вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/2145/21
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Стиль Д” (49100, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, бул. Слави, 7К; 49009, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Архітектора Дольника, 5)
до Фізичної особи-підприємця Науменко Оксани Володимирівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 44800,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг/виконання робіт № 08/11-18 від 08.11.2018 р.,
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю “Стиль Д” (далі - ТОВ “Стиль Д”, позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Науменко Оксани Володимирівни (далі - ФОП Науменко О.В., відповідач) про стягнення 44800,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг/виконання робіт № 08/11-18 від 08.11.2018 р.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань в частині повернення коштів за умовами договору № 08/11-18 про надання послуг/виконання робіт від 08.11.2018 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 44800,00 грн. заборгованості, а також судовий збір.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену позивачем у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Товариством з обмеженою відповідальністю “Стиль Д” позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Науменко Оксани Володимирівни про стягнення 44800,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг/виконання робіт № 08/11-18 від 08.11.2018 р., підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2021 р. було відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику сторін).
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
05.10.2021 р. до господарського суду Київської області від представника ФОП Науменко О.В. надійшов відзив № 1 від 01.10.2021 р. (вх. № 23183/21 від 05.10.2021 р.), відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ “Стиль Д”, зазначаючи наступне.
Як зазначено в договорі, початок перебігу строку виконання зобов'язань виконавця по договору пов'язаний не тільки з подією внесення оплати замовником, а ще й з подією надання замовником всіх необхідних документів згідно переліку Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 р. № 224/2446. Розділом III Порядку розміщення вивісок у місті Києві визначено перелік документів, що додаються до заяви про розміщення вивіски. Відповідач стверджує, що замовником не були надані йому як виконавцю всі необхідні документи згідно переліку Порядку. Отже, не настала подія, з якою пов'язано початок відліку 55-денного строку виконання зобов'язань виконавцем. У зв'язку з наведеним виконавець не зобов'язаний був протягом п'яти днів повідомляти замовника про неможливість в передбачений договором строк виконати обов'язки за договором та повертати на рахунок замовника кошти, попередньо сплачені згідно договору.
Також представник відповідача зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відповідача, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, може скласти 12000,00 грн.
23.10.2021 р. до господарського суду Київської області від представника ТОВ “Стиль Д” надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначав, що твердження відповідача про не настання події, з якою пов'язано початок відліку 55-денного строку, є такими, що не відповідають дійсності, оскільки за умовами договору виконавець зобов'язувався виконати роботи/надати послуги з оформлення необхідної документації та отримання комплектів рішень робочого органу щодо відповідності вивісок вимогам Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 р. № 224/2446, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити їх. Крім того, за умовами договору виконавець зобов'язався здійснювати підготовку необхідних проектів листів, фотокарток, комп'ютерних макетів місць, ескізів РЗ з конструктивним рішенням, завіреним підписами і печаткою розробника, яке містить інформацію про основні габаритні розміри, вузли кріплення, застосовані матеріали, підключення до інженерних мереж, інші технічні характеристики та дотримання встановлених вимог ДСТУ, ДБН, ЄСКД, нормативних правових актів органів місцевого самоврядування та інших документів, необхідних для виконання виконавцем зобов'язань за цим договором, і передати їх замовнику на підпис.
Отже, виходячи з умов договору, виконавець був зобов'язаний підготувати та оформити проекти необхідних документів та надати замовнику на підпис, після чого вже підписані замовником документи подати до дозвільного центру. Але, в порушення умов договору, виконавець не підготував та не надав на підпис замовнику проекти необхідних документів. Також виконавець не повідомив замовника про неможливість підготовки проектів документів, які замовник мав підписати.
З урахуванням зазначеного, відповідач повністю не виконав зобов'язання за договором № 08/11-18 від 08.11.2018 р. про надання послуг/виконання, не повідомив належним чином позивача про неможливість в передбачений договором строк виконати обов'язки за договором та не повернув на рахунок заявника кошти, попередньо сплачені згідно цього договору, у розмірі 44800,00 грн.
У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
08.11.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Науменко Оксаною Володимирівною (замовник) було укладено договір № 08/11-18 про надання послуг/виконання робіт, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується виконати роботи/надати послуги з оформлення необхідної документації та отримання комплектів рішень робочого органу щодо відповідності вивісок вимогам Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року № 224/2446 (далі - Порядок), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. Перелік та кількість об'єктів може змінюватися за домовленістю сторін на підставі додатків до договору, погоджених з двох сторін, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 1.2 договору найменування (перелік, вид і зміст) вивісок, терміни надання вказані в додатку № 1, місце розташування та тип рекламного засобу, а також вартість комплекту рішень вказуються в додатку № 2. Додатки № 1 та № 2 до цього договору є його невід'ємною частиною.
У відповідності з п. 1.3 договору результатом виконаних робіт згідно умов цього договору є отримання замовником належним чином оформлених рішень (повідомлень) робочого органу щодо відповідності вивісок, місце розташування яких вказано в Додатку № 2 до договору, вимогам Порядку. З огляду на наведене, часткове виконання робіт не вважається належним виконанням цього договору, до уваги не приймається і замовником не оплачується.
Виконавець зобов'язується здійснювати підготовку необхідних проектів листів, фотокарток, комп'ютерних макетів місць, ескізів РЗ з конструктивним рішенням, завіреним підписами і печаткою розробника, яке містить інформацію про основні габаритні розміри, вузли кріплення, застосовані матеріали, підключення до інженерних мереж, інші технічні характеристики та дотримання встановлених вимог ДСТУ, ДБН, ЄСКД, нормативних правових актів органів місцевого самоврядування та інших документів, необхідних для виконання виконавцем зобов'язань за цим договором, і передати їх замовнику для підпису (пп. 2.1.2 п. 2.1 договору).
Умовами пп. 2.1.4 п. 2.1 договору встановлено, що виконавець зобов'язується при неможливості в передбачений договором строк виконати обов'язки за договором протягом 5 (п'яти) днів повідомити про це замовника.
Підпунктом 2.1.6 п. 2.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язується в разі настання обставин, передбачених пп. 2.1.4 цього договору, в строк 5 (п'яти) днів повернути на рахунок замовника кошти, попередньо сплачені згідно цього договору.
Замовник зобов'язується надати виконавцю інформацію, необхідну останньому для надання комплекту рішень, які є предметом даного договору (пп. 2.3.3 п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору визначається згідно Додатку № 2 до договору.
Замовник оплачує виконані роботи/надані послуги виконавця в безготівковій формі на розрахунковий рахунок двома платежами: 1-й платіж - 70% вартості договору шляхом передоплати протягом 5-х банківських днів з моменту підписання договору та додатків до даного договору; 2-й платіж - 30% вартості договору - остаточний розрахунок протягом 5-ти банківських днів з моменту передачі замовнику рішень робочого органу щодо відповідності вивісок вимогам Порядку згідно умов цього договору (пп. 3.1.1 п. 3.1 договору).
Пунктом 5.2 договору передбачено, що загальний строк виконання робіт не може перевищувати 55 календарних днів з дня внесення оплати замовником, згідно підписаного договору та надання замовником всіх необхідних документів згідно переліку Порядку.
Між ТОВ «Суматра-ЛТД» та ФОП Науменко О.В. було підписано Додаток № 1 до договору № 08/11-18 про надання послуг/виконання робіт від 08.11.2018 р., де було визначено перелік послуг та термін їх виконання.
ТОВ «Суматра-ЛТД» та ФОП Науменко О.В. було підписано Додаток № 2 до договору № 08/11-18 про надання послуг/виконання робіт від 08.11.2018 р., яким було визначено місце розташування вивіски та її вартість.
Також ТОВ «Суматра-ЛТД» та ФОП Науменко О.В. було підписано Додаток № 4 до договору № 08/11-18 про надання послуг/виконання робіт від 08.11.2018 р., яким було визначено місце розташування вивіски та її вартість.
На виконання умов договору № 08/11-18 про надання послуг/виконання робіт від 08.11.2018 р., ТОВ «Суматра-ЛТД» було перераховано на рахунок ФОП Науменко О.В. 44800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18574 від 02.10.2019 р.
24.07.2020 р. ТОВ «Суматра-ЛТД» та ФОП Науменко О.В. було підписано додаткову угоду № 1 до Додатку № 4 до договору № 08/11-18 про надання послуг/виконання робіт від 08.11.2018 р., якою було внесено зміни щодо місця розташування вивіски та її вартості.
24.07.2020 р. між ТОВ «Суматра-ЛТД» та ФОП Науменко О.В. було підписано акт звірки взаєморозрахунків до договору № 08/11-18 станом на 24.07.2020 р. на суму 44800,00 грн.
27.07.2020 р. між ТОВ «Суматра-ЛТД» (сторона 2), ТОВ «Стиль Д» (сторона 1) та ФОП Науменко О.В. (сторона 3) було укладено трьохсторонню угоду про заміну сторони договору № 08/11-18 від 08.11.2018 р. про надання послуг/виконання, відповідно до п. 1 якої з моменту підписання даної угоди, у відповідності зі ст. 512 Цивільного кодексу України, до сторони 1 переходять всі права та обов'язки сторони 2 по договору. При цьому сторона 3 не заперечує проти заміни сторони 2 на сторону 1 за договором.
Дана угода набуває чинності з моменту підписання сторонами і є невід'ємною частиною договору (п. 4 угоди).
ТОВ «Стиль Д» було надіслано на адресу ФОП Науменко О.В. вимогу № 2826-ЮД від 19.03.2021 р., відповідно до якої позивач вимагав від ФОП Науменко О.В. повернути передплату у розмірі 44800,00 грн., з огляду на те, що виконавець повністю не виконав зобов'язання за договором № 08/11-18 від 08.11.2018 р., не повідомив належним чином замовника про неможливість в передбачений договором строк виконати обов'язки за договором та не повернув на рахунок замовника кошти, попередньо сплачені згідно цього договору, у розмірі 44800,00 грн.
Відповідь на претензію отримано не було, кошти не перераховано, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умові (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме - майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі з огляду на таке.
Як зазначалось вище, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що за умовами укладеного між сторонами договору початок перебігу строку виконання зобов'язань виконавця (відповідача) пов'язаний, зокрема, з подією надання замовником всіх необхідних документів згідно переліку Порядку розміщення вивісок у місті Києві, який затверджений рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 р. № 224/2446. Відповідач стверджує, що замовником не були надані виконавцю всі необхідні документи згідно переліку Порядку, отже, не настала подія, з якою пов'язано початок відліку строку виконання зобов'язань виконавцем, з огляду на що останній не зобов'язаний повертати на рахунок замовника кошти, попередньо сплачені згідно договору.
Зазначені заперечення суд оцінює критично, оскільки відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких доказів того, що він приступив до виконання умов договору № 08/11-18 про надання послуг/виконання робіт від 08.11.2018 р.
При цьому, суд констатує, що матеріали справи не містять також і доказів ненадання замовником виконавцю необхідних документів згідно переліку Порядку розміщення вивісок у місті Києві, який затверджений рішенням Київської міської ради № 224/2446 від 20.04.2017 р., як і доказів звернення відповідача щодо надання таких документів замовником.
Водночас, п.п. 3.1, 3.2 Розділу ІІІ Порядку розміщення вивісок у місті Києві, який затверджений рішенням Київської міської ради № 224/2446 від 20.04.2017 р. встановлено, що фізичні та юридичні особи зобов'язані розміщувати вивіски із дотриманням вимог цього Порядку та інших нормативно-правових актів. Особа, яка встановила або яка має намір встановити вивіску, її уповноважений (законний) представник, подає до Центру надання адміністративних послуг м. Києва або центру надання адміністративних послуг районної в місті Києві державної адміністрацій за місцем розміщення вивіски повідомлення про розміщення вивіски (далі - повідомлення) з доданими до нього документами у двох примірниках.
До повідомлення додаються: копія документа, що посвідчує право власності (користування) на приміщення (будівлю, споруду), де розміщено вивіску, завірена заявником належним чином; чіткий кольоровий знімок розміром 10 х 15 сантиметрів, що дає можливість визначити прив'язку місця розміщення вивіски (при розміщенні на фасаді будівель та споруд надається фотокартка всього фасаду будівлі з усіма вже розміщеними вивісками) та комп'ютерний макет місця з вивіскою; ескіз вивіски, який визначає основні характеристики вивіски: вид (тип) виготовлення вивіски, її габаритні розміри, відстані від місць кріплення на фасаді до зовнішньої поверхні вивіски; належним чином завірена копія паспорта фасаду, яким передбачено розміщення вивіски (у разі наявності). Перелік документів, що додаються до повідомлення, є вичерпним. Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у повідомленні та доданих до нього документах, несе власник вивіски.
Поряд з цим, за умовами зазначеного вище пп. 2.1.2 п. 2.1 договору виконавець зобов'язується здійснювати підготовку необхідних проектів листів, фотокарток, комп'ютерних макетів місць, ескізів РЗ з конструктивним рішенням, завіреним підписами і печаткою розробника, яке містить інформацію про основні габаритні розміри, вузли кріплення, застосовані матеріали, підключення до інженерних мереж, інші технічні характеристики та дотримання встановлених вимог ДСТУ, ДБН, ЄСКД, нормативних правових актів органів місцевого самоврядування та інших документів, необхідних для виконання виконавцем зобов'язань за цим договором, і передати їх замовнику для підпису.
Таким чином, виходячи з наведених вище умов договору, саме виконавець - відповідач був зобов'язаний підготувати та оформити проекти необхідних документів та надати їх замовнику на підпис, після чого вже підписані замовником документи подати до центру надання адміністративних послуг.
Однак, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем передбачених договором (у тому числі - наведеним пп. 2.1.2 п. 2.1 договору) робіт.
Поряд з цим, виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі № 910/12382/17.
Як вже зазначалось, відповідно до п. 5.2 договору загальний строк виконання робіт не може перевищувати 55 календарних днів з дня внесення оплати замовником, згідно підписаного договору та надання замовником всіх необхідних документів згідно переліку Порядку.
02.10.2019 р. позивач на виконання умов договору здійснив передоплату 70% у розмірі 44800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18574.
Таким чином, з урахуванням п. 5.2 договору, кінцева дата виконання боржником зобов'язань за договором настала 21.11.2019 р.
Згідно з пп. 2.1.4 п. 2.1 договору, виконавець зобов'язаний, при неможливості в передбачений договором строк виконати обов'язки за договором, протягом 5 днів повідомити про це виконавця, а у відповідності з пп. 2.1.6 п. 2.1 договору виконавець зобов'язаний, в разі настання обставин, передбачених пп. 2.1.4 п. 2.1 цього договору, в строк 5 днів повернути на рахунок замовника кошти, попередньо сплачені згідно цього договору.
Відповідач не надав суду доказів надання послуг/виконання робіт за договором, у зв'язку з чим вимоги позивача про повернення сплаченої передоплати є такими, що відповідають умовам договору (пп. 2.1.6 п. 2.1 договору) та вимогам чинного законодавства України.
Суд також враховує факт невиконання відповідачем вимоги позивача про повернення передоплати за відповідною вимогою № 2826-ЮД від 19.03.2021 р. останнього, що надіслана 02.04.2021 р.
За таких обставин, оскільки обов'язок повернення виконавцем невикористаного авансу прямо передбачений договором, що не спростовано відповідачем, у останнього відсутні правові підстави для утримання перерахованого замовником авансу в сумі 44800,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо решти пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Науменко Оксани Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Стиль Д” (49100, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, бул. Слави, 7К, код 32014082) 44800 (сорок чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складене 04.11.2021 р.
Суддя В.М. Бабкіна