Справа № 520/1202/14-ц
Провадження № 2-і/947/39/21
02.11.2021
Суддя Київського райсуду м. Одеси Калашнікова О.І.
розглянув клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження ВП №64592785 від 19.02.2021 року, про примусове стягнення за виконавчим листом виданого 09.07.2019 року Київським райсудом м. Одеси по справі 520/1202/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору поруки припиненим.
Встановив:
25 жовтня 2021 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про виправлення помилки у виконавчому документі, виданого Київським райсудом м. Одеси 09.07.2019 року по справі 520/1202/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору поруки припиненим. Разом з заявою про виправлення помилки у виконавчому документі ОСОБА_1 надав заяву та просить суд, зупинити виконання за виконавчим листом №520/1202/14 виданого 09.07.2019 року Київським райсудом м. Одеси, про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ( правонаступник за рішенням суду 520/1202/14-ц ТОВ «Консалт Солюшенс ) заборгованість за кредитним договором №15\КВ-07 від 17 травня 2007 року станом на 22.08.2014 року в сумі 991 387,04 грн. до розгляду заяви судом.
Відповідно до положень ст.33 ЦПК України цивільну справу 25.10.2021 було розподілено судді Калашніковій О.І.
Ухвалою Київського райсуду м. Одеси від 27.10.2021 року заяву боржника ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому документі, зупинення виконання за виконавчим листом прийнято до розгляду та призначено на «09» листопада 2021 року о 10 годині 00 хвилин.
01.11.2021 року ОСОБА_1 надав до суду клопотання та просить суд:
зупинити виконання за виконавчим листом №520/1202/14 виданого 09.07.2019 року Київським райсудом м. Одеси, про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №15\КВ-07 від 17 травня 2007 року станом на 22.08.2014 року в сумі 991 387,04 грн., яка складається із суми заборгованості за кредитом у сумі 49873,23 дол.США, що за курсом НБУ становить 666 577,36 грн., суми заборгованості за вітсотками у сумі 22 968,81 дол.США, що за курсом НБУ становить 306 988,11 грн., суми заборгованості за комісією у сумі 17821,57 грн.
до розгляду заяви судом.
Свої вимоги заявник обґрунтовує наступним:
ухвалою Київського райсуду м. Одеси від 27.10.2021 року його заяву про виправлення описки призначено до розгляду на 09.11.2021 року, але не вирішено питання щодо зупинення виконання за виконавчим листом №520/1202/14. Проте приватним виконавцем призначено торги з реалізації майна боржника на 08.11.2021 року. Боржник доводить, що допущена у виконавчому документі помилка має істотний характер, так як стягувачем пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, отже виконавчий лист видано незаконно. Тому після виправлення описки боржник має намір звернутися до суду зі скаргою на дії приватного виконавця з метою захисту своїх прав. Невжиття судом зазначених заходів може призвести до суттєвого порушення прав боржника та значно ускладнити реальний та ефективний захист його прав.
Дослідивши надані до заяви документи, оглянув заяву, матеріали справи 520/1202/14-ц суд прийшов до наступного:
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
При аналізі зазначених норм чинного законодавства України вбачається, що належне виконання виконавцем покладених на нього обов'язків гарантує, зокрема непорушність майнових прав як стягувача, так і боржника.
Підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови.
Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується судами апеляційної та касаційної інстанції та безпосередньо державним виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.
Вирішуючи питання про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, та зазначені роз'яснення, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття зупинення стягнення, з урахуванням розумності, обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування, як саме незастосування забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду.
Інститут забезпечення позову, за своєю суттю, повинен слугувати гарантією для забезпечення виконання судового рішення, у випадку задоволення позову, в майбутньому, та, усунення можливих майбутніх перешкод його виконання. При цьому необхідно враховувати, що ухвалення відповідного рішення, серед іншого, повинно мати законну та виправдану мету. Вказане означає, що застосування відповідного заходу забезпечення позову має бути належним чином вмотивовано та підтверджено відповідними доказами.
Однак, звертаючись з зазначеною заявою, заявником не наведено обґрунтованих підстав для застосування цих заходів, в той же час відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що зупинення виконавчих дії в порядку Закону України «Про виконавче провадження» в даному випадку не відповідає вимогам закону.
Керуючись ст. 187, 432 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» -
Заяву ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження ВП №64592785 від 19.02.2021 року, про примусове стягнення за виконавчим листом виданого 09.07.2019 року Київським райсудом м. Одеси по справі 520/1202/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору поруки припиненим - залишити без задоволення.
Копію ухвали надіслати до відома сторонам.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Калашнікова О. І.