Справа № 489/5263/21
Номер провадження 2/489/2387/21
Іменем України
25 жовтня 2021 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Плаксіної В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Чорноморського національного університету імені Петра Могили (далі - позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за період навчання в університеті
встановив
В серпні 2021 року до Ленінського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Чорноморського національного університету імені Петра Могили про стягнення на його користь з ОСОБА_1 заборгованість по договору про надання освітніх послуг у сумі 6050,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Чорноморським національним університетом імені Петра Могили та ОСОБА_1 було укладено Договір № 305/17 від 01.09.2017, за умовами якого позивач бере на себе зобов'язання за рахунок коштів відповідача здійснити надання освітньої послуги з отримання ступеня вищої освіти "Бакалавр" за денною формою навчання.
Наказом ректора Університету від 15.08.2017 за № 473-С ОСОБА_1 було зараховано на навчання до Чорноморського національного університету імені Петра Могили з 01.09.2017 у статусі студентки денної форми навчання 3 курсу. Однак у зв'язку з несвоєчасною сплатою за навчання та на підставі умов п. 4.4 відповідача було відраховано Наказом Університету № 490-С від 21.08.2018.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові вказано про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв та клопотань від неї до суду не надходило, відзив до суду не подала.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2017 між Чорноморським національним університетом імені Петра Могили та ОСОБА_1 було укладено Договір № 305/17, за умовами якого позивач бере на себе зобов'язання за рахунок коштів відповідача здійснити надання освітньої послуги з отримання ступеня вищої освіти "Бакалавр" за денною формою навчання з 01.09.2017 до 30.06.2019.
Відповідно до наказу ректора Університету від 15.08.2017 за №473-С було зараховано ОСОБА_1 , на навчання до Чорноморського національного університету імені Петра Могили з 01.09.2017 у статусі студента 3 курсу денної форми навчання, за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб.
Відповідно до пункту 5.2. Договору від 01.09.2017 № 305/17, загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання протягом 2017-1019 навчальних років становить 25 400,00 грн., в тому числі:
12 100,00 грн. - за перший рік навчання;
13 300,00 грн. - за другий рік навчання.
Відповідно до пункту 5.3. Договору від 01.09.2017 № 305/17, замовник та одержувач вносять плату за навчання на банківський рахунок або внесенням готівкою до каси ЧНУ ім. Петра Могили щорічно в строк до 10 липня поточного року навчання.
За перший рік навчання вноситься плата шляхом перерахування на банківський рахунок або внесенням готівкою до каси ЧНУ ім. Петра Могили в день укладання й підписання договору.
Пунктом 6.2 Договору від 01.09.2017 № 305/17 встановлено, що у разі дострокового розірвання договору у зв'язку з порушенням Одержувачем договірних зобов'язань, кошти які не були сплачені за надання послуг стягуються примусово з Замовника/Одержувача послуг в солідарному порядку на підставі розрахунків бухгалтерії університету.
Наказом Чорноморського національного університету імені Петра Могили 490-С від 21.08.2018, відповідача відраховано у зв'язку з академічною заборгованістю.
Згідно з розрахунком, заборгованість відповідача перед позивачем складає 6050 грн.
29.03.201 відповідачу була направлена Претензія щодо погашення заборгованості за період навчання в університеті №1/3-442-08. Доказів сплати зазначених в претензії коштів, відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В силу положень ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 63 Закону України "Про вищу освіту" (в редакції, яка була чинною станом на час укладення сторонами договору про надання освітніх послуг) особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов'язані:
1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;
2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;
3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми.
Частиною 1 ст. 73 вищевказаного Закону України передбачено, що вищий навчальний заклад відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності.
Згідно з частинами 6 та 7 ст. 73 вказаного Закону, розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються у договорі (контракті), що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов'язання щодо її оплати.
Типовий договір, що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою на строк навчання, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації встановлюється вищими навчальними закладами в національній валюті.
Вищий навчальний заклад має право змінювати плату за навчання у порядку, передбаченому договором, не частіше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік.
Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг підлягає оприлюдненню у засобах масової інформації, на офіційних веб-сайтах, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб.
Як встановлено судом, станом на день звернення до суду відповідач добровільно не погасив вищевказану заборгованість за договором про надання освітніх послуг.
Отже, з урахуванням обставин, встановлених судом у сукупності з доказами, наданими на їх підтвердження, суд приходить до висновку, що оскільки відповідача було відраховано з числа студентів університету, він зобов'язаний був погасити заборгованість за договором про надання освітніх послуг, яка утворилась під час його навчання у ЧНУ ім. Петра Могили, але в добровільному порядку ці витрати не відшкодував.
Суд вважає, що доводи, викладені позивачем в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, а тому, суд вважає, що існують законні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ЧНУ ім. Петра Могили заборгованості за договором про надання освітніх послуг в сумі 6050 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 270,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-13, 259, 263-268 ЦПК України, суд
вирішив
Задовольнити позов.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чорноморського національного університету імені Петра Могили заборгованість за навчання в Університеті в сумі - 6050 грн., перерахувавши їх на поточний рахунок Університету № UA 248201720313271001201016042, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 23623471.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чорноморського національного університету імені Петра Могили судовий збір у розмірі 2270 грн., перерахувавши їх на поточний рахунок Університету № UA 248201720313271001201016042, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 23623471.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Чорноморський національний університет імені Петра Могили, код ЄДРПОУ 23623471, адреса: 54003, вул. 68 Десантників, 10.
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 03.11.2021.
Суддя В. В. Кокорєв