Справа № 489/3395/19
Кримінальне провадження №1-кп/489/700/21
03 листопада 2021 р. м.Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4
захисник - ОСОБА_5
перекладач - ОСОБА_6
потерпілий - ОСОБА_7
розглянувши в залі суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Норакерт Ечміадзинського району Республіки Вірменії, місця реєстрації та проживання на території України не має (самостійно називається ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , національність - абхаз, не має жодного громадянства), обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,
Прокурором подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання ризикам ухилення обвинуваченого переховуватися від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.
На підтвердження ризиків прокурором вказано на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, не зв'язаний постійним місцем роботи, міцними соціальними зв'язками, у нього відсутнє постійне місце реєстрації та місце проживання в Україні, що дає достатні підстави вважати про існування ризику переховування його від органів досудового розслідування і суду.
Крім того, тяжкість кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , яке відноситься до тяжкого за рівнем тяжкості, так і обставини вчинення злочину, що здійснений способом небезпечним для особи на яку здійснено напад, здійснення такого нападу за участю групи осіб (матеріали щодо яких виділені в окреме провадження) вказують на обґрунтованість ризику вчинення обвинувачем аналогічних дій у випадку обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Захисник просив передбачити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на конкретному адресі, взяти до увагу захворювання обвинваченого на цукровий діабет, погашення будь-якої судимості обвинуваченого, посилаючись на тривале перебування обвинуваченого під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що є підстави для задоволення клопотання прокурора та про недоведеність клопотання захисника.
Тримання під вартою, згідно ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Ризики переховування обвинуваченого від суду підтверджуються відсутністю доказів на існування тепер у нього соціальних та суспільних зв'язків в Україні. Ризик вчинення іншого правопорушення не виключається, виходячи з обставин інкримінованого злочину. Твердження ж захисника не доведені: про наявність житла - документами про його існування, про дійсність волевиявлення власника тощо; про хворобу обвинуваченого - медичними документами.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає за можливим не визначати заставу як альтернативний запобіжний захід, оскільки сама по собі вона, на думку суду, не зможе достатньо гарантувати виконання обвинуваченим притаманних йому обов'язків в сукупності.
Керуючись ст.ст. 194 КПК України,
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 на строк до 02.01.2022 р. включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду в строк 7 днів.
Суддя ОСОБА_1