04 листопада 2021 року м. Чернігів Справа № 620/7490/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 06.07.2021 звернувся до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Північна митниця), у якому просить:
- визнати протиправним рішення відповідача про відмову у внесенні змін до митної декларації від 31.05.2021 №UA102030/2021/634871;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву про внесення змін до митної декларації.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час митного оформлення товару декларантом було допущено помилку в графі 8 МД та вказано отримувачем товару (автомобіля) комісіонера за договором комісії. У зв'язку із наведеним комітент не визначається як власник товару та не може бути ним оформлений у реєстраційних органах МВС для отримання права користування і розпорядження. Вказані обставини підтверджуються документами, які надавались під час митного оформлення (договір комісії), тому відмова відповідача у проведенні відповідних коригувань є необґрунтованою.
Ухвалою судді від 08.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також установлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 04.10.2021 клопотання представника позивача про долучення доказів повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою суду від 04.10.2021 Північній митниці відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк надав відзив на позов, у якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та зазначив, що позивачу відмовлено у задоволенні заяви про надання дозволу на внесення змін до МД, оскільки відсутні документи, що підтверджують необхідність внесення таких змін. Крім того, позивач самостійно заповнив графу 8 МД та до моменту завершення митного оформлення товару не подавав заяв про внесення відповідних змін до МД.
Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій він позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та просив їх задовольнити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
До Північної митниці для розмитнення товару (легковий автомобіль, марки HONDA), придбаного згідно із зовнішньоекономічним контрактом від 18.06.2019 №LT-19-01/BY-PL, ОСОБА_1 було подано митну декларацію №UA102030/2021/634871 із відповідним пакетом документів (а.с. 25-35).
Відповідно до матеріалів справи, придбання та поставка товару здійснювалось ФОП ОСОБА_2 як комісіонером згідно договору комісії від 15.06.2019 №UN-19/05-PL (а.с. 28).
При заповненні декларації позивачем у графі 8 МД зазначено інформацію, що одержувачем товару є ФОП ОСОБА_2 . Відповідно до графи 9 МД особою, відповідальною за фінансове врегулювання, також є ФОП ОСОБА_2 .
Внаслідок вказаного заповнення МД, власником товару, який ввозився на митну територію України, відображається ФОП ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
У зв'язку з наведеним, позивач 16.06.2021 звернувся до Північної митниці із заявою про внесення змін до митної декларації №UA102030/2021/634871, шляхом зміни відомостей, відображених у графі 8, а саме замість наявних зазначити « ОСОБА_1 , НМ438382, вид 30/10/2021 Чернігівським РС УДМС України в Чернігівській обл, Чернігівська обл, Чернігівський р-н, с. Іванівка, Коцюбинського 46, UA03534902851» (а.с. 36).
Листом від 25.06.2021 за №7.11-2/28-04-02/10/5420 відповідач у внесенні змін ОСОБА_1 відмовив, мотивуючи тим, що відповідно до змісту зовнішньоекономічного контракту, інвойсу, платіжного документу, що підтверджує вартість товару, акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, відсутні підстави для таких дій (а.с. 37).
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України.
Так, відповідно до вимог статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно із статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій (частина шоста статті 264 Митного кодексу України).
Відповідно до частини восьмої статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 268 Митного кодексу України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.
Згідно із статтею 269 Митного кодексу України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.
Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.
Частиною сьомою статті 269 Митного кодексу України установлено, що порядок внесення змін до митних декларацій визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації положень частини сьомої статті 269 Митного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 затверджено Положення про митні декларації (далі - Положення №450), яке визначає, у тому числі порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними.
Так, за змістом пункту 33 Положення №450 за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана.
У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів.
Дозвіл митного органу на зміну або відкликання митної декларації, митне оформлення якої не завершено, надається посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі.
Пункт 34 Положення передбачає випадки, коли внесення змін до митної декларації не дозволяється, а саме:
внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;
внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів;
внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати;
внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено);
внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання;
внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.
З огляду на наведене, до моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант або уповноважена ним особа має право звернутись до контролюючого органу із заявою про внесення змін до митної декларації, у якій зазначити причини необхідності внесення таких змін. При цьому, обов'язок подати до митного органу додаткові документи для підтвердження підстав на внесення змін до митної декларації виникає в особи виключно у випадку, якщо такі не подавались під час декларування. У свою чергу, відмова митного органу у наданні дозволу на внесення таких змін повинна бути обґрунтована та містити чіткі підстави для прийняття такого рішення.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Північної митниці із заявою про внесення змін до поданої ним митної декларації від 31.05.2021 №UA102030/2021/634871, шляхом внесення змін до графи 8 та зазначення декларанта одержувачем товару, оскільки таким відображено ФОП ОСОБА_2 .
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, зокрема, договору комісії від 15.06.2019 №UN-19/05-PL, ФОП ОСОБА_2 є комісіонером та здійснював придбання і поставку товару (автомобіля) в інтересах ОСОБА_1 як комітента (а.с. 28).
Згідно із відомостями, відображеними у митній декларації від 31.05.2021 №UA102030/2021/634871, вказаний договір комісії надавався позивачем під час здійснення митного оформлення товару, що не заперечується і відповідачем.
У свою чергу, у зв'язку із тим, що у графі 8 митної декларації одержувачем товару є ФОП ОСОБА_2 , позивач, як власник ввезеного комісіонером автомобіля, не може скористатись правом володіти та розпоряджатися вказаним майном. Зокрема, ОСОБА_1 звернувся до ТСЦ МВС №7441 для державної реєстрації транспортного засобу, однак у таких діях йому було відмовлено у зв'язку із тим, що інформація про його право власності на товар відсутня.
Наведене, на переконання суду, є порушенням стаття 1 Протоколу №1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, яка також зобов'язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення «Броньовський проти Польщі»). У кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення «Спорронг та Льоннрот проти Швеції»).
Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Протоколу №1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також, буде мати місце порушення статті 1 Протоколу №1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.
Закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності (рішення від 13.06.1979 у справі «Маркс проти Бельгії», п.69).
Відповідно до пункту 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (CASE OF SHCHOKIN v. UKRAINE) (Заяви №№ 23759/03 та 37943/06) судом констатовано, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.
Враховуючи вищенаведене та те, що зміни, які ОСОБА_1 просить внести до графи 8 митної декларації від 31.05.2021 №UA102030/2021/634871, спрямовані на захист його права власності на ввезений комісіонером на митну територію України автомобіль, і вони не призведуть до наслідків, передбачених статтею 268 Митного кодексу України, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною відмову Північної митниці Держмитслужби у внесенні змін до митної декларації від 31.05.2021 №UA102030/2021/634871, відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви від 15.06.2021 №25.
Зобов'язати Північну митницю Держмитслужби повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.06.2021 №25 про внесення змін до митної декларації від 31.05.2021 №UA102030/2021/634871 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 04 листопада 2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Північна митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43332675, просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017).
Суддя С.В. Бородавкіна