Єдиний унікальний № 500/5717/16-к
Провадження № 1-кп/946/28/21
Іменем України
про звільнення особи від кримінальної відповідальності
та про закриття кримінального провадження
04 листопада 2021 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201616015000930, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК),
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5
інші учасники судового провадження: потерпіла та цивільна позивачка ОСОБА_6 .
Суть питання, що вирішується
1.Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, на підставі ст.49 КК, у зв'язку із закінченням строку давності, та закрити кримінального провадження відносно нього.
Встановлені судом обставини
2.ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, а саме в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, яке в силу ч. 2 ст. 12 КК є кримінальним проступком, за який передбачене покарання у виді обмеження волі.
3.Так, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 26 березня 2016 року, близько 11:20 години, він, рухаючись на автомобілі марки «Mitsubishi Space Star» державний номер НОМЕР_1 з боку вул. Короленка та просп. Суворова в м. Ізмаїл Одеської області, знаходячись на куті вул. Короленка та пр. Суворова в м. Ізмаїл Одеської області в районі овочевої бази, майже здійснивши наїзд на ОСОБА_6 , вийшовши з вищевказаного автомобіля, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин та сварки з останньою наніс їй кулаком правої руки один удар в обличчя, від якого ОСОБА_6 впала на землю та вдарилася головою об прилеглу стіну поруч розташованого приміщення. Далі, ОСОБА_7 , продовжуючи свої протиправні дії, наніс три удари правою ногою в область стегна та по ногах ОСОБА_6 , після чого залишив місце події.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у завданні потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку з наявністю синців в області нижньої щелепи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю більше 6 днів, але менше 21 дня, а також синці правих руки та ноги, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та мають незначні швидкоплинні наслідки тривалістю не більше 6 днів.
4.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 не визнав себе винним у висунутому йому обвинуваченні. Але, разом з цим, обвинувачений ОСОБА_3 надав суду згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та на закриття кримінального провадження відносно нього, у зв'язку із закінченням строку давності, на підставі ст. 49 КК.
5.Захисник ОСОБА_5 не заперечував проти закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , але при цьому послався на неможливість застосування положень ст. 49 КК, у зв'язку з тим, що для їх застосування необхідним є те, щоб обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, але останній не визнає вину у висунутому обвинуваченні.
6.Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суд звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності та просив закрити кримінальне провадження відносно нього. Потерпіла ОСОБА_6 підтримала думку прокурора.
7.З довідки про судимість вбачається, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, інших кримінальних правопорушень не вчиняв.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
8.Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дійшов висновку про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та про закриття кримінального провадження з таких підстав.
9.Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) встановлено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
10.Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
11.Частиною 8 ст. 284 КПК встановлено, що закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує, в цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
12.Відповідно ж до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі.
13.Частиною 2 ст. 49 КК передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від криінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років.
14.Будь-яких даних, які би свідчили про ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від досудового розслідування чи суду, не встановлено.
15.Отже, саме формулювання вказаних положень ст. 49 КК, п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 8 ст.284, ч. 3 ст. 288 КПК, свідчить про те, що вони є імперативними та не залежить як від думок учасників судового провадження, так і від розсуду суду. Тому у випадку встановлення усіх обставин, які є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з цих підстав, та при наявності його згоди на це, незалежно від визнання ним своєї вини, то суд зобов'язаний прийняти рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності та про закриття кримінального провадження, незалежно від думок учасників судового провадження.
16.Крім того, чинним законодавством не заборонено звільняти особу від кримінальної відповідальності та закривати кримінальне провадження у зв'язку з тим, що особа не визнає свою винуватість. З наведеної ч. 8 ст. 284 КПК випливає, що єдиною умовою для закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності є лише згода обвинуваченого на це. У даному ж випадку обвинувачений ОСОБА_3 , хоча і не визнає винуватість у висунутому обвинуваченні, але надав суду свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, згідно ст. 49 КК, у зв'язку із закінченням строку давності, та на закриття кримінального провадження відносно нього у зв'язку з цим.
17.При цьому суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 29.07.2021 р. № 552/5595/18, згідно якій за змістом статей 284 - 288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.
18.Таким чином, враховуючи, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, 26 березня 2016 року, у зв'язку з чим на день вирішення питання про його звільнення від кримінальної відповідальності минув строк більш ніж три роки, тому, а також з урахуванням згоди обвинуваченого ОСОБА_3 , на підставі імперативних положень п. 2 ч.1 ст. 49 КК він має бути звільнений від кримінальної відповідальності. З цих підстав суд не погоджується з посиланнями захисника ОСОБА_5 про неможливість застосування положень ст. 49 КК, у зв'язку з невизнанням вини обвинуваченим.
19.Оскільки суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, то кримінальне провадження відносно нього має бути закрите на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
20.У зв'язку із закриттям кримінального провадження, цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди у розмірі 50 819,64 грн підлягає залишенню без розгляду. Потерпіла ОСОБА_6 відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК має право пред'явити цивільний позов у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 49 КК, ст. ст. 284, 370 - 372 КПК, суд -
постановив:
1.Звільнити ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК.
2.Закрити кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 березня 2016 року за № 1201616015000930, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.
3.Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди у розмірі 50 819,64 грн залишенню без розгляду. Роз'яснити потерпілій ОСОБА_6 її право пред'явити цивільний позов у порядку цивільного судочинства.
4.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
5.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1