Рішення від 03.11.2021 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/3651/21)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Яризько В.О. , Хотенець П.В.

без виклику представників учасників справи

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец - Техінвест», 61058, м. Харків, вул. Культури, 11, код ЄДРПОУ 42294587;

до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629;

про стягнення коштів в межах справи про банкрутство державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец - Техінвест» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг № 1495дп від 18.11.2020 у розмірі 207533, 47 грн., з яких: основний борг у розмірі 190317, 60 грн., пеня у розмірі 6770, 59 грн., 3 % річних у розмірі 2737, 44 грн. та інфляційні втрати у розмірі 7707, 84 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, витрати складаються з суми судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 3113, 00 грн.

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Яризько В.О.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 3651/21 від 09.09.2021) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Яризько В.О.

Ухвалою суду від 13.09.2021 прийнято позовну заяву (вх. № 922/3651/21) до розгляду в межах справи про банкрутство № 5023/10655/11, відкрито провадження у справі № 922/3651/21, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з моменту отримання копії даної ухвали. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту його отримання відповідно до положень статті 251 ГПК України.

06.10.2021 на адресу суду від Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» надійшов відзив на позовну заяву вих. № 002-16/013/5200 від 05.10.2021 (вх. № 23578), в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 7707, 84 грн.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.11.2020 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец - Техінвест» (підрядник) укладено Договір про надання послуг № 1495дп, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на свій ризик надати послуги з вивозу та утилізації (далі - послуги) будівельних відходів, а замовник зобов'язується прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх вартість (а.с. 19-23).

Відповідно до п. 2.1. Договору встановлено, що найменування (вид) та обсяг наданих послуг за цим Договором визначається сторонами окремо у заявках, що є невід'ємними частинами Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору, загальна вартість послуг підрядника складає 192240, 00 грн., у тому числі ПДВ 32040, 00 грн.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди № 1 до Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі наявності) і діє до 31.03.2021, а в частині виконання виконавцем гарантійних зобов'язань - до повного виконання.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, позивачем вивезено та утилізовано об'єм будівельних відходів за період з 11.01.2021 по 25.02.2021 у розмірі 495 м. куб. на суму 190317, 60 грн., що підтверджується Актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 1-05/03 від 05.03.2021. Вказаний Акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками останніх (а.с. 24).

Згідно з п. 2.3. Договору, замовник зобов'язується здійснити оплату підряднику у розмірі 100 % вартості наданих послуг, після підписання двостороннього Акту приймання - передачі надання послуг в строк трьох банківських днів, але в будь - якому випадку не раніше отримання замовником оригіналу рахунку підрядника.

Таким чином, відповідач повинен був остаточно розрахуватись з позивачем до 11.03.2021 (включно).

Позивач вказує, що замовник не здійснив оплату в передбачений Договором строк, у зв'язку з чим, останньому була направлена Претензія/Вимога щодо сплати заборгованості вих. № 06/04-21 від 06.04.2021 (а.с. 29-35).

Разом з тим, заборгованість за Договором № 1495дп від 18.11.2020 у розмірі 190317, 60 грн. відповідачем сплачено не було.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а також нарахування відповідачу, на підставі п. 6.2.1. Договору пені у розмірі 6770, 59 грн., на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних у розмірі 2737, 44 грн. та інфляційних збитків у розмірі 7707, 84 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 статті 193 ГК України.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 стаття 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання умов Договору, вивезено та утилізовано об'єм будівельних відходів за період з 11.01.2021 по 25.02.2021 у розмірі 495 м. куб. на суму 190317, 60 грн., що підтверджується Актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 1-05/03 від 05.03.2021(а.с. 24). Відповідачем надані послуги прийнято, однак оплата не проведена.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму боргу, останній визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати вартості наданих послуг на суму 190317, 60 грн., а позовні вимоги в частині стягнення цієї суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення з відповідача пені у розмірі 6770, 59 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ч. 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами Договору, сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання його умов, так, відповідно до п. 6.2.1. Договору встановлено, що у разі порушення строків оплати вартості наданих послуг підрядника, що триває більше 10 календарних днів, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен календарний день прострочення, але в будь - якому випадку не більше 30 % від суми заборгованості за відповідним зобов'язанням.

За розрахунком позивача, сума пені за період з 12.03.2021 по 02.09.2021 становить 6770, 59 грн. (а.с. 39).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 6770, 59 грн. за вищезазначений період у системі «Законодавство» та із урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд встановив, що дані нарахування здійснено не вірно.

Судом здійснено власний розрахунок у системі «Законодавство» із урахуванням вимог статті 232 ГК України та встановлено, що до стягнення підлягає пеня за період з 12.03.2021 по 02.09.2021 у розмірі 5931, 13 грн.

В решті нарахованої суми пені у розмірі 839, 46 грн. слід відмовити як безпідставно нарахованої.

Щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 2737, 44 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7707, 84 грн., суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунком позивача, сума 3 % річних за період з 12.03.2021 по 02.09.2021 становить 2737, 44 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних у розмірі 2737, 44 грн. за вищезазначений період у системі «Законодавство», суд встановив, що дані нарахування здійснено вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 2737, 44 підлягають задоволенню.

За розрахунком позивача, сума інфляційних втрат за період з березня 2021 року по липень 2021 року становить 7707, 84 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у розмірі 7707, 84 грн., суд встановив, що дані не суперечать вимогам законодавства, з урахуванням чого, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 7707, 84 грн. підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору у розмірі 3100, 39 грн. на відповідача, в іншій частині залишає за позивачем.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец - Техінвест» - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец - Техінвест» заборгованість за Договором про надання послуг № 1495дп від 18.11.2020 у розмірі 190317, 60 грн., пеню у розмірі 5931, 13 грн., 3 % річних у розмірі 2737, 44 грн., інфляційні втрати у розмірі 7707, 84 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3100, 39 грн.

В іншій частині відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец - Техінвест», (61058, м. Харків, вул. Культури, 11, код ЄДРПОУ 42294587).

Відповідач: Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий В.О. Яризько П.В. Хотенець