Справа № 456/2777/20
Провадження № 1-кп/456/207/2021
судового засідання
01 листопада 2021 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 який діє в інтересах ОСОБА_7 про скасування накладеного арешту на майно у кримінальному провадженні № 62019140000000711 від 16.07.2019 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебуває дана кримінальна справа.
15.09.2021 через канцелярію суду поступило клопотання адвоката ОСОБА_6 який діє в інтересах ОСОБА_7 , згідно якого така просила скасувати арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_7 , накладений ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 02.01.2020, а саме: грошові кошти у сумі 110 доларів США, 9 купюр номіналом по 100 доларів США, 2 купюри номіналом по 50 доларів США, 4 купюри по 20 доларів США та 2 купюри номіналом по 10 доларів США, мобільний телефон Айфон 11 та флеш носій чорного кольору, та зобов'язати орган досудового розслідування повернути вищезазначене особисте майно ОСОБА_7 ..
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.01.2020 накладено арешт на особисте майно ОСОБА_7 , а саме грошові кошти у сумі 110 доларів США, 9 купюр номіналом по 100 доларів США, 2 купюри номіналом по 50 доларів США, 4 купюри по 20 доларів США та 2 купюри номіналом по 10 доларів США, мобільний телефон Айфон 11 та флеш носій чорного кольору. Будь-яких відомостей, щодо причетності ОСОБА_7 до вчинененого кримінального правопорушення на обґрунтування необхідності накладення арешту на належне їй майно слідчим не надавалось. Крім того, пройшло більше року, як справа перебуває на розгляді в суді, ОСОБА_7 не набула жодного статусу в кримінальному провадженні, про її причетність до вчиненого злочину мова не йде, а відтак відпала будь-яка потреба в обмеженні права власності на належне їй майно. А тому просить вказане клопотання задоволити.
Представник заявника адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заявлене клопотання підтримала та просила таке задоволити.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання.
Прокурор в судовому засіданні проти клопотання не заперечив, вказавши, що дійсно відпала потреба в накладеному арешті .
Заслухавши учасників процесу, проаналізувавши матеріали клопотання, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.01.2020 накладено арешт на особисте майно ОСОБА_7 , а саме грошові кошти у сумі 110 доларів США, 9 купюр номіналом по 100 доларів США, 2 купюри номіналом по 50 доларів США, 4 купюри по 20 доларів США та 2 купюри номіналом по 10 доларів США, мобільний телефон Айфон 11 та флеш носій чорного кольору.
Підставою накладення арешту на вказане майно стало те, що воно має ознаки речових доказів по кримінальному провадженню.
Як встановлено, вищевказані речі були виявлені та вилучені в ОСОБА_7 в ході проведення обшуку по даному кримінальному провадженню в приміщенні ДАБІ у Львівській області.
Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ч.1статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового
провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зі змістустатті 174 КПК України вбачається, що підставами для скасування арешту майна є доведення заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, або арешт накладено необґрунтовано.
На даний час беззаперечно встановлено, що речі які були вилучені в ОСОБА_7 не мають доказового значення по даному кримінальному провадженні, прокурор не заперечує щодо скасування арешту на вказане майно, а тому арешт, слід скасувати.
Ст. 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
У відповідності до ч. 1ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно із ч. 1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Аналогічні норми містить і ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно доЗакону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР«Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., яким закріплено принцип непорушності права приватної власності. Він передбачає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
На підставі вищенаведеного, враховуючи те, що ОСОБА_7 є власником вилучених в неї грошових коштів, мобільного телефону та флеш носія, та така не несе матеріальної відповідальності по вказаному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що клопотання заявника слід задоволити.
Щодо вимоги зобов'язати органи досудового слідства повернути ОСОБА_7 вищезазначене майно, на яке накладено арешт, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Відтак, слідчий суддя може зобов'язати слідчого вчинити певну дію лише при розгляді скарги на рішення, дію чи бездіяльність такого.
Враховуючи те, що станом на момент винесення даної ухвали бездіяльність слідчого щодо невидачі належного ОСОБА_7 майна, а право власника майна не порушене, слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості зобов'язувати його вчиняти такі дії, тому в цій частині клопотання слід відмовити, оскільки слідчий в межах своїх повноважень вирішує вказане питання.
Керуючись ст.ст.167, 170, 174, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання про скасування арешту майна задоволити частково.
Скасувати арешт з майна, що належить на праві власності ОСОБА_7 , накладений ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 02.01.2020, а саме: грошові кошти у сумі 110 доларів США, 9 купюр номіналом по 100 доларів США, 2 купюри номіналом по 50 доларів
США, 4 купюри по 20 доларів США та 2 купюри номіналом по 10 доларів США, мобільний телефон «Айфон 11» та флеш носій чорного кольору.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1