Справа № 420/14772/21
02 листопада 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перша транспортна група» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №294358 від 26.07.2021 року, -
До Одеського окружного адміністративного суду 17 серпня 2021 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Перша транспортна група» до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.07.2021 року №294358;
- стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перша транспортна група» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач вважає, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу винесена без наявності в діях підприємства фактів правопорушень та з порушенням передбаченої процедури розгляду справи про автомобільний транспорт, зокрема: із винесенням постанови не на автомобільного перевізника (власника транспортних засобів), а на замовника вантажних перевезень, у якого ці транспортні засоби не перебували у користуванні; із застосуванням штрафу за перевищення вагових норм без відповідного дозволу при перевезенні подільного вантажу на одну вісь, по якому законом не передбачено видання дозволу на проїзд на одну вісь; із неправомірним винесенням постанови щодо особи, відносно якої не проводилось перевірки про автомобільний транспорт, відносно якої не складалось жодних актів і не запрошувалось на розгляд справи; без зазначення в оскаржуваній постанові суті порушення та конкретної норми закону, яка порушена; а також із позбавленням представників підприємства можливості брати участь у розгляді справи, оскільки запрошення на розгляд справи підприємству не надсилалось жодним способом.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року, позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, у зв'язку з чим, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
Копія ухвали про відкриття провадження по справі та позов з додатками були вручені відповідачу - 08 вересня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи (а.с.52).
Відповідач відзив на позовну заяву, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Перша транспортна група» про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено.
Станом на 03 листопада 2021 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «Перша транспортна група» (код ЄДРПОУ 43217765) зареєстроване юридичною особою з 09.09.2019 року за №15561020000071441, основним видом діяльності якого є 49.41 - вантажний автомобільний транспорт (основний) (а.с.28).
28.02.2020 року між ТОВ «Перша транспортна група» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) укладено договір про надання послуг з перевезення вантажів від 28.02.2020 року №28-1/02 (далі - Договір) (а.с.16-17).
Відповідно до умов даного Договору, ФОП ОСОБА_1 зобов'язується надавати на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю «Перша транспортна група» послуги з перевезення вантажів.
28.06.2021 року сторонами Договору підписано Замовлення на перевезення вантажу. На виконання цього Замовлення виписано міжнародну товарно-транспортну накладну (ЦМР) від 29.06.2021 року №13054, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 надав для ТОВ «Перша транспортна група» послуги з перевезення вантажу на належних ФОП ОСОБА_1 на праві власності транспортних засобах (тягач д.н.з. НОМЕР_1 та причеп д.н.з. НОМЕР_2 ) (а.с.20).
За наслідками здійснення перевезення Сторонами підписано акт приймання-передачі послуг з перевезення вантажів від 01.07.2021 року (а.с.19).
Транспортні засоби, а саме спеціалізований напівпричіп - спеціалізований напівпричіп - контейнеровоз - Е ( НОМЕР_2 ), а також вантажний - спеціалізований сідловий тягач - Е (ВН80020С) належать на праві власності ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (а.с.21).
29 червня 2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля Volvo, номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 .
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №290449 від 29.06.2021 року (а.с.24).
В Акті №290449 від 29.06.2021 року зафіксовано порушення ОСОБА_1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п.22.5 Правил дорожнього руху, а саме навантаження на одиночну вісь 12 т. 300 кг. при нормі 11 т.
Також, відповідачем складено Акт №0063170 від 29.06.2021 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.22).
В подальшому, Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення-запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення №54795/20/24-21 від 13.07.2021 року (а.с.25).
Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт 26 липня 2021 року Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №294358, якою вирішено стягнути з ТОВ «Перша транспортна група» адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн. (а.с.15).
Позивач, не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №294358 від 26.07.2021 року, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Джерела права та висновки суду
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон України від 05 квітня 2001 року №2344-III).
Відповідно до статті 6 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, які здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення №103).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку №1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно з пунктом 16 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.
Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації.
Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.
Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (пункт 21 Порядку №1567).
Відповідно до статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:
для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги»).
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30.
Згідно з пунктом 3 цих Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства слідує, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пунктом 22.5 Правил №1306, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування. (далі - Порядок №879).
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з абзацу 1 пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Таким чином, обов'язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.
Згідно з статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію (статті 33 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III).
Відповідно до абзаців 14, 15, 16 частини 1 статті 60 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм без відповідного дозволу.
Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.
Аналогічний висновок зазначений у поставові Верховний Суд від 09 серпня 2019 року у справа №806/1450/16.
Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 29 червня 2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля Volvo, номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 .
В подальшому, за результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №290449 від 29.06.2021 року (а.с.24).
В Акті №290449 від 29.06.2021 року зафіксовано порушення ОСОБА_1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п.22.5 Правил дорожнього руху, а саме навантаження на одиночну вісь 12 т. 300 кг. при нормі 11 т.
Також, відповідачем складено Акт №0063170 від 29.06.2021 року про перевищення транспортним засобом Volvo, номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 нормативних вагових параметрів (а.с.22).
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що ТОВ «Перша транспортна група» не є автомобільним перевізником при наданні послуг з перевезення вантажів згідно із вказаними документами, а отже не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ.
Крім того, суд не надає окремо оцінку обставинам щодо перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів оскільки, як було встановлено судом, відповідні акти про проведення перевірки та про перевищення нормативних вагових параметрів були складені відносно ОСОБА_1 , який є власником транспортного засобу Volvo, номерний знак НОМЕР_3 , що перевірявся.
З урахуванням досліджених судом письмових доказів у справі, встановлених фактичних обставин цієї справи та відповідних їм правовідносин, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.07.2021 року №294358 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, оскільки прийнята не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушує права та законні інтереси позивача.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Перша транспортна група» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №294358 від 26.07.2021 року підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати товариства з обмеженою відповідальністю «Перша транспортна група» в загальній сумі 2 270 грн. 00 коп., сплачені згідно квитанції №0.0.2233427750.1 від 17 серпня 2021 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 90, 139, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Перша транспортна група» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №294358 від 26.07.2021 року - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.07.2021 року №294358.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перша транспортна група» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 270 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Перша транспортна група» (вул. Одеська, 43, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 43217765).
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (пр.-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845).
Суддя С.О. Cтефанов