28 жовтня 2021 року справа № 580/7129/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку письмового провадження правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
15.09.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Яжука С.С. від 16.08.2021 про закінчення виконавчого провадження №66997862;
визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Яжука С.С. та зобов'язати відповідача здійснити виконавчі дії для повного виконання рішення суду.
Позов мотивовано тим, що боржником не виконане рішення суду. Тому спірне рішення про закінчення виконавчого провадження є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 18.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання. Також залучено ГУ ПФУ в Черкаській області третьою особою на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог (далі - третя особа).
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов, а третя особа пояснень не надали.
Ухвалою від 26.10.202 суд закрив підготовче провадження, призначив судовий розгляд справи по суті у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази та надавши їм правову оцінку, суд встановив таке.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 у справі №580/4131/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо розгляду заяв ОСОБА_1 про нарахування та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у відповідності до ст. ст. 39, 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживав у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, у відповідності до ст. ст. 39, 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-XII.
З метою примусового виконання цього рішення позивачу 01.07.2021 Черкаський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист, на підставі якого старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Яжук С.С. постановою від 19.07.2021 відкрив виконавче провадження №66097862.
Листом від 30.07.2021 №2300-0802-5/44154 боржник (третя особа) повідомив державного виконавця, що на виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 22.07.2021 здійснено перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та нараховано доплату в сумі 57587,53 грн., яка буде виплачена у порядку черговості виконання судових рішень в межах коштів, виділених з Державного бюджету України.
16.08.2021 відповідач прийняв спірну постанову про закінчення виконавчого провадження №66097862 у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.
Не погоджуючись з цим рішенням позивач звернувся в суд з даним позовом.
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно з ч.1 ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною ст.5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 ст.18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII передбачено обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 39 Закону №1404-VIII визначений виключний перелік випадків, у яких виконавче провадження підлягає закінченню.
На підставі п.9 ч.1 ст.39 №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття виконавчого провадження №66097862 та відповідність спірного рішення вимогам закону, що обґрунтовується таким.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами 2, 4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Суд врахував, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 у справі №580/4131/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживав у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, у відповідності до ст. ст. 39, 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-XII.
На виконання вказаного рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протоколом від 22.07.2021 здійснило перерахунок пенсії позивача за вказаний період та визначено до виплати суму 57587,53 грн.
Отже, на переконання суду, боржником виконане судове рішення в частині зобов'язання прийняти рішення про нарахування та виплату позивачу пенсії .
При цьому зобов'язання ГУ ПФУ в Черкаській області саме виплатити позивачу перераховану суму пенсії ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 у справі №580/4131/20, не містять.
Крім того, згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Судом встановлено, що нарахована позивачу на виконання вказаного рішення суду доплата в розмірі 57587,53 грн. включена боржником (третьою особою) до Реєстру судових рішень для виконання за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджету за відповідною бюджетною програмою, що свідчить про відсутність порушення прав позивача на отримання вказаних коштів.
Конституційний Суд України у абз.3 резолютивної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Отже, виконання судового рішення, у першу чергу, полягає у захисті порушених прав особи, які відновлені судовим рішенням.
Статтею 2 Закону №1404-VIIІ визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Зважаючи, що боржником на виконання рішення суду прийняте рішення про перерахунок та виплату пенсії позивача та визначено доплату в сумі 57587,53 грн., яку включено до Реєстру судових рішень для виконання за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджету за відповідною бюджетною програмою, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах державним виконавцем було дотримано вимог Закону №1404-VIIІ, що не призвело до порушення прав позивача на відновлення порушеного права, констатованого судом.
Оскільки відповідач надав суду докази виконання боржником рішення суду у справі №580/4143/20 з урахуванням мотивів його прийняття, суд дійшов висновку, що спірне рішення про закінчення виконавчого провадження прийняте за наявності правових підстав, вказаних у ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII.
Отже, позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 287, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ