Справа №461/2861/21
20 жовтня 2021 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.
при секретарі Степанюк Ю.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача Дубчака С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Галицької митниці Держмитслужби України (адреса: м.Львів, вул.Костюшка,1) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил ,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил.
Свої вимоги мотивує тим, що 2 лютого 2021 року інспектором митного поста Прикарпаття Галицької митниці Держмитслужби було складено протокол про порушення митних правил відносно позивача, яким позивачу інкриміновано вчинення порушення митних правил шляхом заявлення неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товарів, а саме календарного року виготовлення товарів під час декларування їх у митній декларації № UA209250/2020/026945 від 31.12.2020 року. Зокрема у протоколі зазначено, що у графі 31 митної декларації не було зазначено точних даних для визначення митної вартості товарів: 1. кабіна для вантажного автомобіля MAN тип - TGM 18-250, що був в експлуатації з 2008 року, серійний номер НОМЕР_2 ; 2. кабіна для вантажного автомобіля марки RENAULT тип PREMIUM що був в експлуатації з 2005 року серійний номер 13R0905010. Інспектор митного поста вважав, що позивачем вчинено порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 485 Митного кодексу України. 02 квітня 2021р. позивач засобами поштового зв'язку отримав від Державної митної служби України постанову Галицької митниці ДМС №0196/20900/21 від 16.03.2021 р. якою позивача незаконно притягнуто до відповідальності у справі про порушення митних правил і накладено штраф у розмірі 116 883 грн. 18 коп відповідно до норми ст.485 Митного кодексу України. Позивача зазначає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відсутня подія адміністративного правопорушення, а зазначені висновки митного органу не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України, оскільки зазначені кабіни для вантажних автомобілів позивачем отримано згідно з контрактом № 05/2019 від 05.02.2019 року, укладеного між ним та фірмою Sprint Commercials LTD всю відповідальність за інформацію про товар несе відправник товару, яким були видані відповідні інвойси на вищезазначені кабіни, у яких була зафіксована вся інформація на товари. Дана інформація була використана для оформлення електронної митної декларації UA209250/2021/001419. Позивач не є ні виробником, ні відправником товару, тому у його розпорядженні була лише та інформація, яка зафіксована у товаросупровідних документах відправником. Таким чином, у нього не могло бути умислу щодо подання недостовірної інформації для заниження митної вартості чи зменшення митних платежів, бо керувався інформацією, наданою відправником. При оформленні електронної митної декларації № UA209250/2020/026945 від 31.12.2020 року митним декларантом було використано інформацію надану, відправником товару і зафіксовану в інвойсах відповідно до норм ст. 51, 53, 57 Митного кодексу України. Крім цього, відповідно до норми ст. 54 Митного кодексу України митним органом було проведено контроль за правильність визначення митної вартості задекларованих товарів декларантом і ухвалено рішення про коригування митної вартості від 30.12.2020 року, 31.12.2020 року та 27.01.2021 року і визначено митну вартість товарів відповідно до норми п.3 ч.5 ст.54 Митного кодексу України. Коригування митної вартості не заперечувалося позивачем і всі платежі нараховані відповідно до відкоригованої митним органом вартості були здійснені. Позивачем було проведено оплату послуг експерта з визначення року виготовлення та вартості отриманих товарів.
Також ОСОБА_1 не було повідомлено про дату і час розгляду справи, що суперечть норма
ст.277-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.498, 526 Митного
кодексу України. У позивача не було підстав не врахувати дані, які надав сам постачальник, який
володіє спеціальними знаннями щодо року виготовлення та вартості товарів, а також
підстав проігнорувати ті дані, які були перевірені англійською та українською митницями при оформленні попередньої імпортної декларації. За таких обставин не було жодних підстав для виникнення сумнівів щодо правильності даних товарів, зазначених в інвойсi, а тому навмисного порушення Митного законодавства у діях позивача немає.
Вважає постанову у справі про порушення митних правил є необгрунтованою, ухваленою з порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил такими, що не відповідають дійсності, а розгляд справи є неповним та необ'єктивним. З врахування вищевикладен просить позов задоволити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14.04.2021 року відкрито провадження у справі.
01.06.2021 року представником відповідача надано суду відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити та надали пояснення, аналогічні викладеними у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Заслухавши думку позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, щопостановою в.о.начальника Галицької митниці Держмитслужби Корчаком Сергієм Петровичем від 16.03.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України.
Як вбачається з даної постанови 31.12.2020 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Прикарпаття» Галицької митниці Держмитслужби подано електронну митну декларацію на товар, ввезений на митну територію України на його адресу від компанії “SPRINT COMMERCIALS LTD” (юридична адреса: 21 GLOUCESTER ROAD FELTHAM LONDON, TW 13 5BY Великобританія), на підставі рахунку фактури від 30.10.2020 № 145-1/20 та контракту від 05.05.2019 05/2019. Дана декларація була зареєстрована 31.12.2020 за № UA209250/2020/026945. У графі 31 електронної митної декларації від 31.12.2020 за № UA209250/2020/026945 гр. України ОСОБА_1 вказав наступний опис товару №2, а саме: кабіна до вантажного автомобіля марки MAN, тип - TGM 18-250, такий, що був в експлуатації, 2008 року випуску, серійний номер - НОМЕР_2 , некомплектна, номер кузова - НОМЕР_3 , кількість - 1 шт., та товару № 4: кабіна для вантажного автомобіля марки RENAULT, тип - PREMIUM, такий, що був в експлуатації, 2005 року випуску, серійний номер - 13R0905010, некомплектна, номер кузова НОМЕР_3 , кількість 1 шт., виробник - RENAULT, країна виробництва - FR. Водночас, в ході здійснення митного контролю та на основі висновків про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями експертних досліджень Івано - Франківського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз 06.01.2021 22/23/21-28 та від 06.01.2021 №26/27/21-28 встановлено розбіжності у роках виготовлення товарів № 2 та № 4, а саме, заводський номер кабіни (N18D627) ТЗ MAN TGM 18.250 - 2012 календарного року виготовлення; заводський номер кабіни (13R-09 05010) T3 RENAULT PREMIUM - 2007 календарного року. Відповідно до службової записки спеціалізованого підрозділу митниці УМП MB КТ №7.4-15-44-241 від 28.01.2021 декларантом у графі № 31 митної декларації № UA209250/2020/026945 від 31.12.2020 не було вказано точних даних для визначення вартості товару, що спричинило недобори митних платежів в розмірі 38 961,06 грн.
У своєму поясненні від 29.01.2021 ФОП ОСОБА_1 , зокрема, вказав, що на його
адресу згідно із контрактом № 05/2019 з Великобританії було відправлено товар по рахунку
№145-1/20, кабіни до вантажних автомобілів марки MAN та RENAULT. Під час подачі
митної декларації він заявив роки виготовлення цих кабін згідно із товаро - супровідними документами. Дослідження щодо року виготовлення цих кабін він не проводив та заяву на проведення ідентифікаційного огляду не подавав.
Відповідно до граф 8,9 та 14 електронної митної декларації від 31.12.2020 за №UA209250/2020/026945 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 виступив декларантом, одержувачем вказаних товарів та особою, відповідальною за фінансове врегулювання, тобто відповідальним за сплату митних платежів.
Пунктом 8 ст. 4 МК України передбачено, що декларант це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Відповідно до ч.3 ст. 265 МК України підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в митних органах України, а згідно із ч.5 ст. 265 МК України декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
Частиною восьмою ст.264 МК України передбачено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 був декларантом вищезазначених кабін для вантажних автомобілів та ніс відповідальність за подання недостовірних відомостей наведених у відповідній декларації, з моменту прийняття митними органами митної декларації. Крім цього виступав відповідальною особою за фінансове врегулювання, тобто відповідальним за сплату митних платежів, що підтверджується графами 8,9,14 електронної митної декларації від 31.12.2020 року за №UA209250/2020/026945. Декларація є документом, який засвідчує факти, які мають юридичне значення.
Згідно із частиною 2 ст. 266 МК України перед подачею митної декларації уповноважена особа має право з дозволу митних органів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаро-супровідних документах, брати проби та зразки товарів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.257, п.1 ч.1 ст.266 МК України декларант, повинен був виконати встановлений МК України абсолютний обов'язок із заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товар безвідносно до того, скористався він своїм правом на проведення фізичного огляду взяття зразків чи ні.
З матеріалів справи не вбачається, що позивачем були здійсненні достатні міри для фактичної перевірки товару, не переконався в технічній характеристиці товару, а саме щодо року виготовлення таких товарів.
Тобто позивачем на підставі товаро-супровідних документів, без проведення їх фізичного огляду задекларував кабіни до вантажних автомобілів марки MAN та RENAULT, заявивши в гр.31 митної декларації не правдиві відомості про технічні характеристики товару, вказавши відповідно роки випуску кабін до вантажних автомобілів 2008 та 2005 замість 2012 та 2007 роки виготовлення, необхідні для визначення його митної вартості.
Крім цього, ОСОБА_1 не оскаржував рішень Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості від 31.12.2020 № UA209000/2020/100125/2 та від 27.01.2021 № UA209000/2021/000002/2, а значить погодився з ними, задекларувавши ці товари згідно із поданою митною декларацією від 28.01.2021 № UA209250/2021/001418. Тобто декларант, ОСОБА_1 погодився з тим, що у гр. 31 вніс неправдиві відомості про технічні характеристики кабін до вантажних автомобілів марки MAN та RENAULT, зазначивши 2008 та 2005 роки їх виготовлення відповідно, а не дійсні роки виготовлення, а саме, 2012 та 2007 відповідно.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.266 МК України декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку встановленого Митним кодексом України, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України. сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Згідно ч.1 ст. 293 МК України особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант.
Таким чином ОСОБА_1 мав на меті - ухилення від сплати митних платежів (в даному випадку неправомірне зменшення їх розміру), що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 485 MK України, оскільки він є особою, відповідального за фінансове врегулювання, тобто зацікавленим у зменшенні належних до сплати митних платежів.
З постанови Галицької митниці Дермитслужби вбачається, що митницею перевірялась правильність визначення митної вартості вищевказаних товарів, у зв'язку із виявленням недостовірних відомостей про заявлені технічні характеритики товарів, що впливає на їх митну вартість. Результатом такої перевірки стало винесення митницею рішення про коригування митної вартості від 31.12.2020 та від 27.01.2021 року. При цьому митницею не вирішувалось питання неправильної класифікації задекларованих товарів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Тобто, Митним кодексом України визначено, що порушення митних правил є правопорушення, яке вчинено як умисно так і з необережності.
Згідно ст.11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
З аналізу вищевивкладено вбачається, що в діях ОСОБА_1 є наявний склад порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.192,460,458,481 МК України, ст.ст.2,6,73,77,90,139,205,241-246,255,286 КАС України, суд,
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Галицької митниці Держмитслужби України (адреса: м.Львів, вул.Костюшка,1) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил.
Судові витрати залишити за позивачем.
Повний текст судового рішення складений 25.10.2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Є.Радченко