Справа № 420/6788/21
25 жовтня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Кушнірука О.А.,
сторін:
позивач: не з'явився
відповідач ГУ ДПС в Одеській області: не з'явився
відповідач ГУ ДПС у Львівській області: Квасниця Н.Б., - за Витягом
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Од Строй Груп» (код ЄДРПОУ 42778297, адреса місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Лазаренка Є. академіка, 2, адреса для листування: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23/1, каб. 8) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 23 квітня 2021 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Од Строй Груп» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01 квітня 2021 року № 42542 про відповідність критеріям ризиковості платника податків та зобов'язання виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Також у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 540 грн. та суми вартості професійної правничої допомоги (гонорару) адвокатського об'єднання у розмірі 25 000 грн.
Ухвалою від 27 квітня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення, яким віднесено позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є протиправним, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Так, оскаржуване рішення не містить мотивів та обґрунтування віднесення позивача до переліку платника податків, які відповідають критеріям ризиковості, будь-якої інформації, що визначала б ризиковість здійснення ТОВ «Од Строй Груп» господарських операцій не зазначено. Абстрактний запис у графі податкова інформація: «упередження розповсюдження схемного ПДВ» не можна вважати належним зазначенням податкової інформації.
У свою чергу позивач зазначив, що згідно з витягом щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та /або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 195618 від 19.04.2021 року ТОВ «Од Строй Груп», загальна сума ПДВ складає 1 644 280 грн.
ТОВ «Од Строй Груп» здійснює господарську діяльність за КВЕДом: будівництво житлових і нежитлових будівель, будівництво водних споруд, знесення, здійснення підготовчих робіт тощо. Також позивач отримав ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України. У позивача наявна матеріально-технічна аза та працівники для здійснення господарської діяльності.
Відсутні будь-які рішення судів, прийняті в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності укладених ТОВ «Од Строй Груп» з його контрагентами правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які б обумовлювалися цим правочином, також відсутні рішення судів про визнання цих правочинів недійсними, у контролюючого органу відсутня дудь-яка інформація щодо наявності вироку суду відносно посадових осіб ТОВ «Од Строй Груп» або посадових осіб його контрагентів за спірними операціями.
Також позивач зазначив, що реальність господарських операцій ТОВ «Од Строй Груп» з контрагентами підтверджені належним чином складеними первинними документами, укладення правочинів спрямоване на настання реальних правових наслідків, відповіді господарські операції відповідають економічному змісту і діловій меті діяльності позивача та його контрагентів, а тому позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та належить скасуванню в судовому порядку.
У встановлений судом строк відповідач -ГУ ДПС в Одеській області надав відзив на позовну заяву (вхід. № ЕП/14416/21 від 27.05.2021 року), відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що ТОВ «Од Строй Груп» було включено до переліку ризикових платників податків, оскільки за результатами проведеного аналізу діяльності позивача встановлено, що ТОВ «Од Строй Груп» має ознаку вигодотраспортуючого суб'єкта, придбання та реалізація з СГ з ознаками ризику, а також керівник який є одночасно посадовою особою 4 суб'єктів господарювання, що в свою чергу може свідчити про ризиковість здійснення операцій.
Серед контрагентів з ознаками ризиковості встановлено придбання у ТОВ «Арія Строй Град» (внесено до переліку ризикових 19.01.2021 року), ТОВ «Карія Компані» (внесено до переліку ризикових 23.03.2021 року), ТОВ «Білайз» (має ознаку вигодотранспортуючого суб'єкту, ТОВ «Лейтіс Ком» (внесено до переліку ризикових 10.02.2021 року), ТОВ «Мірус Трейд» (внесено до переліку ризикових 30.03.2021 року), та реалізація з ризиковими контрагентами: ТОВ «Проектюгстрой» (внесено до переліку ризикових 13.11.2020 року), ТОВ «Мегалайн інвест» (внесено до переліку ризикових 12.01.2021 року), ПП «Евротранссстрой» (внесено до переліку ризикових 31.12.2020 року), ТОВ «ТМ Буд Груп» (внесено до переліку ризикових 25.01.2021 року), ТОВ «СТС Бізнес Груп» (внесено до переліку ризикових 26.02.2021 року), ТОВ «Югстрой монтаж» (внесено до переліку ризикових 23.02.2021 року).
Також відповідач зазначив, що позивачем не надано жодних документів щодо невідповідності критеріям ризиковості, а тому оскаржуване рішення є правомірним.
Ухвалою суду від 07 червня 2021 року задоволено клопотання відповідача та замінено Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на його правонаступника Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) як відокремленого підрозділу ДПС. Розгляд справи розпочато спочатку.
Позивачем надано відповідь на відзив (вхід. № 32813/21 від 23.06.2021 року), відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що аргументи відповідача є безпідставними, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження висловленої позиції щодо наявності у ТОВ «Од Строй Груп» ознак вигодотранспортуючого суб'єкта. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем не вкзаано, в чому саме полягає ризиковість здійснюваних ТОВ «Од Строй Груп» господарських операцій з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Альянс», ПП «Ірван», ТОВ «Підприємство «Маст-Буд».
Відповідач не скористався правом на підготовку заперечень.
Ухвалою від 23 червня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
Ухвалою суду, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 17 серпня 2021 року задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35).
Своє клопотання представник позивача обґрунтував тим, що з 30 квітня 2021 року ТОВ «Од Строй Груп» взято на облік як платник податків в Головному управлінні ДПС у Львівській області, а тому відповідачем по другої вимозі щодо зобов'язання виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, у зв'язку з перереєстрацією ТОВ «Од Строй Груп» адреси місцезнаходження та взяття позивача на облік в ГУ ДПС у Львівській області має бути Головне управління ДПС у Львівській області.
До суду 14 вересня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДПС у Львівській області, відповідно до якого відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог, та просив виключити його із складу учасників справи, оскільки оскаржуване рішення було прийнято ГУ ДПС в Одеській області, та ГУ ДПС у Львівській області не вчинялись жодних дій чи бездіяльності, пов'язаних з оскаржуваним рішенням.
Позивач не скористався правом на підготовку відповіді на відзив.
Ухвалою суду, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 21 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Ухвалою суду від 21 вересня 2021 року задоволено клопотання ГУ ДПС у Львівській області та призначено розгляд справи в режимі відеоконференції в приміщенні Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Представник позивача на відкрите судове засідання не з'явився, подавши клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
Також не з'явився на судове засідання представник ГУ ДПС в Одеській області.
Ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання 25 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС в Одеській області про відкладення, оскільки ухвалою суду від 21 вересня 2021 року вже призначено розгляд в режимі відеоконференції.
Представник відповідача ГУ ДПС у Львівській області на відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.
Доповівши зміст позовних вимог, заслухавши у вступному слові пояснення представника відповідача ГУ ДПС у Львівській області, доповівши зміст відзиву на позовну заяву ГУ ДПС в Одеській області, вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Од Строй Груп» зареєстровано в реєстрі з 28.01.2019 року, номер запису: 15561020000068872 та здійснює господарську діяльність за КВЕДом: будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, виробництво металевих дверей та вікон, механічне обладнання оброблення металевих виробів тощо.
Також матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Од Строй Груп» видано Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками вд 10 квітня 2019 року № 20-Л.
Згідно з витягом щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та /або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 195618 від 19.04.2021 року ТОВ «Од Строй Груп», загальна сума ПДВ складає 1 644 280 грн.
Позивач зазначив, що ТОВ «Од Строй Груп» було подано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні по господарським операціям з ТОВ «Ірван», ТОВ «»Підприємство «Маст-Буд», ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Альянс»: від 17 березня 2021 року № 9, від 18 березня 2021 року № 10, від 26.03.2021 року № 3, від 26.03.2021 року № 4, від 26.03.2021 року № 5, від 26.03.221 оку № 6від 26.03.2021 року № 7, від 26.03.2021 року № 8, реєстрація яких була зупинена, оскільки ТОВ «Од Строй Груп» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
В електронному кабінету позивач отримав рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01 квітня 2021 року № 42542 про відповідність критеріям ризиковості платника податків, підстава п. 8 Критерії ризиковості платника податку, податкова інформація: упередження розповсюдження схемного ПДВ (а.с. 58).
В ході судового розгляду справи позивачем подані первинні документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Ірван», ТОВ «»Підприємство «Маст-Буд», ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Альянс», а саме: договору підряду з додатками, рахунки на оплату робіт, платіжні доручення, акти виконаних робіт, договору поставки, видаткової накладної, а також зазначено, у позивача наявна матеріально-технічна база, що підтверджено наданими копіями договорів оренди, та працівники для здійснення господарської діяльності.
Одночасно суд встановив, що за рішенням учасника № 1/2021 ТОВ «Од Строй Груп» від 29.03.2021 року вирішено змінити існуюче місцезнаходження ТОВ «Од Строй Груп» - « 65045, Одеська область, м. Одеса, вул. Катерининська, 37, каб. 45», за яким зареєстроване товариство, та затвердити нове місцезнаходження ТОВ «Од Строй Груп» за адресою - « 79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка, 2 (а.с. 167).
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, 30.04.2021 року ТОВ «Од Строй Груп» взято на облік як платник податків у ГУ ДПС у Львівській області.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).
Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України.
За правилами п. 61.1 та п. 61.2 статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Положеннями статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін..
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 статті 201 ПК України).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Згідно з п. 5 та п. 6 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Так, суд встановив, що в електронному кабінету позивач отримав рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01 квітня 2021 року № 42542 про відповідність критеріям ризиковості платника податків, підстава п. 8 Критерії ризиковості платника податку, податкова інформація: упередження розповсюдження схемного ПДВ (а.с. 58).
Позивач зазначив, що оскаржуване рішення не містить мотивів та обґрунтування віднесення позивача до переліку платника податків, які відповідають критеріям ризиковості, будь-якої інформації, що визначала б ризиковість здійснення ТОВ «Од Строй Груп» господарських операцій не зазначено. Абстрактний запис у графі податкова інформація: «упередження розповсюдження схемного ПДВ» не можна вважати належним зазначенням податкової інформації.
У свою чергу у відзиві на позовну заяву відповідач ГУ ДПС в Одеській області зазначив, що що ТОВ «Од Строй Груп» було включено до переліку ризикових платників податків, оскільки за результатами проведеного аналізу діяльності позивача встановлено, що ТОВ «Од Строй Груп» має ознаку вигодотраспортуючого суб'єкта, придбання та реалізація з СГ з ознаками ризику, а також керівник який є одночасно посадовою особою 4 суб'єктів господарювання, що в свою чергу може свідчити про ризиковість здійснення операцій.
Серед контрагентів з ознаками ризиковості встановлено придбання у ТОВ «Арія Строй Град» (внесено до переліку ризикових 19.01.2021 року), ТОВ «Карія Компані» (внесено до переліку ризикових 23.03.2021 року), ТОВ «Білайз» (має ознаку вигодотранспортуючого суб'єкту, ТОВ «Лейтіс Ком» (внесено до переліку ризикових 10.02.2021 року), ТОВ «Мірус Трейд» (внесено до переліку ризикових 30.03.2021 року), та реалізація з ризиковими контрагентами: ТОВ «Проектюгстрой» (внесено до переліку ризикових 13.11.2020 року), ТОВ «Мегалайн інвест» (внесено до переліку ризикових 12.01.2021 року), ПП «Евротранссстрой» (внесено до переліку ризикових 31.12.2020 року), ТОВ «ТМ Буд Груп» (внесено до переліку ризикових 25.01.2021 року), ТОВ «СТС Бізнес Груп» (внесено до переліку ризикових 26.02.2021 року), ТОВ «Югстрой монтаж» (внесено до переліку ризикових 23.02.2021 року).
Також відповідач зазначив, що позивачем не надано жодних документів щодо невідповідності критеріям ризиковості.
Надаючи оцінку вказаним доводам сторін, суд виходить із такого.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку № 1165 є вичерпним.
Зокрема, п. 8 додатку 1 до Порядку № 1165 передбачено наступний критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
За змістом затвердженої форми рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку № 1165) вказане рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З аналізу вказаних норм права слідує, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
Також, суд звертає увагу, що у рішенні необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, суд встановив та підтверджено матеріалами справи, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відповідність платника податку критеріям ризиковості є - наявна податкова інформація, щодо упередження розповсюдження схемного ПДВ.
Позивач звернув увагу суду, що в рішенні від 01.04.2021 № 42542 відповідач не навів мотивів прийняття цього рішення.
Дослідивши зміст оскаржуваного рішення, суд встановив, що у рішенні від 01.04.2021 № 42542 не зазначені підстави прийняття такого рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №».Також, в рядку «Податкова інформація» зазначено, що наявна податкова інформація, щодо упередження розповсюдження схемного ПДВ, однак не зазначено суть та характер наявної інформації, що стала підставою для такого висновку, не ідентифіковані конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
З урахуванням вище встановлених судом обставин, суд погоджується з доводами позивача, що рішення не містить належної мотивації та підстав його прийняття.
Суд враховує, що пояснення з приводу прийняття оскаржуваного рішення відповідачем надано лише під час розгляду справи, однак суду не надано документальних доказів, як б надали можливість встановити обставини, що стали підставою для висновків про відповідність безпосередньо позивача критеріям ризиковості платника податку та копії яких документів позивача були складені з порушенням норм податкового законодавства.
В той же час позивачем доведено наявність матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності.
Крім того, оцінюючи підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить з того, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване рішення не містить підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та керуючись приписами п. 6 Порядку № 1165, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання Головне управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є правомірними та належать задоволенню.
Суд відхиляє доводи відповідача Головного управління ДПС у Львівській області, що він не є належним відповідачем, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, 30.04.2021 року ТОВ «Од Строй Груп» взято на облік як платник податків у ГУ ДПС у Львівській області.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідачі, заперечуючи проти позову не довели, з посиланням на відповідні докази, правомірності своїх рішень, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що вимоги про зобов'язання виключити з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості є похідною позовною вимогою, то належить стягненню судовий збір в розмірі 2270 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь позивача.
Також позивачем подано клопотання про розподіл судових витрат, відповідно до якого просив стягнути у рівних частинах з відповідачів на користь позивача судові витрати - сум вартості професійної правничої (правової) допомогу (гонорару) адвокатського об'єднання у розмірі 25 000 грн.
До суду 29 вересня 2021 року від відповідача Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу, в якому відповідач заперечував проти заявленої суми витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що вона є не співмірною та не обґрунтованою, та вважав обґрунтованим відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі прожиткового мінімуму на 2021 рік.
Також до суду 07 жовтня 2021 року надійшли від ГУ ДПС у Львівській області заперечення на клопотання про розподіл судових витрат, відповідно до яких просило відмовити у задоволенні клопотання.
Розглянувши клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, клопотання ГУ ДПС в Одеській області та заперечення ГУ ДПС у Львівській області, суд дійшов такого висновку.
Так, згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що 19 квітня 2021 року між ТОВ «Од Строй Груп» та Адвокатським об'єднанням «СІ.ЕЛ.ЕС.» укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги, відповідно до п. 1 якого Адвокатське об'єднання приймає на себе обов'язки (зобов'язання) з надання професійної правничої (правової) допомоги на підставі доручень клієнта. Зміст конкретного доручення клієнта про надання професійної правничої (правової) допомоги та розмір гонорару (винагороди) за його виконання, що підлягає сплаті визначається сторонами на підставі цього Договору, зокрема шляхом укладання додаткових угод до нього (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 16 цього договору, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи (доручення), кваліфікація і досвід адвокатів, які будуть виконувати доручення клієнта у відповідній категорії справи, та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та врахувати витрачений адвокатами час.
Також матеріалами справи підтверджено, що сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 19.04.2021 року, відповідно до п. 1 якого клієнт надає доручення на представництво інтересів клієнта в межах звернення до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ ДПС в Одеській області щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.04.2021 року № 42542 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «Од Строй Груп» та зобов'язання виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Од Строй Груп» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості: доручення з питання підготовки, підписання та подання позову, всіх необхідних процесуальних документів, представництва інтересів клієнта тощо.
Сторони погодили, що розмір гонорару адвокатського об'єднання по справі складає 25 000 грн. (п. 2 додаткової угоди № 1).
На підтвердження оплати вказаних послуг позивачем надано акти - рахунки та платіжні доручення № 647 від 22.04.2021 року на суму 5500 грн. та № 648 від 23.04.2021 року на суму 7000 грн., № 835 від 05.08.2021 року на суму 12 500 грн.
Також позивачем надано детальний опис наданої адвокатами професійної правничої (правової) допомоги на користь ТОВ «Од Строй Груп» за договором від 19.04.2021 року, відповідно до якого позивачу надані таки послуги:
1.1. Проведення зустрічі з клієнтом з приводу обговорення необхідності та можливості прийняття в роботу адвокатів щодо звернення до суду.
2.1. вивчення, систематизація та правової аналіз отриманих від позивача документів. Підготовка позовної заяви.
2.2. копіювання та засвідчення копій документів.
2.3. оформлення та направлення позову на адресу суду.
3.1.вивчення та аналіз правової позиції ГУ ДПС в Одеській області у відзиві на позовну заяву.
3.2. підготовка відповіді на відзив.
3.3. оформлення та направлення відповіді на відзив до суду.
3.4. представництво інтересів у суді з приводу подачі до суду відповіді на відзив.
4.1. вивчення, систематизація та правовий аналіз первинної документації по взаємовідносинам з контрагентами.
4.2. підготовка клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
4.3. копіювання та засвідчення копій документів.
4.4. оформлення та направлення клопотання до суду
4.5. представництво інтересів позивача в суді при подачі клопотання до суду.
5.1. підготовка клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - ГУ ДПС у Львівській області.
5.2. копіювання та засвідчення документів
5.3.оформлення та направлення клопотання до суду
5.5. представництво інтересів позивача в суді при подачі клопотання до суду.
6.1. підготовка супровідного листа щодо направлення на адресу ГУ ДПС у Львівській області копі адміністративного позову.
6.2. копіювання позову з додатками
6.3. оформлення та направлення цього листа
7.1.представництво інтересів компанії стосовно ознайомлення х матеріалами справи в суді.
8.1. підготовка клопотання про розподіл судових витрат
8.2. копіювання документів
8.3. оформлення та направлення зазначеного клопотання
8.4. представництво інтересів позивача в суді з приводу подачі цього клопотання.
9.1 представництво інтересів позивача у судових засіданнях.
Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат та заперечення відповідача, суд зазначає таке.
Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд доходить висновку, що вказана справа не відноситься до категорії складних, вже сформована судова практика з розгляду та вирішення таких справ, позов має немайновий характер, не є об'ємним, складається з двох позовних вимог.
Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Оцінивши наданий позивачем детальний опис наданих послуг з урахуванням категорії даної справи, конкретних обставин у цій справі, суд зазначає, що вказаний детальний опис виконаних робіт не містить розміру витраченого часу та вартості за кожну надану послугу, що виключає можливість оцінити фактичність витраченого часу та її співмірність з кожною наданою послугою.
Відповідно до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Однак, суд звертає увагу, що надання таких послуг має бути необхідним.
Враховуючи вищевикладені висновки, суд вважає, що витрачений адвокатом час на проведення зустрічі з клієнтом з приводу обговорення необхідності та можливості прийняття в роботу адвокатів щодо звернення до суду; вивчення, систематизація та правової аналіз отриманих від позивача документів; копіювання та засвідчення копій документів; оформлення та направлення до суду поданих документів, копіювання документів є фактично діями з підготовки позову та мають охоплюватися саме витратами на підготовку позову, тобто суд вважає, що ці дії не є неминучими, а тому у відшкодуванні таких витрат слід відмовити.
Щодо витрат на підготовку позову, відповіді на відзив та представництво інтересів позивача на судових засіданнях, суд доходить висновку, що таки витрати є неминучими та фактичними, але з урахуванням категорії даної справи, обґрунтованою сумою є 2000 грн.
З урахуванням категорії даної справи, кількості застосованого законодавства, та доказів, на які позивач посилався, за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що фактичними та неминучими витратами на виконання цих робіт є сума 2000 грн., яка й належить відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача до якого задоволено основну позовну вимогу.
В іншій частині клопотання позивача про розподіл судових витрат слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Од Строй Груп» (код ЄДРПОУ 42778297, адреса місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Лазаренка Є. академіка, 2,адреса для листування: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23/1, каб. 8) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.04.2021 року № 42542 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «Од Строй Груп» (код ЄДРПОУ 42778297, адреса місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Лазаренка Є. академіка, 2, адреса для листування: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23/1, каб. 8) критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Од Строй Груп» (код ЄДРПОУ 42778297, адреса місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Лазаренка Є. академіка, 2,адреса для листування: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23/1, каб. 8) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Од Строй Груп» (код ЄДРПОУ 42778297, адреса місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Лазаренка Є. академіка, 2,адреса для листування: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23/1, каб. 8) судовий збір в розмірі 2270 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) та судові витрати на правничу професійну допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп. (дві тисячі гривень 00 копійок).
В іншій частині клопотання про розподіл судових витрат, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано « 04» листопада 2021 року.
Суддя Л.Р. Юхтенко