03 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/9407/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами справу за позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 80320,53 грн. основного платежу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нерухомості на р/р UA29899998031408617000025739, ГУК у Чернігівській області/тг м. Чернігів/18010200, код 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законодавством терміни, однак всупереч вимогам Податкового кодексу України відповідач має податковий борг в загальному розмірі 80320,53 грн.
Відповідачем відзив на позов подано не було.
Про відкриття провадження у справі відповідач був повідомлений належним чином за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
За приписами пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України відповідач є платником податку та згідно підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 має борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нерухомості в розмірі 80320,53 грн., що виник на підставі несплати податкового зобов'язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 05.05.2018 № 0159241-1303-2526 на суму 26534,40 грн., від 08.05.2019 № 0116965-5306-2526 на суму 26785,18 грн., від 27.04.2020 № 0192077-5305-2526 на суму 27000,95 грн. (а.с. 9, 10, 11).
Пункт 58.3 статті 58 Податкового кодексу України в редакції на час винесення податкових повідомлень-рішень від 05.05.2018 № 0159241-1303-2526, від 08.05.2019 № 0116965-5306-2526 передбачав, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Згідно з абзацом 6 пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України в редакції на час винесення податкових повідомлень-рішень від 05.05.2018 № 0159241-1303-2526, від 08.05.2019 № 0116965-5306-2526, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На час винесення податкового повідомлення-рішення від 27.04.2020 № 0192077-5305-2526 підпункт 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачав, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно пунктів 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.
Відповідно до пункту 70.1 статті 70 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація, зокрема про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство (підпункт 70.2.4 пункт 70.2 статті 70 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254 (далі - Порядок № 1204 в редакції, чинній на час винесення податкових повідомлень-рішень), податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.
Згідно пункту 5 Розділу ІІІ Порядку № 1204 якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
За змістом наведених положень надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 640/8096/19.
Разом з тим, Верховний Суд в постанові від 04.06.2020 у справі № 826/11455/15 зазначив, що не виконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.
Як встановлено судом, податковою адресою позивача у Державному реєстрі була адреса: АДРЕСА_1 , дата внесення інформації: 09.09.1996 (а.с. 49).
Суду не надано жодних доказів повідомлення позивачем контролюючого органу про зміну місця проживання. Будь-яких заперечень з цього приводу відповідач не навів.
Податкове повідомлення-рішення від 27.04.2020 № 0192077-5305-2526 було надіслано відповідачу на адресу місця її реєстрації, вказану у Державному реєстрі, а у сукупності з фактом повернення вищезазначеного відправлення на адресу Головного управління ДПС у Чернігівській області з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», суд приходить до висновку, що вказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим позивачу, відповідає правильному застосуванню норм пункту 42.4 статті 42, абзаців 2, 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, пунктів 3, 5 Розділу ІІІ Порядку № 1204.
Разом з тим, суду не надано доказів вручення, направлення податкових повідомлень-рішень від 05.05.2018 № 0159241-1303-2526, від 08.05.2019 № 0116965-5306-2526 за податковою адресою відповідача або їх повернення підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення.
Суд не приймає до уваги надані суду списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів з повідомленням про вручення, оскільки список щодо відправлення податкового повідомлення-рішення від 05.05.2018 № 0159241-1303-2526 не містить відтиск штампу відділення поштового зв'язку про прийняття відправлення (зворот а.с. 9), а список від червня 2019 року не містить інформації про зміст (вкладення) відправлення на ім'я ОСОБА_1 , адреси відправлення (зворот а.с. 10).
Також суду не надано ні зворотних повідомлень про вручення вказаних податкових повідомлень-рішень, ні конвертів з відміткою про причини невручення таких поштових відправлень.
Тобто, в суду відсутні докази належного вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень від 05.05.2018 № 0159241-1303-2526, від 08.05.2019 № 0116965-5306-2526.
В даному ж випадку, з огляду на приписи статті 42 Податкового кодексу України, відсутні підстави вважати, що податкові повідомлення-рішення від 05.05.2018 № 0159241-1303-2526, від 08.05.2019 № 0116965-5306-2526 належним чином вручено відповідачу, що свідчить про недотримання контролюючим органом вимог Податкового кодексу України.
При цьому, суд наголошує, що в межах даного рішення судом не заперечується наявність у відповідача заявленого до стягнення податкового боргу, а лише вказується про необхідність дотримання визначеної Податковим кодексом України процедури його стягнення, адже за відсутності належних доказів вручення відповідачу вказаних податкових повідомлень-рішень, звернення до суду із вимогами щодо стягнення відповідного боргу в цій частині, на переконання суду, є передчасним.
Так, у постанові від 09.10.2018 у справі № 819/1698/16 Верховним судом зазначено, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. Податковий борг може бути стягнутий у судовому порядку за зверненням податкового органу. Стягнення податкового боргу у судовому порядку передбачає, що податковим органом виконано законодавчі приписи щодо порядку формування та направлення вимоги про стягнення відповідного податкового боргу.
Пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вказаних норм відповідачу було надіслано податкову вимогу від 29.01.2018 № 761-17, яка була повернута поштовою службою, тобто за нормами податкового законодавства вважається врученою (а.с. 6).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг на суму 27000,95 грн., що виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2020 № 0192077-5305-2526, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац перший пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Таким чином, з урахуванням того, що податкова заборгованість на суму 27000,95 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 27000,95 грн.основного платежу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нерухомості на р/р UA29899998031408617000025739, ГУК у Чернігівській області/тг м. Чернігів/18010200, код 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03.11.2021.
Суддя Н.М. Баргаміна