Постанова
Іменем України
27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 208/2600/17
провадження № 61-7415св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство «Дніпроазот»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства «Дніпроазот» на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року у складі судді
Івченко Т. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня
2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року акціонерне товариство «Дніпроазот» (далі - АТ «Дніпроазот») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовна заява мотивована тим, що 15 вересня 2016 року о 18 год. 20 хв. в
м. Кам'янське по вул. Грушевського-вул. Сурська, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Шкода Октавія, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , не виконав вимоги дорожнього знаку 4.6 «Рух праворуч або ліворуч», продовжив рух прямо по дорозі з одностороннім рухом, внаслідок чого виїхав на перехрестя та скоїв зіткнення з автомобілем марки Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався по вул. Грушевського, який належить АТ «Дніпроазот». Автомобілем Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 , керував водій ОСОБА_3 , який знаходиться в трудових відносинах з АТ «Дніпроазот».
Постановою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська
від 04 жовтня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Шкода Октавія - ОСОБА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в
ПрАТ «СК» Провідна», яка 16 грудня 2016 року перерахувало їм страхове відшкодування в розмірі 36 333,37 грн.
Згідно висновку Відділу судової автотоварознавчої експертизи ТОВ «Агенство незалежних експертиз» від 15 березня 2017 року № 03/001 розмір фактичної шкоди, нанесеної позивачу внаслідок ДТП і пошкодження автомобіля Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 105 577,24 грн. Різниця між фактичною шкодою та отриманою позивачем страховою виплатою складає 69 243,87 грн. Вказані кошти в добровільному порядку власником автомобіля не відшкодовані.
Посилаючись на вказані обставини, АТ «Дніпроазот» просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на їх користь грошові кошти в розмірі
69 243,87 грн, витрати, пов'язані із проведенням судової автотоварознавчої експертизи, в розмірі 1 100,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн.
Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 січня 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (далі -
ПрАТ «СК «Провідна»).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Дніпроазот»: 69 243,87 грн у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП; 1 100,00 грн у відшкодування витрат понесених при оплаті дослідження - встановленню розміру суми матеріальної шкоди від 15 березня 2017 року № 03/001;
1 600,00 грн у відшкодування витрат з оплати судового збору. Всього на загальну суму: 71 943,87 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що володільцем джерела підвищеної небезпеки - автомобіля марки Шкода Октавія А5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , тому він в силу статті 1172 ЦК України несе відповідальність із відшкодування шкоди спричиненої позивачу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2019 року апеляційну скаргу АТ «Дніпроазот» залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Стягнуто з АТ «Дніпроазот» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2 400,00 грн.
Відмову у задоволенні позову апеляційний суд мотивував так:
- колегія суддів не може прийняти до уваги наданий позивачем висновок Відділу судової автотоварознавчої експертизи ТОВ «Агенство незалежних експертиз» від 15 березня 2017 року № 03/001, оскільки такий звіт є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що буде витрачена на відновлення транспортного засобу, в розмірі 105 577,24 грн. Реальним же підтвердженням вартості відновлювального ремонту є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу. Матеріали справи не містять такого платіжного доручення, що свідчить про вартість відновлювального ремонту на суму 105 577,24 грн, за таких обставин підстави для застосування статті 1194 ЦК України та задоволення позовних вимог відсутні;
- розглядаючи справу, суд першої інстанції не врахував, що відповідно відповіді територіального сервісного центру № 1244 МВС України від 12 квітня 2017 року (т. 1, а. с. 76) згідно бази даних Дніпропетровської АІС та бази даних НАІС ДДАІ МВС України власником автомобіля марки Шкода Октавія А5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 як зазначено в рішенні суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
03 квітня 2019 рок АТ «Дніпроазот» через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій заявник просить скасувати рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2019 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про те, що відшкодовувати шкоду, завдану позивачу внаслідок ДТП повинен лише один з співвідповідачів - ОСОБА_1 є необґрунтованим, неправильним, та таким, що не відповідає обставинам справи та зроблений з порушенням вимог статей 22, 1172, 1187, 1190 ЦК України. Висновок апеляційного суду про те, що єдиним підтвердженням розміру збитків може бути лише платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу є неправильним, оскільки за пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Додаткові аргументи заявника
07 травня 2020 року АТ «Дніпроазот» через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду пояснення у справі № 208/2600/17.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Відкриваючи касаційне провадження у справі, Верховний Суд вказав, про те, що зазначена справа є малозначною відповідно до приписів ЦПК України, однак з метою формування єдиної правозастосовчої практики судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню.
16 серпня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги АТ «Дніпроазот» на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у поясненнях, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи
15 вересня 2016 року о 18 год. 20 хв. в м. Кам'янське по вул. Грушевського-
вул. Сурська, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Шкода Октавія, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , не виконав вимоги дорожнього знаку 4.6 «Рух праворуч або ліворуч», продовжив рух прямо по дорозі з одностороннім рухом, внаслідок чого виїхав на перехрестя та скоїв зіткнення з автомобілем марки Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався по вул. Грушевського, який належить АТ «Дніпроазот».
Автомобілем марки Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 , керував водій ОСОБА_3 , який знаходиться в трудових відносинах з
АТ «Дніпроазот».
Вказана обставина встановлена постановою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 жовтня 2016 року по справі № 208/5833/16-п, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , забезпечений транспортний засіб марки Шкода Октавія А5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована згідно полісу № АК/1168835 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 31 серпня 2016 року у
ПрАТ «СК «Провідна» зі строком дії до 31 серпня 2017 року (т. 1, а. с. 103).
Згідно розрахунку, складеного ПрАТ «СК «Провідна» від 09 листопада 2016 року, сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 36 833,37 грн (т. 1, а. с. 152).
Відповідно до визначеної суми збитку ПрАТ «СК «Провідна» 16 грудня 2016 року виплатило АТ «Дніпроазот», з урахуванням франшизи, 36 333,37 грн, про що свідчить відповідне платіжне доручення № 0055286 (т. 1, а. с. 154).
Згідно висновку Відділу судової автотоварознавчої експертизи ТОВ «Агенство незалежних експертиз» від 15 березня 2017 року № 03/001 розмір фактичної шкоди, нанесеної позивачу внаслідок ДТП і пошкодження автомобіля Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 ,складає 105 577,24 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями частини першої статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 вказаного закону встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону № 1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Якщо розмір страхового відшкодування визначений без проведення експертизи за згодою страховика та потерпілого, і такий розмір страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності страховика, то при вирішені спору, за позовом потерпілого у ДТП до винуватця про відшкодування шкоди, на підставі статті 1194 ЦК України у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, підлягає встановленню:
- загальний розмір заподіяної шкоди внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи;
- розмір оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, яка підлягала відшкодуванню страховиком відповідно до вимог Закону № 1961-IV;
- чи покриває ліміт відповідальності, встановлений договором про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV.
Підсумовуючи вищенаведене, слід зробити висновок про те, що у цій справі відповідач (винуватець ДТП) несе відповідальність за завдану шкоду внаслідок ДТП у розмірі різниці між завданою шкодою та лімітом відповідальності страховика.
З матеріалів справи відомо, що цивільно-правова відповідальність
ОСОБА_2 , забезпечений транспортний засіб марки Шкода Октавія А5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована згідно полісу
№ АК/1168835 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 31 серпня 2016 року у ПрАТ «СК «Провідна» зі строком дії до 31 серпня
2017 року, ліміт страхового відшкодування визначено в розмірі 100 000,00 грн.
Відповідно до визначеної суми збитку ПрАТ «СК «Провідна» 16 грудня 2016 року виплатило АТ «Дніпроазот», з урахуванням франшизи, 36 333,37 грн.
Згідно висновку Відділу судової автотоварознавчої експертизи ТОВ «Агенство незалежних експертиз» від 15 березня 2017 року № 03/001 розмір фактичної шкоди, нанесеної позивачу внаслідок ДТП і пошкодження автомобіля Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 ,складає 105 577,24 грн
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції не врахував вказані норми матеріального права та дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для застосування статті 1194 ЦК України та відсутності обов?язку у винної особи відшкодовувати завдану матеріальну шкоду внаслідок ДТП, якою є різниця між завданою шкодою (понесеними фактичними витратами) та лімітом відповідальності страховика.
З огляду на викладене та зважаючи на межі повноважень суду касаційної інстанції передбачені у статті 400 ЦПК України, за змістом якої суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, та не перевіряв доводів позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно, не надавав оцінки змісту порушеного права позивача про захист якого (права) заявлено позов у цій справі. Вказані процесуальні порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК України).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу
Оскільки під час касаційного перегляду справи, знайшли своє підтвердження аргументи заявника, оскаржуване судове рішення апеляційного суду підлягає скасування з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Дніпроазот» задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2019 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун