивачем документів мав бути зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача (за списком № 2), суд першої інстанції правомірно задовольняє вимоги в цій частині.
Разом із цим позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 3 жовтня 1988 року по 18 липня 1989 року, з 18 квітня 1991 року по 20 серпня 1991 року, з 21 серпня 1992 року по 31 грудня 1998 року, з 17 липня 2011 року по 31 липня 2011 року, - задоволенню не підлягають у зв'язку із ненаданням позивачем пенсійному органу документів, які підтверджують пільговий характер роботи позивача (зокрема, документів, які підтверджують проведення атестації робочих місць позивача, на яких він працював у періоди з 21 серпня 1992 року по 31 грудня 1998 року, з 17 липня 2011 року по 31 липня 2011 року; документів щодо зайнятості позивача на роботах повний робочий день у періоди з 3 жовтня 1988 року по 18 липня 1989 року, з 18 квітня 1991 року по 20 серпня 1991 року.
Питання про відмову пенсійним органом призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за умови надання ОСОБА_1 пенсійному органу зазначених вище документів - не є спірним в межах даної справи.
На підставі викладеного вище суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші протии Україн від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскарженого судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 5 ст. 250, ст. 311, 316, ст. 321, ч.1 ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 р. - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 р. у справі № 200/2996/21-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 3 листопада 2021 року.
Колегія суддів: Г.М. Міронова
І.В. Сіваченко
Е.Г. Казначеєв