Ухвала
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 523/14351/20
провадження № 61-17668ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Івкової Лариси Володимирівни на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2021 року, залишеного без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК» (далі - ПАТ КБ «АКОРДБАНК») про визнання протиправним та скасування наказу ПАТ КБ«АКОРДБАНК» № 530-п від 20 липня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керуючого відділення № 56 у м. Одеса ПАТ КБ «АКОРДБАНК» за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, пункт 1 статті 41
КЗпП України, та поновлення на посаді і стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
27 жовтня 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку представником ОСОБА_1 - адвокатом Івковою Л. В. подано касаційну скаргу на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області
від 12 травня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду
від 20 вересня 2021 року (надійшла 01 листопада 2021 року), у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як роз'яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня
2019 року у справі № 910/4518/16, провадження № 12-301гс18, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулуза своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
За таких обставин, з урахуванням позовних вимог, заявник повинен сплатити судовий збір за касаційне оскарження судових рішень щодо середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що не входить до структури заробітної плати у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці».
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та
не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
в розмірі оспорюваної суми, таким чином, оскільки неможливо встановити ціну позовної заяви, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 681,60 грн (840,80*200%=1 681,60 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про
що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Івкової Лариси Володимирівни на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 03 грудня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць