Справа № 357/9823/21
3/357/4988/21
11.10.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Примаченко В. О. за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, пенсіонера, інваліда ІІ групи (посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 25.06.2018 р.), одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався,
на підставі ч. 1 ст. 164 КУпАП,
20.08.2021 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
За вчинення вказаного адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 16 серпня 2021 року о 10 год. 15 хв. на автодорозі М-05 Київ - Одеса, 78 км громадянин ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення 18-ти пасажирів на транспортному засобі VOLKSWAGEN д.н.з. НОМЕР_2 за маршрутом м. Біла Церква - м. Київ без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження даного виду діяльності, а також без одержання дозволу на здійснення пасажирських перевезень за маршрутом м. Біла Церква - м. Київ, чим порушив п. 24 ст. 7 та ст. 20 Закону України «про ліцензування видів господарської діяльності».
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що він їхав по справах Громадської організації «Асоціація учасників бойових дій», якій належить транспортний засіб та по дорозі вирішив зекономити на пальному, здійснивши перевезення пасажирів до м. Київ. В салоні автобуса перебували 18 пасажирів, вартість перевезення одного пасажира коштує 80 гривень. Систематично такі перевезення він не здійснює, це був поодинокий випадок. ОСОБА_1 просить провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 070063 від 16.08.2021 р.; письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 16.08.2021 р.; рапорт поліцейського взводу № 2 роти № 2 БПП у м. Біла Церква УПП у Київській області В. Скопця від 16.08.2021 р.; витяг з електронного кабінету перевізника; копію посвідчення водія ОСОБА_1 ; фото таблицю до протоколу; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу VOLKSWAGEN CRAFTER д.н.з. НОМЕР_2 , суддя прийшов до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає в разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Згідно ч. 1, 2 ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Згідно ст. 42 Господарського Кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, але й систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Суддя зазначає, що саме в протоколі про адміністративне правопорушення мають бути відображені всі істотні обставини справи, які мають відображати всі елементи складу правопорушення. Зокрема, стосовно ч. 1 ст. 164 КУпАП у протоколі необхідно зазначати наступні обставини:
- протягом якого часу особа здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, адже господарська діяльність обов'язково має тривалий, а не одноразовий характер);
- всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для господарської діяльності;
- інші обставини, які мають істотне значення .
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 при викладі обставин вчинення правопорушення не відображено, яким чином останній здійснював господарську діяльність, відсутні дані щодо систематичності такої діяльності, чи її здійснення протягом певного періоду часу, що є обов'язковою ознакою господарської діяльності та наявністю мети отримання прибутку.
При цьому суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
У справі «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
Підсумовуючи викладене, суддя вважає, що обставини, які викладені в протоколі серії АПР18 № 070063 від 16.08.2021 р. не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, при цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284, ст. 294 КпАП України, та відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяВ. О. Примаченко