Справа № 445/1503/21
провадження № 2/445/569/21
(заочне)
01 жовтня 2021 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Золочеві Львівської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право на користування жилим приміщенням. В обгрунтування позову зазначає, що вона є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач по справі є її чоловіком, однак фактично сторони разом не проживають більше чотирьох років, як сім'я, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, кожен з них проживає окремо. Їй відомо, що відповідач з 30.01.2020 року проживає в Республіці Польща, однак точної адреси місця проживання їй невідомо. Даний будинок належить позивачу на праві власності, на підставі договору дарування, а тому є її особистою приватною власністю, і відповідач за її згодою був зареєстрований в спірному будинку 22.07.2004 року. Окрім того, зазначає, що за час проживання у її будинку, відповідач неодноразово вчиняв насильство по відношенню до неї, нищив майно в будинку, за що був притягнутий до адміністративної та кримінальної відповідальності, ніколи не брав участі в утриманні будинку, не оплачував житлово-комунальні послуги. На даний час триває судовий процес по різірванню шлюбу з відповідачем. Проте, незважаючи на таку поведінку відповідача, ніхто не чинив йому перешкод в користуванні будинком, жодних домовленостей щодо порядку користування будинком між ними не було укладено. Хоча відповідач і не проживає в будинку, проте добровільно знятись з місця реєстрації не бажає, а його реєстрація створює перешкоди позивачу, як власнику будинку, у володінні, користуванні та розпорядженні.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у випадку неявки відповідача.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується оголошенням про його виклик в судове засідання через оголошення на сайті судова влада, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи у його відсутності не подав.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання з допомогою технічного звукозаписувального засобу не здійснювалося.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.
Оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, позивач ОСОБА_1 , на підставі договору дарування від 22.06.2004 року, є власником житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 .
З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07.08.1999 року.
Як вбачається з копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають по АДРЕСА_1 , відповідач зареєстрований в даному будинку з 22.07.2004 року.
З копії вироку Золочівського районного суду Львівської області від 22.12.2005 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був засуджений за ст. 15- ч.2 ст. 194 КК України, за замах на умисне знищення чужого майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом підпалу, що заподіяло б шкоду у великих розмірах.
Окрім того, постановою судді Золочівського районного суду Львівської області від 22.01.2020 року. ОСОБА_2 визнано винним та накладено адміністративне стягнення за вчинення домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_1 .
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 21.07.2021 року, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично у будинку не проживає близько півтори року.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За вимогами ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
За приписами ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 406 ЦК України, сервітут, тобто право користування, може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не є власником чи співвласником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки такий є особистою власністю позивача, відповідач не проживає в будинку понад рік. Відомості про те, що відповідачу чинились перешкоди у користуванні будинком, відсутні.
З врахуванням того, що позивач є власником житлового будинку, відповідач не проживає у будинку близько двох років, при цьому ніхто із членів сім'ї власника та власник не чинив йому перешкод в користуванні будинком, жодних домовленостей щодо порядку коистування спірним будинком між сторонами не укладалось, тому право відповідача на користування цим будинком підлягає припиненню, на вимогу власника цього майна.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати, що понесені останньою по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 11, 13, 141, 247, 258, 259, 261, 263-265, 272, 273, 280-283 ЦПК України, ст. 319, 383, 391, 405,406 ЦК України
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 908,00 (дев'ятсот вісім гривень) судового збору.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом передбачених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 01.10.2021року.
Суддя В. М. Сивак