Ухвала від 27.10.2021 по справі 914/552/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

27.10.2021 Справа № 914/552/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Гусак Х.Р., розглянувши матеріали заяви Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон” арбітражного керуючого Липського С.І.

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника та стягнення коштів на керівника боржника - ОСОБА_1

у справі за заявою: Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон”, м. Новояворівськ Львівської області

Представники сторін:

Ініціюючий кредитор: не з'явився

ТзОВ “Компанія “НОТАПС”: не з'явився

ліквідатор: Липський С.І.

ОСОБА_1 : Ястремський О.І, Мацепура В.С.- адвокат

Суть спору: Головним управлінням ДФС у Л/о, м. Львів подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон” (81053, м.Новояворівськ, вул. Вокзальна,6; код ЄДРПОУ 30765253) в порядку ст.10, 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2018 р. заяву кредитора Головного управління ДФС у Л/о, м. Львів прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 03.05.2018 р. Арбітражна керуюча, визначена автоматизованою системою - Корницька Олена Олександрівна.

10.04.18 від арбітражної керуючої Корницької О.О. надійшла заява про призначення її розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон” (81053, м. Новояворівськ, вул. Вокзальна,6; код ЄДРПОУ 30765253).

Ухвалою суду від 03.05.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ “Галицький легіон”, розпорядником майна призначено а/к Корницьку Олену Олександрівну.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опилюднено оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон”, м. Новояворівськ Львівської області. Попереднє засідання суду призначено на 13.06.18р.

Ухвалою суду від 25.07.2018р. затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон”..

12.09.2018 постановою господарського суду Львівської області Товариство з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон” (81053, м. Новояворівськ, вул. Вокзальна,6; код ЄДРПОУ 30765253) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон” (81053, м. Новояворівськ, вул. Вокзальна,6; код ЄДРПОУ 30765253) призначено арбітражного керуючого Липського Сергія Івановича (свідоцтво №1066 від 12.06.13р., 79013, м. Львів-13,а/с 4389).

Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон” (81053, м. Новояворівськ, вул. Вокзальна,6; код ЄДРПОУ 30765253) банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Судове засідання призначено на 14.11.18р.

14.11.18 ліквідатор в судове засідання з'явився, надав суду звіт про виконану роботу за вх.№43713/18.

Дані про засновані за участю банкрута юридичні особи в ЄДРПОУ ЮО та ФОП відсутні.

За даними ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, банкрут має відкриті рахунки в АТ “УкрСиббанк”, АТ “Правексбанк” та ПАТ КБ “Надра”. З метою отримання інформації щодо стану рахунків банкрута, у вказані установи ліквідатором подано документи для ідентифікації ліквідатора, також в АТ “Правексбанк” направлено звернення щодо зняття арешту з рахунків банкрута з метою їх закриття. За даними АТ “Правексбанк” залишок коштів на рахунках банкрута відсутній. За даними АТ “УкрСиббанк” залишок коштів на рахунках банкрута становить 2,08 Євро та 4,60 дол. США. На день складання звіту дані щодо рахунків в ПАТ КБ “Надра” не надані.

Ухвалою суду від 14.11.2018 розгляд справи відкладено на 12.12.2018 р.

На адресу Господарського суду від а/к Корницької О.О. надійшла заява про те, що судом при виготовленні постанови (резолютивна частина) від 12.09.18 р., а відтак і наказу на її виконання від 29.09.18 допущено помилки щодо ідентифікаційного номеру та в частині зазначення по-батькові, де вказано Корницька Олена Сергіївна замість Корницька Олена Олександрівна. З огляду на викладене, просила суд виправити вказнані помилки.

Ухвалою суду від 16.11.18 судом прийнято заяву про виправлення помилки до розгляду, розгляд заяви призначено на 28.11.18 р.

Ухвалою суду від 28.11.2018 виправлено помилку в п.4 постанови Господарського суду Л/о від 12.09.18 у справі №914/552/18 виклавши його в наступній редакції: “Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 39462700) на користь арбітражної керуючої Корницької Олени Олександрівни (свідоцтво №1850 від 02.02.18, м. Київ-133, а/с-146; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон” за період з 03.05.18 по 12.09.18 в розмірі 31 273,23 грн ”Виправлено помилку в наказі Господарського суду Львівської області від 25.09.2018 у справі №914/552/18, виданого на примусове виконання постанови Господарського суду Львівської області від 12.09.18, зазначивши по батькові арбітражної керуючої Корницька Олена Олександрівна та ідентифікаційний номер. НОМЕР_1 . Решта-по тексту.

12.12.2018 у судовому засіданні розглянуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НОТАПС” з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон” на суму 380 604,55 грн. Ухвалою суду від 12.12.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НОТАПС” від 14.11.2018 за вх. № 3025/18 про визнання грошових вимог в сумі 380 604,55грн до Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон” задоволено частково, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НОТАПС” в сумі 275 638,83 грн. + 3 524,00 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (198 202,00 грн. згідно рішення суду, 64 188,21 грн. інфляційні, 13 248,62 грн. 3% річних) визнати такими, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання і підлягають погашенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, в задоволенні решти заявлених вимог - відмовлено.

Ухвалою суду від 12.12.2018 розгляд справи відкладено на 06.02.19, зобов'язано Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області (м.Львів, вул. Окуневського, 1) надати дані про реєстрацію місця проживання гр. ОСОБА_1 .

31.01.2019 на адресу суду надійшла інформація Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області щодо зареєстрованого місця проживання гр. ОСОБА_1 .

В судове засідання 06.02.2019 ліквідатор з'явився, подав на адресу суду звіт про проведену роботу за вх. № 5103/19 від 06.02.2019.

В судове засідання 13.03.2019 ліквідатор не з'явився.

Через канцелярію суду ліквідатором подано звіт про результати аналізу фінансово-господарської діяльності від 06.03.19р. за вх.№9749/19в якому зазначено, що втрата активів товариства в розмірі 1435,3тис. грн. є результатом дій (бездіяльності) колишнього директора ТзОВ “Галицький легіон” ОСОБА_1 . Сума визнаних судом вимог кредиторів, які не можуть бути задоволені у зв'язку з відсутністю майна банкрута становить 3 193217,10 грн. Ліквідатор зазначив, що вважає обгрунтованим покладення відповідальності за зобов'язаннями банкрута в сумі 1 435 300,00 грн. на ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 41 Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

З метою визначення фінансового становища боржника під час ведення ним діяльності та до порушення справи про банкрутство, ліквідатором від органів статистики отримано копії фінансової звітності, поданої директором ТзОВ “Галицький легіон” Ястремським О.І. за 2016, 2017 роки.

Як зазначає ліквідатор, з вказаної звітності вбачається, що на 31.12.2017, за чотири місяці до відкриття справи про банкрутство, боржник мав активи в розмірі 1435,3 тис. грн. Активи товариства, зокрема, основні засоби, які не передані ліквідатору слід рахувати такими, що вибули з володіння банкрута. У зв'язку з тим, що заходи з виявлення та розшуку майна банкрута результатів також не дали, ліквідатором складено проміжний баланс ТзОВ “Галицький Легіон” станом на 31.12.2018, в якому відображена відсутність активів.

За даними звітності на початок 2018 ТзОВ “Галицький Легіон” володіло активами в розмірі 1435,3 тис. грн., в тому числі основні засоби балансовою вартістю 336,5 тис. грн, первинна вартість 1979,0 грн., дебіторську заборгованість в сумі 1 098,8 тис. грн., при цьому в 2015-2017р.р. діяльності ТзОВ “Галицький Легіон” не проводило. Крім того, за даними звітності, статутний капітал в сумі 1911,4 тис. грн. не оплачений. Такі дані не відповідають даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до яких статутний капітал ТзОВ “Галицький легіон” в розмірі 4 329 971,85 грн. сформований на дату державної реєстрації товариства - 27.07.2006. З урахуванням статусу відомостей реєстру, слід вважати, недостовірними дані поданої ОСОБА_1 фінансової звітності щодо формування статутного фонду. При цьому зменшення суми власного капіталу на 1 911,4 тис. грн. зменшує відповідно, вартість чистих активів. З урахуванням цього, вартість активів товариства має становити 3 346,7 тис. грн. (1435,3+1911,4). Таким чином, виходячи з аналізу поданої звітності, ТзОВ “Галицький Легіон” мало активи, за рахунок яких вимоги кредиторів могли бути задоволені. Якщо ж внески засновників в сумі 1911,4 тис. грн. дійсно не були внесені, то вказана сума могла бути стягнута з засновників, які несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства в межах вартості невнесеної частини вкладу відповідно до ст.2 Закону “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”.

Значну частину активів банкрута становила дебіторська заборгованість. Як вбачається з даних фінансової звітності, протягом 2016-2017р.р. директором ТзОВ “Галицький Легіон” не вживалися заходи зі стягнення дебіторської заборгованості ТзОВ “Галицький Легіон” в сумі 1098,8 тис. грн., яка залишалася незмінною протягом 2-х років. В реєстрі судових рішень також відсутні дані про судові справи про стягнення такої заборгованості. Відсутність документації унеможливило вжиття заходів зі стягнення заборгованості також і ліквідатором. Оскільки заборгованість в розмірі 1 098,8 тис. грн. відображена у звітності банкрута станом на 01.01.2016, то станом на 01.01.2019 3-річний термін позовної давності для стягнення такої заборгованості закінчився.

Дебіторська заборгованість банкрута в сумі 1 098,8 тис. грн. фактично втрачена як актив на користь дебіторів, які не провели розрахунку з ТзОВ “Галицький Легіон”. Також директор ТзОВ “Галицький Легіон” ОСОБА_2 не вживав заходів з погашення кредиторської заборгованості, що привело до її збільшення за рахунок нарахування сум пені, відсотків, втрат від інфляції, тощо. Так, постановою від 16 травня 2017 року у справі №813/1712/17, задоволено позов Головного управління ДФС у Львівській області, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон” 2 253 153,25 грн., а сума визнаних у справі про банкрутство та включених до реєстру вимог ДФС становить 2 914 054,27 грн. Сума основного боргу за вимогами ТзОВ “Компанія “НОТАПС” становила 178 506,00 грн., однак з урахуванням нарахованих інфляційних втрат, 3% річних та раніш прийнятих судових рішень, сума визнаних у справі про банкрутство вимог становить 279 162,83 грн. Кредиторська заборгованість не відображалася в фінансовій звітності товариства як результат діяльності, що підлягає затвердженню зборами учасників товариства. Відповідно, учасниками не розглядались питання його фінансового оздоровлення.

У звіті про результати аналізу фінансово-господарської діяльності ліквідатор зазначає, що в результаті аналізу фінансової звітності банкрута можна прийти до висновку щодо наявності ознак приховування банкрутства (в звітності банкрута не відображалась кредиторська заборгованість) та доведення до банкрутства (зокрема, протягом тривалого часу не вживались заходи зі стягнення дебіторської заборгованості, що привело до втрати активу балансовою вартістю 1098,8 тис. грн. та отримання відповідної вигоди третіми особами - дебіторами, а також фактично вибули з володіння товариства основні засоби балансовою вартістю 336,5 тис. грн.

Постановою Господарського суду Львівської області від 12.09.2018 встановлено, що протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.

Відповідно до даних з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 виконував повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон”. Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській областінадавінформацію щодо зареєстрованого місця проживання гр. ОСОБА_1 .

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань обов'язки керівника (виконавчого органу) ТзОВ “Галицький Легіон” під час його діяльності виконував ОСОБА_1 . Відомості внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ст. 10 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”). Відповідно до Закону “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” повноваження керівника товариства можуть бути припинені лише шляхом обрання нового керівника (ч.13 ст. 39 Закону). Дані про виконання обов'язків керівника (директора) товариства іншими особами до порушення справи про банкрутство відсутні, записи щодо зміни керівника до ЄДР не внесені. За даними звітності, ТзОВ “Галицький Легіон” з 2016р. працівників не має. Таким чином, були відсутні інші особи, які могли забезпечувати збереження або повернення майна та дебіторської заборгованості, ведення обліку, збереження документації та виконання інших функцій в інтересах товариства.

На виконання вимог Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатором направлено на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) лист від 18.12.2018 та лист від 06.02.2019 з вимогою негайно передати документацію, печатки та штампи та матеріальні цінності банкрута, надати пояснення щодо фінансового стану банкрута, в тому числі склад майна (активів), вчинені протягом 2-х років до порушення справи про банкрутство угоди з нерухомим майном, транспортними засобами, іншим майном. Ліквідатор попередив ОСОБА_1 про особисту відповідальність за збереження документації та майна, а також про можливість притягнення до субсидіарної відповідальності у випадку недостатності майна банкрута для погашення вимог кредиторів.

Проте, вказані листи повернулись на адресу ліквідатора. Причиною повернення у довідці “Укрпошти” вказано “За закінченням встановленого строку зберігання”.

Ухвалою від 13.03.2019 суд повторно зобов'язував ОСОБА_1 виконати вимоги, викладені у постанові Господарського суду Львівської області від 12.09.2018, а саме: передати ліквідатору банкрута Липському Сергію Івановичу бухгалтерську та іншу документацію боржника, матеріальні та інші цінності боржника за актом передачі-прийому. Розгляд справи відкладено на 10.04.2019 р.

На адресу суд надійшло клопотання ТзОВ “Компанія “НОТАПС” від 21.03.19 за вх.№12295/19 про проведення судового засідання призначеного на 10.04.19 в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 25.03.19 дане клопотання задоволено. Представник ТзОВ “Компанія “НОТАПС” в судове засідання 10.04.19 в режимі відеоконференції не з'явився та причин не явки не повідомив.

В судове засідання 10.04.19 представник ініціюючого кредитора та ліквідатор з'явилися.

Через канцелярію суду 09.04.19 за вх.№1001/19 ліквідатором подано заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТзОВ “Галицький легіон” та стягнення коштів з керівника боржника ОСОБА_1 . Ухвалою суду від 10.04.19 заяву ліквідатора ТзОВ “Галицький легіон” прийнято до розгляду.

Також на адресу суду надійшло клопотання ТзОВ “Компанія “НОТАПС” від 21.03.19 за вх.№12289/19 про надання деяких копій документів, що містяться в матеріалах справи № 914/552/18; пояснення від 21.03.19 за вх.№12297/19 в якому ТзОВ “Компанія “НОТАПС” зазначає, що ТзОВ “Галицький легіон” фактично знаходиться за адресоюм.Львів, проспект Чорновола, 43а. Вказане клопотання буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

Ухвалою суду від 10.04.2019 прийнято до розгляду в межах справи про банкрутство ТзОВ “Галицький легіон” заяву ліквідатора Липського С.І про покладання субсидіарної відповідальності за зобов”язаннями боржника та стягнення коштів з керівника боржника - ОСОБА_1 .

В судове засідання від 15.05.2019 ліквідатор з'явився, заяву про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника підтримав у повному обсязі.

Колишній керівник підприємства банкрута в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою суду від 15.05.2019 розгляд справи відкладено на 05.06.2019р.

У судове засідання 05.06.2019 ліквідатор з'явився, заяву про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника підтримав у повному обсязі.

ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, просив відмовити у задоволенні заяви про покладання на нього субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТзОВ “Галицький легіон”. 05.06.2019 подав на адресу суду відзив за вх. № 23237/19, в якому зазначив, що на посаді директора боржника працював з 25.05.2001 року по 18.06.2014 року, при звільненні з посади повністю передано всю документацію засновнику боржника. Також ОСОБА_1 повідомив, що йому невідомо хто був директором після його звільнення.

В судове засідання від 10.07.2019 ліквідатор з'явився.

Представник ТОВ “Компанія “НОТАПС” в судове засідання не з'явився, хоча саме за його клопотанням було призначено засідання суду на 10.07.2019 в режимі відеоконференції. Через канцелярію суду ТОВ “Компанія “НОТАПС” подано пояснення у справі щодо позиції керівника боржника ОСОБА_1 .

В судове засідання від 24.07.2019 ліквідатор з'явився, через канцелярію суду подав звіт про виконану роботу. Також подав заперечення на додаткові пояснення ОСОБА_1 . Від 19.07.2019 та клопотання про долучення до матеріалів справи листа ТОВ “Компанія “Нотапс”, який стосується тверджень ТОВ “Компанія “Нотапс”, що колишнім керівником банкрута ОСОБА_1 продовжувалися відповідні відносини з товариством і після звільнення з посади керівника, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015 у справі №9104/147778/12, де вказано що ОСОБА_1 представляв інтереси підприємства банкрута.

ОСОБА_1 через канцелярію суду подано додаткові пояснення, якими проти зауважень ТОВ “Компанія “Нотапс” заперечив, що будучи звільненим з посади керівника не міг подавати заяви від імені підприємства з метою проведення реєстрації змін до відомостей щодо юридичної особи.

ТОВ “Компанія “НОТАПС” подано клопотання від 12.06.2019 про витребування доказів судом.

Суд, розглянувши подане клопотання дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки такими повноваженнями наділений ліквідатор у відповідності до вимог ст.41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тобто ліквідатор самостійно може вжити заходів направлених на збір відповідної інформації.

Щодо клопотання про звернення суду до територіального органу Мінюсту Україниза місцезнаходженням банкрута з приводу підготовлення висновків щодо фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства щодо ТОВ “Галицький Легіон”.

В судове засідання від 18.09.2019 ліквідатор не з'явився.

Колишній керівник банкрута ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, через канцелярію суду подав письмові пояснення по суті заяви щодо субсидіарної відповідальності.

ТОВ “Компанія “Нотапс” через канцелярію суду подано додаткові пояснення у справі, вважає що пояснення колишнього керівника банкрута ОСОБА_1 є безпідставними, необгрунтованими та необ'єктивними.

Крім того, усно заявив клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Окружного адміністративного суду м. Києва.

Суд, розглянувши дане клопотання дійшов висновку задоволити її в порядку ст.197 ГПК України.

В судове засідання від 10.10.2019 ліквідатор з'явився, через канцелярію суду подав звіт про виконану роботу, яким повідомив суд, що отримано ряд відповідей від реєструючих органів. Також, ліквідатор зазначив, що за даними Державного судового реєстру Республіки Польща, підприємство з назвою, яка повністю співпадає з назвою засновника банкрута в реєстрі відсутнє. Відсутні відомості щодо засновника ОСОБА_3 , зокрема його фактичне місцезнаходження.

ТОВ “Компанія “Нотапс” через канцелярію суду подано клопотання про витребування у відповідних державних органів інформації стосовно підприємства-банкрута та його колишнього керівника.

Суд, розглянувши дане клопотання дійшов висновку про його часткове задоволення в порядку ст.81 ГПК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку витребувати у ГУ ДФС у Л/о та ГУ Пенсійного фонду у Л/о інформацію щодо місця та осіб отримання ОСОБА_1 доходу у вигляді заробітної плати, осіб-податкових агентів ОСОБА_1 , котрі здійснюють відрахування із доходів під час їх виплати останньому за період з 01.01.2014 по 11.09.2018роки.

В судове засідання від 06.11.19 ліквідатор з'явився, через канцелярію суду подав звіт про виконану роботу, яким повідомив, що на даний час проводиться робота по встановленню використання підприємством банкрутом торгової марки “Босфор”. Ліквідатором направлено запит в Інститут інтелектуальної власності (ДП “Укрпатент”).

В судове засідання від 20.11.2019 ліквідатор з'явився, через канцелярію суду подав пояснення щодо періодів виникнення заборгованості банкрута перед кредиторами. Також, подав клопотання за вх. №48573/19 від 21.11.19 про зобов'язання Яворівської районної державної адміністрації Львівської області надати суду завірені копії документів, що містяться в реєстраційній справі ТОВ “Гальцький Легіон” (і.п.к. 30765253), а саме, копії статуту та установчого договору, змін до них (всі редакції), копії всіх протоколів зборів учасників (засновників), наказів та розпоряджень, копії всіх документів, що посвідчують учасників (засновників) та їх представників, в тому числі - особу учасника ОСОБА_3 , копію виписки (витягу) з судового реєстру Республіки Польща та/або інших документів, що підтверджують реєстрацію юридичної особи - Торгово-транспортне підприємство “BEST-TRANS” та ідентифікують її.

Суд, розглянувши клопотання ліквідатора, заслухавши пояснення сторін, дійшов висновку задовольнити клопотання.

Адвокатом Ястремського О.І. через канцелярію суду подано клопотання про долучення доказів, а саме, просить долучити до матеріалів справи копію форми №ОК-7 Індивідуальних відомостей про застраховану особу, що наявні в реєстрі застрахованих осіб Управління Пенсійного фонду України у Львівській області по гр. ОСОБА_1 за період з січня 2011 по червень 2019, яке судом задоволено.

Ініціюючим кредитором на виконання вимог ухвали суду від 06.11.2019 надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів гр. ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 30.09.2018роки.

ТОВ “Нотапс” усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи та призначення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Суд, розглянувши дане клопотання дійшов висновку задоволити її в порядку ст.197 ГПК України.

В судове засідання від 11.12.2019 ліквідатор з'явився, через канцелярію суду подав відповідь на відзив колишнього керівника підприємства-боржника. Також, подав звіт про виконану роботу, яким повідомив суд, що станом на день подання звіту, додаткові відомості про наявність майна та документації банкрута не отримані. Отримано відповідь ДП “Український інститут інтелектуальної власності” (Укрпатент) від 31.10.2019 щодо відстуності об”єктів промислової власності, що належать ТОВ “Галицький Легіон”.

Крім того, ліквідатором подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів отиманих останнім з архіву Адміністративного суду Львівської області у справі №2а-1729/12/1370(9104/147778/12) щодо представництва ОСОБА_1 при розгляді даної справи, яке судом задоволено.

Представником ОСОБА_1 через канцелярію суду подано доповнення до відзиву та заяву про застосування строків позовної давності.

В судове засідання від 29.01.2020 ліквідатор з'явився. На електронну адресу суду подав звіт.

В судове засідання від 26.02.2020 ліквідатор з'явився, через канцелярію суду подав звіт про виконану роботу.

Яворівською районною державною адміністрацією Львівської області на виконання вимог ухвали Господарського суду Львівської області надано суду ряд витребуваних документів.

Крім того,через канцелярію суду представником ОСОБА_1 подано додаткові пояснення по суті заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності колишнього керівника банкрута.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2020 судове засідання призначене на 01.04.2020 відкладено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.06.2020 року у зв'язку із частковим скасуванням запроваджених обмежувальних протиепідемічних заходів розгляд справи призначено на серпень.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.07.2020 клопотання представника ТОВ “Компанія “Нотапс” про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції призначене на 19.08.2020 задоволено.

В судове засідання від 19.08.2020 сторони не з'явилися.

Через канцелярію суду ліквідатором подано звіт про проведену роботу та клопотання про відкладення розгляду справи.

Адвокат Ястремського О.І. в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання від 30.09.2020 представник ГУ ДФС у Л/о та ліквідатор з'явились.

29 вересня 2020 ліквідатором на електронну адресу суду подано звіт.

30 вересня 2020 на електронну адресу суду від представника ОСОБА_1 подано клопотання про приєднання доказів, що підтверджують викладені у додаткових поясненнях від 26.02.2020р. обставини, а саме копію заяви від 11.01.2011 представника ТОВ “Галицький легіон” Тагієва С.В. подану начальнику ВВБ у Л/о СВБ ГУБОЗ МВС; копію доручення ТОВ “Галицький легіон” Тагієву С.В. від 29.12.2010; копію талону-повідомлення №34, яким засвідчується про те, що заява ОСОБА_4 зареєстрована в ЖРЗПЗ УБОЗ ГУ МВС у Л/о за №6. Крім того, на електронну адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибуття в судове засідання.

Ухвалою суду від 30.09.2020 розгляд справи відкладено на 21.10.2020.

13.10.2020 ТзОВ “Компанія “НОТАПС” подало клопотання про участь у судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 19.10.2020 клопотання представника ТОВ “Компанія “НОТАПС” за вх. № 29683/20 від 13.10.2020 про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Також, 13.10.2020 ТзОВ “Компанія “НОТАПС” подало пояснення у справі, в яких просить заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ “Галицький легіон” та стягнення коштів з керівника боржника ОСОБА_1 задовольнити, так як інший спосіб захисту прав та інтересів як боржника, так і кредиторів, не є процесуально ефективним та/або не визначений нормами діючого законодавства.

У судове засідання 21.10.2020 сторони та ліквідатор з'явились. Ліквідатор подав звіт про виконану роботу.

Адвокат колишнього керівника ОСОБА_1 ОСОБА_5 з”явився, проти задоволення заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальність на колишнього керівника банкрута заперечив.

Крім того, представник ТОВ “Компанія “НОТАПС” в судовому засіданні усно клопотав про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку “EasyCon”. Дане клопотання судом задоволено.

В судове засідання від 16.12.2020 сторони та ліквідатор не з”яивлися.

Через канцелярію суду адвокатом Ястремського О.І. подано додаткові пояснення з додатками, а саме, копії реєстрів актів надання транспортних послуг нерезидентами України та копії договорів перевезення. Також, ОСОБА_1 усно заявлено клопотання про витребування додаткових документів щодо дебіторської заборгованості в сумі 1098,8 тис. грн та основних засобів балансовою вартістю 336,5 тис. грн від колишнього бухгалтера ТОВ “Галицький легіон” ОСОБА_6 .

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасники справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Відповідно до ч. 7 ст. 81 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов”язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п”яти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку задовольнити клопотання ОСОБА_1 та витребувати від колишнього бухгалтера ОСОБА_6 документи щодо дебіторської заборгованості в сумі 1098,8 тис. грн та основних засобів балансовою вартістю 336,5 тис. грн ТОВ “Галицький легіон” з метою повного та всебічного з'ясування обставин щодо розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності.

В судове засідання від 03.02.2021 сторони з”явилися. Ліквідатором через канцелярію суду подано звіт про виконану роботу та копію фінансового звіту ТОВ “Галицький Легіон” станом на 31.12.2013 року.

Через канцелярію суду колишнім бухгалтером банкрута ОСОБА_6 подано пояснення за вх.№2095/21 щодо відсутності у нього будь-яких документів ТОВ “Галицький Легіон”. В судовому засіданні усно надав пояснення щодо причин, які на його думку призвели до банкрутства товариства.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 03.02.2021, розгляд справи відкладено на 03.03.2021.

У судове засідання 03.03.2021 ліквідатор з'явився, подав звіт про проведення ліквідаційної процедури за вх. №5114/21, в якому зазначив, що за період від подання останнього звіту, нові відомості щодо майна та документації банкрута не отримані. Фактів, що підтверджують подання та підписання звітності банкрута від імені ОСОБА_1 третіми особами не встановлено, заяв та додаткових відомостей від ОСОБА_1 , та/або його представника на момент подання звіту не поступало.

02.03.2021 ОСОБА_6 подав на адресу суду пояснення за вх. №5010/21.

03.03.21 ОСОБА_1 подав клопотання за вх.№917/21, в якому просить призначити у справі №914/552/18 судову почеркознавчу експертизу. На розгляд судової експертизи поставити наступні питання: - Чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у Фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва ТОВ “Галицький Легіон” за 2016 рік тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? Чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у Фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва ТОВ “Галицький Легіон” за 2017 рік тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? Проведення експертизи доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, що розташований за адресою: 79024, м. Львів, вул. Липинського, 54. Також, у клопотанні просить витребувати з Головного управління статистики у Львівській області, для направлення на дослідження, оригінали наступних документів: фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ТОВ “Галицький Легіон” за 2016 рік; фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ТОВ “Галицький Легіон” за 2017 рік.

Ліквідатор щодо призначення почеркознавчої експертизи у справі не заперечив.

Ухвалою суду від 03.03.2021 задоволено клопотання ОСОБА_1 від 03.03.2021 за вх. № 917/21 в частині витребування оригіналів документів, витребувано у Головного управління статистики у Львівській області фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ТОВ “Галицький Легіон” за 2016 рік; фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ТОВ “Галицький Легіон” за 2017 рік, строк для надання до суду оригіналів витребуваних документів 31.03.2021. Зобов'язано ОСОБА_1 надати до суду вільні зразки почерку (підпису) особи, яка підлягає ідентифікації на 15 документах, надати умовно-вільні зразки почерку (підпису) особи, яка підлягає ідентифікації на 15 документах. Підписи на вказаних документах мають бути достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з її ідентифікації. Встановити ОСОБА_1 строк для надання до вказаних зразків до 31.03.2021. Розгляд справи відкладено на 07.04.2021.

У зв'язку з відпусткою судді Чорній Л.З. з 05.04.2021 до 07.04.2021 включно судове засідання, призначене на 07.04.2021 о 15.30 не відбулось.

Ухвалою суду від 01.04.2021 розгляд справи відкладено на 20.04.2021.

У судове засідання 20.04.2021 ліквідатор не з'явився.

20.04.2021 представник Головного управління ДПС у Львівській області подав клопотання за вх. №1700/21, в якому просить замінити ГУ ДФС у Львівській області на Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090). Клопотання мотивує тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 постановлено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу та установлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступником прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

У судове засідання 20.04.2021 з'явився ОСОБА_1 та адвокат останнього. Просили задовольнити клопотання від 03.03.2021 та призначити у справі судову почеркознавчу експертизу. На розгляд судової експертизи поставити наступні запитання: - Чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва ТОВ “Галицький Легіон” за 2016 рік тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? Чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у Фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва ТОВ “Галицький Легіон” за 2017 рік тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? Проведення експертизи просять доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 20.04.2021 клопотання Головного управління ДПС у Львівській області за вх. №1700/21 від 20.04.2021 про заміну кредитора задоволено; замінено кредитора у справі - Головне управління ДФС у Львівській області його правонаступником - Головним управління ДПС у Львівській області (79043, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 9а/93, код ЄДРПОУ 43968090); клопотання ОСОБА_1 від 03.03.2021 за вх. №917/21 про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено; призначено у справі № 914/552/18 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставити такі питання: чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у Фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва ТОВ “Галицький Легіон” за 2016 рік тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? Та чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у Фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва ТОВ “Галицький Легіон” за 2017 рік тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?; ухвалу та матеріали справи №914/552/18 надіслати Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54). Зобов'язано ОСОБА_1 здійснити попередню оплату експертизи відповідно до виставленого експертною установою рахунку, докази чого надати у судове засідання, що буде призначене після проведення експертизи та зупинено провадження у справі № 914/552/18 на час проведення судової експертизи.

Супровідним листом від 28.04.2021 матеріали справи направлено до експертної установи.

17 червня 2021 на адресу суду повернулись матеріали справи направлені Господарським судом Львівської області для проведення судової почеркознавчої експертизи, дорученої Львівському науково-дослідного інституту судових експертиз, до яких долучено висновок експерта № 2375 від 15.06.2021.

Ухвалою суду від 22.06.2021 провадження у справі №914/552/18 поновлено. Розгляд справи призначено на 21.07.2021.

12 липня на електронну адресу суду представником ТзОВ «Компанія «НОТАПС» подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 12.07.2021 задоволено.

В судове засідання від 21.07.2021 сторони з'явились.

Представником ТзОВ «Компанія «НОТАПС» в судовому засіданні повідомлено, що з висновком експерта Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз не ознайомлений усно клопотав про відкладення судового засідання з метою ознайомлення з висновком експерта та надання письмової позиції.

Крім того, адвокат ТзОВ «Компанія «НОТАПС» усно клопотав про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку “EasyCon (https:/easycon.com.ua/), яке судом в порядку ст. 197 ГПК України задоволено.

В судове засідання 15.09.2021 ліквідатор та представники сторін не з'явились.

На електронну адресу суду 14.09.2021 ліквідатором подано звіт, в якому зазначає, що з отриманої копії експертного висновку Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що

підписи виконані не директором ТОВ «Галицький Легіон» ОСОБА_1 , а іншою особою.

14 вересня 2021 на електронну адресу суду адвокатом ТОВ «НОТАПС» подано клопотання про розгляд справи за наявними документами за відсутності представника.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 15.09.2021, розгляд справи відкладено на 13.10.2021.

У судове засідання 13.10.2021 сторони та ліквідатор не з'явились.

Ліквідатор направив на електронну адресу суду звіт про виконану роботу від 13.10.2021, з якого вбачається, що ліквідатором копія висновку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2375 від 15.06.2021 подана для ознайомлення представнику кредитора ГУ ДФС у Львівській області, а також направлено ТОВ «Компанія «НОТАПС».

Ліквідатор у звіті зазначає, що згідно з поданими ОСОБА_1 заяв та пояснень, існування дебіторської заборгованості в сумі 1098,8 тис. грн. на момент припинення діяльності ТОВ «Галицький Легіон», ним заперечувалось. Існування таких активів також не може підтверджуватись даними підроблених документів за 2016-2017р.р. В той же час, ОСОБА_1 не заперечується факт наявності у товариства основних засобів, балансова вартість яких згідно фінансового звіту на 31 грудня 2013р. становила 356,9 тис. грн. та які, за даними ОСОБА_1 передані ним третій особі - учаснику товариства ОСОБА_3 . За даними реєстраційної справи ТОВ «Галицький Легіон» вказаний учасник є громадянином ФРН.

Ліквідатор посилається на те, що невстановлені особи подавали фінансову звітність, використовуючи печатку товариства. Зважаючи на наявність в таких діях ознак привласнення або розтрати майна ТОВ «Галицький Легіон», підроблення та фальсифікації його фінансової звітності, ліквідатором подана заява від 12.10.2021 до ГУ ГУНП у Львівській області в порядку ст. 214 КПК України про вчинення кримінального правопорушення.

13.10.2021 на електронну адресу суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 з врахуванням висновку експерта, в яких просить відмовити у задоволенні заяви ліквідатора щодо покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ «Галицький Легіон» та стягнення коштів.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 13.10.2021, розгляд справи відкласти на 27.10.2021.

У судове засідання від 27.10.2021 сторони та ліквідатор з'явилися.

Ліквідатор заяву про покладення субсидіарної відповідальності на колишнього керівника ОСОБА_1 підтримав, з підстав, викладених у заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Ліквідатором 09.04.2019 подано до Господарського суду Львівської області заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ «Галицький Легіон» на колишнього керівника ОСОБА_1 в сумі 3 193 217,10 грн, різницю між сумою вимог кредиторів банкрута, яка затверджена судом та ліквідаційною масою підприємства банкрута. Мотивує дану заяву тим, що на підставі отриманих в органах статистики копій фінансової звітності ліквідатором проведений аналіз фінансово - господарської діяльності банкрута, яким встановлено, що на 31.12.2017, за чотири місяці до відкриття справи про банкрутство, боржник мав активи в розмірі 1435,3 тис. грн., в тому числі основні засоби балансовою вартістю 336,5 тис. грн., первинна вартість 1979,0 грн., дебіторську заборгованість в сумі 1098,8 тис. грн., при цьому в 2015- 2017 роках діяльності ТОВ «Галицький Легіон» не проводило. Однак, станом на 31.12.2018 активи відсутні. В той же час, розмір вимог кредиторів становить 3 193 217,10 грн., в тому числі 24 668,00 - вимоги 1-ї черги, 1 809 311,15 грн - вимоги 2-ї черги, 1 083 599,12 грн; 1 359 237,95 грн. - вимоги 6-ї черги. Також, за результатами аналізу фінансово - господарської діяльності встановлено, що дані звітності банкрута не є достовірними, оскільки в них, зокрема, не відображена безспірна кредиторська заборгованість, а дані про формування статутного капіталу не відповідають відомостям ЄДРЮО та ФОП. Виходячи з розміру статутного капіталу, як джерела власних (чистих) активів, боржник мав активи, за рахунок яких вимоги кредиторів могли бути задоволені.

Як відображено в звіті про результати аналізу фінансово - господарської діяльності банкрута, протягом 2016-2017 роках директором ТзОВ «Галицький Легіон» не вживалися заходи зі стягнення дебіторської заборгованості в сумі 1098,8 тис. грн., що привело до її фактичної втрати як активу на користь дебіторів, які не провели розрахунку з ТзОВ «Галицький Легіон». Також, директором ТзОВ «Галицький Легіон» не вживалися заходи з погашення кредиторської заборгованості, що привело до її збільшення за рахунок нарахування сум пені, відсотків, втрат від інфляції, тощо. Кредиторська заборгованість не відображалася в фінансовій звітності товариства, як результат його діяльності, що підлягає затвердженню зборами учасників товариства, таким чином відомості про дійсний фінансовий стан товариства не були повідомлені його учасникам у встановленому порядку. Між тим, відповідно до ч.1, ч.2 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства, а засновники (учасники, акціонери) боржника зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника.

За результатами аналізу фінансово - господарської діяльності банкрута, ліквідатором зроблений висновок про наявність ознак приховування банкрутства (в звітності банкрута не відображалась кредиторська заборгованість) та доведення до банкрутства (зокрема, протягом тривалого часу не вживались заходи зі стягнення дебіторської заборгованості, що привело до втрати активу балансовою вартістю 1098,8 тис. грн. та отримання відповідної вигоди третіми особами - дебіторами, а також фактично вибули з володіння товариства основні засоби балансовою вартістю 336,5 тис. грн., які всупереч вимогам закону та суду, ліквідатору не передані.

Як зазначає ліквідатор, відповідно до ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виконавчим органом товариства є директор (ч. 4 ст. 39 Закону). Директор товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До його компетенції належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Зокрема, директор діє від імені та в інтересах товариства, організує ведення господарської діяльності, бухгалтерського обліку, збереження майна та документації.

За даними ЄДР ЮО та ФОП, обов'язки керівника (виконавчого органу) ТзОВ «Галицький Легіон» під час його діяльності виконував ОСОБА_1 . Відомості внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третіми особами (ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»). Відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», повноваження керівника товариства можуть бути припинені лише шляхом обрання нового керівника (ч. 13 ст. 39 Закону).

Дані про виконання обов'язків керівника (директора) товариства іншими особами до порушення справи про банкрутство відсутні, записи щодо зміни керівника до ЄДР не внесені.

Як зазначає ліквідатор, за даними звітності, ТОВ «Галицький Легіон» з 2016 працівників не має. Таким чином, були відсутні інші особи, які могли забезпечувати збереження або повернення майна та дебіторської заборгованості, ведення обліку, збереження документації та виконання інших функцій в інтересах товариства, а отже, втрата активів та неможливість задоволення вимог кредиторів є результатом дій (бездіяльності) його керівника (директора).

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», директор несе відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству винними діями або бездіяльністю. Директор звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. Таким чином, Закон покладає на директора доказування відсутності його вини.

Згідно з частиною першою статті 619 ЦК України договором або законом

може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Вказані суми включаються до ліквідаційної маси.

Чинне законодавство України не пов'язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на відповідних осіб згідно з ч. 5 ст. 41 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з обов'язковою наявністю вироку (вироків) щодо таких осіб. Такий висновок Верховного Суду України викладений в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №923/862/15.

Сума визнаних судом вимог кредиторів, які не можуть бути задоволені у зв'язку з відсутністю майна (активів) банкрута становить 3 193 217,10 грн, в той же час буд -які активи для їх задоволення відсутні.

У додаткових поясненнях від 11.12.2019 ліквідатор зазначив, що на момент запису в трудову книжку про звільнення ОСОБА_1 діяв Закон України «Про господарські товариства» в редакції від 28.03.2014. Однак, у вказаному законі відсутні кардинальні відмінності від чинного законодавства в частині обрання (призначення), відкликання (звільнення від обов'язків) та повноважень директора ТОВ. Відповідно до Закону у вказаній редакції, учасники товариства зобов'язані додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами (ст. 11 Закону України «Про господарські товариства». Відповідно до ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю є директор (або дирекція). Директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Таким чином, Закон обмежує коло обов'язків учасників товариства та відносить до компетенції директора вирішення необмеженого кола (всіх) питань, крім віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників. До таких питань належать, зокрема, питання поточної діяльності, організації обліку, збереження майна та документації, тощо. Доводи про особливі умови діяльності колишнього директора банкрута, що можуть визначатись особливостями статуту або чинного на момент його діяльності законодавства, є необґрунтованими.

Відповідно до Закону України «Про господарські товариства», як зазначає ліквідатор, до компетенції зборів учасників ТОВ належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства (ст. ст. 49, 51). Повноваження директора припиняються внаслідок прийняттям рішення зборами учасників. Однак, жодних доказів прийняття такого рішення ОСОБА_1 не надано. Відповідно до ст.62 Закону України «Про господарські товариства», членами виконавчого органу можуть бути особи, які не є учасниками товариства. Законом не передбачено, що такі особи мають перебувати в трудових відносинах з товариством. За даними ЄДРЮО та ФОП, ОСОБА_1 є керівником ТОВ «Галицький Легіон», такі дані є достовірними. Отже, твердження про те, що повноваження директора припинені з моменту внесення запису про його звільнення до трудової книжки та інші посилання на норми трудового права є необґрунтованими.

Як зазначає ліквідатор, основну частину кредиторських вимог до боржника становить податкова заборгованість. Така заборгованість боржником оспорювалась, при цьому з доводами боржника погодився Львівський окружний адміністративний суд, скасовуючи виставлені податкові повідомлення - рішення (постанова від 18 травня 2012 у справі № 2а-1729/12/1370) та суд апеляційної інстанції. Тому в діяльності колишнього директора ТОВ «Галицький Легіон» не вбачаються, на думку ліквідатора, ознаки дій з ухилення від оподаткування, що, в свою чергу, привело до нарахування податків та санкцій і стану стійкої неплатоспроможності боржника. Виникнення заборгованості перед ДП «ЛСУ «Стальконструкція», правонаступником якого є ТОВ Компанія «НОТАПС» в розмірі 178 506,00 грн може пояснюватись ризиками ведення господарської діяльності (втратою об'єктів при демонтажі, інші обставини, на які вказує ОСОБА_1 ) за відсутності вини директора.

Ліквідатор у своїх поясненнях зазначає, що з доводами про відсутність вини колишнього директора банкрута у виникненні кредиторської заборгованості, можна погодитись, однак, втрата активів боржника, за рахунок яких кредиторська заборгованість могла бути погашена, є наслідком винних дій (бездіяльності) директора. За результатами аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута, зроблений висновок про наявність ознак доведення до банкрутства (зокрема, протягом тривалого часу не вживались заходи зі стягнення дебіторської заборгованості, що привело до втрати активу балансовою вартістю 1098,8 тис. грн. та отримання відповідної вигоди третіми особами - дебіторами. Вказана заборгованість виникла в процесі ведення господарської діяльності боржника та існувала в період, коли ОСОБА_1 виконував повноваження директора товариства. Ліквідатор посилається на те, що заходи зі стягнення заборгованості ним не вживалися.

Також, як стверджує ліквідатор, з вини ОСОБА_1 вибули з володіння товариства основні засоби балансовою вартістю 336,5 тис. грн. (первинна вартість 1 979,0 тис. грн.), заява ОСОБА_1 про їх передачу засновнику (долучена до пояснення від 11.09.2019) не може братися до уваги, факт передачі майна не підтверджений, підстави такої передачі не обґрунтовані, місцезнаходження майна та засновника на даний час невідомо. Ліквідатор вважає, що фактично ОСОБА_1 свідомо/несвідомо передав майно товариства на користь третьої особи, що привело до його втрати.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2018 розпорядником майна а/к ОСОБА_7 направлено запити засновнику ТзОВ «Галицький Легіон» Торгово-транспортне підприємство «ВЕSТ-ТRANS» на адресу O, Армії Крайовей, 12,5, Бранєво, Польща, та ОСОБА_3 на адресу 80797, м.Мюнхен, Нойрресштрасе 45, Німеччина щодо надання документів для визначення фінансового стану підприємства та проведення інвентаризації майна підприємства у зв'язку із невиконанням керівником покладених на нього обов'язків. Листи повернулися з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Дії (бездіяльність) колишнього директора ТОВ «Галицький Легіон» ОСОБА_1 , що привели до втрати активів товариства - дебіторської заборгованості в сумі 1098,8 тис. грн та основних засобів вартістю 336,5 тис. грн на користь інших осіб, на думку ліквідатора, містять ознаки доведення ТОВ «Галицький Легіон» до банкрутства.

Колишній директор ТОВ «Галицький Легіон» ОСОБА_1 та його адвокат в судове засідання з'явились, просили відмовити у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності, з підстав, викладених у відзиві, письмових поясненнях.

У відзиві зазначив, що ТОВ «Галицький легіон» на посаді директора працював з 25.05.2001 року по 18.06.2014 рік. Прийнятий на роботу і звільнений з роботи був згідно рішення (загальних зборів) власника товариства, про що внесено відповідні відомості до трудової книжки. ОСОБА_1 зазначає, що при звільненні з посади ним повністю передано всю документацію засновнику товариства ОСОБА_3 . Таким чином, на момент звільнення жодних претензій товариство до нього не мало. ОСОБА_1 посилається на те, що не пригадує на кого рішенням загальних зборів, були покладені обов'язки повідомити державного реєстратора про зміну керівника. Також, хто був директором після його звільнення йому не відомо. На думку ОСОБА_1 , твердження ліквідатора про те, що ніби-то у 2016-2017 роках ним подавалася будь- яку звітність, а також вчинялися інші будь-які юридично значимі дії після його звільнення, тобто після 18.06.2014 року є безпідставними та такими що не відповідають дійсності. Крім того, 20.06.2014 року центром зайнятості ОСОБА_1 направлено на навчання у ВБФ «Потенціал». ОСОБА_1 вважає, що покладення на нього субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства та намагання стягнути з кошти є незаконними.

У додаткових поясненнях від 19.07.2013 ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до положень п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV державна реєстрація - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу. У разі подання документів для проведення реєстрації змін до відомостей щодо юридичної особи заявником відповідно до норм пункту 8 частини 1 статті 1 Закону №755-ІV є уповноважений представник юридичної особи. Згідно з положеннями пункту 5 розділу II Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 року № 359/5, у разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор перевіряє обсяг повноважень такої особи за документом, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Згідно з абзацом 2 пункту 6 частини 1 статті 15 Закону № 755-ІV для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подається рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, яке викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Для того, щоб зміна директора (керівника) юридичної особи (підприємства/товариства/тощо) була зареєстрована в Єдиному Державному Реєстрі (ЄДР), потрібно внести необхідні зміни до відомостей про юридичну особу, які знаходяться в Єдином державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» потрібно подати вичерпний перелік документів.

На нового керівника або засновників підприємства покладається обов'язок внести зміни до ЄДР, а тому, будучи звільненим з посади керівника підприємства ОСОБА_1 не був уповноваженою особою на подачу заяви для проведення реєстрації змін до відомостей щодо юридичної особи та не володів всім обсягом необхідних документів. Відносини, які існували між підприємством та колишнім керівником як найманим працівником - керівником ТзОВ «Галицький легіон» регулювалися нормами трудового законодавства. В ТОВ «Галицький Легіон» він працював з 25.05.2001 по 18.06.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши про це власника або уповноважений ним орган за два тижні. Отже, як стверджує ОСОБА_1 , якщо керівник має бажання розірвати трудовий договір примусити працювати його не можна. Важливо лише, щоб при звільненні керівника від трудових обов'язків та відповідальності була дотримана процедура такого звільнення. Трудова книжка - це основний документ про трудову діяльність працівника, який підтверджує страж роботи, а також дає змогу власнику при прийнятті на роботу мати уяву про досвід роботи працівника. Питання щодо ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і облік регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 №301 «Про трудові книжки працівників» та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 №58, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 за №110. Чинним законодавством на працівників покладається обов'язок при прийнятті на роботу подати власнику чи уповноваженому ним органу належно оформлену трудову книжку, а на власника - забезпечити ведення трудових книжок.

Проте, на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом. Як зазначає ОСОБА_1 , він працював керівником підприємства і вказане місце було основним місцем його роботи. Його було звільнено та внесено відповідний запис до трудової книжки, при постановці на облік в Центр зайнятості для реєстрації як безробітного згідно діючого на той час законодавства, необхідно подати трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). 20.06.2014 Львівським міським центром зайнятості ОСОБА_1 направлено на навчання у ВБФ «Потенціал» та 24.06.2014 його було зараховано на нове робоче місце у вказаній фірмі. Враховуючи наведене ОСОБА_1 посилається на те, що бездоказовими є заперечення щодо можливості зайняття двох чи більше трудових посад, існування декількох джерел доходів, а також зайняття керівних посад без нарахування заробітної плати та здійснення розміру нарахувань ніяким чином відповідно до вимог чинного законодавства не спростовують доказів, наданих ОСОБА_1 до відзиву. Безпідставним є твердження про іншу правову підставу відносин між засновниками юридичної особи та керівником підприємства, оскільки вказані правовідносини базувались виключно на діючому трудовому законодавстві.

Як стверджує ОСОБА_1 , про те, що зміни до Єдиного державного реєстру в частині керівника ТзОВ «Галицький легіон» належним чином не внесені дізнався лише з ухвали Господарського суду Львівської області у вказаній справі, яка надійшла на його адресу 27.05.2019.

Виходячи з приписів ч.1 ст.619 ЦК України, договором або законом може бути передбачена субсидіарна (додаткова) відповідальність іншої особи поряд із відповідальністю основного боржника як різновид цивільно- правової відповідальності.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю», директор несе відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству винними діями або бездіяльністю. Директор звільняється від відповідальності , якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. ОСОБА_1 вважає, що він припинив трудові відносини з ТзОВ «Галицький Легіон» з 18.06.2014, про що свідчать надані до суду докази, а тому його вина у заподіяні збитків відсутня. Тому заява про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ «Галицький легіон» та стягнення з нього коштів, подана у справі про банкрутство ТОВ «Галицький Легіон» не підлягає до задоволення як безпідставна.

Представником ОСОБА_1 подано додаткові пояснення від 11.12.2019 року щодо заяви ліквідатора ТзОВ «Галицький легіон». В яких зазначає, що ОСОБА_1 у період з 25.05.2001 по 18.06.2014 працював у ТзОВ «Галицький легіон» за усним трудовим договором на посаді директора товариства. Контракт з ним не укладався, відповідно до рішення засновників товариства, від 18.06.2014, вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора за угодою сторін. На виконання вказаного рішення видано наказ №6 від 18.06.2014, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади директора товариства, про що також свідчить запис у трудовій книжці ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є угода сторін. Таким чином, з моменту видачі наказу на підставі рішення засновників товариства, та наказу №6 від 18.06.2014 трудовий договір між ОСОБА_1 та товариством було припинено. Факти припинення трудових відносин також підтверджуються і договором №13501406200002 від 20.06.2014 року, що був укладений Львівським міським центром зайнятості з ВБФ «Потенціал», в додатку до якого міститься інформація, що ОСОБА_1 , як безробітного направленого на професійне навчання. У трудовій книжці ОСОБА_1 зазначено, що з 24.06.2014 року він прийнятий на підставі наказу №29 від 24.06.2014 року на посаду головного механіка у виробничо-будівельну фірму «Потенціал». Як стверджує ОСОБА_1 , вагомим доказом того, що трудові відносини ОСОБА_1 з ТзОВ «Галицький легіон» припинились у червні 2014 року є також дані Управління пенсійного фонду України у Львівській області, зазначені у формі №ОК-7 Індивідуальні відомості про застраховану особу, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, якими підтверджується, що з червня 2014 року по червень 2019 року ОСОБА_1 страхові внески сплачувались ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «Потенціал»» (код ЄДРПОУ 22376869), а ТОВ «Галицький легіон» (код ЄДРПОУ 30765253) припинило сплату страхових внесків у вересні 2014 року.

Також, адвокат Ястремського О.І. зазначив, що ліквідатор обгрунтовуючи свої вимоги посилається на ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю», проте Закон України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» набрав чинності з 06.02.2018. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до абз. 1, 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки) від 05.04.2001 №3-рп/2001 Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно- правових актів (ч.1 ст.58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

ОСОБА_1 посилається на те, що оскільки Закон України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» набрав чинності з 06.02.2018, а його звільнено з посади директора товариства 18.06.2014, то відповідно до ст. 58 Конституції України до даних правовідносин положення даного закону не можуть застосовуватись. На думку ОСОБА_1 , ліквідатора також неправильно трактує положення Закону України «Про господарські товариства» в редакції від 28.03.2014 року, що був чинний на час внесення запису у трудову книжку ОСОБА_1 , оскільки станом на 18 червеня 2014 року (на час запису про звільнення ОСОБА_1 з посади директора) положеннями даного закону та будь-яких інших законодавчих актів не було передбачено, що припинення повноважень керівника здійснюється шляхом обрання нового керівника. Законом України «Про господарські товариства» визначені керівні органи Товариства з обмеженою відповідальністю та їх повноваження. Зокрема, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників (ч. 1 ст. 58). У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор) (ч. 1 ст. 62). Контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб (ч. 1 ст. 63)

ОСОБА_1 вказує на те, що учасники товариства наділені обов'язком та відповідно повноваженнями щодо здійснення контролю за результатами господарської діяльності товариства в тому числі і його виконавчого органу, оскільки з учасників товариства складається вищий орган управління товариством та ревізійна комісія, а отже твердження ліквідатора про відсутність повноважень та обов'язку учасників товариства щодо контролю за станом господарської діяльності, забезпечення збереження майна та коштів товариства є помилковими, а також помилковим є висновок, що нібито директор товариства подаючи неправдивий звіт для затвердження зборами учасників товариства, вводив їх в оману, приховував реальний стан справ. Зокрема, частинами 2-5 статті 63 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що перевірка діяльності дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень. Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок вищому органу товариства. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства. Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових загальних зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм законодавства, керівник (директор) товариства з обмеженою відповідальністю може бути обраний з числа учасників товариства або найнятий як будь-який інший працівник відповідно до трудового законодавства і який є членом трудового колективу. При цьому, керівник, обраний з числа учасників товариства, може здійснювати свої повноваження на безоплатній основі, якщо це дозволено статутом і вирішено зборів учасників при обранні керівника.

ОСОБА_1 не є учасником товариства, як зазначає його адвокат, він не несе обов'язків, які визначені для учасника товариства. ОСОБА_1 найнятий на роботу на посаду директора товариства і взаємовідносини його як працівника по відношенню до товариства регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП України). Відповідно до частини 1 статті 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. Статтею 48 КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до положень статті 43 Конституції України, статті 2 КЗпП України, Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) №29, якщо керівник (найманий працівник) має бажання розірвати трудовий договір, примусити його працювати не можна.

При цьому, законодавство України не прокладає на працівника будь-яких додаткових обов'язків ніж тих, що передбачені трудовим законодавством. При звільненні працівнику видається трудова книжка та з ним проводиться розрахунок. Працівник не зобов'язаний зберігати накази про звільнення, не покладено обов'язок на працівника зберігати будь-які документи, що стосуються його трудової діяльності. Факт видачі трудової книжки працівнику при звільненні свідчить про припинення трудових відносин.

Як стверджує адвокат Ястремського О.І., колишній директор не повинен доводити, що він під час звільнення, до видачі йому трудової книжки, передав майно чи будь-які інші матеріальні цінності. Тим більше, не має обов'язку та не має повноважень після звільнення та отримання трудової книжки продовжувати роботу на підприємстві. На думку ОСОБА_1 , твердження ліквідатора, фактично директор передав майно товариства на користь третьої особи, що привело до його втрати не відповідають дійсності.

Внесення змін в Єдиний держаний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо припинення повноважень ОСОБА_1 як керівника товариства повинна була бути проведена упродовж трьох днів після звільнення особою, уповноваженою вищим органом управління товариства. ОСОБА_1 зазначає, що після звільнення не мав повноважень подати документи, визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

У положеннях ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута. Приписи ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.

Як стверджує ОСОБА_1 , ліквідатор посилається на проведення ним аналізу фінансового становища боржника за 2016 - 2017, в цей період ОСОБА_1 вже не виконував повноваження директора, тобто ліквідатором не виявлено наявності дій ОСОБА_1 , за час перебування на посаді директора, щодо доведення до банкрутства.

Адвокат Ястремського О.І. зазначає, що оскільки ОСОБА_1 звільнився з ТзОВ «Галицький легіон» 18.06.2014 року, а заява ліквідатора подана 04.04.2019 року, тобто через 4 роки 11 місяців 14 днів, дана заява подана зі спливом строків позовної давності. Вважає, що вимоги ліквідатора ТзОВ «Галицький легіон» Липського С.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТзОВ «Галицький легіон» та стягнення коштів з ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають до задоволення, а також у зв'язку зі спливом строків позовної давності.

У своїх додаткових поясненнях від 26.02.2020 колишній керівник ОСОБА_1 зазначив, що ТОВ «Галицький Легіон» з ДП ЛСУ «Стальноконструкція» у 2008 році укладено договір, відповідно до якого ДП ЛСУ «Стальноконструкція» повинно було здійснити демонтаж залізобетонних та металевих конструкцій будівлі в с.Подорожнє Жидачівського району, і за рахунок реалізації демонтованих конструкцій ТОВ «Галицький легіон» мало здійснити оплату за виконані роботи по демонтажу на суму 432 000 грн.

У процесі виконання робіт ТОВ «Галицький Легіон» здійснювало реалізацію демонтованих металевих та залізобетонних конструкцій, і за ці кошти проводило оплату виконаних робіт ДП ЛСУ «Стальконструкція». Загалом сплачено за виконані роботи 258 734 грн., що складає 60% від домовленої суми.

ОСОБА_1 посилається на те, що зупинення подальшої оплати за виконані роботи відбулось після того, як невстановленими особами було викрадено демонтовані залізобетонні та металеві конструкції, що залишились. Про факт крадіжки ТОВ «Галицький Легіон» повідомило правоохоронні органи, які в подальшому здійснювали розслідування даного злочину. ТОВ «Галицький легіон» регулярно зверталась з відповідними зверненнями щодо активації досудового розслідування, однак, на час звільнення ОСОБА_1 з посади директора 18.06.2014 року інформації про розкриття даного злочину була відсутня.

Заборгованість ТОВ «Галицький легіон» ДП «ЛСУ «Стальконструкція» в сумі 173 506 грн складалася з вартості викрадених залізобетонних та металевих конструкцій, що були демонтовані. З приводу зазначеної суми заборгованості претензій з боку ДП «ЛСУ «Стальконструкція» до ТОВ «Галицький легіон» під час перебування ОСОБА_1 на посаді директора цього товариства до 18.06.2014 не було, усі питання вирішувались шляхом переговорів. ОСОБА_1 посилається на те, що сподівався на розкриття правоохоронними органами даного злочину, що дозволило б повернути викрадені конструкції та здійснити погашення заборгованості. Два підприємства здійснювали звичайну виробничо-господарську діяльність, що пов'язана з відповідними підприємницькими ризиками.

Як пояснив ОСОБА_1 щодо обладнання, яке знаходилось на балансі ТОВ «Галицький Легіон» на час його звільнення обладнання для обсмажування, помолу та фасування кави (піч для обсмажки, ел.млин, фасувальний апарат та ін.) завезено на територію України як інвестиція для розміщення виробництва у вільній економічний зоні «Яворів» орієнтовно у 2003-2004 роках. Зазначене обладнання на час його отримання ТОВ «Галицький легіон» було вживаним, ТОВ «Галицький легіон» активно використовувалось у підприємницькій діяльності 2 - 2,5 роки. Обладнання було морально застарілим ще на час його придбання Товариством, однак, незважаючи на велику енергозатратність цього обладнання та фізичний знос, рентабельність його використання досягалась за рахунок низької вартості електроенергії в пільговій економічній зоні «Яворів». Як стверджує ОСОБА_1 , у зв'язку із скасуванням пільг, що були у економічній зоні «Яворів», використання даного обладнання у підприємницькій діяльності припинилося у зв'язку з втратою рентабельності, обладнання законсервовано та залишалось на час звільнення керівника в приміщенні колишнього цеху в АДРЕСА_2 . На час звільнення ОСОБА_1 в 2014 році фактична вартість обладнання реально прирівнювалась до ціни металобрухту, оскільки продати його з метою використання за призначенням було не можливо.

Як зазначає ОСОБА_1 у своїх додаткових поясненнях від 13.10.2021 ліквідатор ТзОВ «Галицький легіон» Липський С.І. обгрунтовує вимогу про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТзОВ «Галицький легіон» та стягнення коштів з ОСОБА_1 , вважаючи, що він був директором ТзОВ «Галицький Легіон» до визнання боржника банкрутом 12.09.2018 та протягом 2016-2017 не вживав заходи зі стягнення дебіторської заборгованості, що привело до її фактичної втрати як активу на користь дебіторів, які не провели розрахунку з ТзОВ «Галицький Легіон», не вживав заходи з погашення кредиторської заборгованості, що привело до її збільшення за рахунок нарахування сум пені, відсотків, втрат від інфляції, тощо. Ліквідатор посилається на вивчення ним фінансового становища боржника на підставі Фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва за 2016 рік та за 2017 рік, відповідно до яких ТОВ «Галицький Легіон» володіло активами в розмірі 1 435,3 тис. грн., в тому числі основні засоби балансовою вартістю 336,5 тис. грн, первинна вартість 1979,0 грн., дебіторську заборгованість в сумі 1 098,8 тис. грн.

У наданих суду поясненнях ОСОБА_1 вказав, що він звільнений з посади директора ТОВ «Галицький легіон» 18.06.2014 та фінансова звітність, на яку посилається ліквідатор ТОВ «Галицький Легіон», ним не подавалася та не підписувалась. Ця звітність підписана та подана в органи статистики невідомою особою, але в ній зазначено його прізвище як директора ТОВ «Галицький Легіон». ОСОБА_1 посилається на те, що з аналізу фінансової звітності вбачається, що невідомі особи, які її подавали, вносили неправдиві дані та подавали звітність формально, виключно для дотримання строків її подачі. На думку ОСОБА_1 , така звітність не може розцінюватись як належні докази, внесені до звітності відомості не є достовірними.

ОСОБА_1 посилається на те, що для усунення сумнівів та доведення, що фінансова звітність не відповідає дійсним обставинам за клопотанням ОСОБА_1 ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.04.2021 року призначено судову почеркознавчу експертизу. На розгляд судової експертизи поставлено наступні запитання: - Чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у Фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва ТОВ «Галицький Легіон» за 2016 рік тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?; чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у Фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва ТОВ «Галицький Легіон» за 2017 рік тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

17 червня 2021 року на адресу суду повернулись матеріали справи направлені Господарським судом Львівської області для проведення судової почеркознавчої експертизи, дорученої Львівському науково-дослідного інституту судових експертиз, до яких долучено висновок експерта. Висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2375 від 15.06.2021 встановлено, що підписи у фінансових звітах ТОВ «Галицький Легіон» за 2016 рік та 2017 рік від імені директора товариства виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Враховуючи наведене та висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №2375 від 15.06.2021, ОСОБА_1 вважає, що вимоги ліквідатора ТзОВ «Галицький легіон» Липського С.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТзОВ «Галицький легіон» та стягнення коштів з ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Кредитор ТОВ «Компанія «НОТАПС» в судове засідання від 27.10.2021 не з'явився, у попередніх поясненнях на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на колишнього керівника ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. У своїх запереченнях на доводи та пояснення колишнього керівника ОСОБА_1 , зазначив та просив врахувати наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого Права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом. Частиною першою статті 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до частин першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 7, частин 1,2 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців іа громадських формувань» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру; якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно зі статтею 117 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства зобов'язані: 1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів; 2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом; 3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

ТОВ «Компанія «НОТАПС» зазначило, що із врахуванням норм чинного законодавства України, зокрема та не обмежуючись статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», відомості щодо того, що ОСОБА_1 впродовж спірного періоду був директором ТОВ «Галицький Легіон» є офіційними, достовірними та належними. Надані ОСОБА_1 докази не спростовують вказаного вище, оскільки чинне законодавство дозволяє та передбачає одночасно обіймати дві і більше трудові посади (робота за сумісництвом), мати не одинокі джерела доходу, а також займати керівні посади без нарахування заробітної плати та здійснення різного роду нарахувань; по-друге, озвучені ОСОБА_1 правовідносини між ним та засновниками боржника жодним чином не впливають на правову природу заявлених ліквідатором вимог до нього, так як такі правовідносини між ОСОБА_1 та засновниками боржника є внутрішньо господарськими, базуються на трудових правовідносинах між керівником та засновниками, відповідальність за їх порушенні лежить як на ОСОБА_1 (в частині не здійсненні належного захисту своїх прав в призмі повноцінного та офіційного звільнення), так і засновниках (в частині не призначення іншого керівника, не здійснення відповідних реєстраційних дій, тощо).

ТОВ «Компанія «НОТАПС» звертає увагу на те, що заперечення та зауваження керівника боржника ОСОБА_1 щодо заяви ліквідатора ТОВ «Галицький легіон» ОСОБА_8 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ «Галицький легіон» та стягнення коштів, є безпідставними, необгрунтованими та необ'єктивними.

Також, представник ТОВ «НОТАПС» зокрема, зазначив, що просить врахувати зміст та сутність ухвали Львіського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року у справі №9104/147778/12. Із змісту ухвали вбачається, що станом на 01 квітня 2015 року у судовому засіданні був присутній ОСОБА_1 , який діяв в інтересах та від імені ТОВ «Галицький легіон» оскаржуючи податкові рішения-повідомлення. Твердження ОСОБА_1 щодо нібито «припинення» існування із ТОВ «Галицький легіон» трудових відносин мало ще в 2014 році є хибним та таким, що не відповідають дійсності.

У додаткових поясненнях від 19.08.2019 року ТОВ «НОТАПС» зазначає, що у відповідності до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачає:

• якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

• якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

• якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

• відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

ТОВ «Компанія «НОТАПС» вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах даної справи відсутні докази вжиття ОСОБА_1 дій та заходів повідомлення (доведення до відома) державних органів/установи існування ситуації та фактів, на котрі ним має місце посилання на сьогодні, зокрема й існування наказу про звільнення із посади керівника ТОВ «Галицький Легіон».

Також, ТОВ «Компанія «НОТАПС» посилається на те, що при цьому й відсутні докази захисту ОСОБА_1 власних прав та інтересів шляхом звернення до загальних зборів засновників ТОВ «Галицький легіон» (що б свідчило про бездіяльність зі сторони ОСОБА_1 ) із вимогою про необхідність здійснення/проведення державної реєстрації змін щодо керівника ТОВ «Галицький легіон». Посилання ОСОБА_1 на існування із його сторони до засновників ТОВ «Галицький легіон» будь-яких претензій, котрі зумовлені існуванням майнових вимог до нього, по перше, жодним чином не підтверджені із врахуванням доказів, по друге, жодним чином не спростовують доводів та вимог ліквідатора до ОСОБА_1 , по третє, навіть при їх існуванні мають та можуть бути вирішені за відповідним окремими позовом ОСОБА_1 в іншому позовному провадженні із врахуванням обставин, котрі встановлюються та доводяться всіма учасниками спору у даній справі (мається на увазі регрес, солідарність відшкодування заявлених вимог, тощо).

ТОВ «Компанія «НОТАПС» зазначає, що в будь-яких випадках внутрішньо-господарські та трудові проблемні питання між ОСОБА_1 та засновниками є їх власними проблемними питаннями, їх порушенням вказаними вище особами, а також їх наслідки не можуть впливати на права та інтереси інших учасників; як результат проблемні питання, котрі виникли між ОСОБА_1 та засновниками, мають вирішуватись між ними.

Також, ТОВ «НОТАПС» звернув увагу суду щодо того, яким чином мало місце подання по податкових органів та органів статистики звітності впродовж 2016-2018 років ОСОБА_1 , в той час коли виключно зі слів ОСОБА_1 , він нібито не був керівником, відповідальною особою, в тому числі й за звітність перед державними органами. Додатковим фактом та обставиною безпідставності доводів ОСОБА_1 є те, що до зміни ліквідатором ТОВ «Галицький Легіон» ОСОБА_8 відомостей про керівника у банківських установах на себе як на уповноважену особу в процедурі ліквідації, керівником ТОВ «Галицький Легіон» із всіма витікаючими наслідками значився ОСОБА_1 . Оскільки, ОСОБА_1 заперечує та наполягає на факті нібито, на його думку, неправомірності вимог та доводів заяви ліквідатора ТОВ «Галицький Легіон» Липського С.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ «Галицький легіон», як стверджує ТОВ «НОТАПС», то обов'язок доведення цього факту покладається саме на ОСОБА_1

ТОВ «Компанія «НОТАПС» 27.10.2020 надала додаткові пояснення, суть яких зводить до наступного. Серед матеріалів справи відсутні належні та допустимі докази та обґрунтування передання та/або переходу повноважень керівника та обов'язковості (у протилежному випадку, на власний посадовий розсуд та відповідальність) застосування керівником заходів та дій щодо повернення дебіторської заборгованості у визначений період як активу боржника, котрий у визначений період був достатній для задоволення вимог кредиторів. В даному випадку, має місце пасивна бездіяльність керівника щодо неповернення до активів товариства, зокрема дебіторської заборгованості. Окрім цього, просимо врахувати, що в як в період виникнення дебіторської заборгованості, так і в період її зникнення (втрати та/або позбавлення процесуально-правової можливості її повернення) керівником був ОСОБА_1 в період виконання обов'язків керівника зобов'язаний був вжити заходи щодо її повернення. На сьогодні доказів передання підтверджуючих документів дебіторської заборгованості Ястремським О.І. як керівником боржника ліквідатору не надано. Відсутність та/або неможливість їх передання ліквідатору свідчить не лише заінтересованість щодо їх втрати (та/або не повернення активів), а й свідомій бездіяльності у доведені до банкрутства боржника. Доказів протилежного, так як і доказів, передання документів первинного бухгалтерського обліку підтверджуючих дебіторську заборгованість боржника, іншим особам, зокрема новому керівнику або засновнику, не додано.

Як стверджує ТОВ «НОТАПС» дослідження питання крадіжки невідомими особами основних матеріалів та засобів, отриманих від ДП «ЛСУ «Стальконструкція» №137 ВАТ «Центростальконструкція», по перше, не може ставити в залежність питання здійснення виконання умов договору №3/08 на виконання робіт по демонтажу і монтажу конструкцій від 17 березня 2008 року, по друге, ставити під сумнів законність та обґрунтованість рішення Господарського суду Київської області від 23 серпня 2016 року у справі №911/1458/16 із врахуванням приписів статті 75, 326 ГПК України. Протилежного в процесуально-правовому характері та призмі положень норм ГПК України, іншими учасниками до даної справи не надано, відповідних та належних процесуальних дій не вживались, по третє, як умови договору №3/08 на виконання робіт по демонтажу і монтажу конструкцій від 17 березня 2008 року (міститься в матеріалах даної справи), так і положення чинного законодавства України, не ставлять в залежність можливість їх проведення та/або відмови від їх здійсненні від втрати, викрадення та пошкодження, котрі були у власному внутрішньо-господарському віддані боржника, та були зумовлені недбальством або халатністю виконання посадових обов'язків керівником боржника, по четверте, наявність, в тому числі й розмір, а також виникнення та існування податкового боргу боржника підтверджений належними та допустимими доказами, котрі мають місце серед матеріалів даної справи, та було надано ініціюючим кредиторів в межах дослідження та розгляду вимог останнього.

На думку ТОВ «НОТАПС», пояснення та доводи ОСОБА_1 направлені на перегляд та спростування вимог ініціюючого кредитора, законність та обґрунтованість котрих вже було підтверджено всіма відповідними судовим інстанціями в межах справи №2а-1729/12/1370(9104/147778/12). З врахуванням приписів статті 75, 326 ГПК України, висновки суду у даній справі в межах розгляду заяви ліквідатора ТОВ «Галицький легіон» Липського С.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ «Галицький легіон» та стягнення коштів, на процесуально-правове переконання кредитора, не можуть суперечити та ставити під сумнів судові рішення у справі №911/1458/16 та в межах справи №2а-1729/12/1370 (9104/147778/12), котрі підтверджують та визначають заборгованість боржника перед кредиторами.

З врахуванням викладеного, ТОВ «Компанія «НОТАПС» просить заяву ліквідатора ТОВ «Галицький легіон» Липського С.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ «Галицький легіон» та стягнення коштів з керівника боржника ОСОБА_1 задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення ліквідатора та колишнього керівника ОСОБА_1 , розглянувши заяву про покладення субсидіарної відповідальності на керівника ТОВ «Галицький Легіон», дійшов висновку відмовити у її задоволенні, враховуючи таке.

Ліквідатор ТзОВ «Галицький легіон» ОСОБА_8 обґрунтовує вимогу про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТзОВ «Галицький легіон» та стягнення коштів з ОСОБА_1 , вважаючи, що він був директором ТзОВ «Галицький Легіон» до визнання боржника банкрутом 12.09.2018 року, та протягом 2016-2017 років не вживав заходи зі стягнення дебіторської заборгованості в сумі 1098,8 тис. грн., що привело до її фактичної втрати як активу на користь дебіторів, які не провели розрахунку з ТзОВ «Галицький Легіон», не вживав заходи з погашення кредиторської заборгованості, що привело до її збільшення за рахунок нарахування сум пені, відсотків, втрат від інфляції, тощо. Кредиторська заборгованість не відображалася у фінансовій звітності товариства, як результат його діяльності, що підлягало затвердженню зборами учасників товариства, таким чином відомості про дійсний фінансовий стан товариства не були повідомлені його учасникам у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 25.05.2001 по 18.06.2014 працював у ТзОВ «Галицький легіон» за усним трудовим договором на посаді директора товариства. Контракт з ним не укладався, доказів зворотнього суду не надано. Відповідно до рішення засновників товариства від 18.06.2014, вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора за угодою сторін. На виконання вказаного рішення видано наказ №6 від 18.06.2014, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади директора товариства за угодою сторін, про що також свідчить запис у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є угода сторін, з моменту видачі наказу №6 від 18.06.2014 на підставі рішення засновників товариства трудовий договір між ОСОБА_1 та товариством припинено.

До матеріалів справи долучено договір №13501406200002 від 20.06.2014, укладений Львівським міським центром зайнятості з ВБФ «Потенціал». У додатку до якого міститься інформація про те, що ОСОБА_1 , як безробітного направленого на професійне навчання.

У трудовій книжці ОСОБА_1 зазначено, що з 24.06.2014 року він прийнятий на підставі наказу №29 від 24.06.2014 на посаду головного механіка у виробничо-будівельну фірму «Потенціал».

Також, на підтвердження припинення трудових відносин ОСОБА_1 з ТзОВ «Галицький легіон» в матеріалах справи міститься інформація Управління пенсійного фонду України у Львівській області форми №ОК-7 з індивідуальними відомостями про застраховану особу, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, якими підтверджується, що з червня 2014 року по червень 2019 року ОСОБА_1 страхові внески сплачувались ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «Потенціал»» (код ЄДРПОУ 22376869), а ТОВ «Галицький легіон» (код ЄДРПОУ 30765253) припинило сплату страхових внесків у вересні 2014 року.

Також, до матеріалів справи долучено ГУ ДФС у Львівській області відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 за період 01.01.2014 по 30.09.2018, відповідно до яких, останні виплати ТОВ «Галицький легіон» ОСОБА_1 проведені у 2014 році.

Ліквідатор обґрунтовуючи свої вимоги посилається на ст.39 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю», проте Закон України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» набрав чинності з 06.02.2018 року.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до абз. 1, 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки) від 05.04.2001 № 3-рп/2001 Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Закон України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» набрав чинності з 06.02.2018, а ОСОБА_1 звільнено з посади директора товариства 18.06.2014, відповідно до ст. 58 Конституції України до даних правовідносин положення даного закону не можуть застосовуватись.

Законом України «Про господарські товариства» визначені керівні органи Товариства з обмеженою відповідальністю та їх повноваження. Зокрема, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників (ч. 1 ст. 58). У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор) (ч.1 ст. 62). Контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб (ч. 1 ст. 63)

Учасники товариства наділені обов'язком та відповідними повноваженнями щодо здійснення контролю за результатами господарської діяльності товариства в тому числі і його виконавчого органу, оскільки з учасників товариства складається вищий орган управління товариством та ревізійна комісія, а отже твердження ліквідатора про відсутність повноважень та обов'язку учасників товариства щодо контролю за станом господарської діяльності, забезпечення збереження майна та коштів товариства є помилковими.

Зокрема, частинами 2-5 статті 63 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що перевірка діяльності дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень. Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок вищому органу товариства. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства. Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових загальних зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства.

Відповідно до положення частини 1 - 6 статті 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм законодавства, керівник (директор) товариства з обмеженою відповідальністю може бути обраний з числа учасників товариства або найнятий як будь-який інший працівник відповідно до трудового законодавства і який є членом трудового колективу. При цьому, керівник, обраний з числа учасників товариства, може здійснювати свої повноваження на безоплатній основі, якщо це дозволено статутом і вирішено зборів учасників при обранні керівника.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Галицький легіон», ОСОБА_1 не є учасником товариства, а був прийнятий на роботу на посаду директора товариства і взаємовідносини його як працівника по відношенню до Товариства регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП України)

Відповідно до частини 1 статті 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

При цьому, статтею 9 КЗпП України визначено, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 статті 2 КЗпП України, право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

При цьому, відповідно до частини 5 статті 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 48 КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, відповідно до положень статті 43 Конституції України, статті 2 КЗпП України, Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) №29, якщо керівник (найманий працівник) має бажання розірвати трудовий договір, примусити його працювати не можна.

При цьому, законодавство України не покладає на працівника будь-яких додаткових обов'язків ніж тих, що передбачені трудовим законодавством. При звільненні працівнику видається трудова книжка та з ним проводиться розрахунок. Працівник не зобов'язаний зберігати накази про звільнення, не покладено обов'язок на працівника зберігати будь-які документи, що стосуються його трудової діяльності. Факт видачі трудової книжки працівнику при звільненні свідчить про припинення трудових відносин.

У трудовій книжці працівника ОСОБА_1 зроблено запис за підписом директора ОСОБА_1 про прийняття на роботу, також про звільнення - 18.06.2014. ОСОБА_1 виконував обов'язки директора, тобто був уповноваженим власником органом, який зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок. Правильним є запис з посиланням на накази про прийняття на роботу та звільнення, оскільки саме на підставі рішення власника, директор видає накази, при прийняття на роботу - про те що приступив до виконання обов'язків директора, при звільненні - про те, що звільнений з роботи з формулюванням підстав звільнення.

До матеріалів справи долучено копію реєстраційної справи ТОВ «Галицький легіон», надіслану Яворівською РДА Львівської області, з якої вбачається, що останні відомості щодо товариства вносились 29.05.2014 в частині змін до статуту щодо учасників на підставі протоколу №1/14 від 29.05.2014 загальних зборів учасників ТОВ «Галицький Легіон».

Заявлені та визнані вимоги кредиторів складаються з вимог ДПС в сумі 2 892 910,27 грн та вимог ТОВ «Компанія «НОТАПС»» в сумі 275 638,83 грн.

Основну частину кредиторських вимог до боржника становить заборгованість щодо сплати податків.

До матеріалів справи долучено докази, які свідчать про те, що суми нарахованих ДФС податкових зобов'язань боржником оспорювалась до Львівського окружного адміністративного суду (постанова від 18 травня 2012 у справі №2а-1729/12/1370) та Львівський апеляційний адміністративний суд (ухвала від 01 квітня 2015 року у справі №9104/147778/12, податкові повідомлення-рішення було скасовані.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22 березня 2016 по справі №800/18744/15, скасовуючи постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 у справі № 2а-1729/12/1370 та ухвалу Львівський апеляційний адміністративний суду від 01 квітня 2015 року та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції дійшов висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливістю надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі.

Однак, під час нового розгляду справи у Львівському окружному адміністративному суді ухвалою від 04 травня 2016 року позовну заяву ТОВ «Галицький Легіон» залишено без розгляду у зв'язку з тим, шо позивач повторно не прибув, прибуття повноважного представника не забезпечив, про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

ОСОБА_1 як керівник Товариства не мав повноважень брати участь у 2016 році в судових засіданнях Львівського окружного адміністративного суду, у зв'язку з звільненням 18.06.2014 року. Однак, під час перебування ОСОБА_1 на посаді директора підприємства, ним вживалися дії направленні на доведення в різних інстанцій неправомірності вимог податкового органу щодо нарахування сум податкових зобов'язань 2 892 910,27 грн.

З матеріалів справи не вбачається, що в діяльності колишнього директора ТОВ «Галицький Легіон» ОСОБА_1 наявні ознаки дій з ухилення від оподаткування, що в свою чергу, привело до нарахування податків та санкцій і стану стійкої неплатоспроможності боржника. Одним з наслідків фінансової неспроможності банкрута є нарахування ДФС сум податкових зобов'язань.

Щодо вимоги ТОВ Компанія «НОТАПС» в сумі 173 506,00 грн., суд зазначає таке. Вимоги ТОВ Компанія «НОТАПС» виникли внаслідок придбання права вимоги у ДП «Стальконструкція» в сумі 173 506грн. В подальшому, на підставі рішення Господарського суду Київської області від 23 серпня 2016 у справі № 911/1458/16, відбулось їх збільшення за рахунок нарахування сум втрат від інфляції, штрафів та пені.

У додаткових поясненнях 26.02.2020 року ОСОБА_1 зазначив, що ТОВ «Галицький Легіон» з ДП «ЛСУ «Стальноконструкція» у 2008 році укладено договір, відповідно до якого ДП ЛСУ «Стальноконструкція» мало здійснити демонтаж залізобетонних та металевих конструкцій будівлі в с.Подорожнє Жидачівського району, і за рахунок реалізації демонтованих конструкцій ТОВ «Галицький легіон» мало здійснити оплату за виконані роботи по демонтажу з на суму 432 000 грн. В процесі виконання робіт ТОВ «Галицький Легіон» здійснювало реалізацію демонтованих металевих та залізобетонних конструкцій, і за ці кошти проводилася оплата за виконані робіти ДП «ЛСУ «Стальконструкція». Загалом сплачено за виконані роботи 258 734 грн, що складає 60% від домовленої суми. Зупинення подальшої оплати за виконані роботи відбулось після того, як невстановленими особами було викрадено демонтовані залізобетонні та металеві конструкції, що залишились.

Про факт крадіжки ТОВ «Галицький Легіон» повідомило правоохоронні органи, які в подальшому здійснювали розслідування даного злочину. ТОВ «Галицький легіон» неодноразово зверталося зі зверненнями щодо здійснення всіх необхідних дій у досудовому розслідуванні, однак, на час звільнення ОСОБА_1 з посади директора інформація про розкриття даного злочину була відсутня. На підтвердження зазначених обставин, щодо звернень ТОВ «Галицький легіон» в правоохоронні органи, суду надано документи ряд документів (копію заяви від 11.01.2011 представника ТзОВ «Галицький легіон» Тагієва С.В. подану начальнику ВВБ у Львівській області СВБ ГУБОЗ МВС; копію доручення ТзОВ «Галицький легіон» ОСОБА_4 від 29.12.2010; копію талону-повідомлення № 34, яким засвідчується про те, що заява ОСОБА_4 зареєстрована в ЖРЗПЗ УБОЗ ГУ МВСУ у Львівській області за №6).

Отже, з наведено вбачається, що ця заборгованість виникла не з вини колишнього керівника ТОВ «Галицький Легіон», оскільки керівником вчинялися необхідні дії для розшуку металевих конструкцій з метою проведення розрахунків з кредитором.

Не обґрунтованими є висновки ліквідатора, що фінансова неспроможність ТОВ «Галицький Легіон» є наслідком втрати його активів. Ліквідатор вважає, що ТзОВ «Галицький Легіон» володіло активами в розмірі 1 435,3 тис. грн., в тому числі: основні засоби балансовою вартістю 336,5 тис. грн (первинна вартість 1979,0 грн), дебіторська заборгованість в сумі 1 098,8 тис. грн.

Висновок ліквідатором зроблено за даними звітності на початок 2018 року. Відповідно до показників фінансової звітності, які використовує ліквідатор, сума вимог кредиторів товариства більш як в два рази перевищує балансову вартість його активів (3193 тис. грн. проти 1435,3 тис грн), вимоги кредиторів не могли бути задоволені за рахунок таких активів.

У наданих суду поясненнях ОСОБА_1 вказав, що фінансова звітність, на яку посилається ліквідатор ТОВ «Галицький Легіон» ним не подавалася. Ця звітність підписана та подана в органи статистики невідомою особою, але в ній зазначено його прізвище як директора ТОВ «Галицький Легіон». Окрім того, дана звітність містить неправдиві дані. Так, за даними звітності, статутний капітал в сумі 1911,4 тис. грн. не оплачений. Однак, це не відповідає дійсності, оскільки за даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, статутний капітал ТзОВ Галицький легіон в розмірі 4 329 971,85 грн. сформований на дату державної реєстрації товариства 27.07.2006 року.

З пояснень колишнього головного бухгалтера ОСОБА_6 , які він надав 02.03.2021, останній фінансовий звіт по діяльності підприємства складно перед звільненням з підприємства за 2013 рік та поданий у відповідні державні органи. Як зазначає головний бухгалтер, ТзОВ «Галицький Легіон» займалось наданням експедиторських послуг, суть яких полягала в організації транспортних вантажних автомобільних перевезень, тобто пошук перевізників, за дорученням замовників. За таким видом діяльності, після виконання перевезення, перевізник, замовник та експедитор, кожен отримував свій примірник первинних бухгалтерських документів. Відповідно, з надходженням документів в бухгалтерію товариства, у ТОВ «Галицький легіон» виникала дебіторська заборгованість в сумі усієї вартості за перевезення (вартості послуг перевізника та експедиторських послуг), та кредиторська заборгованість у сумі вартості послуг перевізника. При цьому, вартість експедиторських послуг була незначною, в межах до 10% від вартості всього перевезення. Замовник здійснював оплату вартості всього перевезення експедитору, а потім експедитор з цих коштів оплачував послуги перевізника, а собі залишав вартість експедиторських послуг. При такому виді діяльності у фінансовому звіті показники дебіторської заборгованості (рядок 1125) та кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (рядок 1615) повинні бути співмірними, оскільки заборгованість замовників перед ТзОВ «Галицький Легіон» завжди йшла в сукупності із заборгованістю товариства перед перевізниками. Однак, у фінансових звітах за 2016 та 2017 рік у рядку 1125 дебіторська заборгованість вказана 1098,8 тис. грн., а у рядку 1615 кредиторська заборгованість взагалі нічого не вказано, що свідчить про недостовірність цих даних.

Окрім того, як зазначає колишній головний бухгалтер, у фінансових звітах за 2016 та 2017 рік дебіторська заборгованість одинакова в сумі 1098,8 тис. грн., що є неможливим, оскільки в такому випадку кредитори - перевізники, частка яких з цієї суми становить 90% звертались би до суду про стягнення коштів за виконані перевезення. ТОВ «Галицький легіон» кредитів у фінансових установах не отримувало, а отже не могло здійснити погашення кредиторської заборгованості, не стягуючи дебіторську заборгованість.

Колишній головний бухгалтер ОСОБА_6 , також пояснив, що у фінансових звітах 2016 та 2017 року і інші рядки звітності є одинаковими, в тому числі вартість основних засобів та знос (рядки 1010, 1012), що свідчить про копіювання даних фінансового звіту 2017 з даних звіту 2016 року. Вказана у фінансових звітах ТОВ «Галицький легіон» наявність дебіторської заборгованості замовників (рядок 1125) і відсутність кредиторської заборгованості ТзОВ «Галицький Легіон» перед перевізниками (рядок 1615), також відсутність іншої заборгованості ТзОВ «Галицький Легіон» за рахунок якої, підприємство могло би погасити свою заборгованість перед перевізниками, свідчить про неправдивість даних зазначених у звітах. Виходячи з принципу ведення бухгалтерського обліку, а саме подвійного запису бухгалтерських проводок господарських операцій, фінансові звіти, зокрема баланс, ТзОВ «Галицький Легіон» за 2016, 2017 не відображають реальний фінансово-майновий стан підприємства, а подані в органи статистики для формального дотримання термінів подання звітності з внесенням неправдивих даних.

Згідно з висновком експертизи, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз МЮ України №2375 від 15.06.2021, яка проводилася на виконаня вимог ухвали суду від 20.04.2021, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 на фінансовому звіті ТОВ «Галицький Легіон» за 2016 рік б/н від 01.01.2017 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; та що підпис від імені ОСОБА_1 на фінансовому звіті ТОВ «Галицький Легіон» за 2017 рік б/н від 01.01.2018 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно даний фінансового звіту основною частиною активів є дебіторська заборгованість, що за даними звітності становить 1098,8 тис. При цьому немає оцінки ліквідності таких активів, а також доказів того, що така заборгованість реально існувала і могла бути стягнута з дебіторів. Основний вид діяльності, що здійснювався ТОВ «Галицький Легіон» - надання посередницьких (агентських) послуг з міжнародних перевезень, що підтверджується також висновками ДФС щодо результатів діяльності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 у справі №2а-1729/12/1370, ухвалою Львівський апеляційний адміністративний суду від 01 квітня 2015 року у справі № 9104/147778/12 та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2016 у справі К/800/18744/15 встановлено, що ТзОВ "Галицький легіон" відповідно до укладених актів надавало транспортно-експедиційні послуги для фірм-нерезидентів: "RHENUS REVIVAL", "VAN BETRA PROJECT GMBH", "Kuhne+Nagel (AG&Co) G, "Вluе Water Shipping A/S", HELLMAN East Europe Gmbh", FOSCO Business LLP", TransInterServis Frankfurt Gmbh", BEGARD Trade LLP", "Neufra Spedition Gmbh", "Emons Spedition Gmbh", "SCHENKER", "SCHMALZ+SCHON East Cargo Gmbh", " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", "IP-Cargo-Service Gbr", "KIT-Service", " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", "АльфаТрансКом", "ARIATRANS UAB", "Allgaier Translog Gmbh & Co.KG", "HR DOLNOSLASKA Dariusz Stuglik".

Згідно з умовами договорів, як зазначив адвокат ОСОБА_1 , ТзОВ «Галицький легіон» (експедитор-перевізник) приймав на себе зобов'язання по транспортному обслуговуванню вантажів, що надаються фірмою-нерезидентом (замовником) для їх перевезення транспортом експедитора-перевізника. Тобто, позивач від свого імені та за рахунок Замовника укладає угоду з третьою особою з метою здійснення перевезень вантажів. Одним з обов'язків експедитора є доставка вантажу у пункт призначення та видача його співробітнику вантажоотримувача. На виконання вказаних договорів на розрахунковий рахунок підприємства надходили суми коштів від підприємств - вантажовласників товарів (замовників) за надані транспортно-експедиційні послуги відповідно до актів виконаних робіт. Після здійснення операції з перевезення позивач виписував на ім'я підприємств - вантажовласників товарів (замовників) податкові накладні та складало акти виконаних робіт, в яких вартість транспортних послуг за межами державного кордону України, що надавались йому фактичними перевізниками (згідно міжнародних автомобільних накладних (CMR) та актів виконаних робіт з перевізниками). При такому виді господарської діяльності утворення дебіторської заборгованості більше 1 млн. грн. за відсутності кредиторської заборгованості не є можливим.

Замовником таких послуг виступали іноземні юридичні особи, з якими укладались відповідні договори, копії яких долучено до матеріалів справи.

Для виконання замовлених перевезень, ТОВ «Галицький Легіон», в свою чергу, укладало договір з перевізниками - юридичними або фізичними особами України. Розрахунки між сторонами виконувались, після виконання замовлення, що підтверджувалось оригіналами документів (СМР з відмітками митниць та відмітками вантажоотримувача, рахунки-фактури, тощо). При цьому з перевізниками надання послуг оформлювалося також актом.

З моменту оформлення та підписання актів, бухгалтерією обліковувалась дебіторська заборгованість та кредиторська заборгованість. Дебіторська заборгованість погашалась моментом надходження оплати за перевезення від замовника, що відбувалось в межах 30-45 днів, але в жодному випадку не перевищувало 90 днів - строків повернення валютної виручки. Кредиторська заборгованість погашалась моментом оплати перевізнику, після отримання коштів від замовника. За такого виду діяльності обороти коштів, що поступали від замовників та коштів, які в подальшому ТОВ «Галицький легіон» сплачувало перевізникам відрізнялися лише на суму винагороди ТОВ «Галицький Легіон», що видно з реєстрів актів надання транспортних послуг (реєстри за 4 кв. 2008, 2009,2010 рр.). Відповідно, і розміри поточної кредиторської та дебіторської заборгованості не могли суттєво відрізнятися. У випадку прострочення оплати з боку іноземного замовника, це призвело би до порушенню вимог валютного законодавства з боку ТОВ «Галицький Легіон», але такі порушення не мали місця, зокрема, вони не зазначені в актах податкових перевірок.

Ястремський О.І. стверджує, що значна заборгованість не могла утворитися за рахунок оплачених перевізникам та невиконаних перевезень, оскільки оплата проводилась після підписання актів, що засвідчували виконання перевезення, протягом 30-45 днів, але в жодному випадку не більше 90 днів (строків повернення валютної виручки, що контролюється НБУ). Такі умови договорів виключали отримання коштів без реального виконання перевезення.

Під час діяльності підприємства щорічно відображалась в звітності кредиторська та дебіторська заборгованість, яка досягала вказаних ліквідатором сум, однак, зазначена дебіторська заборгованість була в межах строків визначених договорами про оплату, і жодним чином не перевищувала строків повернення валютної виручки - 90 днів. Постійна дебіторська заборгованість знаходилась в межах сум по кількості операцій з перевезення до отримання коштів від замовника 30-45 днів. В матеріал справи №2а-1729/12/1370, що знаходиться в Львівському окружному адміністративному суді, зокрема наявні реєстри актів надання транспортних послуг, що велись в ТОВ «Галицький легіон». Зокрема, за 4 кв. 2008 року надано послуг на суму 1 101 140,13 грн., за 4 квартал 2009 року - на суму 1 160 325,67 грн, за 4 квартал 2010 року - на суму 1 763 827,87 грн.

Наданими копіями договорів з замовниками перевезень підтверджується, що за їх умовами визначено обов'язок замовника здійснити оплату протягом 30 календарних днів з моменту отримання оригінального рахунку і оригіналу товарно-транспортної накладної ЦМР. Вказані дані у звітності можуть відповідати періоду роботи підприємства з надання послуг перевезення, внесені у звітність станом на початок 2018 року зі старих звітів.

З аналізу фінансової звітності, яка взята за основу ліквідатором, вбачається, що невідомі особи, які її подавали, вносили неправдиві дані та подавали звітність формально, виключно для дотримання строків її подачі.

У заяві ліквідатора про покладання на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності, зокрема вказано, що за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності встановлено, що дані звітності банкрута не є достовірними. Однак, в той же час, ліквідатор посилається як на достовірні дані звітності щодо дебіторської заборгованості.

Зважаючи на викладене, наведені ліквідатором дані звітності не є належними доказами та не можуть бути підставою для висновків про доведення ТОВ «Галицький Легіон» до банкрутства. Жодних доказів того, що ЯстермськимО.І. умисно та з корисливих мотивів не вживалися заходи зі стягнення дебіторської заборгованості відсутні, як відсутні дані що така дебіторська заборгованість реально існувала.

Щодо основних засобів, які зазначені у звітності, на суму 336,5 тис. грн. Обладнання, яке знаходилось на балансі ТОВ «Галицький Легіон» на час звільнення ОСОБА_1 , як останній пояснив суду, застосовувалося для обсмажування, помолу та фасування кави. На територію України було завещено як інвестиція для розміщення виробництва у вільній економічний зоні «Яворів» орієнтовно в 2003-2004 роках. Обладнання (піч для обсмаження, ел.млин, фасувальний апарат та ін.) було у вжитку (не новим). Через певний період (орієнтовно 2-2,5 роки) виробництво було зупинено як нерентабельне. Обладнання морально застаріле, енергозатратне, фізично зношене було законсервовано і знаходилося в приміщенні колишнього цеху в АДРЕСА_2 . Як пояснив суду ОСОБА_1 на час його звільнення в 2014 році, залишкова вартість цього обладнання прирівнювалася до ціни металобрухту. Вказана у звіті вартість цього обладнання не відповідає дійсності. За відсутності бухгалтерської документації, неможливо встановити, чи станом на початок 2018 року зазначене обладнання знаходилось на балансі підприємства, чи відчужено після звільнення ОСОБА_1 засновниками підприємства. А відтак, встановити вину колишнього керівника ОСОБА_1 щодо відсутності основних засобів товариства не вбачається за можливе.

Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

За змістом частини 1 статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб'єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.

Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Закон передбачає три види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальну (стаття 219 Кримінального кодексу України), адміністративну (статті 164-15, 166-16, 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та цивільну - субсидіарну як різновид цивільної (частина 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Аналогічні норми містить Кодекс України з процедур банкрутства.

Згідно з частиною 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Визначене нормами частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Об'єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились незадоволеними у справі про банкрутство.

Суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб'єктом (суб'єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

Кодекс України з процедур банкрутство не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб'єктивна сторона).

При цьому час, що минув з дати припинення повноважень щодо боржника суб'єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на вирішення питання про покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності.

Суд також враховує, що чинне законодавство не пов'язує можливість покладення субсидіарної відповідальності в порядку частини 6 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо цих осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в цьому випадку особи в силу спеціального припису Закону про банкрутство притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.

Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв'язку відносно порушення, передбаченого частиною 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а також встановлення вини суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

Водночас суду, при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб'єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов'язків та повноважень суб'єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин першої і третьої статті 4 Кодексу.

Наведені правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 28.08.2018 у справі № 1099/13, від 18.10.2018 у справі № 923/1297/14, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15, від 03.09.2019 у справі № 923/1494/15, від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16.

Щодо об'єктивної сторони порушення для покладення на суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, то на відміну від норм Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, в нормах яких законодавець конкретно навів диспозицію кримінального та адміністративного порушення за порушення норм законодавства про банкрутство (зокрема, з доведення до банкрутства, за які особа притягається до кримінальної відповідальності), норми частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства хоча і містять диспозицію (зміст) правопорушення - "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб'єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.

У зв'язку із цим у спорах про покладення субсидіарної відповідальності виникає/існує проблема у доведенні суб'єктом звернення (ліквідатором) та в об'єктивному встановленні (судом) обставин існування цього правопорушення.

Верховний Суд у постановах від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16 дійшов правових висновків, що для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, виходячи з диспозиції частини 1 статті 215 Господарського кодексу України та частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (статті 1, 39 Кодексу України з процедур банкрутства) є необхідність конкретизації об'єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб'єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб'єктів:

1) вчинення суб'єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов'язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Верховний Суд у наведених постановах також вказав, що оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності (відповідно до наведених моделей) на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (стаття 42 Господарського кодексу України).

Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за наведені дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності окрім вини є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.

При цьому, виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об'єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб'єктів.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Звертаючись до суду з заявою сторона, в силу приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчити про те, що ОСОБА_1 приймав будь-які рішення, що спрямовані на зменшення активів товариства.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази доведення ОСОБА_1 до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицький Легіон".

За відсутності зазначених доказів відсутня об'єктивна сторона порушення з доведення до банкрутства/банкрутства, відсутні підстави для встановлення суб'єктів цього порушення та їх вину, а тому відсутні підстави для покладення на будь-кого із зазначених ліквідатором боржника осіб субсидіарної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи викладене, розглянувши заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Липського С.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на керівника боржника - ОСОБА_1 у зв'язку із доведенням підприємства до банкрутства, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення поданої заяви.

Вирішуючи питання щодо заяви адвоката колишнього керівника ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності суд виходить з наступного.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

Частинами 2, 3 статті 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц.

Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону.

У даній справі суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності, а тому, підстав для відмови в позові у зв'язку зі спливом позовної давності немає.

За відсутності порушеного права заявника позовна давність, в даному випадку за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон” арбітражного керуючого Липського С.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника та стягнення коштів на керівника боржника ОСОБА_1 , застосуванню не підлягає.

Суд дійшов висновку відкласти розгляд справи з метою завершення ліквідаційної процедури.

Керуючись ст. 1, 2, 60, 61, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 216, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Липського С.І. за вх. № 1001/19 від 09.04.2021 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицький легіон” на керівника боржника ОСОБА_1 та стягнення коштів відмовити.

2. Розгляд справи відкласти на 24.11.21 о 11:50 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду (м. Львів, вул. Личаківська, 128).

3. Ліквідатору - надати суду звіт про виконану роботу, явка в судове засідання обов'язкова.

4. Копію ухвали направити сторонам.

Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбачених ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст.254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складений 04.11.2021.

Суддя Чорній Л.З.