03 листопада 2021 року м. Рівне №460/1957/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
1) визнати протиправною відмову відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 08.10.2015 по 31.01.2019 в Рівненській філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу»;
2) зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 08.10.2015 по 31.01.2019 в Рівненській філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу»;
3) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком в розмірі із врахуванням періоду роботи з 08.10.2015 по 31.01.2019 з дня набуття права на пенсію за віком 07.05.2019.
За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що з травня 2019 року вона перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком. При поданні заяви про призначення пенсії за віком позивачем було подано усі необхідні документи, які підтверджують її трудову діяльність, в тому числі в період із жовтня 2015 року по січень 2019 року включно виконавцем функцій з ведення бухгалтерського обліку Рівненської філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу».Разом з тим, на момент призначення пенсії відповідач не включив такий період роботи до загального страхового стажу позивача.На звернення позивача відповідач повідомив про відсутність у нього відомостей про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за позивача її страхувальником, Рівненською філієюДержавного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», за період з жовтня 2015 року по січень 2019 року, у зв'язку з чим такий період і не було враховано до страхового стажу.Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, оскільки сплата таких внесків є обов'язком роботодавця і вона не може нести негативні наслідки від неналежного виконання такого обов'язку Рівненською філієюДержавного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу». З огляду на вказане, просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано,щовідповідно до Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.09.2013 № 16-1, від органів Державної фіскальної служби до Пенсійного фонду України передаються відомості зі звітів страхувальників та дані щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Так, відповідач звертає увагу на те, що від органів Державної фіскальної служби до Пенсійного фонду України надійшли відомості зі звітів страхувальника Рівненська філіяДержавного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (код ЄДРПОУ 38104307) про заробіток позивача за період з жовтня 2015 по січень 2019 року. Разом з тим, станом на 24.02.2021 дані щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальником Рівненська філіяДержавного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» за період з жовтня 2015 по січень 2019 року від органів Державної фіскальної служби не надходили. З огляду на вказане,відповідач стверджує, що відомості про страховий стаж позивача за період з жовтня 2015 по січень 2019 року будуть відображені у реєстрі застрахованих осіб після надходження від органів Державної фіскальної служби відомостей про сплату страхувальником Рівненська філія Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таким чином, відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 2.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком з 07.05.2019, що стверджується наявним у справі доказазами.
При призначені позивачу пенсії, відповідачем не було зараховано до страхового стажу періоду роботи з жовтня 2015 року по січень 2019 року включно виконавцем функцій з ведення бухгалтерського обліку Рівненської філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», виконуваної позивачем на підставі договорів про надання послуг.
02.02.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою, у якій просила пояснити причини незарахування періоду її роботи у Рівненській філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» з жовтня 2015 року по січень 2019 року до страхового стажу.
Листом від 24.02.2021 за № 1034-635/П-06/8-1700/21 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу з мотивів, аналогічних наведеним у відзиві.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму,встановленого законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту,форми і видипенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплатудоговорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV(далі - Закон № 1058-ІV).
Статтею 8 Закону № 1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, яке, в силу положень ст.2 Закону № 1058-ІV гарантується, зокрема, солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до ст.1 Закону № 1058-ІV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч.3 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У силу приписів ч.1 ст.15 Закону № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є, зокрема, страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Відповідно до п.1 ст.14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці.
Згідно із ч.2 ст.20 Закону № 1058-IV, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
За приписами ч.6 ст.20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону № 1058-IV).
Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058-IV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Отже, обов'язок щодо сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника - роботодавця, оскільки він здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи - працівника.
Застрахована особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства за страховими внесками не може бути підставою для незарахування до страхового стажу такої особи періодів її роботи.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 30.09.2019 у справі № 414/736/17, від 23.07.2019 у справі № 617/927/17.
Таким чином, усі місяці роботи, в тому числі, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та нараховувало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні або незалежно від того, чи обліковуються вказані страхові внески відповідачем у реєстрі застрахованих осіб.
Відповідно до п.1 ст.12-1 Закону № 2464-VI, Пенсійний фонд України формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У частині 2 статті 20 Закону № 2464-VI зазначено, що персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.10.2015 по 31.01.2019 включноРівненської філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку, в свою чергу, нараховувалися страхові внески.
Ці обставини підтверджуються наявною у справі копією Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) на позивача.
Враховуючи наведені вище норми та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відмова відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 08.10.2015 по 31.01.2019 порушує право останньої на соціальний захист, гарантоване Конституцією України та Законом № 1058-IV.
В свою чергу, покликання відповідача на несплату Рівненською філією Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в тому числі за позивача, не є підставою для незарахування останній до страхового стажу періоду, у якому Філія як страхувальник фактично мала сплачувати за неї обумовлений внесок.
Відтак, вимоги позивача в частині визнання відмови відповідача протиправною та зобов'язання останнього зарахувати спірний період роботи позивача до страхового стажу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, повне відновлення порушених прав позивача зумовлює необхідність задоволення позову і в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії останні з урахуванням страхового стажу, до якого включений період роботи у Рівненській філіїДержавного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» з жовтня 2015 року по січень 2019 року.
Щодо строку з якого відповідача належить зобов'язати здійснити перерахунок пенсії позивача, то суд враховує таке.
В ході судового розгляду судом встановлено, що безпідставне незарахування відповідачем спірного періоду роботи до страхового стажу позивача мало місце при призначенні останній пенсії за віком з 07.05.2019.
Таким чином, право позивача на отримання пенсії в розмірі, передбаченому чинним законодавством, було порушене з 07.05.2019, а відтак з метою забезпечення повного захисту порушеного права позивача відповідача належить зобов'язати провести перерахунок пенсії позивача саме з 07.05.2019.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вказане, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 908грн відповідно до квитанції від 18.03.2021 № 0.0.2056266856.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь останньої за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.10.2015 по 31.01.2019 в Рівненській філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.10.2015 по 31.01.2019 в Рівненській філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіз 07.05.2019 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком, включивши до загального страхового стажу останньої період роботи з 08.10.2015 по 31.01.2019 в Рівненській філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір в сумі 908грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 03 листопада 2021 року
Суддя У.М. Нор