04.11.2021
копія
Справа № 401/1854/21
Провадження № 2/401/940/21
04 листопада 2021 року м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Мельничика Ю.С.,
за участю: секретаря судових засідань Пилипенко Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -
Процедура (рух справи):
У червні 2021 року позивач СП ТОВ "Світловодськпобут" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 серпня 2020 року по 01 червня 2021 року в сумі 30226,24 грн., втрати від інфляції 544,02 грн., три відсотки річних 178,48 грн. та 5000 грн. на правничу професійну допомогу.
Відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України ухвалою суду від 15 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача - адвокат Новак Ю.П. надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що зменшує позовні вимоги, а саме заборгованість з 30226,24 грн. зменшує до суми 9602 грн. 70 коп. та відмовився від стягнення втрат від інфляції та трьох відсотків річних. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач, ОСОБА_1 , про дату, час та місце судового засідання повідомлена за місцем реєстрації та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, без поважних причин в судове засідання повторно не з'явилася, причини своєї неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву до суду не надала, заяв про відкладення розгляду справи не надсилала.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до вимог частини першої статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі доказів, які є у справі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.
Аргументи позивача, Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут»:
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що СП ТОВ «Світловодськпобут» відповідно до рішення виконавчого комітеті Світловодської міської ради від 15.08.2012 року за № 742 «Про визначення виконавці житлово-комунальної послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання (копію додано) є виконавцем послуг з централізованого опалення в м. Світловодськ і проводить забезпечення тепловою енергією багатоквартирні будинки. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунатьні послуги від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII) виконавцем комунальної послуги постачання теплової енергії є теплопостачальна організація. Позивачем надано відповідачу послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 . Позивач проводив та проводить нарахування відповідно до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання усферах енергетики та комунальних послуг про встановлення тарифів та рішень виконавчого комітету Світловодської міської ради про втсановлення тарифів. За отриману послугу з постачання теплової енергії відповідач кошти не сплачував, у зв'язку із чим виникла заборгованість за опалення квартири, яка за період з 01 серпня 2020 року по 01 червня 2021 року становить 9602 грн. 70 коп. Крім того, представник позивача - адвокат Новак Ю.П. подав заяву про відшкодування судових витрат, а саме судового збору у розмірі 2270 грн. та витрат на правничу (професійну допомогу адвоката) у розмірі 5000 грн.
На підставі викладеного, просить задовольнити позов про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , нарахованої заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач, СП ТОВ «Світловодськпобут», надав суду копії таких доказів: - копія рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 15.08.2012 року № 742 «Про визначення виконавця житлово-комунальної послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання»; - довідка про розмір платежів за послуги СП ТОВ «Світловодськпобут»; - копія рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 09.10.2019 року № 778 «Про початок опалювального періоду 2019-2020 років»;- копія рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 12.03.2020 року № 115 «Про закінчення опалювального періоду 2019-2020 років»; - виписка з рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 07.10.2020 року № 554 «Про початок опалювального періоду 2020-2021 років»; - виписка з рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 07.10.2020 року № 554 «Про початок опалювального періоду 2020-2021 років»; - копія постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.06.2016 року № 1101 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 березня 2015 року № 1171» знаходяться в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Аргументи відповідача, ОСОБА_1 :
Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлена за місцем реєстрації та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, без поважних причин в судове засідання повторно не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надав, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.
Отже, про можливі заперечення проти позовних вимог відповідач суд не повідомив.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи та зміст заяв сторін по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані позивачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в судовому засіданні доведені належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.
Встановлені судом обставини справи:
Спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» відповідно до рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради за №742 від 15 серпня 2012 року є виконавцем послуг з централізованого опалення в м. Світловодську та проводить забезпечення тепловою енергією багатоквартирні будинки.
Згідно рішень виконавчого комітету Світловодської міської ради та наказів СП ТОВ «Світловодськпобут», у м. Світловодську у період з 2020 по 2021 роки було проведено опалювальні сезони.
Внаслідок часткової сплати відповідачем платежів за отримані послуги з централізованого опалення за період з 01 серпня 2020 року по 01 червня 2021 року утворилася заборгованість.
Згідно довідки про розмір платежів за послуги СП ТОВ «Світловодськпобут», за період з 01 серпня 2020 року по 01 червня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 становить 9602 грн. 70 коп.
У червні 2021 року позивач СП ТОВ "Світловодськпобут" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 серпня 2020 року по 01 червня 2021 року в сумі 30226,24 грн., втрати від інфляції 544,02 грн., три відсотки річних 178,48 грн. та 5000 грн. на правничу професійну допомогу. У жовтні 2021 року представник позивача подав до суду заяву в якій зменшив позовні вимоги, а саме заборгованість з 30226,24 грн. зменшив до суми 9602 грн. 70 коп., та відмовився від стягнення втрат від інфляції та трьох відсотків річних.
Відповідачпро можливі заперечення проти позовних вимог суд не повідомив.
Вказані обставини справи підтверджуються належними та допустимими доказами.
Оцінка суду (джерела права):
Правовідносини, що існують між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами користування тепловою енергією, які затверджено Постановою КМУ від 03 жовтня 2007 року №1198, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджено Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4.
Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина перша статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до умов якого теплопостачальне підприємство зобов'язалося постачати споживачу теплову енергію з метою гарячого водопостачання (вразі наявності) та опалення квартири АДРЕСА_1 , а споживач зобов'язався сплачувати за використану теплову енергію.
Споживач зобов'язався щомісячно протягом опалювального періоду сплачувати підприємством за опалення та гаряче водопостачання (в разі наявності) згідно затверджених у встановленому діючим законодавством порядку тарифів. Розрахунки по даному договору проводяться на підставі рахунків, які надаються споживачеві підприємством або безпосередньо вручаються підприємством по місту знаходження споживача. Термін перерахування і внесення платежів не пізніше, ніж 20 число наступного за розрахунковим місяцем.
Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
З огляду на зміст правовідносин, що існують між сторонами, вони по своїй суті є грошовим зобов'язанням, в якому серед інших прав та обов'язків сторін, на боржника як споживача послуг покладено цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора, як виконавця комунальної послуги, вимагати сплату коштів за фактично надані послуги.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язань.
При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Верховний Суд України у постанові від 26.04.2017 у справі № 3-1522гс16 зробив висновок, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 03 грудня 2019 року у справі №216/6655/15-ц зазначив, що Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 передбачають, що договір про надання послуг укладається між виконавцем послуг і споживачем.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Висновок суду:
Суд зазначає, що позивач, СП ТОВ «Світловодськпобут», в тому числі у спірний період, надавав послуги з централізованого теплопостачання до квартири відповідач, ОСОБА_1 , квартира АДРЕСА_1 .
Внаслідок прострочення виконання зобов'язання по сплаті послуг з централізованого опалення відповідачу, згідно розрахунку позивача, нарахована сума заборгованості 9602,70 грн..
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, як сторона договору, яка прострочив виконання зобов'язання має обов'язок сплатити борг за отримані послуги з централізованого опалення.
Встановлені у судовому розгляді фактичні обставини справи, переконують суд у тому, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними на підставі належних та допустимих доказів, а тому їх слід задовольнити, та з відповідача на користь СП ТОВ «Світловодськпобут» слід стягнути заборгованість за послугу централізованого опалення квартири відповідача.
Оцінка суду (джерела права):
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно зі статтею 1 Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно із частиною першою статті 27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону).
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (частина п'ята статті 626 ЦК України).
Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Згідно з статтею 30 Закону, статтею 28 Правил адвокатської етики ( у редакції 2012 року)гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/17845/15-ц Верховний Суд зауважує, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.
Висновок суду :
Відповідачу, ОСОБА_1 , 05.08.2021 р. з копією позовної заяви отримав копію заяви про відшкодування судових витрат, копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 20.05.2019 р., копію акту надання професійної правової допомоги.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 р.: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».
При цьому суд зазначає, що за змістом ст.141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Враховуючи вищевикладене, відсутність заперечення відповідачки щодо розміру на оплату правничої допомоги адвоката, слід задовольнити заяву про стягнення з відповідача витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 5000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 256, 257, 261, 267, 319, 322, 526, 551, 610, 612, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 7, 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (ЄДРПОУ 31678853), заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії за період з 01 серпня 2020 року по 01 червня 2021 рокув сумі 9602 грн. 70 коп., а також судовий збір в сумі 2270 грн., та витрати на правничу професійну допомогу в розмірі 5000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивач - Спільне підприємство «Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут», юридична адреса: вул.Григорія Сковороди 2А, м.Світловодськ Кіровоградської області, ЄДРПОУ 31678853.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрован за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 27 липня 1998 року
Суддя Світловодського
міськрайонного суду Ю.С. Мельничик
Згідно з оригіналом