03 листопада 2021 р. № 400/5770/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового розглянув адміністративну справу
за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14,Київ 135,01135, Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845, ,
про:визнання протиправною та скасування постанови від 27.05.21 р. № 281589,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1), Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 2) про визнання протиправною та скасування постанови від 27.05.2021 № 281589 .
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм не попускав, а відповідними матеріалами не підтверджено порушенням вимог законодавства, висновки викладені в постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу не підтверджено відповідними матеріалами перевірки.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки при проведення перевірки було встановлено порушення максимально допустимих параметрів на вісь. Таким чином, посадові особи, при розгляді справи, за наявними матеріалами, виявили підстави для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Ухвалою суду від 26.07.2021 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
22.07.2021 року позивач подав заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії постанови та стягнення на підставі постанови від 27.05.2021 року №281589 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн..
Ухвалою суду від 22.07.2021 року заяву позивача задоволено.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд
17.04.2021 року посадовими особами Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки (Одеська область) на а/д Р-55, 51 км + 640 м, на підставі направлення на перевірку від 09.04.2021 року №026476, проведено ваговий контроль транспортного засобу Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп LANGENDORE, д/н НОМЕР_2 .
Під час проведення рейдової перевірки виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких встановлений в ст.48 ЗУ «про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених вагових норм на строєну вісь з одиночними шинами від 10% але не більше 20%, чим порушено ч.1 абз.15 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Посадовими особами 17.04.2021 року складено акт №275471 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Акт від 17.04.2021 року №275471 був складений відносно ФОП ОСОБА_1 , та саме до позивача застосований штраф у розмірі 17000,00 грн.
За результатами проведеної перевірки посадовими особами складено Акт №0057023 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Позивач зазначив, що особа, яка проводила зважування автомобіля, на вимогу водія не пред'явила документи про проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки та не надав жодної інформації про використовувані автомобільні ваги, також надано особі, яка здійснювала перевірку на підтвердження перевезення вантажу накладну №299 від 16.04.2021 року, де зазначено масу одержаного піску, позивач стверджує, що різниця між фактичним навантаженням транспортного засобу та по результатам габаритного контролю становить 307 кг, тому вказане свідчить про невідповідність вимірювальної техніки вимогам законодавства та перебування її в несправному стані.
Щодо даної позиції суд зазначає, що матеріали справи не містять підтвердження вищевказаного, оскільки водієм не зазначено жодних зауважень викладених в Акті, більш того водії відмовився від надання будь-яких пояснень та підпису.
Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Статтею 3 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” N 1567 від 08.11.2006 передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV «Про автомобільні дороги» (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Відповідно до ст.1 Закону України “ Про автомобільний транспорт” автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідальність на підставі ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” при перевезенні вантажу покладається на перевізника.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ст.60 Закону України “ Про автомобільний транспорт”.
Позивачем не доведено суду належними доказами, що особою яка здійснювала зважування транспортного засобу, на вимогу водія не пред'явлено необхідних документів, та того, що водієм було надана накладна, оскільки матеріали справи не містять даного підтвердження, а суд не може оцінювати твердження позивача не підтверджені відповідними доказами, як і не може оцінювати докази, які не були покладені в основу прийняття відповідного рішення.
Суд надає оцінку постанові відповідача ретроспективно, на підставі тих документів, які були надані інспекторам водієм транспортного засобу. Матеріали справи не містять будь-яких доказів, що водій надавав при перевірці накладну, вимагав відповідні документи про повірку засобу вимірювання та інше, тому суд критично відноситься до тверджень позивача, які не підтверджені належними доказами та розглядає їх, як намагання позивача уникнути відповідальності.
Відповідальність на підставі ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за відсутність документів при перевезенні вантажу покладається на перевізника. Позивач не надав суду доказів, що він не є перевізником в розумінні вимог Закону України « Про автомобільний транспорт».
У справі встановлено, що підставою для видання спірної постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп LANGENDORE, д/н НОМЕР_2 .
Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаних транспортних засобів перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дало підставою вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.
Отже за описаних обставин, відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ .
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач не надав суду доказів протиправності спірної постанови, належних та допустимих доказів на спростування висновків постанови про накладання штрафу, тому позов задоволенню не підлягає.
Судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845), Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 27.05.2021 № 281589 - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя В. С. Брагар