Справа № 505/935/21
Провадження № 2/505/1449/2021
07.10.2021 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої - судді Павловської Г.В.
за участю секретаря судового засідання - Шевчук С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню,-
25.03.2021 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до Котовського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що у лютому 2021 року за її місцем працевлаштування надійшла Постанова приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Табінського Олега Володимировича про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника відж 08.02.2021 року.
З вищевказаної постанови вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Табінським О.В. здійснюється виконавче провадження №64278539 з примусового виконання виконавчого напису №116861, виданого 30.12.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості в сумі 26237,12 грн., відповідно до кредитного договору від 24.11.2018 року, укладеного з ТОВ «ТОП Кредит».
Про існування заборгованості перед ТОВ «Українські фінансові операції» вона дізналась з вищевказаної постанови до цього часу, ані Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ані ТОВ «ТОП Кредит» не повідомляло її про зміну кредитора. Із наявною у Постанові сумою заборгованості вона не погоджується.
Позивачка вважає, що виконавчий напис нотаріуса повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірив безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та умови, не направив вимоги про порушення, не була повідомлена про зміну кредитора в зобов'язанні. Таким чином, нотаріусом було грубо порушено норми постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року №1172, стягувачем не надані належні та допустимі докази безспірності заборгованості.
Ухвалою судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Павловської Г.В. від 29.03.2021 року вжито заходи забезпечення позову, асаме: зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №116861, виданого 30.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові оперції», у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином, про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні про отримання судової повістки, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
Треті особи - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович в судове засідання не з'явились, Судові повістки повернулись на адресу суду із довідкою Укрпошти та відміткою листоноші «За закінченням терміну зберігання».
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженною відповідальністю «ТОП Кредит» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №239886 від 24.11.2018 року, за яким надано кредит в сумі 3000 грн. на строк до 22.12.2018 року.
Право вимоги за Кредитним договором №239886 від 24.11.2018 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» на підставі Договору відступлення права вимоги №11-28/02 від 27.02.2019 року. В свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» уклало з ТОВ «Українські фінансові операції» Договір факторингу №2-31/08-Д від 31.08.2020 року на підставі якого відбулось відступлення права вимоги за Кредитним договром №239886 від 24.11.2018 року.
30.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинений виконавчий напис №116861, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості в сумі 25737,12 грн відповідно до Кредитного договору №239886 від 24.11.2018 року, укладеного з ТОВ «ТОП Кредит».
Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським Олегом Володимировичем, на підставі зазначеного виконавчого напису відкрито виконавче провадження ВП №62278539.
Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.ст.7,8 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.
Так, відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст.88 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Отже, суд має встановити, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивачка отримувала від відповідача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, у зв'язку з чим вона була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Таким чином, ОСОБА_1 не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання такої вимоги позивачем, що унеможливило подання нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4ст. 254 КАС України(в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 15.05.2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Крім того, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 15.05.2020 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат'у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив нормиЗ акону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Ураїнські фінансові операції" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим такий позов підлягає задоволенню.
У відповідності до положень ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1352,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263, 265, 353 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис №116861, виданий 30.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» грошових коштів у сумі 25 737,12 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896) на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 1352 (одна тисяча триста п'ятдесят дві) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Су д д я Г.В.Павловська
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2021 року.