ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.11.2021Справа № 910/13223/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/13223/21
за позовом комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 (код 05433011; 03066, м. Київ, вул. Охтирська, 8; e-mail: katp904@ukr.net)
до приватного підприємства «Тандем» (код 30302479; 03040, м. Київ, вул. Деміївська, 43-А)
про стягнення 16 676,71 грн.
без виклику представників учасників справи.
Комунальне автотранспортне підприємство №273904 КАТП-273904 (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства «Тандем» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 13.01.2020 №3146 (далі - Договір) в розмірі 16 676,71 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/13223/21; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.
У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.
Ухвали суду були надіслані відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.
До матеріалів справи долучено конверт-повернення поштового відправлення №0105478487823, а також лист АТ «Укрпошта» №01.12.011-461-21 від 28.10.2021 з яких вбачається, що причиною повернення (досилання) відправлення значиться: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Положення статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п'ята).
В силу приписів частини 6 цієї статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
За таких обставин, Господарський суд дійшов висновку про повідомлення належним чином Відповідача про розгляд справи.
Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Разом з тим, відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
13.01.2020 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (за договором - орендодавець), Комунальним автотранспортним підприємством №273904 (КАТП-273904) (за договором - підприємство-балансоутримувач) та Приватним підприємством «Тандем» (за договором - орендар) було укладено договір № 3146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 13.01.2020, відповідно до п.1.1 якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від « 12» лютого 2019 р. № 6/141 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - ОБ'ЄКТ, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Охтирська, 8 літ. Т для розміщення станції технічного обслуговування автомобілів.
Згідно з п. 2.1. договору, об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 43,8 кв. м на першому поверсі, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.
Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 № 253/6304) та згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток) становить без ПДВ: 89 гривні 99 копійок за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає, за базовий місяць розрахунку листопад 2019, 3 941,67 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.2. договору).
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.5. договору).
Орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі (п. 3.6. договору).
Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця (п. 3.7. договору).
Оплата витрат на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), компенсація витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати (п. 3.9. договору).
У п. 6.2. договору зазначено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Крім того, орендар згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3 % річних від простроченої суми заборгованості.
У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Згідно п. 9.1., цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 13 січня 2019 року по 11 січня 2023 року.
Факт передачі та, відповідно, прийняття відповідачем об'єкту оренди підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 03.02.2020 року.
Відповідач отримав належні послуги по Договору оренди, що підтверджується актами надання послуг від 28.02.2021 № 118 на суму 2482,93 грн., від 31.03.2021 №215 на суму 2515,00 грн., від 30.04.2021 № 326 на суму 2540,22 грн., від 31.05.2021 № 461 на суму 2583,32 грн., від 30.06.2021 № 621 на суму 2601,19 грн., від 31.07.2021р. №817 на суму 2634,83 грн.
Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідач неналежним чином виконує своє зобов'язання в частині внесення орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість за користування нерухомим майном у період з лютого по липень 2021 року у сумі 15335,42 грн., за прострочення сплати якої нараховані 3% річних у сумі 117,00 грн., інфляційні втрати - 196,22 грн., пеня в сумі 568,01 грн. та штраф у розмірі 460,06 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Частиною 1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, відповідачем за період з лютого по липень 2021 року оплата оренди приміщення не виконувалась належним чином, у зв'язку з чим утворився борг у загальній сумі 15335,42 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт наявності заявленого до стягнення боргу підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, на час розгляду спору у господарському суді відповідачем не надано доказів оплати оренди за період користування об'єктом оренди з лютого по липень 2021 року, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 15 335,42 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а відтак підлягає задоволенню.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 117,00 грн., інфляційні втрати - 196,22 грн., пеню в сумі 568,01 грн. та штраф у розмірі 460,06 грн.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування пені та штрафу, задовольняє зазначені вимоги - 568,01 грн. пені та 460,06 грн. штрафу, відповідно до розрахунків позивача, які є арифметично вірними.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційної складової боргу, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, а тому підлягають задоволенню у сумі 117,00 грн. (3% річних) та 196,22 грн. (інфляційні втрати).
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
В свою чергу відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 до приватного підприємства «Тандем» про стягнення 16 676, 71 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства «Тандем» (код 30302479; 03040, м. Київ, вул. Деміївська, 43-А) на користь комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 (код 05433011; 03066, м. Київ, вул. Охтирська, 8; e-mail: katp904@ukr.net) 15 335,42 (п'ятнадцять тисяч триста тридцять п'ять) грн. заборгованості, 3% річних у сумі 117,00 (сто сімнадцять) грн., інфляційні втрати - 196,22 (сто дев'яносто шість) грн., пеня в сумі 568,01 (п'ятсот шістдесят вісім) грн., штраф у розмірі 460,06 (чотириста шістдесят) грн. та 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.11.2021
Суддя Ігор Курдельчук