Справа № 149/2969/21
Провадження №1-кп/149/244/21
03.11.2021 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у кримінальному провадженні №12020020330000069, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2020, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України
В провадженні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області перебувє кримінальне провадження №12020020330000069, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання, в якому просила продовжити ОСОБА_4 строк дії обов'язків, визначених ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду у зв'язку із внесенням застави як альтернативного запобіжного заходу у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Оскльки ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, прокурор просила продовжити дію обовязків на строк 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник проти задоволення клопотання заперечили.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до частини третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотаннями учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
У положеннях частин першої, другої статті 42 КПК України розмежовано поняття "підозрюваний", "обвинувачений (підсудний)" у кримінальному провадженні. Водночас частиною першою статті 177 Кодексу передбачено можливість застосування запобіжних заходів як до підозрюваного, так і до обвинуваченого, а частиною другою цієї статті визначено підстави застосування таких заходів слідчим суддею, судом. Наслідками направлення в порядку, передбаченому статтею 291 Кодексу, та надходження до суду обвинувального акта є набуття особою, щодо якої складено такий обвинувальний акт, нового процесуального статусу - обвинуваченого, а також початок нової процесуальної стадії кримінального провадження - стадії судового провадження у суді першої інстанції.
Конституційний Суд України у рішенні від 23.11.2017 року у справі № 1-28/2017 зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Таким чином, зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного.
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 6 серпня 2021 року до ОСОБА_4 було застосовано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, починаючи з 13 год. 05 хв. 4 серпня 2021 року. Визначено заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 118950 грн. У разі внесення застави покладено на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені пп. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України, термін дії яких визначено до 02 жовтня 2021 року.
Ухвалою суду від 06.10.2021 на ОСОБА_4 , який перебуває під дією запобіжного заходу - заставою згідно ухвали Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06 серпня 2021 року, покладено до 05.11.2021 обов'язки, передбачені пунктами 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Частиною 4 ст. 202 КПК України передбачено, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Відповідно до вимог ст. 182 КПК України з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У частині 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 та тяжкість покарання, що може бути застосована судом, стадію кримінального провадження (в тому числі наявність недопитаних судом свідків) суд вважає, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що покладені на обвинуваченого обов'язки не є надміру обтяжливими щодо нього та в достатній мірі забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків. Даних про те, що обвинувачений порушував покладені на нього обов'язки, не надано.
Суд приходить до висновку, що покладення обов'язків щодо обвинуваченого ОСОБА_4 в раніше обраному обсязі необхідне для забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам. З наведених підстав клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 314-316, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12020020330000069, внесеному до ЄРДР 05 лютого 2020 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 307 КК України, який перебуває під дією запобіжного заходу - заставою, згідно ухвали Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06 серпня 2021 року, обов'язки, передбачені пунктами 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за першою вимогою до суду;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утриматись від спілкування з особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 01.01.2022 року.
Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1