Справа № 465/8227/20 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.
Провадження № 22-ц/811/1592/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
25 жовтня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Мікуш Ю.Р.
Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
розглянувши у порядку спрощеного провадження без участі учасників цивільну справу № 465/8227/20 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Шпуганича Василя Петровича на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 31 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом, збільшивши в подальшому позовні вимоги, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в її користь заборгованість за договором позики в сумі 377 415 євро 14 євроцентів, судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 100 000,00 грн., а також сплачений нею судовий збір в розмірі 10 510,00 грн.
З метою забезпечення позову 29.03.2021 представник позивачки подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт:
- на майно ОСОБА_2 , яке складається з частки на праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 ;
- грошові кошти, що знаходяться в ОСОБА_2 та третіх осіб, в тому числі на розрахункових рахунках в установах банків, на суму еквівалентну 377 415,00 євро 14 євроцентів;
- на майно ОСОБА_3 , яке складається з частки на праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 ;
- грошові кошти, що знаходяться в ОСОБА_3 та третіх осіб, в тому числі на розрахункових рахунках в установах банків, на суму еквівалентну 377 415,00 євро 14 євроцентів;
- на корпоративні права, а саме частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдеревконтакт», ЄДРПОУ 31147962, в сумі 2 500 000,00 грн.
В заяві про забезпечення позову представник позивачки покликається на те, що 28.12.2018 ОСОБА_2 отримав від позивачки в борг грошові кошти в сумі 350 000,00 євро, що на дату отримання коштів було еквівалентно 10932425,00 грн, що стверджується заявою, яка засвідчена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Романко Л.І. у реєстрі за №425, а також розпискою від 28.12.2018, складеною відповідачем власноручно з визначенням дати повернення коштів - 18.02.2019. Однак відповідач свої зобов'язання не виконав, борг за договором позики позивачці не повернув, а тому просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в сумі 377 415 євро 14 євроцентів, судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 100000,00 грн., а також сплачений позивачкою судовий збір в розмірі 10510,00 грн.
За цих обставин у позивачки є обґрунтовані побоювання з приводу неможливості виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань за договором позики, навіть у випадку задоволення судом позовних вимог у повному обсязі. На думку представника позивачки, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 31 березня 2021 року заяву представника позивача адвоката Шпуганич В.П. задоволено частково.
Накладено арешт на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 12224623 та належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності.
Накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться в ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на розрахункових рахунках в установах банків, на суму еквівалентну 377415,00 євро 14 євроцентів.
В решті вимог відмовлено.
Ухвалу суду оскаржив представник позивача-адвокат Шпуганич В.П. В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з ухвалою в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову про накладення арешту на частку у статутному капіталі ТОВ «Укрдеревконтакт», про накладення арешту на частку квартири власником якої є ОСОБА_3 та відмови у накладенні арешту на кошти, які перебувають у третіх осіб. Вважає помилковим висновок суду про те, що спір в частині накладення арешту на майнові права відповідача , які мають грошову оцінку є корпоративним. Вважає, що зазначені права можуть бути предметом можливого виконання рішення, де особа, якій належать ці права є відповідачем у справі. Крім цього, звертає увагу, що позивач у заяві про забезпечення позову просила не тільки накласти арешт на частку у статутному капіталі але й заборонити відповідачці та іншим особам від її імені та в її інтересах вчиняти дії щодо зміни та припинення корпоративних прав у статуному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдеревконтакт». З врахуванням ціни позову та обставин даної справи, а також складу учасників справи у суду були всі підстави задовольнити заяву в повному обсязі. Просить скасувати ухвалу в частині відмови у накладенні арешту на частку ОСОБА_3 у квартирі на АДРЕСА_2 , відмови у накладенні арешту на частку у статутному капіталі ТОВ «Укрдеревконтакт» з забороною вчиняти дії по її відчуженню та в частині відмови у арешті грошових коштів, які знаходяться у третіх осіб та заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст.360 Цивілдьного процесуального кодексу України (далі ЦПК) Відзив на апеляційну скаргу суду не надано.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шпуганич В.П. в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про слухання справи у його відсутності та відсутності ОСОБА_1 .
Відповідач по справі ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоч належним чином повідомлявся про час, день та місце слухання справи за відомою суду адресою.
Відповідно до частини другої статті 372 Цивільного процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день ,час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно частини другої статті 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процессу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Матеріалами справи встановлено, що у провадженні Залізничного районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів за договором позики в сумі 377 415 євро 14 євроцентів, судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 100 000,00 грн., а також сплачений позивачем судовий збір. В подальшому позовні вимоги були уточнені та відповідачем по справі залучена дружина відповідача, який є позичальником грошових коштів ОСОБА_3 .
Представником позивача надано суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку квартири, яка є у спільній сумісній власності відповідачів за адресою АДРЕСА_2 ; на грошові кошти, які є на рахунках ОСОБА_3 та третіх осіб, в тому числі на банківських рахунках на суму еквівалентну 377 415,00 євро 14 євроцентів; на корпоративні права, а саме, частку у статутному капіталі ТзОВ «Укрдеревконтакт» ЄДРПОУ 31147962 в розмірі 2 500000,00 грн. статутного внеску. Заборонити ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти дії щодо зміни та припинення корпоративних прав у статутному капіталі ТзОВ Деревконтакт, ЄДРПОУ 31147962 до вирішення спору по суті та набрання ррішенням законної сили.
Відповідно до ч.1,2 статті 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов'язана з необхідністю збереження об'єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
Задовольняючи частково заяву представника позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції відмовив у арешті на частку у статутному капіталі ТОВ «Укрдеревконтакт» мотивуючи відмову тим, що між сторонами виник спір стосовно договору позики, тобто відносини, які не є корпоративними щодо володіння, користування та розпорядження корпоративними правами ТзОВ «Укрдеревконтакт».
Представник позивача оскаржує постановлену судом ухвалу і в частині відмови щодо накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться у третіх осіб та в частині відмови у накладенні арешту на частку квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , оскільки квартира належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині немає.
Судом встановлено, що ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 22 лютого 2021 року, яка не оскаржувалася, було накладено арешт на ј частину квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 12224623 та належить ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 31 березня 2020 року, яка оскаржується накладено арешт ще на ј частину квартири, яка зазначена вище, відтак судом в сукупності накладено арешт на частки квартири відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що в сукупності становить Ѕ частину квартири, враховуючи, що частки чотирьох співвласників квартири є рівними по ј частки кожному, що знаходиться у спільній сумісній власності.
Щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що знаходяться у третіх осіб, колегія суддів зазначає, що у заяві про забезпечення позову відсутні відомості про третіх осіб у яких знаходяться у користуванні кошти відповідачів, а тому, у випадку забезпечення позову у зазначений спосіб, буде неможливо виконати, оскільки матиме формальний характер.
Щодо накладення арешту на грошові кошти у частці статутного капіталу ОСОБА_6 у ТзОВ «Укрдеревконтакт», ЄДРПОУ 31147962, колегія суддів відмовляє, оскільки зазначене може призвести до ускладнень у веденні господарської діяльності. Забезпечення позову щодо корпоративних прав можливе в інший спосіб та на будь-якій стадії судового процессу.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року у справі № 6-605 цс/16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
Відповідно до статті 13 Конвенції про права людини, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» прописав, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці так і за законом.
Враховуючи те, що судом частково задоволено заяву про забезпечення позову в межах суми боргових зобов'язань відповідачів, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали в частині відмови та вважає, що суд забезпечив права позивачів в межах позовних вимог, в межах розумного, в іншій частині - забезпечення не повинно бути на шкоду відповідачів у зазначеній стадії розгляду справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. (ч.5 ст. 268 ЦПК).
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шпуганича Василя Петровича залишити без задоволення.
Ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 31 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови, в порядку визначеному ст.ст.389-391 ЦПК України.
Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк