вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
04.11.2021 Справа № 917/1312/21
Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Полтавського обласного центру зайнятості, 36039, м. Полтава, вул. Сінна, 45, ЄДРПОУ 03491234, в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості, 36022, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 91, ЄДРПОУ 41464314
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, 36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 83, код ЄДРПОУ 40108630
про стягнення 8835,91 грн,
без виклику представників сторін
Полтавський обласний центр зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про стягнення допомоги по безробіттю виплаченої гр. ОСОБА_1 в сумі 8835, 91 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Сторони були належним чином та завчасно повідомлені про покладені на них обов'язки, про що свідчать матеріали справи.
Так, ухвала суду від 25.08.21 року була надіслана учасникам справи 26.08.2021 року рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення копії ухвали отримані сторонами.
16.09.21 від відповідача надійшов відзив, в якому він вказав на безпідставність позовних вимог та просив суд у позові відмовити повністю.
24.09.21 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладені обгрунтування позову в врахуванням наведених у відзиві заперечень.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Згідно ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.
Прийняття рішення судом відкладалося.
Рішення приймається 04.11.2021, з врахуванням процесуальних строків, які визначені положеннями ГПК України та після закінчення відпустки судді Господарського суду Полтавської області Киричука О.А.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
26.04.2021р. гр. ОСОБА_1 (далі по тексту - гр. ОСОБА_1 ) був зареєстрований в Полтавській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості (далі по тексту - Філія) як такий, що шукає роботу.
26.04.2021 р. на підставі поданої ним заяви йому було надано статус безробітного.
Згідно заяви гр. ОСОБА_1 від 26.04.2021 р. про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю йому було призначено виплату допомоги по безробіттю з 26.04.2021 р.
Разом з тим, 23 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі по тексту - ГУ НП в Полтавській області / відповідач) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 478 о/с від 30 жовтня 2020 року,
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 30 жовтня 2020 року,
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області перерахувати та провести виплату грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 з 31 жовтня 2020 року до моменту ухвалення рішення по справі.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 р. по справі № 440/6824/20 31.05.2021 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року в справі № 440/6824/20 скасовано. Суд постановив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 478 о/с від 30.10.2020 р., поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 30.10.2020 року, зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області перерахувати та провести виплату грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 з 31.10.2020 року до 26.04.2021 року.
Позивач вказує, що постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 р. по справі № 440/6824/20 гр. ОСОБА_1 надав фахівцю Філії 31.05.2021 р.
Також, за твердженням позивача, разом з даною постановою гр. ОСОБА_1 надано витяг з наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 26.05.2021 р. № 261 о/с «По особовому складу», яким відповідно до постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 по справі № 440/6824/20, було поновлено капітана поліції ОСОБА_1 (0101735) на посаді старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління, встановивши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 посадовий оклад 2600 грн. та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 45%, з 30 жовтня 2020 року, з перерахунком та виплатою грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 з 31.10.2020 року до 26.04.2021 року.
31.05.2021 р. було припинено реєстрацію гр. ОСОБА_1 як безробітного у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду.
Позивач стверджує, що у період перебування на обліку в Філії з 26.04.2021 р. по 25.05.2021 р. гр. ОСОБА_1 допомога по безробіттю була нарахована та виплачена в розмірі 8835, 91 грн.
В підтвердження цього позивач надав копія довідки про дохід ОСОБА_1 за період з 26.04.2021 р. по 25.05.2021 р., копії платіжних доручень та відомостей виплат за видами забезпечення Полтавського обласного центру зайнятості перерахування коштів до банку.
Наказом Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості від 01.06.2021 р. № 43 було прийнято рішення «Про відшкодування Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області коштів, виплачених як допомога по безробіттю громадянину ОСОБА_1 » в сумі 8835,91 грн. (вісім тисяч вісімсот тридцять п'ять грн. 91 коп.) та разом з супровідним листом про відшкодування коштів вих. № 16/46/1066-21 від 02.06.2021 р. було направлено Головному управлінню Національної поліції в Полтавській області, який отримано 03.06.2021 р (копія рекомендованого повідомлення про отримання додана до матеріалів справи).
За даними позивача, станом на 12.08.2021 р. відповідь від Головного управління Національної поліції в Полтавській області на лист Філії «Про відшкодування коштів» вих. № 16/46/1066-21 від 02.06.2021 р. до Філії не надходила, борг в розмірі 8835,91 грн. в добровільному порядку не повернуто.
Не повернення коштів Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області в розмірі 8835,91 грн. станом на 12.08.2021 р. стало приводом для звернення з позовом до суду.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що у даному випадку грошові кошти у розмірі 8835,91 грн., сплачені як допомога по безробіттю, мають бути стягнуті саме з ОСОБА_1 , оскільки останній не повідомив Полтавський обласний центр зайнятості про наявність постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 по справі № 440/6824/20.
Також, відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до матеріалів, доданих до позовної заяви, ОСОБА_1 зареєстрований в Полтавській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості саме 26.04.2021 - день прийняття Другим апеляційним адміністративним судом постанови по справі № 440/6824/20.
Враховуючи викладене, відповідач робить висновок, що 26.04.2021 ОСОБА_1 достеменно знав про наявність постанови апеляційного суду у зв'язку із участю у судовому засіданні, проте, незважаючи на викладене, подав заяву про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю, не повідомивши про це Полтавський обласний центр зайнятості.
Крім того, відповідач зазначає, що громадянина ОСОБА_1 за рішенням суду поновлено на роботі та сплачено грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Відповідно, стягнення грошових коштів за даним позовом призведе до подвійної відповідальності Головного управління Національної поліції в Полтавській області.
У відповіді на відзив позивач вказав на таке:
- положеннями статей 34, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
- посилання відповідача на те, що Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області вже понесено матеріальну відповідальність у зв'язку із поновленням ОСОБА_1 на роботі, задоволення позову по даній справі приведе до притягнення відповідача до подвійної відповідальності є помилковим, так як, вартість допомоги по безробіттю, стягнення якої є предметом даного позову, виплачена Полтавським обласним центром зайнятості ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню відповідачем в порядку, встановленому абзацом 6 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а виплати, здійснені відповідачем ОСОБА_1 на підставі рішення суду в порядку частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України, є грошовим забезпеченням за час вимушеного прогулу, тобто, види юридичної відповідальності відповідача перед Полтавським обласним центром зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості та ОСОБА_1 є різними, що не суперечить приписам статті 61 Конституції України.
При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" - безробітний особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку (п. 13 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення").
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення").
Положенням п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 7, ст. 8 та п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.
З матеріалів справи вбачається, що 26.04.2021 р. гр. ОСОБА_1 (далі по тексту - гр. ОСОБА_1 ) був зареєстрований в Полтавській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості (далі по тексту - Філія) як такий, що шукає роботу. 26.04.2021 р. на підставі поданої ним заяви, відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» (копія додатку № 2 до персональної картки 165021042600013) йому було надано статус безробітного.
Згідно заяви гр. ОСОБА_1 від 26.04.2021 р. про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (копія додатку № 2 до персональної картки № 165021042600013 додається) йому було призначено виплату допомоги по безробіттю з 26.04.2021 р.
У період перебування на обліку в Філії з 26.04.2021 р. по 25.05.2021 р. гр. ОСОБА_1 допомога по безробіттю була нарахована та виплачена в розмірі 8835, 91 грн., що підтверджується довідкою про дохід ОСОБА_1 за період з 26.04.2021 р. по 25.05.2021 р., платіжними дорученнями та відомостеями виплат за видами забезпечення Полтавського обласного центру зайнятості перерахування коштів до банку.
Відповідно до п.2 ч.І ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Згідно з абзацом 10 п.п. 1 п. ЗО «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 19.09.2018 р. № 792, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного, зокрема, з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.
Таким чином, вищевказаними нормами припинення реєстрації, а з ними і припинення виплати допомоги по безробіттю, прямо пов'язані з днем поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, який, в свою чергу, пов'язаний з днем видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 р. по справі № 440/6824/20 31.05.2021 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року в справі № 440/6824/20 скасовано. Суд постановив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 478 о/с від 30.10.2020 р., поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 30.10.2020 року, зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області перерахувати та провести виплату грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 з 31.10.2020 року до 26.04.2021 року.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 р. по справі № 440/6824/20 гр. ОСОБА_1 надав фахівцю Філії позивача 31.05.2021 р., а також разом з даною постановою гр. ОСОБА_1 надано витяг з наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 26.05.2021 р. № 261 о/с «По особовому складу», яким відповідно до постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 по справі № 440/6824/20, було поновлено капітана поліції ОСОБА_1 (0101735) на посаді старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління, встановивши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 посадовий оклад 2600 грн. та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 45%, з 30 жовтня 2020 року, з перерахунком та виплатою грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 з 31.10.2020 року до 26.04.2021 року.
31.05.2021 р. було припинено реєстрацію гр. ОСОБА_1 як безробітного у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду.
В абзаці 6 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду,
Згідно частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.
Отже, положеннями статей 34, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Матеріалами справи підтверджено, що Наказом Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості від 01.06.2021 р. № 43 було прийнято рішення «Про відшкодування Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області коштів, виплачених як допомога по безробіттю громадянину ОСОБА_1 » в сумі 8835,91 грн. та разом з супровідним листом про відшкодування коштів вих. № 16/46/1066-21 від 02.06.2021 р. було направлено Головному управлінню Національної поліції в Полтавській області, який отримано 03.06.2021 р.
На час розгляду справи доказів перерахування коштів в сумі 8835,91 грн. на користь позивача відповідачем не надано.
Головне управління Національної поліції в Полтавській області заперечує щодо позову, у зв'язку з тим, що його задоволення призведе до подвійної відповідальності, що суперечить нормам Конституції України.
Однак, суд доводи відповідача відхиляє, оскільки Головне управління Національної поліції в Полтавській області поновило працівника ОСОБА_1 й оплатило йому заробітну плату за час вимушеного прогулу, а не компенсувало допомогу по безробіттю, яку отримував працівник від позивача.
В даному випадку це не є подвійною відповідальністю, оскільки, заявлена до стягнення сума була сплачена позивачем як допомога по безробіттю у зв'язку з наданням громадянину ОСОБА_1 статусу безробітного, а не як забезпечення за час вимушеного прогулу.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
При цьому, відповідно до п. п. 4 п.2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.
У відповідності до ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Наразі відповідачем не надано суду доказів умисного невиконання гр. ОСОБА_1 своїх обов'язків та зловживання ними.
Також судом враховано, що за приписами частини 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про прийняття його на роботу.
Згідно ч.4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Таким чином, обов'язок з відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю в разі поновлення безробітного на посаді на підставі рішення суду покладається саме на роботодавця.
У даному випадку, роботодавцем звільненого та поновленого на підставі Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 по справі № 440/6824/20, громадянина ОСОБА_1 є відповідач, а тому, останній зобов'язаний відшкодувати виплачену позивачем вказаній особі суму допомоги у зв'язку з безробіттям.
Відносно інших заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, то вказані заперечення не приймаються судом до уваги, як такі, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства України, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, та спростовуються матеріалами справи в їх сукупності.
Відтак, виходячи з обставин справи та враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача коштів у сумі 8835,91 грн. які виплачені ОСОБА_1 в якості допомоги по безробіттю є обґрунтованими.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 129 Господарського кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 83, код ЄДРПОУ 40108630) на користь Полтавського обласного центру зайнятості (36039, м. Полтава, вул. Сінна, 45, ЄДРПОУ 03491234) в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості (36022, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 91, ЄДРПОУ 41464314) грошові кошти в сумі 8835,91 грн. та 2 270,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.11.2021р.
Суддя Киричук О.А.