22 жовтня 2021 року справа № 580/7224/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
17.09.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати неправомірними дії відповідача щодо незарахування до спеціального (педагогічного) стажу періоду служби в Радянській армії з 23.10.1981 до 09.02.1984, який дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій, та відмови у виплаті такої допомоги;
зобов'язати відповідача зарахувати період служби в Радянській армії з 23.10.1981 до 09.02.1984 до стажу, який дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 ч.1 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а також призначити та виплатити таку допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно не зарахував до педагогічного стажу позивача період служби в Радянській армії, що враховується для отримання виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню. Тому просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 22.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.
13.10.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що нормами чинного законодавства України не передбачено зарахування до спеціального стажу, який дає право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, періоду служби у Збройних силах СРСР.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов встановив таке.
Рішенням відповідача від 20.08.2021 №232950004586 позивачу з 29.05.2021 призначено пенсію за віком. Визначено страховий стаж позивача 43 років 7 місяців та 5 днів.
На звернення позивача від 20.08.2021 щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 нарахованих пенсій за віком за педагогічний стаж понад 35 років, відповідач листом від 25.08.2021 №5930-6491/Щ-02/8-2300/21 повідомив позивача, що до педагогічного стажу не зараховано період служби в Радянській армії з 23.10.1981 до 09.02.1984, оскільки відповідно до постанови КМУ від 04.11.1993 №909 не передбачено зарахування періоду проходження військової служби до спеціального педагогічного стажу для визначення права на пенсію за вислугу років.
Також, на звернення позивача від 30.08.2021 щодо надання інформації про загальний страховий стаж та про спеціальний педагогічний стаж, відповідач листом від 07.09.2021 №6236-6751/Щ-02/8-2300/21 повідомив, що загальний страховий стаж позивача становить 43 років 7 місяців та 5 днів, а спеціальний - 34 років та 6 місяців.
Не погоджуючись із таким розрахунком спеціального стажу та відмовою позивач звернувся в суд з даним позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі - Перелік №909).
Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17.
Переліком №909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років.
З даних трудової книжки позивача від 04.12.1979 серії НОМЕР_1 суд встановив, що 18.08.1981 позивача прийнято учителем трудового навчання і креслення у Катеринівську восьмирічну школу. 20.10.1981 позивач звільнений у зв'язку з призовом долав Радянської армії.
З 23.10.1981 до 16.02.1984 позивач проходив службу в Радянській армії.
З 06.03.1984 до 06.06.1984 працював майстром виробничого навчання в Смілянському технічному училищі №5.
18.12.1985 прийнятий майстром в ПТУ-12. Звільнений 26.03.1995.
01.09.1993 прийнятий на посаду вчителя СШ №7 м. Сміла.
Суд врахував, що спірним у даній справі є зарахування періоду служби позивача в Радянській армії з 23.10.1981 до 16.02.1984.
Так, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Тобто відповідно до змісту наведеної норми, обов'язковою умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, різновидом якої є пенсія за вислугу років, є, зокрема, робота особи за професією або на посаді, що дає право на призначення такої пенсії, на момент призову на строкову військову службу.
Частиною 3 ст.36 КЗпП УРСР було передбачено, що однією з підстав припинення трудового договору є призов або вступ працівника на військову службу.
Судом встановлено, що за даними трудової книжки позивача його звільнено з посади учителя трудового навчання і креслення у Катеринівської восьмирічної школи з 20.10.1981 у зв'язку з призовом долав Радянської армії
Таким чином, враховуючи, що позивач на момент призову на строкову військову службу працював на посаді вчителя, тобто на посаді, яка відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 року №1397 «Про пенсію за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я та сільського господарства» давала право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти, і був звільнений з даної посади саме у зв'язку з призовом на військову службу, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у зарахуванні періоду проходження позивачем строкової військової служби до стажу роботи позивача на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №450/3061/16-а.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів законності відмови у зарахуванні до спеціального (педагогічного) стажу періоду служби в Радянській армії з 23.10.1981 до 16.02.1984, який дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій, та відмови у виплаті такої допомоги.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
На підставі ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зарахувати період служби в Радянській армії з 23.10.1981 до 16.02.1984 до стажу позивача, який дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 ч.1 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а також призначити та виплатити таку допомогу.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у зарахуванні до спеціального (педагогічного) стажу ОСОБА_1 періоду служби в Радянській армії з 23.10.1981 до 16.02.1984, який дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, та відмови у виплаті такої допомоги.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) зарахувати до спеціального (педагогічного) стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) період служби в Радянській армії з 23.10.1981 до 16.02.1984, який дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п.7-1 ч.1 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ