Справа № 501/2334/21
про прийняття до провадження суду справи, яка надіслана з іншого суду,
залишення позовної заяви без руху
11 жовтня 2021 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно, -
встановив:
Цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно, знаходилася у провадженні Іллічівського міського суду Одеської області.
Згідно ухвали Іллічівського міського суду Одеської області від 20 вересня 2021 року, вищевказану цивільну справу передано на розгляд Арцизького районного суду Одеської області, оскільки місцезнаходження майна є с.Задунаївка Арцизького району Одеської області та передано головуючому судді Гусєвій Н.Д. згідно Реєстру судових справ та матеріалів, переданих на розгляд головуючому судді, - 11 жовтня 2021 року.
Згідно з ч. 2 ст. 32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи, що вищезазначена цивільна справа раніше перебувала у провадженні іншого суду, вважаю за необхідне прийняти її до свого провадження, але ознайомившись з позовною заявою позивача, а також документами, доданими до неї, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак позивачка при обґрунтуванні обставин не зазначає доказів, що підтверджують ці обставини, зокрема: фактичного вступу позивачки до володіння спадкового майна (квитанції про сплату податків, внесків страховок, інших платежів, договір оренди тощо); наявності або відсутності заповіту; коло спадкоємців; наявності або відсутності спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині за законом; наявності або відсутності відмови від спадщини з боку спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині за законом; чи немає підстав для усунення позивача від права на спадкування (ст. 1224 ЦК України); неможливості прийняття спадщини у зв'язку з наявністю перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Також, прохальна частина позовної заяви неконкретизована, позивачці необхідно уточнити: чи вона просить визнати право власності в порядку спадкування за законом чи встановити факт прийняття спадщини.
Крім того, позивачем необґрунтовано визначено ціну позову. Ціна позову це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду.
Згідно п. 2 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
В порушення вищезазначених вимог закону, позивачем не зазначено посилань на докази, що підтверджують ціну позову, а саме: експертна оцінка вартості спірного майна на день звернення з позовом до суду, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову та розрахувати належний до сплати судовий збір.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, однак позивачем до позовної заяви не надано документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» за подання позову майнового характеру, оскільки позивачем не обґрунтовано з посиланням на докази дійсну вартість спірних земельних ділянок, що позбавляє суддю дійти обґрунтованого висновку щодо правильності ціни позову та повної сплати позивачем судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», вирішуючи питання про те, що до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам потрібно врахувати наступне.
Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності суддів та нотаріусів. Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Це знайшло також підтвердження у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» в якому вказується, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину у судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.
Відповідно до листа вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-47/0/9-12 від 10.07.2012 року, судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Так, згідно частини 4 статті 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Вказана відмова передбачена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5.
Таким чином, особа має право звернутися до суду тільки після отримання у нотаріуса відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Звернення до суду до цього моменту є передчасним, і в такому випадку суди підміняють органи нотаріату, що не відповідає закону.
Однак, звертаючись до суду із позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, позивачка не виклала обставин та не зазначила доказів отримання письмової відмови нотаріуса у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину.
Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивачка має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Вважаю за необхідне звернути увагу на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом десяти днів з дня отримання позивачем копії наявної ухвали.
Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого судом строку, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї.
Керуючись ст. ст. 32, 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Прийняти до свого провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії наявної ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http:/court.gov.ua/fair/sud1502/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.