79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.10.2021 справа № 914/2517/21
Господарський суд Львівської області у складі судді З.П. Гоменюк, при секретарі судового засідання М.Г. Юрків, розглянув матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», м. Київ
до відповідача Фізичної особи-підприємця Крука Андрія Олександровича, с. Мшана, Городоцький район, Львівська область
про стягнення 107220,00 грн заборгованості
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Обставини розгляду справи.
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до Фізичної особи-підприємця Крука Андрія Олександровича про стягнення 107220,00 грн заборгованості.
Ухвалою від 26.08.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 04.10.2021.
25.08.2021 на адресу господарського суду надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 3395/21).
Ухвалою від 30.08.2021 суд повернув без розгляду вказану заяву позивачу у зв'язку із недотриманням вимог ДСТУ 4163-2003.
27.09.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
01.10.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без участі уповноваженого представника (вх. № 23069/21).
Ухвалою від 04.10.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 04.10.2021, суд відклав розгляд справи на 25.10.2021.
У судове засідання 25.10.2021 представники сторін не з'явилися.
Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, і взявши до уваги відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
В судовому засіданні 25.10.2021 в нарадчій кімнаті судом складено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.06.2020 між АТ «Райффайзен Банк» та ФОП Круком Андрієм Олександровичем було укладено Кредитний договір № R325570/7299/858190 за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 99 000,00 грн на погашення боргових зобов'язань. Позичальник, у свою чергу, зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 25,0% річних, комісії згідно з умовами договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором.
Проте, всупереч вимогам кредитного договору позичальник не виконує взяті на себе договірні зобов'язання: не здійснює щомісячного погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку із чим станом на 10.06.2021 заборгованість останнього перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором становить: 107 2020,00 грн.
У відповідності до чинного законодавства України та умов і приписів кредитного договору АТ «Райффайзен Банк» вживалися заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення вимог про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором позичальнику, надавши можливість протягом 30 календарних днів добровільно врегулювати заборгованість за кредитним договором.
Відповідач щодо позовних вимог заперечує у повному обсязі, зазначає, що сума заборгованості за кредитом та відсотки за користування таким кредитом нараховані безпідставно, не підтверджуються належними доказами та їх нарахування не пояснене позивачем у позовній заяві. ФОП Крук А.О. також зазначає, що банк неправомірно застосував щодо нього подвійні заходи цивільно-правової відповідальності, нарахувавши і пеню, і штраф за кредитним договором від 12.06.2020 № R325570/7299/858190.
На думку відповідача, до матеріалів справи позивач не долучив жодних належних доказів, які б підтверджували ознайомлення відповідача із Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами, які в сукупності становлять договір про наданням банківських послуг між позичальником та банком. Долучений позивачем до матеріалів позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не містить підпису позичальника, з огляду на що відповідач доходить висновку, що позивачем не доведено, що під час підписання заяви позичальник був ознайомлений саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг.
Позивачем не надано доказів того, що відповідна картка, передбачена умовами заяви, була видана відповідачу, не надано відомостей щодо строку дії такої картки, відомостей щодо відкриття банком на ім'я відповідача відповідного рахунку та, зокрема, виписки по такому рахунку, яка повинна відображати рух коштів по рахунку.
З огляду на все наведене відповідач вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив таке.
10.06.2020 між АТ «Райффайзен Банк» та ФОП Круком Андрієм Олександровичем було підписано Анкету-заяву на отримання кредиту, відповідно до якої позичальнику встановлюється не відновлювальна кредитна лінія з метою реструктуризації кредитної картки Компанйон. З цієї ж Анкети-заяви вбачається наявність кредитних зобов'язань відповідача перед іншими банківськими установами, зокрема, АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Альфа Банк», АТ «Укрссиббанк» та АТ «Банк Львів». Внизу на кожній сторінці Анкети-заяви проставлені особистий підпис та печатка позичальника.
12.06.2020 між АТ «Райффайзен Банк» та ФОП Круком Андрієм Олександровичем було укладено Кредитний договір № R325570/7299/858190.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 99 000,00 грн, а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.
За приписами п. 1.3. Договору, кредит надається позичальнику на погашення боргових зобов'язань, які виникли згідно з умовами Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/7299/537723 від 28.03.2019, укладеного між позичальником та кредитором.
Пунктами 2.1., 2.2. Договору встановлено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 25% річних. Нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту); останній день строку користування кредитом не враховується.
За положеннями п. 3.1. Договору обов'язковими умовами надання позичальнику кредиту є: наявність поточного рахунку позичальника, відкритого в установі кредитора; підписання графіку погашення заборгованості (додаток № 1 до Договору); наявність заборгованості позичальника перед кредитором за кредитним договором.
На умовах договору, після виконання позичальником обов'язкових умов, вказаних у п. 3.1. договору, кредитор на підставі письмової заяви позичальника, протягом 2 (двох) банківських днів з дати її отримання, надає кредитні кошти у розмірі фактичної заборгованості позичальника за Кредитним договором на дату видачі кредиту, але не більше суми, визначеної в п. 1.1. договору. Кредитні кошти за договором надаються з позичкового рахунку шляхом безготівкового переказу через балансовий рахунок кредитора № НОМЕР_1 на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), для подальшого використання за цільовим призначенням, зазначеним у п. 1.3. договору (п. 3.2. договору).
На підставі заяви ФОП Крука Андрія Олександровича від 17.06.2020, на виконання умов укладеного кредитного договору, банк надав позичальнику кредит у розмірі 98967,91 грн, що підтверджується долученою до матеріалів позовної заяви довідкою (а.с. 17).
Позичальник зобов'язаний забезпечити щомісячне надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальниками, відкриті у кредитора, у розмірі не менше 50% від сукупного обсягу безготівкових надходжень грошових коштів по всіх наявних поточних рахунках позичальника та підтримувати зазначений показник до повного виконання позичальником зобов'язань за договором. При цьому до обсягу безготівкових надходжень на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора, не зараховуються: кредитні кошти, кошти, отримані за рахунок надання/повернення фінансової допомоги, а також кошти, перераховані з депозитних рахунків (п. 3.4. договору).
Позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання за договором (в т.ч. здійснити повернення кредиту, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи, неустойку та інші платежі) в порядку, визначеному договором (п. 4.1. договору). Позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком (п. 4.2. договору).
Відповідно до п. 4.3. договору, позичальник зобов'язується здійснювати ануїтетний платіж шляхом повернення кредиту та сплати процентів окремими платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, в дату, визначену графіком. Якщо дата сплати не є банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього банківського дня, що передує даті, визначеній у графіку.
За умовами п. 4.6. договору,при простроченні повернення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком.
Пунктом 4.9. договору врегульовано, що підписанням договору позичальник надає право кредитору здійснювати договірне списання з рахунків позичальника, зокрема, з рахунку № НОМЕР_4 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», а також з рахунків, які будуть відкриті позичальнику у кредитора у майбутньому та реквізити яких кредитор визначить самостійно, будь-яких сум, належних до сплати позичальником за договором з метою погашення заборгованості. Таке списання може здійснюватися кредитором протягом строку дії договору будь-яку кількість разів з дати настання строку виконання відповідного грошового зобов'язання (включно) до повного погашення заборгованості. Кредитор є отримувачем коштів по договірному списанню. Списання коштів з рахунків позичальника здійснюється на підставі меморіального ордеру.
У п. 10.3. сторони погодили, що позичальник, на вимогу кредитора, сплачує останньому:
- п.п. 10.3.1. у разі прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором (крім випадку порушення зобов'язання зі сплати пені, штрафів, неустойки) позичальник зобов'язаний сплатити кредитору пеню в розмірі 2% річних від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, по день виконання позичальником простроченого зобов'язання у повному обсязі (включно);
- п.п. 10.3.2. у разі виявлення фактів нецільового використання кредиту - штраф у розмірі 2% від розміру кредиту, який був використаний не за цільовим призначенням;
- п.п. 10.3.3. за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх обов'язків, передбачених пунктами 3.4., 5.1., 5.2., 6.1. Договору, - неустойку в розмірі 0,17% від розміру кредиту, але не менше 500,00 грн. Неустойка сплачується за кожен календарний місяць, в якому відбулося або тривало порушення, за яке сплачується неустойка.
У додатку № 1 до кредитного договору від 12.06.2020 № № R325570/7299/858190 викладено графік погашення заборгованості, відповідно до якого позичальник - ФОП Крук Андрій Олександрович повинен був здійснювати платежі у встановленому розмірі з метою погашення заборгованості за отриманим кредитом у сумі 99 000,00 грн.
Відповідач не виконував належним чином своїх договірних зобов'язань, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за кредитним договором перед позивачем.
25.06.2021 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором від 18.06.2021, у якій зазначив, що банк вимагає протягом не більше ніж 30 календарних днів з дати одержання цієї вимоги, здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів та пені, а саме: 96 467,91 грн - заборгованість по сумі кредиту; 10 752,09 грн - заборгованість за відсотками; розрахована пеня (суму пені повідомлять на відділенні АТ «Райффайзен Банк», в якому буде здійснюватися погашення заборгованості).
Надіслання цієї вимоги підтверджується долученим до матеріалів справи Списком № 8780 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, з якого вбачається, що банк надсилав вимоги на дві адреси відповідача - на юридичну адресу та на адресу фактичного місця здійснення підприємницької діяльності. Поштовим відправленням присвоєні штрих-кодові ідентифікатори: 7300311980482 та 7300311980709.
Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб сайті АТ «Укрпошта» в розділі «Трекінг» відповідні поштові відправлення були вручені ФОП Круку Андрію Олександровичу особисто.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором від 12.06.2020 № R325570/7299/858190 вбачається, що банк нарахував позичальнику заборгованість лише за сумою кредиту та відсотках, які позичальник зобов'язувався сплатити за користування кредитом. Штрафні санкції, передбачені чинним законодавством та умовами кредитного договору у розділі 10, банк не застосовував.
Відповідачем не спростовано доводів позивача та на підтвердження своєї правової позиції не долучено до відзиву жодних доказів, які б суд міг взяти до уваги при розгляді вказаного спору.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За умовами частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зобов'язання між АТ «Райффайзен Бак» та ФОП Круком Андрієм Олександровичем виникли на підставі укладеного у письмовій формі Кредитного договору від 12.06.2020 № R325570/7299/858190.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За умовами ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 10561 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
За умовами Кредитного договору від 12.06.2020 відповідачеві надається невідновлювальна кредитна лінія з лімітом у сумі 99 000,00 грн, яку позичальник зобов'язаний використати за цільовим призначенням - з метою погашення боргових зобов'язань, які виникли згідно з умовами Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/7299/537723 від 28.03.2019, укладеного між ФОП Круком А.О. та АТ «Райффайзен Банк». Позичальник зобов'язаний повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як встановлено судом вище, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема, цільового призначення кредиту, його розміру та порядку повернення кредитору. Анкета-заява на отримання кредиту від 10.06.2020, Кредитний договір від 12.06.2020 № R325570/7299/858190, Додаток № 1 до цього ж Кредитного договору («Графік погашення заборгованості») на кожній сторінці скріплені особистими підписами та печатками сторін.
Позичальник не виконував свої договірні зобов'язання належним чино, унаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед АТ «Райффайзен Банк».
Заперечення відповідача, наведені у відзиві, зводяться до незгоди з нарахуванням банку процентів за користування кредитом, відсутністю належних доказів, що підтверджували б заявлену позивачем до стягнення суму боргу за кредитом; незгода із нарахуванням банком відповідачу і пені, і штрафу за неналежне виконання ФОП Круком Андрієм Олександровичем своїх зобов'язань, оскільки відповідно до норм чинного законодавства заборонено застосування подвійної цивільно-правової відповідальності; відповідач також стверджує про ненадання АТ «Райффайзен Банк» жодних належних доказів ознайомлення позичальника саме з тими Умовами та Правилами надання банківських послуг, Пам'яткою клієнта та Тарифами, які становлять у своїй сукупності укладений кредитний договір між сторонами.
Суд критично оцінює такі твердження відповідача, оскільки до матеріалів позовної заяви позивачем долучено достатні докази, з яких випливає неналежне виконання позичальником своїх договірних зобов'язань.
До матеріалів позовної заяви позивач долучив: Анкету-заяву на отримання кредиту від 10.06.2020, Кредитний договір від 12.06.2020 № R325570/7299/858190, Додаток № 1 до цього ж Кредитного договору («Графік погашення заборгованості»), Додаток № 2 до Кредитного договору (заява ФОП Крука А.О. від 17.06.2020), довідку про надання позичальнику суми кредиту від 17.06.2020.
Дослідивши перелічені докази, суд дійшов висновку, що позичальник був належним чином ознайомлений із усіма істотними умовами Кредитного договору від 12.06.2020 № R325570/7299/858190, у тому числі з розміром процентної ставки - 25% річних за користування кредитом та відповідальністю за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань.
У пункті 3.2. Кредитного договору встановлено, що кредитні кошти за договором надаються з позичкового рахунку шляхом безготівкового переказу через балансовий рахунок кредитора № НОМЕР_1 на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), для подальшого використання за цільовим призначенням, зазначеним у п. 1.3. договору, тобто з метою погашення боргових зобов'язань, які виникли згідно з умовами Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/7299/537723 від 28.03.2019, укладеного між ФОП Круком А.О. та АТ «Райффайзен Банк».
Умовами Кредитного договору від 12.06.2020 № R325570/7299/858190 не передбачено видачі кредитної картки позичальнику; факт надання кредиту у визначеній сумі підтверджується довідкою банку від 17.06.2020 про зарахування суми кредиту відповідачеві: «Приз. платежу: /?Р10?1508900900?КРУК АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ?/Рефінансування зг КД№R325570/7299/858190 від 12/06/2020».
Крім цього, відповідач не заперечує факту отримання кредитних коштів від АТ «Райффайзен Банк».
З сукупності наведеного випливає, що позичальник був належно ознайомлений з істотними умовами договору, у тому числі й розміром процентів за користування кредитом, з огляду на що доводи відповідача, наведені у відзиві, є безпідставними.
Як вказано у ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Приписами статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Незважаючи на закріплені заходи відповідальності у Кредитному договорі від 12.06.2020 № R325570/7299/858190, банк не проводить додаткового нарахування пені чи штрафу відповідачеві, який заборгував. З долученого до позову розрахунку вбачається виключно нарахування процентів за користування кредитом, як це сторони погоджували у договорі від 12.06.2020, та розраховує, власне, суму самого кредиту, який відповідач не повернув. Отже, звідси випливає, що банк не порушив норми чинного законодавства та не застосував до позичальника подвійної цивільно-правової відповідальності, та заявив до стягнення обґрунтовані суми, що спростовує відповідні твердження відповідача.
Позивач надсилав 25.06.2021 на юридичну та фактичну адреси відповідача вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором. Вказану вимогу позичальник отримав, як встановлено судом, відповідно до інформації з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» у розділі «Трекінг» за штрих-кодовими ідентифікаторами 7300311980482 та 7300311980709.
Направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів, є правом, а не обов'язком кредитора, ненаправлення ж такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав і не позбавляє кредитора права на судовий захист. Як наслідок, кредитор може вимагати захисту своїх прав через суд, подавши позов про виконання боржником обов'язку з дострокового повернення частини кредиту, що залишилась, та просити стягнення цієї частини кредиту, як і його простроченої частини.
Аналогічна правова позиція щодо розуміння поданого позову як вимоги в порядку ст.1050 ЦК України про дострокове повернення частини позики, що залишилась, наведена в постанові Великої Палати Верховного суду від 27.03.2019 р. у справі №521/21255/13-ц, постановах Верховного суду від 16.08.2019 р. у справі №754/882/15-ц, від 05.02.2020 р. у справі №755/17616/15-ц.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачеві не повернуті, а також беручи до уваги положення частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд погоджується з позивачем в тому, що останній вправі вимагати стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 107 220,00 грн.
Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на все вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Крука Андрія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909) 107 220,00 грн заборгованості за кредитним договором та 2270,00 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
У судовому засіданні 25.10.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено 01.11.2021.
Суддя Гоменюк З.П.