Справа № 158/457/21
Провадження № 1-кс/0158/1173/21
03 листопада 2021 року м. Ківерці
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 в особі адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність процесуального керівника у кримінальному провадженні №42013190130000036 від 12.03.2013 року - прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури, -
02 листопада 2021р. ОСОБА_2 в особі адвоката ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області із скаргою на бездіяльність процесуального керівника у кримінальному провадженні №42013190130000036 від 12.03.2013 року - прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури.
Із прохальної частини скарги вбачається, що захисник підозрюваної ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 просить поновити ОСОБА_2 строк на оскарження бездіяльності процесуального керівника у кримінальному провадженні №42013190130000036 від 12.03.2013 року - прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури та зобов'язати останнього розглянути та задовольнити подане ним клопотання від 08.10.2021р. про надання захиснику підозрюваної ОСОБА_2 - адвокату ОСОБА_3 належним чином завірених копій процесуальних документів - постанов про зупинення та відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42013190130000036 від 12.03.2013 року.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом.
Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоби право на доступ до суду було ефективним, особа має мати зрозумілу та реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) від 4 грудня 1995 року, заява № 23805/94, § 36).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Вказана правова позиція узгоджується із Постановою Великої Палати Верховного суду від 26 березня 2019 року у справі №807/1456/17 (провадження №11-1460апп18).
Статтею 304 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про відкриття провадження за скаргою слідчому судді, серед іншого, належить встановити чи скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що підлягає оскарженню в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Відповідно до п. 1.3 Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність слідчого, прокурора, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, перелік яких є вичерпним.
В порядку ст. 220 КПК України розглядаються клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження про виконання будь-яких процесуальних дій в межах кримінального провадження, до яких не відноситься надання інформації, а також належним чином завірених копій постанов про зупинення та відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42013190130000036 від 12.03.2013 року, що не є процесуальною дією та до таких не відноситься.
Відповідно до ст. 221 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.
Вищевказана норма права, не обмежує захисника підозрюваної ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 звернутись до слідчого у кримінальному провадження, а також до його процесуального керівника - прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури із клопотанням про надання йому можливості доступу до матеріалів досудового розслідування для ознайомлення та отримання копій процесуальних документів.
При цьому, у відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Натомість, оскарження бездіяльності процесуального керівника - прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури у кримінальному провадженні №42013190130000036 від 13.03.2013 року, на що посилається у скарзі захисник підозрюваної ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 не входить до переліку зазначеного ст. 303 КПК України.
Згідно з частиною 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що скаржником оскаржується така бездіяльність прокурора, яка згідно ст. 303 КПК України не підлягає оскарженню слідчому судді під час досудового розслідування в порядку, визначеному Главою 26 КПК України.
Також слід зазначити, що адвокат ОСОБА_3 у прохальній частині скарги просить поновити ОСОБА_2 строк на звернення до суду з даною скаргою, однак слід зауважити, що підозрювана ОСОБА_2 на підставі постанови слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 23.03.2019 року оголошена у розшук і місце її перебування органу досудового розслідування невідоме.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя,-
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 в особі адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність процесуального керівника у кримінальному провадженні №42013190130000036 від 12.03.2013 року - прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури- відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом зі скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1