Справа № 495/8292/21
03 листопада 2021 року м. Білгород- Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №908071 від 29.09.2021 року, 29.09.2021 року біля 16:00 годині в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 скоїв сварку, в ході якої вдарив та штовхнув батька дружини ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак надав на адресу суду заяву, згідно якої просив закрити справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, оскільки зазначені в адміністративному протоколі відомості не відповідають дійсності.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_2 не з'явився, однак надав на адресу суду заяву, згідно якої зазначив, що претензій до ОСОБА_1 не має, сварки не було.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, наявні докази, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 , згідно якої він просив прийняти міри до його зятя ОСОБА_1 , який 29.09.2021 року о 20 годині 15 хвилин скоїв з ним сварку, в ході якої вдарив його табуреткою.
Однак, в адміністративному протоколі серії ВАБ №908071 від 29.09.2021 року зазначено, що правопорушення мало місце 29.09.2021 року об 16:00 годині.
Тобто, час вчинення адміністративного правопорушення зазначена в адміністративному протоколі та в заяві потерпілого ОСОБА_2 не співпадають.
Суд також зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані, які б вказували про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , останній також заперечує факт того, що сварка взагалі мала місце 29.09.2021 року.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини («Лучанінова проти України» п. 39, «Тарасов проти України» п.п. 24, 25, «Надточій проти України» п. 20-22) справи про адміністративні правопорушення в Україні традиційно кваліфікуються Європейським судом як кримінальне обвинувачення, а отже на такі справи розповсюджуються гарантії права на справедливий судовий розгляд, гарантовані ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані, належні та допустимі докази, які б вказували на наявність факту вчинення фізичного або психологічного насильства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 , а отже складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 173-2, 245, 247, 251, 266, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя