Справа № 447/1882/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/670/21 Доповідач: ОСОБА_2
28 жовтня 2021 року у м. Львові
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 22 червня 2021 року відносно засудженого ОСОБА_6 ,
з участю: прокурора ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
встановила:
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 22 червня 2021 року відмовлено у задоволенні подання ДУ «Миколаївська ВК № 50» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На вказану ухвалу суду засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, просить апеляційний суд взяти до уваги те, що він чотири рази заохочувався за сумлінну поведінку та ставлення до праці та відбув більшу частину призначеного йому покарання.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив апеляційні вимоги засудженого, з огляду на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, вивчивши матеріали подання та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно матеріалів справи, вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 07.02.2020р. ОСОБА_6 засуджений за ч.2 ст. 309 КК України із застосуванням ч.1 ст. 71, ч.1 ст. 72 КК України на 2 роки 2 місяці позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання - 07.04.2020р., кінець строку - 07.06.2022р.
Згідно характеристики, засуджений ОСОБА_6 , перебуваючи у Бердичівському виправному центрі № 108 Житомирської області з 11.09.2019р. допустив 2 порушення встановлених правил внутрішнього розпорядку, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності. За зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці 2 рази заохочувався. Перебуваючи в УВП-8 м. Житомир з 09.04.2020р. порушень встановлених правил внутрішнього розпорядку не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заходи заохочення не застосовувались. Перебуваючи з 11.09.2020р. у ДУ «Миколаївська виправна колонія (№50)» засуджений ОСОБА_6 порушень встановлених правил внутрішнього розпорядку не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочувався 2 рази за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці. Постановою начальника установи від 23.03.2021р. переведений до дільниці соціальної реабілітації. Працевлаштований на контрагентському об'єкті установи ФОП ОСОБА_8 Приймає участь програмі диференційованого виховного впливу «Подолання наркотичної залежності». Заходи виховного характеру відвідує регулярно, робить належні висновки.
Відповідно до ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений, який відбув встановлену даною нормою закону частину строку покарання, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Начальник державної установи «Миколаївська виправна колонія (№ 50)» звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з поданням, погодженим головою спостережної комісії Стрийської районної державної адміністрації, про застосування до засудженого ОСОБА_6 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
На день розгляду подання судом першої інстанції невідбута засудженим ОСОБА_6 частина покарання - 11 місяців 15 днів.
Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 мотивовано недоведеністю факту виправлення і перевиховання ОСОБА_6 . Суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_6 ще не довів своє виправлення.
На переконання колегії суддів апеляційного суду, суд першої інстанції з належною повнотою дослідив матеріали подання та вірно встановив, що засуджений ОСОБА_6 відбув встановлену законом частину покарання, 4 рази заохочувався, що свідчить про те, що засуджений стає на шлях виправлення.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що відбуття засудженим встановленої законом частини покарання та наявність у нього заохочень, не можуть слугувати безумовними підставами застосування до засудженого положень ст. 81 КК України.
При цьому, колегія суддів враховує, що висновок про виправлення засудженого повинен ґрунтуватись на даних про особу засудженого, його поведінку за весь період перебування у виправній установі, а наведені засудженим ОСОБА_6 доводи про наявність підстав для застосування щодо нього положень ст. 81 КК України у своїй сукупності не свідчать про досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України, - виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Суд першої інстанції з належною повнотою дослідив дані про особу засудженого, а також вірно врахував незначний термін перебування ОСОБА_6 у дільниці соціальної реабілітації.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, щозазначені у поданні адміністрації ДУ «Миколаївська виправна колонія (№50)» та наведені засудженим в апеляційній скарзі обставини свідчать про наявність у засудженого позитивної тенденції, спрямованої на доведення ним факту свого виправлення, однак, на переконання колегії суддів, на даний час ОСОБА_6 ще не довів остаточно своє виправлення, а тому застосування до нього умовно - дострокового звільнення на даному етапі є передчасним.
З урахуванням наведеного та конкретних обставин справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у застосуванні положень ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_6 , як такому, що ще не довів своє виправлення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність при розгляді подання, які б вплинули на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, колегією суддів не встановлено.
Відтак, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого не містить правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, а отже є необґрунтованою.
Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Ухвала Миколаївського районного суду Львівської області від 22.06.2021р. відносно засудженого ОСОБА_6 у повній мірі відповідає вимогам ст. 370 КПК України, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 22 червня 2021 року про відмову в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: