Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відстрочення виконання рішення
"02" листопада 2021 р.Справа № 922/4228/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
Позивача (стягувача) - Таран О.В. (посвідчення № 001241 від 12.07.2021 р.);
Відповідача (заявникаборжника) - Гарагуль В.А. (довіреність № 27-10 від 30.12.2020 р.
розглянувши заяву (вх. №22823 від 29.09.2021) Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про відстрочення виконання судового рішення
по справі за позовом : Компанії з обмеженою відповідальністю "Біскоун Лімітед", Республіка Кіпр
до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків
про стягнення коштів
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 у справі № 922/4228/20 були задоволенні позовні вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) (далі - позивач) до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (далі також - відповідач, товариство) про стягнення заборгованості по нарахованим і не сплаченим дивідендам за 2011-2014 роки в сумі 46520051,89 грн., 26017689,29 грн. інфляційні витрати, 7215152,45 грн. 3 % річних. Крім того, з відповідача на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 735700,00 гривень.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на рішення суду від 06.04.2021 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
29 вересня 2021 року через канцелярію Господарського суду Харківської області відповідачем було подано заяву про відстрочення виконання судового рішення (вх. № 22823), в якому просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 р. до 27.09.2022 р. Заява мотивована тим, що заявлена до стягнення сума заборгованості є досить значною для підприємства боржника і сплатити її одночасно та в повному обсязі Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини», на даний час, в силу скрутного фінансового становища, не має жодних можливостей. Окрім того, виконання, наразі, судового рішення спричинить негативні наслідки для господарської діяльності підприємства відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.10.2021 р. прийнято заяву Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про відстрочення виконання судового рішення до розгляду. Розгляд заяви Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про відстрочення виконання судового рішення призначено на 02.11.2021 о 11:45 год.
Представник Позивача в судове засідання з'явився, 02.11.2021 р. через канцелярію суду надав заперечення (вх. № 25739), в яких просить відмовити повністю в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини».
Відповідач (заявник) в судове засідання з'явився, 28.10.2021 р. за вх. № 25309 надав доповнення до заяви про відстрочення виконання рішення, в якому просить:
- відстрочити до 27.09.2022 р. виконання додаткового рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2021 р., яким стягнуто з Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на користь Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) витрат на професійну правничу допомогу 279307,29 грн.;
- відстрочити до 27.09.2022 р. виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду, якою стягнуто з Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на користь Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з апеляційним розглядом справи в сумі 78038,25 грн.;
- на час розгляду даної заяви про відстрочення, зупинити виконання рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2021 р., додаткового рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2021 р. та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 р.
01.11.2021 р. Відповідач за вх. № 25487 надав доповнення до заяви про відстрочення виконання рішення, в якому просить:
- відстрочити до 27.09.2022 р. виконання рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2021 р., яким стягнуто з Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на користь Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) дивіденди в розмірі 46520051,89 грн., 26017689,29 грн. інфляційних витрат, 7215152,45 грн. 3% річних та витрат зі сплати судового збору;
- відстрочити до 27.09.2022 р. виконання додаткового рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2021 р., яким стягнуто з Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на користь Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) витрат на професійну правничу допомогу 279307,29 грн.;
- відстрочити до 27.09.2022 р. виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду, якою стягнуто з Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на користь Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з апеляційним розглядом справи в сумі 78038,25 грн.;
- на час розгляду даної заяви про відстрочення, зупинити виконання рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2021 р., додаткового рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2021 р. та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 р.
Розглянувши матеріали справи № 922/4228/20, заяву Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про відстрочення виконання судового рішення, з доказами, наданим в обґрунтування даної заяви, суд виходить з наступного.
Ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Ч. 3 ст. 331 ГПК України визначено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Ч. 4 ст. 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до пункту 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Виходячи з аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку про те, що підставою відстрочення виконання рішення, є наявність підстав, які унеможливлюють виконання рішення господарського суду, як то, стихійне лихо, загроза банкрутства чи то відсутність у боржника майна чи грошових коштів, на яке може бути звернуто стягнення.
Вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні відстрочки та/або розстрочки виконання рішення суду, є суб'єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд, шляхом оцінки наданих сторонами доказів.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Отже, виходячи із наведеного вище, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.
При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, вказує, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку та розстрочку виконання судового рішення з об'єктивними, переборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Ч. 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
В ч. 1 ст. 74 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так відповідач зазначає, що протягом останнього року для підприємства склалася несприятлива економічна ситуація, яка також погіршується невиконанням основними замовниками продукції АТ «Укренергомашини» взятих на себе грошових зобов'язань за укладеними контрактами, що призвело до виникнення дебіторської заборгованості, яка станом на 01.09.2021 становить 2 889,18 млн. грн.
Зокрема, основними боржниками перед відповідачем за отримані товари, роботи, послуги є ПрАТ «Укргідроенерго» та ДП «НАЕК «Енергоатом». Порушення фінансової дисципліни з боку українських замовників вкрай негативно відобразились на фінансовому становищі АТ «Укренергомашини» та призвели до дисбалансу обігових коштів відповідача.
Також, на виконання вимог Закону України «Про управління об'єктами державної власності», зокрема ч. 5 ст. 11, та постанови Кабінету Міністрів України № 364 від 24.04.2019 р., АТ «Укренергомашини» було вимушене сплатити у 2019 році на користь Держави дивіденди (частину чистого прибутку) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році в сумі 517 426 952, 84 грн. замість запланованих 287 459 435, 90 грн.
Одночасно з цим, при незначних надходженнях грошових коштів за поставлену продукцію, товариством проводились виплати заробітної плати працівникам, сплата податків та зборів, оплата за енергоносії, оплата за придбані товарно-матеріальні цінності без яких неможливо виконувати зобов'язання по укладеним контрактам/договорам щодо виготовлення продукції.
Крім того, станом на 01.09.2021 за даними бухгалтерського обліку АТ «Укренергомашини» обліковується кредиторська заборгованість в загальній сумі 1 549,70 млн. грн.
Зазначене свідчить про те, що здебільшого виплати проводились за власні кошти підприємства, що призвело до відсутності обігових коштів, в результаті чого Товариство було змушено залучати кредитні кошти.
Так, станом на 27.09.2021 за даними бухгалтерського обліку АТ «Укренергомашини» обліковується заборгованість перед двома банківськими установами за отримані кредитні кошти в загальній сумі 309,50 млн. грн. (тіло кредиту), в тому числі з терміном погашення якого настав - 159,60 млн. грн. та, крім того, прострочена заборгованість з виплати відсотків за користування кредитними коштами - 14,20 млн. грн.
Крім того, в вересні 2021 року АТ «Укренергомашини» необхідно повернути кредитні кошти (тіло кредиту) в загальній сумі 40,00 млн. грн. та на початку жовтня сплатити відсотки за користування кредитними коштами в сумі 4,70 млн. грн.
Станом на 27.09.2021 залишок вільних коштів на поточних рахунках, відкритих АТ «Укренергомашини» в національній валюті, склав: 0,36 млн. грн.
Для забезпечення нормальної роботи АТ «Укренергомашини» загальна сума коштів, яка підлягає до сплати до кінця вересня-жовтня 2021 року, складає понад 572,00 млн. грн.
Відповідач зазначає, що на теперішній час залишок вільних коштів на рахунках АТ «Укренергомашини» недостатній навіть для проведення обов'язкових платежів, терміни сплати яких встановлені на законодавчому рівні.
На підтвердження скрутного фінансового стану, відповідачем до матеріалів заяви надано звіт Служби внутрішнього аудиту АТ «Укренергомашини»; довідку щодо фінансово-економічного стану АТ «Укренергомашини»; копії платіжних доручень про сплату дивідендів на користь Держави.
Одночасно з цим, суд враховує, що звіт Служби внутрішнього аудиту АТ «Укренергомашини» - є висновком незалежного структурного підрозділу відповідача, створеного наглядовою радою Товариства рішенням від 22.11.2017 № 20-НР для забезпечення функціонування системи внутрішнього контролю відповідача, відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».
Зокрема, згідно з ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства», наглядова рада акціонерного товариства - є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах своєї компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також регулює діяльність виконавчого органу.
При цьому, суд приймає до уваги, що 75,22 % акцій відповідача знаходяться в корпоративному управлінні держави в особі Фонду державного майна України. Отже, Фонд державного майна України є суб'єктом управління відповідача, як об'єктом державної власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», суб'єкти управління об'єктами державної власності здійснюють управління корпоративними правами держави в господарських товариствах, функції з управління якими вони здійснюють, та державними унітарними підприємствами, шляхом призначення представників держави для участі в загальних зборах господарських товариств та шляхом призначення (обрання) представників держави і незалежних членів наглядових рад.
Як вбачається з протоколу загальних зборів акціонерів Товариства № 22 від 20.04.2017 про обрання представників Держави до складу Наглядової ради АТ «Укренергомашини», в момент прийняття рішення про запровадження Служби внутрішнього аудиту Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» більшість з членів Наглядової ради відповідача (четверо із п'яти) були представниками головного акціонера, якому належить контрольний пакет акцій відповідача, - Фонду державного майна України, тобто, більшість є представниками Держави.
Таким чином, фінансово-економічний стан Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», на дату набрання судовим рішенням законної сили по справі № 922/4228/20 фактично підтверджено звітом незалежного підрозділу, створеного Державою в особі Фонду державного майна України в розрізі ст. ст. 1, 5 «Про Фонд державного майна України», ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», ст. ст. 2, 51 Закону України «Про акціонерні товариства», для контролю за фінансово-господарською діяльністю АТ «Укренергомашини».
Також, всебічно та об'єктивно дослідивши всі надані докази, суд встановив, що АТ «Укренергомашини» згідно розпорядження Кабінету міністрів України від 26.08.2021 № 1005-р включено до переліку підприємств, державні пакети акцій яких підлягають приватизації, прийнятого у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України № 36-р від 16.01.2019 р.
Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», зокрема ч. 4 ст. 12, передбачено ряд обмежень у здійсненні господарської діяльності суб'єктом (підприємством), щодо якого розпочато процедуру приватизації на весь період її проведення, а також особливий порядок розпорядження його майном.
Поряд з цим, Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка Держави становить не менше 25 відсотків.
Відповідно до статті 2 цього ж Закону, мораторій розповсюджується, в тому числі, на випадки звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою.
Одночасно з цим, постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 12.10.2012 передбачено, що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, крім іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення; щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У постанові Пленуму також зазначено, що питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду - є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.
Заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду до 27.09.2022.
Натомість, суд зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, суд, враховуючи надані заявником в обґрунтування поданої заяви докази, вважається такими, що частково підтверджують доводи заяви відповідача про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення у справі № 922/4228/20, що, в свою чергу, сприятиме реальній можливості виконання рішення суду у даній справі, а тому суд вважає за доцільне задовольнити заяву Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про відстрочення виконання судового рішення частково, а саме: відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 по справі № 922/4228/20 до 06.04.2022 та відстрочити виконання додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 по справі № 922/4228/20 до 06.04.2022 р.
В частині заявленого Відповідачем (Боржником) про відстрочення виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду, то суд відмовляє в задоволенні даної заяви в цій частині, оскільки дане судове рішення ухвалене не першою інстанцією, як судом який розглядав справу, посилаючись на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
За ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Враховуючи викладене, господарський суд Харківської області не може відстрочити виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 р., оскільки не виносив її.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд, -
1. Заяву (вх. №22823 від 29.09.2021) Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про відстрочення виконання судового рішення - задовольнити частково.
2. Відстрочити до 06.04.2022 р. виконання рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 р. у справі 922/4228/20, яким присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Турбоатом" (код ЄДРПОУ 05762269) на користь Компанії з обмеженою відповідальністю "Біскоун Лімітед" (BISCONE LIMITED) (реєстраційний номер у Торговому реєстрі Республіки Кіпр: НЕ 177386) суму заборгованості з виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Турбоатом" у 2011 - 2014 роки у загальному розмірі 79 752 893,63 грн. (де: - 46 520 051,89 грн. - заборгованість з виплат дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011 - 2014 роки (за 2011рік - 7 175 910,22 грн.; за 2012 рік - 5 187 011,46 грн.; за 2013 рік - 16316500,40грн.; за 2014 рік - 17 840 629,81 грн.);
- 26 017 689,29 грн. - інфляційні втрати у зв'язку з простроченням виплат дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011 - 2014 роки, нараховані за період з 23.10.2015 по 23.12.2020;
- 7 215 152,45 грн. - три проценти річних від простроченої суми дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011 - 2014 роки, за період з 23.10.2015 по 23.12.2020, а також суму судового збору у розмірі 735700,00 грн.
3. Відстрочити до 06.04.2022 р. виконання додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 р. у справі 922/4228/20, яким присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Турбоатом" (код ЄДРПОУ 05762269, місцезнаходження: 61037, Харківська обл., м. Харків, просп. Московський, буд. 199) на користь Компанії з обмеженою відповідальністю "Біскоун Лімітед" (BISCONE LIMITED) (реєстраційний номер у Торговому реєстрі Республіки Кіпр: НЕ 177386, місцезнаходження: CY-3032, Республіка Кіпр, Лімасол, Сіті Хаус Караіскакі, 6) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 425 (вісім тисяч чотириста двадцять п'ять) євро, 00 євроцентів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 12.04.2021 еквівалентно 279 307 (двісті сімдесят дев'ять тисяч триста сім) гривень, 29 копійок.
4. В частині відстрочення виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/4228/20 - відмовити.
5. В частині зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 р., додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 р. та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 р. у справі № 922/4228/20 - відмовити.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу складено та підписано 02.11.2021
Суддя Жигалкін І.П.