264/5671/19
2/264/217/2021
"12" жовтня 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н. В., при секретарі Атановій Г.О., за участю представників позивача Мащенко Д.О., ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лисова В.Л., представника третьої особи - ОСББ «Луч 24-10» Чорної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: Житлово-комунальне підприємство «Керуюча компанія «Кальміуська», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Луч 24-10» про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
У серпні 2019 року представник позивача звернувся до суду із позовною заявою про визнання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Свої вимоги обґрунтовує тим, що двокімнатна квартира АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади м. Маріуполя. Згідно з копією особового рахунку № НОМЕР_1 у квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2 . Відповідно до довідки з реєстру територіальної громади м.Маріуполя, у квартирі зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 27 травня 2019 року комісією у складі головного спеціаліста відділу обліку та приватизації житлового фонду управління міського майна департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Романюк М.В., головного спеціаліста відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами ОСОБА_4 , у присутності голови ОСББ «Промінь-24» Чорної О.В., сусіда ОСОБА_5 складено акт обстеження житлового приміщення та встановлено, що двокімнатна квартира АДРЕСА_2 розташована на першому поверсі двоповерхового будинку. У квартирі зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не мешкають впродовж 15 років. Зі слів голови ОСББ квартира знаходиться у занедбаному стані, відключено електропостачання, водопостачання та каналізація. Заборгованість за теплопостачання складає 27000 грн., остання оплата здійснювалась 21.04.2017 року ще за життя квартиронаймача ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . На теперішній час реєстрація відповідачів, які фактично не проживають у житловому приміщенні, перешкоджає виконавчому комітету Маріупольської міської ради, як органу, який наділений повноваженнями з управління об'єктами жилого фонду, розпорядитися жилими приміщеннями, виділивши їх у встановленому законодавством порядку, особам, які потребують поліпшення житлових умов. На підставі викладеного, просить визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_2 .
У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідачі не скористались своїм процесуальним правом та не направили суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
ІІ. Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження. Роз'яснено відповідачам право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 листопада 2019 року по справі проведено заочний розгляд справи.
Заочним рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 листопада 2019 року задоволені позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 .Стягнуті з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в рівних частках з кожного по 960,50 грн.
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 березня 2020 року за заявою представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лисова В.Л. скасоване заочне рішення суду від 01 листопада 2019 року та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2020 року залучено по справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Луч 24-10».
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи:
Представники позивача ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , які діють на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснив, що основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті наймача та по теперішній час особовий рахунок не переоформлювався. Зазначив, що матеріалами справи підтверджені відомості щодо не проживання відповідачів у спірній квартирі. Крім того, жоден із відповідачів не з'явився у судове засідання для дачі пояснень. Усі докази представника відповідача ОСОБА_2 фактично зводяться до пояснень свідків, не надаючи при цьому доказів мешкання за спірною адресою та належного утримання майна. Відеоматеріалами та фотознімками підтверджується захаращення житлового приміщення сміттям, відсутність замків на вхідних дверях у квартиру та мінімально допустимих умов для проживання, що свідчить про втрату відповідачами інтересу у користуванні спірним житловим приміщенням. Причини відсутності відповідачів на спірній житловій площі не є поважними у розумінні ст.71 ЖК УРСР. На підставі викладеного, просить визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання жодного разу не з'явилась з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом направлення судових повісток за останнім відомим місцем її реєстрації, про причини неявки суду не повідомила та клопотань про відкладення розгляду справи не подавала. Крім того, судові повістки про виклик відповідачки ОСОБА_3 передавалися для вручення через представника позивача. Між тим, вручені не були через відсутність ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , про що складені відповідні акти представником позивача у присутності сусідів відповідачки.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання жодного разу не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток за останнім відомим місцем його реєстрації, про причини неявки суду не повідомив та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
10 січня 2020 року ОСОБА_2 уклав договір про надання правової допомоги із адвокатом Лисовим В.Л., який приймав участь в судових засіданнях в якості представника відповідача ОСОБА_2 .
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою, тому суд відповідно до положень п.4 ч.3 ст.223 ЦПК України, у зв'язку із неявкою відповідача ОСОБА_2 , але за участю його представника - адвоката Лисова В.Л., розглянув справу за відсутності відповідача.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Лисов В.Л. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що відповідач ОСОБА_2 є сином померлого квартиронаймача ОСОБА_6 . Зі слів відповідача йому відомо, що ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі з лютого 2020 року після конфлікту з головою ОСББ та після того, як дізнався, що його зняли з реєстрації на підставі рішення суду, а поновити право користування квартирою не міг оскільки на теперішній час триває розгляд справи. Всі наявні в матеріалах справи докази, надані позивачем, щодо не проживання відповідача ОСОБА_2 є недопустимими та недостатніми, що також підтверджують покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Наявність заборгованості за комунальні послуги, а також порушення порядку користування квартирою не є підставою для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Також пояснив, що ОСОБА_2 не знає хто така ОСОБА_3 та ніколи її не бачив.
Представник третьої особи Житлово-комунальне підприємство «Керуюча компанія «Кальміуська» в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, тому суд розглянув справу відповідно до ст. 223 ЦПК України у відсутність третьої особи.
Представник третьої особи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Луч 24-10» Чорна О.В. в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки відповідач ОСОБА_2 взагалі не проживав у спірній квартирі після смерті матері. Під час життя також періодично навідувався, але не проживав. Умови на проживання у житловому приміщенні відсутні, унітазу та ванни у ванній кімнаті немає, відсутні замки на вхідній двері, квартира захаращена сміттям, тарганами, присутній неприємний запах. У квартирі відключене газопостачання, електроенергія, водопостачання та теплопостачання. Вказаний стан приміщення привів до аварійного стану будинку в цілому, у зв'язку із чим деякі жильці будинку залишились частково без води та теплопостачання, що стало підставою для звернення до Маріупольської міської ради та як наслідок призвело до звернення із вказаною позовною заявою. Крім того, після смерті ОСОБА_6 комунальні послуги не сплачувались, тільки за теплопостачання борг складає понад 40000 грн., борг за сплату послуг утримання будинку та прибудинкової території складає близько 5000 грн.
ІV. Фактичні обставини справи, які стосуються предмету спору та встановлені судом:
Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки № 171359433 від 23.06.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна інформація про власників квартири АДРЕСА_4 відсутня.
Відповідно до листа ККП «Міське бюро технічної інвентаризації» № 75/29113 від 15.07.2019 року право власності на квартиру АДРЕСА_4 не зареєстроване.
Згідно з копією особового рахунку № НОМЕР_1 у квартирі АДРЕСА_4 зареєстровані: ОСОБА_6 - квартиронаймач, ОСОБА_2 - син квартиронаймача, ОСОБА_11 - чоловік квартиронаймача, який знятий з реєстрації 25.05.2012 року у зв'язку зі смертю.
Відповідно до довідки з реєстру територіальної громади міста Маріуполя від 23.08.2019 року та 31.03.2021 року у квартирі АДРЕСА_4 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знята з реєстрації 24.10.2018 року у зв'язку зі смертю.
27.05.2019 року комісією у складі головного спеціаліста відділу обліку та приватизації житлового фонду управління міського майна департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Романюк М.В., головного спеціаліста відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами ОСОБА_4 , у присутності голови ОСББ «Промінь-24» Чорної О.В., сусіда ОСОБА_5 складено акт обстеження житлового приміщення та встановлено, що неприватизована двокімнатна квартира АДРЕСА_4 розташована на першому поверсі двоповерхового будинку. У квартирі зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які у квартирі не мешкають протягом 15 років. Зі слів голови ОСББ квартира знаходиться у занедбаному стані, відключено електропостачання, водопостачання та каналізація. Заборгованість за теплопостачання складає 27000 грн., остання оплата здійснювалась 21.04.2017 року ще за життя квартиронаймача ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
28.05.2020 року комісією у складі головного спеціаліста відділу обліку та приватизації житлового фонду управління міського майна департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Романюк М.В., головного спеціаліста відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами ОСОБА_4 , у присутності голови ОСББ «Луч 24-10» Чорної О.В., сусіда ОСОБА_12 складено акт обстеження житлового приміщення та встановлено, що двокімнатна квартира АДРЕСА_4 відноситься до власності територіальної громади м. Маріуполя, зареєстрованих осіб немає. В результаті обстеження встановлено, що квартира знаходиться в занедбаному стані, газопостачання, електропостачання та водопостачання відсутнє, немає унітазу, ванни, дерев'яна підлога має величезні отвори. Зі слів голови ОСББ та сусідів у квартирі проживала ОСОБА_6 , яка померла у 2018 році. З нею у квартирі ніхто не мешкав та не мешкає, особисті речі відсутні, квартира захаращена сміттям.
З листа № 61.3.4/7505 від 26.02.2021 року ККП «Маріупольтепломережа», по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_3 станом на 25.02.2021 року заборгованість за послуги централізованого опалення складає 39292,72 грн. Наявна заборгованість утворилася з 2005 року у зв'язку з систематичною несплатою рахунків за послуги, з травня 2017 року жодної суми за сплату послуг не надходило.
З листа №38 від 15.02.2021 року ЖКП «КК «Кальміуська» по особовому рахунку № НОМЕР_1 оформленого на ім'я ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 станом на 01.01.2021 року заборгованість відсутня. Станом на 01.01.2018 року заборгованість становила 447, 82 грн., яка була сплачена 01.04.2019 року.
Згідно листа ОСББ «Луч 24-10» за №22/06 від 22.06.2021 року після смерті ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_4 ніхто не проживає, відсутні замки на вхідних дверях, лічильники, ванна та унітаз, квартира захаращена сміттям, знаходиться в антисанітарному стані. Заборгованість за сплату послуг за обслуговування будинку та прибудинкової території складає 3626,53 грн., про що наданий відповідний розрахунок з якого вбачається, що вказана заборгованість виникла з 31.01.2019 року по 31.05.2020 року.
Згідно листа Управління міського майна Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради від 08.02.2021 року до відділу не надходили документи на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 до відділу з приводу оформлення свідоцтва на житло не звертався.
Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 23.03.2021 року вбачається, що у Департаменту відсутні юридичні підстави для здійснення реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки на теперішній час триває розгляд справи та ще не прийняте рішення суду з вказаного питання.
Представником позивача надані фотознімки зі спірної квартири, з яких вбачається, що у квартирі відсутні замки, ванна, унітаз, особисті речі, меблі, квартира перебуває у стані непридатному для життя, має антисанітарний та засмічений вигляд.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що проживає на одній площадці зі спірною квартирою близько 3 років. У вказаному приміщенні проживала жінка, яка померла. На теперішній час у квартирі відсутні замки на вхідній двері, унітаз, ванна, особисті речі, стан квартири непридатний для проживання, присутній різкий неприємний запах, таргани, що робить неможливим проживання сусідів. Квитанції на сплату комунальних послуг ніхто не забирає. ОСОБА_2 бачив лише один раз приблизно рік тому, в квартирі він не проживає.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що у спірній квартирі проживала ОСОБА_15 - мати відповідача ОСОБА_16 , яка померла в 2018 році. Відповідача ОСОБА_2 в квартирі бачив лише два рази, в квартирі він не проживає, відповідачку ОСОБА_3 жодного разу не бачив. Квитанції на сплату комунальних послуг ніхто не забирає. Квартира постійно відкрита, оскільки відсутні замки, захаращена сміттям, особисті речі відсутні, ванни та унітазу немає. ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, розповідає, що квартиру продав.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що давно знайома з ОСОБА_2 , та його матір'ю. Останній раз була у них в гостях перед смертю ОСОБА_6 , часто навідувала їх родину, допомагала продуктами, грошима. При відвідуванні бачила в квартирі особисті речі ОСОБА_2 , меблі, санвузол був відсутній. Їй відомо, що ОСОБА_2 проживав у квартирі з народження до лютого 2020 року. Вимушений був виїхати з квартири через постійні погрози з боку голови ОСББ, яка його виганяла, погрожувала поліцією. ОСОБА_2 комунальні послуги не сплачує. На теперішній час відповідач орендує квартиру по АДРЕСА_5 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що тривалий час знайома з ОСОБА_6 та її сином ОСОБА_2 . Часто навідувала їх родину, допомагала продуктами, грошима, меблями, одягом. ОСОБА_2 доглядав за матір'ю, готував їжу. При відвідуванні бачила в квартирі особисті речі відповідача. Зазначила, що ОСОБА_2 постійно проживав з матір'ю у спірній квартирі, але на теперішній час вимушений проживати в орендованому житлі через погрози з боку голови ОСББ.
V. Норми права, які застосовує суд при вирішенні спору та мотиви суду:
Як передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ч. 4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Частинами першою, другою статті 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв'язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та правил статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів.
Отже, збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб.
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (стаття 72 ЖК України).
Аналіз статей 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні понад шість місяців та відсутність поважних причин.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, в осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» від 13 травня 2008 року, пункт 50; у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine», заява № 30856/03) зазначив, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла.
Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції про захист прав людини і осново положних свобод, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «Необхідне в демократичному суспільстві» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року).
Судом встановлено, що предметом позову є визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, з підстав, передбачених ст. 71 ЖК.
З огляду на матеріали справи квартира АДРЕСА_4 , є неприватизованою.
Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідачів понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у житловому приміщенні без поважних причин.
Отже, судом встановлено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , є комунальною власністю територіальної громади, в цій квартирі відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в якості члена сім'ї наймача. Наведені докази у своїй сукупності доводять, що відповідач ОСОБА_2 не проживає у вказаному житлі понад шість місяців і жодним чином не проявляє до нього інтересу протягом тривалого часу, оскільки квартира знаходиться у непридатному для проживання стані, захаращена сміттям, в ній відсутній санвузол, меблі, особисті речі відповідача, комунальні послуги не сплачуються, у зв'язку із чим постійно зростає заборгованість.
Доводи представника відповідача ОСОБА_19 , що ОСОБА_2 не проживав в спірній квартирі лише з лютого 2020 року нічим не підтверджені, а навпаки спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та актами обстеження житлового приміщення від 27.05.2019 року та 28.05.2020 року. Інших доказів на підтвердження вказаних обставин представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Лисовим В.Л. суду не надано.
Доводи представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лисова В.Л. про те, що маються будь - які перешкоди для фактичного проживання відповідача ОСОБА_2 у вищезазначеній квартирі судом не приймаються, оскільки спростовуються обставинами, встановленими судом та вищевказаними матеріалами справи. Навпаки в судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 намагався вселитися на спірну житлову площу та привів її в належний для проживання стан, привіз туди свої речі. Доводи про погрози з боку голови ОСББ на адресу відповідача ОСОБА_2 після яких він боявся вселятися в квартиру є надуманими, безпідставними та нічим не підтверджуються.
Суд також зауважує, що відповідно до вимог ст.17, 18 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання, а також зобов'язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам, тому, на думку суду, голова ОСББ «Луч 24-10» Чорна О.В. правомірно, в межах своїх повноважень, звернулась до Маріупольської міської ради з питанням прийняття заходів по спірній квартирі.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 30.04.2002 року, але ніколи в житлі не проживала, комунальні послуги не сплачувала, її речі в квартирі відсутні, що свідчить про те, що відповідачка взагалі ніколи не мала інтересу до спірної квартири, а тому втратила право користування вказаним житловим приміщенням.
Доводи представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лисова В.Л. щодо неналежності акту обстеження житлового приміщення від 27.05.2019 року, який складений комісією у складі головного спеціаліста відділу обліку та приватизації житлового фонду управління міського майна департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Романюк М.В., головного спеціаліста відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами ОСОБА_4 , у присутності голови ОСББ «Промінь-24» Чорної О.В., сусіда ОСОБА_5 , що він не підписаний ОСОБА_20 , суд відхиляє, оскільки даний акт підписаний іншими членами комісії, які є більшістю з присутніх під час складання акту осіб (трьома особами), також даний акт узгоджується з іншими доказами, що досліджені судом.
Доводи представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лисова В.Л. щодо порушення права недоторканності житла членами комісії під час складання актів, коли вони самовільно без дозволу власника заходили в спірне житло, суд вважає не слушними та такими, що не мають значення для вирішення спору про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням по суті, тим більш, що в судовому засіданні встановлено, що квартиронаймач померла, житло не закрите та власники відсутні, а сам відповідач ОСОБА_2 заходів щодо охорони житла в якому був зареєстрований (оплата комунальних послуг, встановлення замків на вхідних дверях, зберігання житла у належному та придатному для життя стані, тощо) не приймав протягом тривалого стану.
Факт оплати заборгованості послуг утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 447,82 грн., яка була сплачена 01.04.2019 року в Ощадбанку, що вбачається з інформації наданої ЖКП «Керуюча компанія «Кальміуська» в своєму листі від 15.02.2021 року, на думку суду, не підтверджує доводів сторони відповідача ОСОБА_2 , що вказана заборгованість погашена саме цим відповідачем, оскільки відсутні дані хто саме проводив цю оплату.
Крім того, суд зазначає, що погашення незначної частини заборгованості даних послуг в 2019 році, не впевнює суд в тому, що ОСОБА_2 дійсно намагався належним чином користуватися житловим приміщенням в якому був зареєстрований, оскільки з 2019 по 2021 роки заборгованість лише зростала та ніколи не сплачувалася відповідачем ОСОБА_2 .
Також, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача ОСОБА_19 на правові висновки Верховного Суду, що викладені у Постанові (справа №490/12384/16-ц), оскільки вказана постанова стосується обставин, коли відповідач у зв'язку із характером своєї роботи приїздив до кімнати періодично, там зберігались його меблі, речі, а іншого житла він не мав. В даній справі таких обставин не встановлено.
Суд критично ставиться до пояснень свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , оскільки вони суперечать обставинам, що встановлені судом під час розгляду справи, сукупність яких впевнює суд в зацікавленості цих свідків у результаті розгляду справи на користь їх спільного знайомого відповідача ОСОБА_2 .
Таким чином, у судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 більше ніж півроку не проживають у спірній квартирі без причин, які можна було б оцінити як поважні, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
VI. Судові витрати:
Пунктом 1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн., тому суд вважає необхідним стягнути на користь позивача вказану суму судового збору з відповідачів в дольовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-283, ст. 15, 18, 71, 72 ЖК України, Законами України «Про місцеве самоврядування», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -
Позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: Житлово-комунальне підприємство «Керуюча компанія «Кальміуська», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Луч 24-10» про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_3 , судові витрати зі сплати судового збору в рівних частках з кожного по 960,50 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Відомості про сторін у справі:
Позивач: Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, юридична адреса: м. Маріуполь, пр. Миру,70.
Відповідачі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Треті особи: Житлово-комунальне підприємство «Керуюча компанія «Кальміуська», юридична адреса: м. Маріуполь, пр. Металургів, 217.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Луч 24-10», м.Маріуполь, 24 квартал, буд.10.
Суддя: Н. В. Литвиненко