Справа № 947/1975/20
Провадження № 2/947/4189/21
03.11.2021 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Голобородовій В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування безпідставно отриманих грошових коштів,
В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває на розгляді вищевказана цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування безпідставно отриманих грошових коштів.
Судове засідання по справі призначено на 11.11.2021 року о 10 годині 00 хвилин.
28.10.2021 року до суду на електронну скриньку суду надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відео конференції від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 6 ст.212 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 212 ЦПК України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Тобто, ініціатором клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції повинно бути дотримано дві необхідні умови, а саме: подання заяви не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання та надсилання копії даної заяви в той самий строк іншим учасникам справи.
Докази направлення копії даної заяви іншим учасникам справи, до заяви не надані, за наслідком чого суд позбавлений можливості перевірити чи дотримано представником позивача вимоги ч.2 ст. 212 ЦПК України.
Враховуючи викладене, оскільки подана представником заява не відповідає вимогам ч.2 ст.212 ЦПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відео конференції.
Одночасно судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Керуючись ст. 212 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування безпідставно отриманих грошових коштів- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий Калініченко Л. В.