Справа № 484/3899/21
Провадження № 1-кп/484/445/21
03.11.2021 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Первомайськ Миколаївської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021152110000742 від 29.09.2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, студента Первомайського політехнічного кодексу, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 185 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.08.2021 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , та інші невстановлені особи матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, перебували у дачному будинку за адресою: АДРЕСА_2 . У цей час ОСОБА_4 надав свою добровільну згоду на вчинення кримінального правопорушення щодо незаконного заволодіння транспортним засобом.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 , та інші невстановлені особи матеріали відносно яких виділені в окреме провадження усвідомлюючи протиправність своїх дій на автомобілі «Москвич» без д.н.з. прибули до с. Грушівка, Первомайського району Миколаївської області, залишили свій автомобіль біля місцевого кладовища та пішли до будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Дійшовши до вказаного будинку, ОСОБА_4 відкрив ворота та незаконно проник на територію подвір'я.
У подальшому реалізуючи задумане, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає та не зможе перешкодити їхнім злочинним намірам, ОСОБА_4 відкрив водійські двері автомобіля марки «ИЖ 2125» бежевого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває у постійному користуванні ОСОБА_6 , сів за кермо, разом з іншими невстановленими особи матеріали відносно яких виділені в окреме провадження виштовхали автомобіль за територію подвір'я.
Після чого, скотивши автомобіль з гори, ОСОБА_4 за допомогою ключа запалення який був у замку запалення здійснив спробу запуску двигуна автомобіля.
Переконавшись, що запалювання автомобіля працює, ОСОБА_4 , та інші невстановлені особи матеріали відносно яких виділені в окреме провадження усвідомили, що отримали можливість керувати автомобілем, незаконно заволоділи вказаним транспортним засобом, та з місця події зникли на вищевказаному автомобілі, розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином ОСОБА_4 , та інші невстановлені особи матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, незаконно заволоділи транспортним засобом ОСОБА_6 - автомобілем марки «ИЖ 2125» бежевого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , спричинивши останньому матеріальний збиток на суму 10200 грн.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше сховище.
Крім того, 15.08.2021 року, точної дати та часу у ході досудового розслідування не встановлено ОСОБА_4 перебував на вулиці Дунаєва в с. Грушівка Первомайського району Миколаївської області.
Проходячи повз будинок АДРЕСА_4 помітив причіп сірого кольору д.н.з НОМЕР_3 «Турист» 2001 р.в. який перебуває у користуванні ОСОБА_7 .
У цей час у ОСОБА_4 виник умисел на вчинення крадіжки вищевказаного причіпу.
Реалізуючи задумане, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, з метою викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, ОСОБА_4 підійшов до вказаного причіпу та допомогою рук відкотив його на відстань приблизно 500 м від території домоволодіння ОСОБА_7 , у подальшому приєднавши викрадений причіп до транспортного засобу марки «Москвич», розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своєю протиправною поведінкою ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 9300 грн.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Крім того, 15.08.2021 року, точної дати та часу у ході досудового розслідування не встановлено ОСОБА_4 перебував на вулиці Дунаєва в с. Грушівка Первомайського району Миколаївської області.
Проходячи повз будинок АДРЕСА_5 помітив на неогородженій частині домоволодіння, мотоцикл «FORTE» д.н.з. НОМЕР_4 , який перебуває у власності ОСОБА_8 .
У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Реалізуючи задумане, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, з метою викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, ОСОБА_4 підійшов до мотоциклу «FORTE» д.н.з. НОМЕР_4 , викотивши його за межі неогородженої території домоволодіння АДРЕСА_4 , за допомогою ключа запалення який перебував у замку запалення незаконно заволодів транспортним засобом та зник з місця події маючи змогу розпорядитися ним на власний розсуд.
Своєю протиправною поведінкою ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 9933,02 грн.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Під час досудового провадження 30.09.2021 року обвинувачений ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , уклав угоду з прокурором Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_3 про визнання винуватості, за умовами якої, обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззаперечно визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 185 КК України, при вищевикладених обставинах.
Також сторони узгодили покарання та погодилися на призначення покарання обвинуваченому:
за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 2 років обмеження волі;
за ч.2 ст. 289 КК України - у виді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі положень ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Потерпілі у даному кримінальному провадження - ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , надали письмові згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором, обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_5 .
Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав укладену з обвинуваченим угоду щодо визнання винуватості у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 185 КК України, просить її затвердити.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні просили затвердити угоду, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не мають.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні просить затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості. Наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, йому роз'яснені та зрозумілі, вину у вчинені кримінальних правопорушень при вищевикладених обставинах визнає повністю.
Захисник підтримала укладену угоду, просить її затвердити.
Вирішуючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Також відповідно до положень ч.4 ст.469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується
-у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці);
-у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше сховище;
-у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим повторно,
що відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України передбачає можливість укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.
Суд переконався, що укладення прокурором та обвинуваченим угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді і потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 надано відповідні письмові згоди на укладення даної угоди.
Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, а тому угоду слід затвердити та призначити узгоджену сторонами міру покарання:
за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 2 років обмеження волі;
за ч.2 ст. 289 КК України - у виді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, без конфіскації майна.
На підставі положень ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Цивільний позов під час судового розгляду не заявлявся.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 вересня 2021 року між прокурором Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , захисником ОСОБА_5 .
Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 2 років обмеження волі;
за ч.2 ст. 289 КК України - у виді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, без конфіскації майна.
На підставі положень ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
На підставі вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Початок іспитового строку обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч.1, ч.5 ст.476 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
На вирок протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: підпис.