Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
02 листопада 2021 року м. ХарківСправа № 922/3108/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Ілло Дмитра Станіславовича (вх. № 6571 від 18.10.2021) про розподіл судових витрат у справі
за позовом Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій", м.Харків,
до 1) Фізичної особи - підприємця Ілло Дмитра Станіславовича, м.Харків , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "І-Тревелс", м.Київ,
про зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників:
позивач - не з'явився;
1-й відповідач (заявник) - не з'явився;
2-й відповідач - не з'явився;
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.10.2021 по справі №922/3108/21 було залишено без розгляду позов Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" до Фізичної особи - підприємця Ілло Дмитра Станіславовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "І-Тревелс" про зобов'язання вчинити певні дії.
18.10.2021 на електронну адресу суду надійшла заява 1-го відповідача (вх. № 6571), в якій позивач, керуючись приписами ст.ст. 129, 130 ГПК України, просить стягнути з позивача - Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" судові витрати 1-го відповідача - Фізичної особи - підприємця Ілло Дмитра Станіславовича на правову (професійну правничу) допомогу адвоката у розмірі 22500 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.10.2021 вищевказану заяву 1-го відповідача було прийнято та призначено до розгляду на 28.10.2021 о 14:40.
28.10.2021 до суду надійшла заява позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. № 25278), в якій позивач просить відмовити ФОП Ілло Д.С. у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у повному обсязі у зв'язку з недоведеністю розміру наданих адвокатом послуг.
Протокольною ухвалою господарського суду від 28.10.2021 за клопотанням представника Фізичної особи - підприємця Ілло Дмитра Станіславовича (вх. № 6784 від 28.10.2021) розгляд заяви 1-го відповідача (вх. № 6571 від 18.10.2021) було відкладено на 02.11.2021 о 14:10.
01.11.2021 до суду надійшли письмові пояснення позивача до заяви про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. № 25496), в яких позивач, з посиланням на ч. 5 ст. 130 ГПК України, зазначив, що заявником не вказано, в чому полягають необґрунтовані дії позивача, а також не надано суду доказів того, що витрати на правничу допомогу в розмірі 26000,00 грн були сплачені саме за розгляд справи № 922/3108/21.
У судове засідання, яке відбулося 02.11.2021, представники позивача та відповідачів не з'явились.
Позивач був повідомлений про час та місце судового засідання через представника, який був присутнім у судовому засіданні 28.10.2021.
Доказів отримання відповідачами ухвали-повідомлення суду від 28.10.2021 про відкладення розгляду заяви 1-го відповідача на час даного судового засідання до суду не надійшло.
Оскільки попереднє судове засідання було відкладено саме за клопотанням заявника, останній, у разі неотримання копії ухвали суду, мав самостійно дізнатися про час та місце розгляду його заяви шляхом звернення до суду або шляхом отримання відповідної інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень.
При цьому, заявник (1-й відповідач), який переважно найбільш зацікавлений у розгляді своєї заяви, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що позивач (у даному випадку заявник), як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника.
В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, суд визнав за можливе розглянути заяву Фізичної особи - підприємця Ілло Дмитра Станіславовича у відсутності заявника та 2-го відповідача, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Ілло Дмитра Станіславовича про розподіл судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
За змістом ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.
Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У своєму відзиві на позов (вх. № 19735 від 26.08.2021) 1-м відповідачем вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить 26000,00 грн, що складається з витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Водночас, положеннями частини восьмої статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної письмової заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, або до винесення рішення, якщо справа розглядається в спрощеному порядку, а відповідні докази мають бути надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Про стягнення з позивача судових витрат у розмірі 26000,00 грн 1-м відповідачем було заявлено до винесення ухвали суду від 05.10.2021 про залишення позову без розгляду.
В якості доказів понесення судових витрат заявником надано суду Договір №17/08/21 про надання правової (професійної правничої) допомоги адвокатом від 17.08.2021, укладений між адвокатом Саламахою Віталієм Руслановичем та Фізичною особою - підприємцем Ілло Дмитром Станіславовичем; Додаток № 1 до Договору № 17/08/21 про надання правової (професійної правничої) допомоги адвокатом від 17.08.2021; Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 01.09.2021 на суму 26000,00 грн.
Згідно з Додатком № 1 до Договору № 17/08/21, сторони, враховуючи складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта (Ілло Д.С.) та інші істотні обставини справи, дійшли згоди, що розмір винагороди обчислюється, виходячи із витраченого адвокатом часу, та з урахуванням окремих послуг та їх вартості, становить 26000,00 грн.
В п. 5 зазначеного вище Додатку сторони встановили, що клієнт здійснює оплату послуг у розмірі, встановленому Актом приймання-передачі наданих послуг протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання такого Акту у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів на відповідний банківський рахунок адвоката або шляхом готівкового розрахунку.
Проте, заявником не надано доказів оплати витрат на правничу допомогу в розмірі 26000,00 грн.
Водночас, у заяві про розподіл судових витрат заявник просить покласти на відповідача не 26000,00 грн, а 22500,00 грн без відповідного обґрунтування саме такого розміру судових витрат.
Разом з тим, у статті 130 ГПК України, на яку посилається заявник в обґрунтування вимоги щодо покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу, встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.
Так, згідно з положеннями частин 5 - 6 статті 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Отже, у відповідності до приписів частини 5 статті 130 ГПК України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред'явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, а саме статей 129 - 130 ГПК України, дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України.
У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв'язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.
Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Суд враховує, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід було довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача, тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 по справі №922/3787/17, від 09.07.2019 по справі № 922/592/17, від 24.03.2021 по справі №922/2157/20, від 09.04.2021 по справі № 924/804/20).
Проте, заявником не надано суду пояснень, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали; чи діяв позивач недобросовісно; чи пред'явив позивач необґрунтований позов; чи протидіяв він правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.
Натомість, матеріали справи свідчать, що позивач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, яким передбачено та гарантовано його право на звернення до суду з позовом (ч. 1 ст. 4 ГПК України), а також право позивача подати до суду заяву про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті (п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України). Будь-яких зловживань з боку позивача своїми процесуальними правами судом не встановлено.
Крім того, за приписами п. 1 ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи, що заявник не навів суду жодних обґрунтувань недобросовісності дій позивача, які є обов'язковими за умов застосування ч. 5 ст. 130 ГПК України, а надані заявником докази на підтвердження судових витрат не містять будь-яких посилань на їх пов'язаність із розглядом справи № 922/3108/21, суд дійшов висновку, що заява Фізичної особи - підприємця Ілло Дмитра Станіславовича не підлягає задоволенню через її необґрунтованість та недоведеність належними доказами.
Керуючись ст.ст. 124-130, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Ілло Дмитра Станіславовича про розподіл судових витрат (вх. № 6571 від 18.10.2021) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 04.11.2021.
Суддя Н.М. Кухар
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.