Справа №463/11921/21
Провадження №2-з/463/107/21
про забезпечення позову
03 листопада 2021 року суддя Личаківського районного суду м. Львова - Жовнір Г.Б., за участю секретаря судового засідання Фурик Л.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про застосування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №20793, вчиненого 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.А., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт капітал» заборгованості за кредитним договором №014/3530/5/21/21773 в в сумі 175 162,25 грн.
Приставник позивача також подав до суду заяву про застосування заходів забезпечення позову. Заяву мотивує тим, що підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зокрема, є те, що такий вчинений без достатніх правових підстав та заборгованість не є безспірною. Не зважаючи на це, 19.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., видано Виконавчий напис №20793 про стягнення з боржника, яким є позивач на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 175162,25 грн. На підставі вказаного документа, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. відкрив 11.06.2021р. виконавче провадження №65762780. Оскільки позивачем заявлено позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вважає, що з врахуванням наявності спору, виконання виконавчого напису значно утруднить або унеможливіть виконання рішення суду в випадку задоволення позову, а тому просить заяву задоволити. Щодо зустрічного забезпечення - вважає, що застосування зустрічного забезпечення у даній справі не є доцільним, оскільки відповідачу не можуть бути спричинені збитки забезпеченням позову.
З врахуванням положень ст. 153 ЦПК України, сторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась, у зв'язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Оглянувши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору є виконавчий напис №20793, вчинений 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.А., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт капітал» заборгованості за кредитним договором №014/3530/5/21/21773 в сумі 175 162,25 грн.
Як вбачається із матеріалів заяви, між сторонами дійсно існує спір, позивач заперечує факт безспірності заборгованості, зокрема, як розміру самої заборгованості, так і правомірності стягнення з позивача загалом, що істотно порушує права позивача.
А тому, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що дійсно невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся слід вжити заходів для забезпечення позову.
Вирішуючи питання про обрання способу забезпечення позову суд враховує наступні обставини.
З матеріалів позову вбачається, що приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. відкрив 11.06.2021р. виконавче провадження №65762780. Таким чином розпочалась реальна процедура звернення стягнення коштів з позивача.
Пункт 6 ч.1 ст.150 ЦПК України визначає, що позов може забезпечуватись шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
З врахуванням наведеного, а також беручи до уваги предмет позову, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку, що заяву слід задоволити та в забезпечення позову до вирішення судового спору застосувати заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.А., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт капітал» заборгованості за кредитним договором №014/3530/5/21/21773 в сумі 175 162,25 грн.
Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини для застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
постановив:
заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №65762780, яке здійснюється приватним виконавецем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. на підставі виконавчого напису №20793вчиненого 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.А., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт капітал» заборгованості за кредитним договором №014/3530/5/21/21773 в в сумі 175 162,25 грн., до вирішення спору по суті.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст.354 ЦПК України.
Ухвала складена та підписана - 03 листопада 2021 року.
Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: 03061, м.Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, ЄДРПОУ36799749;
Третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, місцезнаходження: Києво-Святошинський р., м.Вишневе, вул.Європейська, 11/2;
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, місцезнаходження: м. Львів, вул. Перфецького, 2А, оф.256
Суддя Г.Б. Жовнір