Справа № 463/11617/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1200/21 Доповідач: ОСОБА_2
01 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 22 жовтня 2021 року щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР,
цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі його заяви від 04 жовтня 2021 року.
Суд першої інстанції мотивує своє рішення тим, що слідчий суддя позбавлений можливості перевірити наявність чи відсутність у адресованій до Волинської обласної прокуратури та яка була скерована до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, заяві ОСОБА_6 інформації, яка б вказувала на наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 22 жовтня 2021 року, постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі його заяви від 12.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України та розпочати досудове розслідування по що повідомити апелянта та його адвоката ОСОБА_7 .
В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_6 покликається на те, що слідчий суддя залишив поза увагою зазначене у скарзі, а саме: «13.04.2021 заступник керівника обласної прокуратури ОСОБА_8 скерував для вирішення в порядку ст.214 КПК України заяву апелянта від 12.04.2021 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові лист скерування №31-242-17 від 13.04.2021р.», чим порушив вимоги ч.2 ст. 23 КПК України не зобов'язавши уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, представити суду до початку судового розгляду інформацію про те, чи надходила на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові заява ОСОБА_6 датована 12.04.2021 разом з додатками до неї, яку скерував заступник керівника обласної прокуратури ОСОБА_8 ; чи розглянута така заява а яке рішення за результатами її розгляду прийнято.
В судове засідання ОСОБА_6 будучи належним чином повідомленим про судове засідання, призначене на 01.11.2021 не з'явився, в апеляційній скарзі зазначив, що її розгляд просить проводити у його відсутності. Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце його проведення, про причини неявки не повідомив. З урахуванням наведеного та положень ч.4 ст.405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі осіб, які без поважних причин не з'явились до суду.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 колегія суддів вважає, що в її задоволенні слід відмовити.
Згідно з ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали дотримався в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Разом з тим, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Тобто, з врахуванням вищенаведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Як вбачається з матеріалів скарги, скаржник звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова із скаргою щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань за його заявою від 04 жовтня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 161 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що в матеріалах скарги відсутня копія заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04.10.2021, яку ОСОБА_6 подав до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові та про яку зазначає у своїй скарзі.
Натомість, як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_6 , апелянт покликається на те, що 13.04.2021 заступник керівника обласної прокуратури ОСОБА_8 скерував для вирішення в порядку ст.214 КПК України заяву апелянта від 12.04.2021 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові лист скерування №31-242-17 від 13.04.2021р. та у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі його заяви від 12.04.2021 року.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_6 , слідчим суддею ухвалено рішення про відмову у задоволенні скарги, яке на переконання колегії суддів, відповідає фактичним обставинам справи, є належним чином обґрунтованим та вмотивованим.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком слідчого судді про те, що оскільки в матеріалах скарги відсутня копія заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04.10.2021, яку ОСОБА_6 подав до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові та про яку зазначає у своїй скарзі, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити наявність чи відсутність у адресованій до Волинської обласної прокуратури та яка була скерована до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, заяві ОСОБА_6 інформації, яка б вказувала на наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі його заяви від 04 жовтня 2021 року.
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним переглядом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для її скасування, колегією суддів не встановлено, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 22 жовтня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі його заяви від 04 жовтня 2021 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: