Постанова
Іменем України
(додаткова)
02 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 346/5196/19
провадження № 61-10372св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - фінансове управління Івано-Франківської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Булавинець Микола Миколайович, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом фінансового управління Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська,
Інформація про рух справи
У жовтні 2019 року фінансове управління Івано-Франківської міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2021 року позов задоволено. Визнано укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Івано-Франківська між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у редакції запропонованій позивачем. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 червня 2021 року апеляційні скарги відповідачів задоволено. Заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого
2021 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Додатковою постановою Івано-Франківського апеляційного суду
від 22 червня 2021 року вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року касаційну скаргу фінансового управління Івано-Франківської міської ради залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського апеляційного суду
від 03 червня 2021 року залишено без змін.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
04 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Булавинця М. М. подали до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просять стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 2 500 грн кожному, які вони мають понести у зв'язку з касаційним переглядом справи.
На обґрунтування заяви вказали, що їхнім представником Булавинц ем М. М. було підготовлено відзив на касаційну скаргу, в якому було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок розміру судових витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 5 000 грн та повідомлено, що докази на підтвердження таких витрат будуть надані протягом п'яти днів після прийняття постанови касаційним судом.
Верховним Судом 29 вересня 2021 року у цій справі залишено без задоволення касаційну скаргу фінансового управління Івано-Франківської міської ради, а тому вони на виконання зазначеного у відзиві повідомлення подають заяву про ухвалення додатково рішення, до якої долучають докази судових витрат на професійну правничу допомогу, які мають сплати у зв'язку з розглядом справи.
Копія заяви надіслана іншим учасникам справи, докази про що зазначено і додано до цієї заяви.
Заперечень щодо поданої заяви до Верховного Суду не надійшло
Позиція Верховного Суду
Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Питання щодо розподілу судових витрат судом касаційної інстанції не вирішувалось.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної
статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60
ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого
2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах
від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19,
від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.
Судом установлено, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року, у задоволенні позову фінансового управління Івано-Франківської міської ради відмовлено.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відзиві, поданому у серпні 2021 року до Верховного Суду,
представник відповідачів - адвокат Булавинець М. М. навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат відповідачів на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції в розмірі 5 000 грн.
04 жовтня 2021 року адвокат Булавинець М. М., діючи в інтересах
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додав докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомоги.
Вимоги частини восьмої статті 141 ЦПК України заявниками дотримані.
15 березня 2021 року між адвокатом Булавинцем М. М. та ОСОБА_2., ОСОБА_1. були укладені договори про надання правничої допомоги.
Згідно з актом від 30 вересня 2021 року адвокатом було надано
ОСОБА_2 і ОСОБА_1.правничу допомогу вартістю 5 000 грн у зв'язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції та складанням відзиву на касаційну скаргу.
Заперечень щодо неспівмірності заявленої суми від позивача не надходило. Верховним Судом підстав для зменшення вказаних витрат не встановлено.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Булавинець Микола Миколайович, про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з фінансового управління Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 2 500 гривень кожному на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.
Додаткова постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта