04 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 401/611/12
провадження № 61-11366ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна та орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної ради у м. Дніпропетровську, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,
У січні 2012 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , 2007 року народження, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якому просила визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 20 червня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , скасувавши його державну реєстрацію в реєстрі прав власності на нерухоме майно, і визнати за нею право власності на вказану квартиру в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7 .
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; скасовано рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Л. Г. та орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , 2007 року народження, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Л. Г., орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 овську, укладений 20 червня 2008 року між ОСОБА_3 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої 08 лютого 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шабашовим О. В. реєстровий № 700, від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , яка діяла від себе та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., зареєстрований в реєстрі за № 6506.
Скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ОСОБА_9 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року; рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року залишено в силі.
08 липня 2021 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, зазначивши в своїй ухвалі від 09 грудня 2020 року заявника тільки ОСОБА_6 , однак заяву складали два заявники ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Остання не була учасником справи та не брала участі у судових засіданнях у 2013 році, однак її права були порушені під час розгляду справи. Також вважає, що апеляційний суд не дослідив коло спадкоємців померлого ОСОБА_7 та неправильно визначив частки спадкового майна, що, на її думку, є нововиявленою обставиною.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 23 серпня 2021 року, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, зокрема, для надання обґрунтованої заяви з іншими підставами для поновлення строку на касаційне оскарження із наданням відповідних доказів.
На виконання вимог указаної вище ухвали ОСОБА_1 , у встановлений судом строк, надіслала матеріали на усунення недоліків.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Указану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження, і ОСОБА_1 порушує клопотання про поновлення цього строку, зазначаючи про отримання нею копії оскаржуваної ухвали апеляційного суду 03 лютого 2021 року.
На підтвердження дати отримання вказаного рішення суду апеляційної інстанції надано, зокрема, копію заяви ОСОБА_1 про звернення до Дніпровського апеляційного суду щодо отримання повного тексту ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, з якої відомо, що відповідне судове рішення отримано заявником 03 лютого 2021 року. Крім того, 01 березня 2021 року ОСОБА_1 вже зверталась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, однак її було повернено ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року. Вказану ухвалу про повернення касаційної скарги заявник отримала 06 липня 2021 року, а 08 липня 2021 року подала нову касаційну скаргу, тобто протягом 30 днів з дня отримання зазначеної ухвали.
Наведені підстави та обставини вказують на відсутність зловживань ОСОБА_1 її процесуальними правами та, відповідно, свідчать про поважність причин пропуску строку для подання касаційної скарги.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявленого клопотання.
Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно з частинами першою та другою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною четвертою статті 423 ЦПК України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
З аналізу наведеної статті випливає, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14 та від 13 лютого 2018 року № 815/756/14.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Заявник не довів існування таких обставин, які були на момент вирішення судом апеляційної інстанції справи, однакстали відомі ОСОБА_1 лише після закінчення судового розгляду, а тому недослідження кола спадкоємців після померлого ОСОБА_7 та неправильне, на думку заявника, визначення частки спадкового майна не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 423 ЦПК України.
Доводи заявника щодо помилкового зазначення апеляційним судом в своїй ухвалі від 09 грудня 2020 року заявником тільки ОСОБА_6 та ігнорування другого заявника ОСОБА_10 є необґрунтованими, оскільки подану 15 травня 2021 року заяву ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , яка діяла також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , про перегляд рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами було визнано неподаною і повернено заявникам ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2020 року. Надалі тільки ОСОБА_6 повторно звернулась до апеляційного суду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 17 липня 2020 року тільки ОСОБА_6 поновлено строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і відкрито провадження у справі за її заявою.
Натомість аргументи заяви ОСОБА_13 зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками апеляційного суду щодо їх оцінки, що в силу вимог пункту 1 частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Доводи касаційної скарги зводяться до бажання повторного перегляду вже вирішеної справи тільки з метою її нового слухання і вирішення. Проте це порушує принцип остаточності рішення суду (res judicata), оскільки підстав для перегляду судового рішення немає, права та обов'язки сторін уже вирішені (рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» та від 09 листопада 2004 року у справі «Науменко проти України»).
У зв'язку із вищезазначеним, Верховний Суд вважає, що немає підстав для скасування ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року.
Із змісту касаційної скарги випливає, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись частинами четвертою - шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна та орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної ради у м. Дніпропетровську, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук