04 листопада 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2845/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у на загальну суму 3389,01 грн - до місцевого бюджету.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується борг на загальну суму 3389,01 грн, який виник з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Оскільки борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Про відкриття провадження в даній адміністративній справі та призначення її до розгляду повідомлено відповідача за адресою зазначеною у позовній заяві та за зареєстрованим місцем проживання згідно обліків ВОМІРМП УДМСУ в Чернівецькій області ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно довідки Укрпошти від 22.07.2021 рекомендоване поштове відправлення, адресоване відповідачу, повернуто до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Частиною 6 ст. 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є, в т. ч. день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи приписи ст. 251 КАС України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, незважаючи на невручення поштового відправлення останньому з незалежних від суду причин.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно відомостей УДМС України в Чернівецькій області від 05.07.2021, за обліками ВОМІРМП УДМСУ в Чернівецькій області ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за місцем проживання АДРЕСА_1 .
Згідно реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки про наявне нерухоме майно, відповідач є платником податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 40,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 38541056.
Дослідженням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухового майна щодо суб'єкта від 09.06.2021 встановлено, що нежитлове приміщення - магазин, загальною площею 40,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності відповідачу. Реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 38541056; дата державної реєстрації права власності: 24.12.2012 р.; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, САЕ/859014 від 11.12.2012.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За відповідачем рахується податковий борг у сумі 3389,01 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та відомостями, що вказані у інтегрованій картці та складається з боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
З матеріалів справи видно, що податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у відповідача виник на підставі:
- податкового повідомлення-рішення форми "Ф" № 003685-5302-2409 від 20.06.2018, згідно якого визначено податкове зобов'язання в сумі 781,44 грн;
- податкового повідомлення - рішення форми "Ф" № 0008300-5406-2409 від 24.06.2019, згідно якого відповідачу визначено податкове зобов'язання у сумі 909,16 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми "Ф" № 0019221-5407-2409 від 24.04.2020, згідно якого визначено податкове зобов'язання в сумі 1698,41 грн.
Судом встановлено, що вказані вище податкові повідомлення - рішення надіслані позивачем рекомендованим поштовим відправленням за останнім відомим місцезнаходженням відповідача, а саме: АДРЕСА_1 .
Згідно довідок Укрпошти від 12.07.2018, 04.07.2019 та 25.05.2020, поштові відправлення адресовані відповідачу повернуто на адресу позивача з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Отже, останнє відоме контролюючому органу місцезнаходження відповідача є саме адреса: АДРЕСА_1 .
Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 70.7 ст. 70 ПК України).
Враховуючи наведену норму, а також наведені обставини, суд приходить до висновку, що згадані вище податкові повідомлення - рішення, вважається врученими відповідачу, відповідно, 12.07.2018, 04.07.2019 та 25.05.2020, за останнім відомим його місцезнаходженням.
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК України).
З матеріалів справи видно, що податкові повідомлення-рішення форми "Ф" № 003685-5302-2409 від 20.06.2018, форми "Ф" № 0008300-5406-2409 від 24.06.2019 та форми "Ф" № 0019221-5407-2409 від 24.04.2020 відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані податкові повідомлення-рішення є узгодженим.
Дослідженням інтегрованої картки платника податків (відповідача) встановлено, що відповідачем не сплачено суму, яку зазначено у податкових-повідомленнях рішеннях, у зв'язку з чим утворився борг на загальну суму 3389,01 грн.
Вказана заборгованість відповідачем в добровільному порядку не сплачена, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 3389,01 грн.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем направлено податкову вимогу форми “Ф” від 30.08.2019 № 12751-54 на суму 1690,60 грн на адресу відповідача: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки Укрпошти від 05.09.2019, поштове відправлення адресоване відповідачу повернуто на адресу позивача з відміткою "за зазначеною адресою адресат не проживає".
Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, а також наведені обставини, суд приходить до висновку, що податкова вимога форми “Ф” від 30.08.2019 № 12751-54 вважається врученою відповідачу 05.09.2019, за останнім відомим його місцезнаходженням.
Оскільки після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася (збільшилася), але податковий борг не був ним погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково позивачем не надсилалася (не вручалася).
Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).
Пунктом п. 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми податкового боргу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 241, 246, 255, 257-263, 293 та 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 3389,01 грн до місцевого бюджету.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування сторін:
позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вулиця Героїв Майдану, 200-А, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187);
відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя В.К. Левицький