04 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/10699/21
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Менського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Менського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Менського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті страхової суми по факту нещасного випадку, який стався 15.04.2021, з електрозварником філії «Сосницька ДЕД» ОСОБА_2 , 1959 року народження;
- зобов'язати Менське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 страхову суму по факту нещасного випадку, який стався 15.04.2021, з електрозварником філії «Сосницька ДЕД» ОСОБА_2 , 1959 року народження.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що бездіяльність відповідача щодо невиплати страхової суми по факту нещасного випадку є протиправною та такою, що порушує його права.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 08.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; витребувано у відповідача копії усіх наявних документів, що стосуються предмету позову, засвідчені належним чином; встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, вказує, що сам факт проживання позивача з його батьком за одним адресом не є беззаперечним доказом проживання їх однією сім'єю. Тому з огляду на норми чинного законодавства у відповідача відсутні підставі для призначення одноразової допомоги позивачу через відсутність документів, що підтверджують належність позивача до складу сім'ї померлого. Крім того зазначає, що додана до позовної заяви довідка від 02.09.2021 №1610-352 оформлена на бланку який втратив чинність; на сьогоднішній день жодним нормативно-правовим актом не визначено форму та зміст довідки про склад сім'ї.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві (а.с.5-6).
Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 15.04.2021 о 14 год. 20 хв. на філії «Сосницька дорожньо-експлуатаційна дільниця» Державного підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Форма Н-1/П), затвердженим 29.06.2021 заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області (а.с.9-20).
Відповідно до висновку комісії (розділ 7) нещасний випадок, який стався 15.04.2021 з електрогазозварником філії «Сосницька ДЕД» ОСОБА_2 , 1959 р.н., визнано таким, що пов'язаний з виробництвом. На потерпілого складається акт за формою Н-1/П. Нещасний випадок підлягає обліку на філії «Сосницька ДЕД».
Позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення страхової виплати у зв'язку зі смертю годувальника, до якої додав відповідні документи, в тому числі довідку про реєстрацію місця проживання.
Листом від 06.08.2021 №02-05/1221 відповідач повідомив позивача, що для отримання одноразової допомоги на сім'ю дитиною, реєстрацію їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. У разі відсутності документів, що підтверджують належність до складу сім'ї померлого, статус члена сім'ї встановлюється в судовому порядку (а.с.21).
Позивач, вбачаючи в діях відповідача бездіяльність, якою порушуються його законні права та інтереси, звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в Україні людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканості і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105-ХІV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 36 Закону №1105-ХІV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до частини 7 статті 36 Закону №1105-ХІV страхові виплати складаються із, зокрема, страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого).
Частиною 6 статті 42 Закону №1105-ХІV встановлено у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону №1105-ХІV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.
Згідно частини 2 статті 43 Закону №1105-ХІV Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника: 1) копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; 2) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду; 3) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку; 4) довідки навчального закладу про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання; 5) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 44 Закону №1105-ХІV Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Статтею 45 Закону №1105-ХІV передбачені випадки, у яких Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг, Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: 1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного кримінального правопорушення, що призвів до настання страхового випадку. Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
З метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, керуючись статтями 7, 36, 37, 39, 41-48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», правління Фонду соціального страхування України постановило затвердити Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
Наведений Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат затверджений Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 (далі - Порядок №11).
Пунктом 1.2. Порядку №11 встановлено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи, зокрема, одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.
Зі змісту пунктів 1.3, 1.4 Порядку № 11 випливає, що Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.
Відповідно до пункту 5.1. Розділу V Порядку №11 для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім'ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються:
заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою;
копії паспорта;
копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;
копії документів, що підтверджують родинні зв'язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого);
довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).
Для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.
З матеріалів справи випливає, що позивач надав відповідачу заяву про призначення одноразової допомоги в разі смерті потерпілого та відповідний пакет документів, передбачений частиною шостою статті 42 Закону №1105-XIV та Порядком №11, проте будь-яких рішень про страхову виплату, у формі постанови, на підставі заяви ОСОБА_1 від 28.07.2021 та доданих до неї документів, відповідачем не приймалось в порушення статті 44 Закону №1105-ХІV та пункту 1.4. Порядку №11, натомість останній відмовив позивачу в призначенні страхової виплати листом від 06.08.2021 №02-05/1221.
За таких обставин суд погоджується з доводами позивача, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо призначення страхової виплати позивачу, оскільки рішення про відмову у виплаті одноразової допомоги позивачу з обґрунтуванням її відмови у формі постанови відповідач не приймав, а тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Менського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернігівській області щодо призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги в разі смерті потерпілого по факту нещасного випадку, який стався 15.04.2021, з електрозварником філії «Сосницька ДЕД» ОСОБА_2 , 1959 року народження підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Менське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 страхову суму по факту нещасного випадку, який стався 15.04.2021, з електрозварником філії «Сосницька ДЕД» ОСОБА_2 , 1959 року народження суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що повноваження Управління виконавчої дирекції щодо призначення соціальної виплати, передбаченої частиною шостою статті 42 Закону № 1105-XIV чи відмова у її призначенні є його дискреційними повноваженнями, отже лише він має право приймати відповідне рішення.
Суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані Законом. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог прав осіб, що звертаються до суб'єктів владних повноважень, без порушень принципу розподілу влади.
Крім того відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина перша статті 5 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають права, свободи та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У свою чергу, оскільки справа про страхову виплату, передбачену частиною шостою статті 42 Закону № 1105-XIV на підставі заяви позивача від 28.07.2021 та доданих до неї документів відповідачем не розглядалася і, в свою чергу, відповідного рішення за результатами такого розгляду, у формі постанови, ним не приймалося, позовна вимога щодо зобов'язання Менське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 страхову суму по факту нещасного випадку, який стався 15.04.2021, з електрозварником філії «Сосницька ДЕД» ОСОБА_2 , 1959 року народження є передчасною та направлена на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, так як судовому захисту підлягає лише порушене право, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Менське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернігівській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.07.2021 про призначення одноразової допомоги в разі смерті потерпілого по факту нещасного випадку, який стався 15.04.2021, з електрозварником філії «Сосницька ДЕД» ОСОБА_2 , 1959 року народження та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то згідно статті 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 454,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Менського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Менського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернігівській області щодо призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги в разі смерті потерпілого по факту нещасного випадку, який стався 15.04.2021, з електрозварником філії «Сосницька ДЕД» ОСОБА_2 , 1959 року народження.
Зобов'язати Менське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернігівській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.07.2021 про призначення одноразової допомоги в разі смерті потерпілого по факту нещасного випадку, який стався 15.04.2021, з електрозварником філії «Сосницька ДЕД» ОСОБА_2 , 1959 року народження та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (с. Загребелля, Сосницький район, Чернігівська область, 16105, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Менське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернігівській області (вул. Чернігівський шлях, 4/3, м. Мена, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ - 41421312).
Суддя В.В. Падій