606/2388/21
про відмову у відкритті провадження у справі
03 листопада 2021 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Ромазан Л.С., розглянувши позовну заяву ТзОВ «Захід агропродукт» до ТзОВ «Аграрна марка», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Теребовлянської РДА, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-
ТзОВ «Захід агропродукт» звернулося в суд із позовом до ТзОВ «Аграрна марка», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Теребовлянської РДА, у якому просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації договору оренди землі від 16.09.2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТзОВ «Аграрна марка».
Розглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, зважаючи на наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону Українивід 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. За пунктом 9 частини третьоїстатті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
У рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04 та № 29465/04, пункт 24) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) закріпив поняття «суд, встановлений законом», яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.
Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Позивач ТзОВ «Захід агропродукт» звернувся в суд із позовом до ТзОВ «Аграрна марка», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Теребовлянської РДА.
Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Виходячи з визначення, цивільне право - це галузь права, яка включає в себе норми права, що регулюють майнові та особисті немайнові правові суспільні відносини між рівноправними суб'єктами права - фізичними та юридичними особами, територіальними громадами, державами та іншими суб'єктами публічного права.
Отже предметом цивільного права є майнові (вольові суспільні відносини з приводу належності, використання чи переходу нерухомого і рухомого майна та інших матеріальних благ від одного суб'єкта до іншого) та особисті немайнові (абсолютні суб'єктивні права, що належать кожній фізичній особі, є невіддільними від неї, не мають економічного змісту, мають властивість індивідуалізації особи, яке виникає у неї від народження (чи за законом) та належать їй довічно) відносини, так звані «цивільні відносини», засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з вимогами ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2018 року в цивільній справі №461/12052/15-ц, провадження № 14-14цс18, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Це правило є загальним.
Судом встановлено, що спір виник між юридичними особами ТзОВ «Захід агропродукт» та ТзОВ «Аграрна марка», а тому подана заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, спір повинен вирішуватись за правилами господарського судочинства.
Із урахуванням наведених норм матеріального і процесуального права, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18(провадження № 14-170цс19), постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 (провадження № 12-8гс19), постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/4887/18 (провадження № 12-92гс19).
Відповідно до правила пункту першого частини першої 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що спір виник між юридичними особами, справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, Теребовлянський районний суд Тернопільської області не є «судом встановленим законом» для розгляду даної справи, а тому доходжу до переконання, що у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ТзОВ «Захід агропродукт» до ТзОВ «Аграрна марка», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Теребовлянської РДА, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя